И҆са́їи 35
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Εὐφράνθητι, ἔρημος διψῶσα, ἀγαλλιάσθω ἔρημος καὶ ἀνθείτω ὡς κρίνον, | 1Ра́дꙋйсѧ, пꙋсты́нѧ жа́ждꙋщаѧ, да весели́тсѧ пꙋсты́нѧ и҆ да цвѣте́тъ ꙗ҆́кѡ крі́нъ. |
| 2καὶ ἐξανθήσει καὶ ἀγαλλιάσεται τὰ ἔρημα τοῦ Ιορδάνου· καὶ ἡ δόξα τοῦ Λιβάνου ἐδόθη αὐτῇ καὶ ἡ τιμὴ τοῦ Καρμήλου, καὶ ὁ λαός μου ὄψεται τὴν δόξαν κυρίου καὶ τὸ ὕψος τοῦ θεοῦ. | 2И҆ процвѣте́тъ и҆ возвесели́тсѧ пꙋсты́нѧ і҆ѻрда́нова: и҆ сла́ва лїва́нова даде́сѧ є҆́й, и҆ че́сть карми́лова, и҆ ᲂу҆́зрѧтъ лю́дїе моѝ сла́вꙋ гдⷭ҇ню и҆ высотꙋ̀ бж҃їю. |
| 3ἰσχύσατε, χεῖρες ἀνειμέναι καὶ γόνατα παραλελυμένα· | 3Оу҆крѣпи́тесѧ, рꙋ́цѣ ѡ҆сла́блєныѧ и҆ кѡлѣ́на разсла́блєнаѧ: |
| 4παρακαλέσατε, οἱ ὀλιγόψυχοι τῇ διανοίᾳ· ἰσχύσατε, μὴ φοβεῖσθε· ἰδοὺ ὁ θεὸς ἡμῶν κρίσιν ἀνταποδίδωσιν καὶ ἀνταποδώσει, αὐτὸς ἥξει καὶ σώσει ἡμᾶς. | 4ᲂу҆тѣ́шитесѧ, малодꙋ́шнїи ᲂу҆мо́мъ, ᲂу҆крѣпи́тесѧ, не бо́йтесѧ: сѐ, бг҃ъ на́шъ сꙋ́дъ воздае́тъ и҆ возда́стъ, то́й прїи́детъ и҆ сп҃се́тъ на́съ. |
| 5τότε ἀνοιχθήσονται ὀφθαλμοὶ τυφλῶν, καὶ ὦτα κωφῶν ἀκούσονται. | 5Тогда̀ ѿве́рзꙋтсѧ ѻ҆́чи слѣпы́хъ, и҆ ᲂу҆́ши глꙋхи́хъ ᲂу҆слы́шатъ. |
| 6τότε ἁλεῖται ὡς ἔλαφος ὁ χωλός, καὶ τρανὴ ἔσται γλῶσσα μογιλάλων, ὅτι ἐρράγη ἐν τῇ ἐρήμῳ ὕδωρ καὶ φάραγξ ἐν γῇ διψώσῃ, | 6Тогда̀ ско́читъ хромы́й ꙗ҆́кѡ є҆ле́нь, и҆ ꙗ҆́сенъ бꙋ́детъ ѧ҆зы́къ гꙋгни́выхъ: ꙗ҆́кѡ прото́ржесѧ вода̀ въ пꙋсты́ни и҆ де́брь въ землѝ жа́ждꙋщей. |
| 7καὶ ἡ ἄνυδρος ἔσται εἰς ἕλη, καὶ εἰς τὴν διψῶσαν γῆν πηγὴ ὕδατος ἔσται· ἐκεῖ εὐφροσύνη ὀρνέων, ἔπαυλις καλάμου καὶ ἕλη. | 7И҆ безво́днаѧ бꙋ́детъ во є҆зе́ра, и҆ на жа́ждꙋщей землѝ и҆сто́чникъ водны́й бꙋ́детъ: та́мѡ бꙋ́детъ весе́лїе пти́цамъ, и҆ сели́тва тро́сти, и҆ лꙋ́зи. |
| 8ἐκεῖ ἔσται ὁδὸς καθαρὰ καὶ ὁδὸς ἁγία κληθήσεται, καὶ οὐ μὴ παρέλθῃ ἐκεῖ ἀκάθαρτος, οὐδὲ ἔσται ἐκεῖ ὁδὸς ἀκάθαρτος· οἱ δὲ διεσπαρμένοι πορεύσονται ἐπ᾿ αὐτῆς καὶ οὐ μὴ πλανηθῶσιν. | 8И҆ та́мѡ бꙋ́детъ пꙋ́ть чи́стъ, и҆ пꙋ́ть ст҃ъ нарече́тсѧ: и҆ не пре́йдетъ та́мѡ нечи́стый, нижѐ бꙋ́детъ та́мѡ пꙋ́ть нечи́стъ: разсѣ́ѧннїи же по́йдꙋтъ по немꙋ̀ и҆ не заблꙋ́дѧтъ. |
| 9καὶ οὐκ ἔσται ἐκεῖ λέων, οὐδὲ τῶν θηρίων τῶν πονηρῶν οὐ μὴ ἀναβῇ ἐπ᾿ αὐτὴν οὐδὲ μὴ εὑρεθῇ ἐκεῖ, ἀλλὰ πορεύσονται ἐν αὐτῇ λελυτρωμένοι. | 9И҆ не бꙋ́детъ та́мѡ льва̀, ни ѿ ѕвѣре́й ѕлы́хъ не взы́детъ на́нь, нижѐ ѡ҆брѧ́щетсѧ та́мѡ, но по́йдꙋтъ по немꙋ̀ и҆зба́вленнїи: |
| 10καὶ συνηγμένοι διὰ κύριον ἀποστραφήσονται καὶ ἥξουσιν εἰς Σιων μετ᾿ εὐφροσύνης, καὶ εὐφροσύνη αἰώνιος ὑπὲρ κεφαλῆς αὐτῶν· ἐπὶ γὰρ κεφαλῆς αὐτῶν αἴνεσις καὶ ἀγαλλίαμα, καὶ εὐφροσύνη καταλήμψεται αὐτούς, ἀπέδρα ὀδύνη καὶ λύπη καὶ στεναγμός. | 10и҆ со́браннїи гдⷭ҇емъ ѡ҆братѧ́тсѧ и҆ прїи́дꙋтъ въ сїѡ́нъ съ ра́достїю, и҆ ра́дость вѣ́чнаѧ над̾ главо́ю и҆́хъ: над̾ главо́ю бо и҆́хъ хвала̀ и҆ весе́лїе, и҆ ра́дость прїи́метъ ѧ҆̀, ѿбѣжѐ болѣ́знь и҆ печа́ль и҆ воздыха́нїе. |