И҆са́їи 50
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Οὕτως λέγει κύριος Ποῖον τὸ βιβλίον τοῦ ἀποστασίου τῆς μητρὸς ὑμῶν, ᾧ ἐξαπέστειλα αὐτήν; ἢ τίνι ὑπόχρεῳ πέπρακα ὑμᾶς; ἰδοὺ ταῖς ἁμαρτίαις ὑμῶν ἐπράθητε, καὶ ταῖς ἀνομίαις ὑμῶν ἐξαπέστειλα τὴν μητέρα ὑμῶν. | 1Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: ка́ѧ кни́га ѿпꙋще́нїѧ ма́тере ва́шеѧ, є҆́юже ѿпꙋсти́хъ ю҆̀; и҆лѝ ко́емꙋ заимода́вцꙋ прода́хъ вы̀; сѐ, грѣхмѝ ва́шими прода́стесѧ, и҆ беззако́нїй ра́ди ва́шихъ ѿпꙋсти́хъ ма́терь ва́шꙋ. |
| 2τί ὅτι ἦλθον καὶ οὐκ ἦν ἄνθρωπος; ἐκάλεσα καὶ οὐκ ἦν ὁ ὑπακούων; μὴ οὐκ ἰσχύει ἡ χείρ μου τοῦ ῥύσασθαι; ἢ οὐκ ἰσχύω τοῦ ἐξελέσθαι; ἰδοὺ τῇ ἀπειλῇ μου ἐξερημώσω τὴν θάλασσαν καὶ θήσω ποταμοὺς ἐρήμους, καὶ ξηρανθήσονται οἱ ἰχθύες αὐτῶν ἀπὸ τοῦ μὴ εἶναι ὕδωρ καὶ ἀποθανοῦνται ἐν δίψει. | 2Что̀ ꙗ҆́кѡ прїидо́хъ, и҆ не бѧ́ше человѣ́ка; зва́хъ, и҆ не бѣ̀ послꙋ́шающагѡ; є҆да̀ не мо́жетъ рꙋка̀ моѧ̀ и҆зба́вити, и҆лѝ не могꙋ̀ и҆з̾ѧ́ти; сѐ, запреще́нїемъ мои́мъ ѡ҆пꙋстошꙋ̀ мо́ре и҆ положꙋ̀ рѣ́ки пꙋ̑сты, и҆ и҆́зсхнꙋтъ ры̑бы и҆́хъ не сꙋ́щей водѣ̀ и҆ ᲂу҆́мрꙋтъ жа́ждею: |
| 3καὶ ἐνδύσω τὸν οὐρανὸν σκότος καὶ θήσω ὡς σάκκον τὸ περιβόλαιον αὐτοῦ. | 3ѡ҆блекꙋ̀ не́бо во тьмꙋ̀ и҆ положꙋ̀ а҆́ки вре́тище ѻ҆де́ждꙋ є҆гѡ̀. |
| 4Κύριος δίδωσίν μοι γλῶσσαν παιδείας τοῦ γνῶναι ἐν καιρῷ ἡνίκα δεῖ εἰπεῖν λόγον, ἔθηκέν μοι πρωί, προσέθηκέν μοι ὠτίον ἀκούειν· | 4Гдⷭ҇ь гдⷭ҇ь дае́тъ мнѣ̀ ѧ҆зы́къ наꙋче́нїѧ, є҆́же разꙋмѣ́ти, є҆гда̀ подоба́етъ рещѝ сло́во: положи́ мѧ ᲂу҆́трѡ ᲂу҆́трѡ, приложи́ ми ᲂу҆́хо, є҆́же слы́шати, |
| 5καὶ ἡ παιδεία κυρίου ἀνοίγει μου τὰ ὦτα, ἐγὼ δὲ οὐκ ἀπειθῶ οὐδὲ ἀντιλέγω. | 5и҆ наказа́нїе гдⷭ҇не ѿверза́етъ ᲂу҆́шы моѝ: а҆́зъ же не проти́влюсѧ, ни противоглаго́лю. |
