И҆са́їи 41
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Ἐγκαινίζεσθε πρός με, νῆσοι, οἱ γὰρ ἄρχοντες ἀλλάξουσιν ἰσχύν· ἐγγισάτωσαν καὶ λαλησάτωσαν ἅμα, τότε κρίσιν ἀναγγειλάτωσαν. | 1Ѡ҆бновлѧ́йтесѧ ко мнѣ̀, ѻ҆́строви, кнѧ̑зи бо и҆змѣнѧ́тъ крѣ́пость: да прибли́жатсѧ и҆ да глаго́лютъ вкꙋ́пѣ, тогда̀ сꙋ́дъ да возвѣща́ютъ. |
| 2τίς ἐξήγειρεν ἀπὸ ἀνατολῶν δικαιοσύνην, ἐκάλεσεν αὐτὴν κατὰ πόδας αὐτοῦ, καὶ πορεύσεται; δώσει ἐναντίον ἐθνῶν καὶ βασιλεῖς ἐκστήσει καὶ δώσει εἰς γῆν τὰς μαχαίρας αὐτῶν καὶ ὡς φρύγανα ἐξωσμένα τὰ τόξα αὐτῶν· | 2Кто̀ возста́ви ѿ востѡ́къ пра́вдꙋ, призва̀ ю҆̀ къ нога́мъ свои̑мъ, и҆ по́йдетъ; да́стъ пред̾ ꙗ҆зы́ки, и҆ цари̑ ᲂу҆жаси́тъ: и҆ пове́ржетъ на зе́млю мечы̀ и҆́хъ, и҆ а҆́ки сте́блїе ѿве́ржени лꙋ́цы и҆́хъ, |
| 3καὶ διώξεται αὐτοὺς καὶ διελεύσεται ἐν εἰρήνῃ ἡ ὁδὸς τῶν ποδῶν αὐτοῦ. | 3и҆ прожене́тъ ѧ҆̀, и҆ про́йдетъ съ ми́ромъ пꙋ́ть но́гъ є҆гѡ̀. |
| 4τίς ἐνήργησεν καὶ ἐποίησεν ταῦτα; ἐκάλεσεν αὐτὴν ὁ καλῶν αὐτὴν ἀπὸ γενεῶν ἀρχῆς, ἐγὼ θεὸς πρῶτος, καὶ εἰς τὰ ἐπερχόμενα ἐγώ εἰμι. | 4Кто̀ содѣ́ла и҆ сотворѝ сїѧ̑; призва̀ ю҆̀ призыва́ѧй ю҆̀ ѿ нача́ла родѡ́въ. А҆́зъ бг҃ъ пе́рвый, и҆ въ грѧдꙋ̑щаѧ а҆́зъ є҆́смь. |
| 5εἴδοσαν ἔθνη καὶ ἐφοβήθησαν, τὰ ἄκρα τῆς γῆς ἤγγισαν καὶ ἤλθοσαν ἅμα | 5Ви́дѣша ꙗ҆зы́цы и҆ ᲂу҆боѧ́шасѧ, концы̑ земні́и прибли́жишасѧ и҆ прїидо́ша вкꙋ́пѣ. |
| 6κρίνων ἕκαστος τῷ πλησίον καὶ τῷ ἀδελφῷ βοηθῆσαι καὶ ἐρεῖ | 6Сꙋдѧ́й кі́йждо бли́жнемꙋ, и҆ бра́тꙋ помощѝ, и҆ рече́тъ: |
| 7Ἴσχυσεν ἀνὴρ τέκτων καