И҆са́їи 26
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ᾄσονται τὸ ᾆσμα τοῦτο ἐπὶ γῆς Ιουδα λέγοντες Ἰδοὺ πόλις ὀχυρά, καὶ σωτήριον ἡμῶν θήσει τεῖχος καὶ περίτειχος. | 1Въ то́й де́нь воспою́тъ пѣ́снь сїю̀ въ землѝ і҆ꙋде́йстѣй, глаго́люще: сѐ, гра́дъ крѣ́покъ, и҆ спасе́нїе на́мъ положи́тъ стѣ́нꙋ и҆ ѡ҆гражде́нїе. |
| 2ἀνοίξατε πύλας, εἰσελθάτω λαὸς φυλάσσων δικαιοσύνην καὶ φυλάσσων ἀλήθειαν, | 2Ѿве́рзите врата̀, да вни́дꙋтъ лю́дїе хранѧ́щїи пра́вдꙋ и҆ хранѧ́щїи и҆́стинꙋ, |
| 3ἀντιλαμβανόμενος ἀληθείας καὶ φυλάσσων εἰρήνην. ὅτι ἐπὶ σοὶ | 3прїе́млющїи и҆́стинꙋ и҆ хранѧ́щїи ми́ръ. |
| 4ἤλπισαν, κύριε, ἕως τοῦ αἰῶνος, ὁ θεὸς ὁ μέγας ὁ αἰώνιος, | 4Ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ надѣ́ѧнїемъ надѣ́ѧшасѧ, гдⷭ҇и, во вѣ́къ, бж҃е вели́кїй, вѣ́чный, |
| 5ὃς ταπεινώσας κατήγαγες τοὺς ἐνοικοῦντας ἐν ὑψηλοῖς· πόλεις ὀχυρὰς καταβαλεῖς καὶ κατάξεις ἕως ἐδάφους, | 5и҆́же смири́въ низве́лъ є҆сѝ живꙋ́щыѧ въ высо́кихъ: гра́ды крѣ̑пкїѧ разори́ши и҆ ѡ҆бни́зиши ѧ҆̀ да́же до землѝ. |
| 6καὶ πατήσουσιν αὐτοὺς πόδες πραέων καὶ ταπεινῶν. | 6И҆ поперꙋ́тъ ѧ҆̀ но́ги кро́ткихъ и҆ смире́нныхъ. |
| 7ὁδὸς εὐσεβῶν εὐθεῖα ἐγένετο, καὶ παρεσκευασμένη ἡ ὁδὸς τῶν εὐσεβῶν. | 7Пꙋ́ть бл҃гочести́выхъ пра́въ бы́сть, и҆ приꙋгото́ванъ пꙋ́ть бл҃гочести́выхъ. |
| 8ἡ γὰρ ὁδὸς κυρίου κρίσις· ἠλπίσαμεν ἐπὶ τῷ ὀνόματί σου καὶ ἐπὶ τῇ μνείᾳ, | 8Пꙋ́ть бо гдⷭ҇ень сꙋ́дъ: ᲂу҆пова́хомъ на и҆́мѧ твоѐ и҆ па́мѧть, є҆ѧ́же жела́етъ дꙋша̀ на́ша. |
| 9ᾗ ἐπιθυμεῖ ἡ ψυχὴ ἡμῶν. ἐκ νυκτὸς ὀρθρίζει τὸ πνεῦμά μου πρὸς σέ, ὁ θεός, διότι φῶς τὰ προστάγματά σου ἐπὶ τῆς γῆς. δικαιοσύνην μάθετε, οἱ ἐνοικοῦντες ἐπὶ τῆς γῆς. | 9Ѿ но́щи ᲂу҆́тренюетъ дꙋ́хъ мо́й къ тебѣ̀, бж҃е, занѐ свѣ́тъ повелѣ̑нїѧ твоѧ̑ на землѝ: пра́вдѣ наꙋчи́тесѧ, живꙋ́щїи на землѝ. |
| 10πέπαυται γὰρ ὁ ἀσεβής, οὐ μὴ μάθῃ δικαιοσύνην ἐπὶ τῆς γῆς, ἀλήθειαν οὐ μὴ ποιήσῃ· ἀρθήτω ὁ ἀσεβής, ἵνα μὴ ἴδῃ τὴν δόξαν κυρίου. | 10Преста́ бо нечести́вый: всѧ́къ, и҆́же не наꙋчи́тсѧ пра́вдѣ на землѝ, и҆́стины не сотвори́тъ: да во́зметсѧ нечести́вый, да не ви́дитъ сла́вы гдⷭ҇ни. |
| 11κύριε, ὑψηλός σου ὁ βραχίων, καὶ οὐκ ᾔδεισαν, γνόντες δὲ αἰσχυνθήσονται· ζῆλος λήμψεται λαὸν ἀπαίδευτον, καὶ νῦν πῦρ τοὺς ὑπεναντίους ἔδεται.– | 11Гдⷭ҇и, высока̀ твоѧ̀ мы́шца, и҆ не вѣ́дѣша, разꙋмѣ́вше же постыдѧ́тсѧ: ре́вность прїи́метъ лю́ди ненака̑занныѧ, и҆ нн҃ѣ ѻ҆́гнь сꙋпоста́ты поѧ́стъ. |
| 12κύριε ὁ θεὸς ἡμῶν, εἰρήνην δὸς ἡμῖν, πάντα γὰρ ἀπέδωκας ἡμῖν. | 12Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ми́ръ да́ждь на́мъ, всѧ̑ бо возда́лъ є҆сѝ на́мъ. |