| 6τὸν νῶτόν μου δέδωκα εἰς μάστιγας, τὰς δὲ σιαγόνας μου εἰς ῥαπίσματα, τὸ δὲ πρόσωπόν μου οὐκ ἀπέστρεψα ἀπὸ αἰσχύνης ἐμπτυσμάτων· | 6Плещы̀ моѝ вда́хъ на ра̑ны и҆ лани̑тѣ моѝ на заꙋшє́нїѧ, лица́ же моегѡ̀ не ѿврати́хъ ѿ стꙋда̀ заплева́нїй, |
| 7καὶ κύριος βοηθός μου ἐγενήθη, διὰ τοῦτο οὐκ ἐνετράπην, ἀλλὰ ἔθηκα τὸ πρόσωπόν μου ὡς στερεὰν πέτραν καὶ ἔγνων ὅτι οὐ μὴ αἰσχυνθῶ. | 7и҆ гдⷭ҇ь гдⷭ҇ь помо́щникъ мѝ бы́сть: сегѡ̀ ра́ди не ᲂу҆срами́хсѧ, но положи́хъ лицѐ своѐ а҆́ки тве́рдый ка́мень и҆ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ не постыждꙋ́сѧ: |
| 8ὅτι ἐγγίζει ὁ δικαιώσας με· τίς ὁ κρινόμενός μοι; ἀντιστήτω μοι ἅμα· καὶ τίς ὁ κρινόμενός μοι; ἐγγισάτω μοι. | 8занѐ приближа́етсѧ ѡ҆правда́вый мѧ̀. Кто̀ прѧ́йсѧ со мно́ю; да сопротивоста́нетъ мнѣ̀ кꙋ́пнѡ. И҆ кто̀ сꙋдѧ́йсѧ со мно́ю; да прибли́житсѧ ко мнѣ̀. |
| 9ἰδοὺ κύριος βοηθεῖ μοι· τίς κακώσει με; ἰδοὺ πάντες ὑμεῖς ὡς ἱμάτιον παλαιωθήσεσθε, καὶ ὡς σὴς καταφάγεται ὑμᾶς. | 9Сѐ, гдⷭ҇ь гдⷭ҇ь помо́жетъ мѝ: кто̀ ѡ҆ѕло́битъ мѧ̀; Сѐ, всѝ вы̀ ꙗ҆́кѡ ри́за ѡ҆бетша́ете, и҆ ꙗ҆́кѡ мо́лїе и҆з̾ѧ́стъ вы̀. |
| 10Τίς ἐν ὑμῖν ὁ φοβούμενος τὸν κύριον; ἀκουσάτω τῆς φωνῆς τοῦ παιδὸς αὐτοῦ· οἱ πορευόμενοι ἐν σκότει οὐκ ἔστιν αὐτοῖς φῶς, πεποίθατε ἐπὶ τῷ ὀνόματι κυρίου καὶ ἀντιστηρίσασθε ἐπὶ τῷ θεῷ. | 10Кто̀ въ ва́съ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а; да послꙋ́шаетъ гла́са ѻ҆́трока є҆гѡ̀. Ходѧ́щїи во тьмѣ̀, и҆ нѣ́сть и҆̀мъ свѣ́та, надѣ́йтесѧ на и҆́мѧ гдⷭ҇не и҆ ᲂу҆тверди́тесѧ ѡ҆ бз҃ѣ. |
| 11ἰδοὺ πάντες ὑμεῖς πῦρ καίετε καὶ κατισχύετε φλόγα· πορεύεσθε τῷ φωτὶ τοῦ πυρὸς ὑμῶν καὶ τῇ φλογί, ᾗ ἐξεκαύσατε· δι᾿ ἐμὲ ἐγένετο ταῦτα ὑμῖν, ἐν λύπῃ κοιμηθήσεσθε. | 11Сѐ, всѝ вы̀ ѻ҆́гнь раждиза́ете и҆ ᲂу҆крѣплѧ́ете пла́мень: ходи́те свѣ́томъ ѻ҆гнѧ̀ ва́шегѡ и҆ пла́менемъ, є҆го́же разжего́сте. Менє̀ ра́ди бы́ша сїѧ̑ ва́мъ, въ печа́ли ᲂу҆́спнете. |