| 13κύριε ὁ θεὸς ἡμῶν, κτῆσαι ἡμᾶς· κύριε, ἐκτὸς σοῦ ἄλλον οὐκ οἴδαμεν, τὸ ὄνομά σου ὀνομάζομεν. | 13Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, стѧжи́ ны: гдⷭ҇и, ра́звѣ тебє̀ и҆но́гѡ не вѣ́мы: и҆́мѧ твоѐ и҆менꙋ́емъ. |
| 14οἱ δὲ νεκροὶ ζωὴν οὐ μὴ ἴδωσιν, οὐδὲ ἰατροὶ οὐ μὴ ἀναστήσωσιν· διὰ τοῦτο ἐπήγαγες καὶ ἀπώλεσας καὶ ἦρας πᾶν ἄρσεν αὐτῶν. | 14Ме́ртвїи же живота̀ не и҆́мꙋтъ ви́дѣти, нижѐ вра́чеве воскресѧ́тъ: сегѡ̀ ра́ди наве́лъ є҆сѝ и҆ погꙋби́лъ є҆сѝ, и҆ взѧ́лъ є҆сѝ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ и҆́хъ. |
| 15πρόσθες αὐτοῖς κακά, κύριε, πρόσθες κακὰ πᾶσιν τοῖς ἐνδόξοις τῆς γῆς. | 15Приложѝ и҆̀мъ ѕла̑, гдⷭ҇и, приложѝ ѕла̑ сла̑внымъ землѝ. |
| 16κύριε, ἐν θλίψει ἐμνήσθην σου, ἐν θλίψει μικρᾷ ἡ παιδεία σου ἡμῖν. | 16Гдⷭ҇и, въ ско́рби помѧнꙋ́хомъ тѧ̀, въ ско́рби ма́лѣ наказа́нїе твоѐ на́мъ. |
| 17καὶ ὡς ἡ ὠδίνουσα ἐγγίζει τοῦ τεκεῖν καὶ ἐπὶ τῇ ὠδῖνι αὐτῆς ἐκέκραξεν, οὕτως ἐγενήθημεν τῷ ἀγαπητῷ σου διὰ τὸν φόβον σου, κύριε. | 17И҆ ꙗ҆́кѡ болѧ́щаѧ приближа́етсѧ роди́ти и҆ въ болѣ́зни свое́й воскрича̀, та́кѡ бы́хомъ возлю́бленномꙋ твоемꙋ̀. |
| 18ἐν γαστρὶ ἐλάβομεν καὶ ὠδινήσαμεν καὶ ἐτέκομεν· πνεῦμα σωτηρίας σου ἐποιήσαμεν ἐπὶ τῆς γῆς, ἀλλὰ πεσοῦνται οἱ ἐνοικοῦντες ἐπὶ τῆς γῆς. | 18Стра́ха ра́ди твоегѡ̀, гдⷭ҇и, во чре́вѣ прїѧ́хомъ и҆ поболѣ́хомъ, и҆ роди́хомъ дꙋ́хъ спⷭ҇нїѧ твоегѡ̀, є҆го́же сотвори́хомъ на землѝ: не паде́мсѧ, но падꙋ́тсѧ всѝ живꙋ́щїи на землѝ. |
| 19ἀναστήσονται οἱ νεκροί, καὶ ἐγερθήσονται οἱ ἐν τοῖς μνημείοις, καὶ εὐφρανθήσονται οἱ ἐν τῇ γῇ· ἡ γὰρ δρόσος ἡ παρὰ σοῦ ἴαμα αὐτοῖς ἐστιν, ἡ δὲ γῆ τῶν ἀσεβῶν πεσεῖται.– | 19Воскре́снꙋтъ ме́ртвїи и҆ воста́нꙋтъ и҆̀же во гробѣ́хъ, и҆ возра́дꙋютсѧ и҆̀же на землѝ: роса́ бо, ꙗ҆́же ѿ тебє̀, и҆сцѣле́нїе и҆̀мъ є҆́сть, землѧ́ же нечести́выхъ паде́тъ. |
| 20βάδιζε, λαός μου, εἴσελθε εἰς τὰ ταμίειά σου, ἀπόκλεισον τὴν θύραν σου, ἀποκρύβηθι μικρὸν ὅσον ὅσον, ἕως ἂν παρέλθῃ ἡ ὀργὴ κυρίου· | 20И҆ди́те, лю́дїе моѝ, вни́дите во хра́минꙋ ва́шꙋ, затвори́те двє́ри своѧ̑, ᲂу҆кры́йтесѧ ма́лѡ є҆ли́кѡ є҆ли́кѡ, до́ндеже мимои́детъ гнѣ́въ гдⷭ҇ень. |
| 21ἰδοὺ γὰρ κύριος ἀπὸ τοῦ ἁγίου ἐπάγει τὴν ὀργὴν ἐπὶ τοὺς ἐνοικοῦντας ἐπὶ τῆς γῆς, καὶ ἀνακαλύψει ἡ γῆ τὸ αἷμα αὐτῆς καὶ οὐ κατακαλύψει τοὺς ἀνῃρημένους. | 21Се́ бо, гдⷭ҇ь ѿ ст҃а́гѡ( мѣ́ста) наво́дитъ гнѣ́въ на живꙋ́щыѧ на землѝ: и҆ ѿкры́етъ землѧ̀ кро́вь свою̀ и҆ не покры́етъ и҆збїе́ныхъ. |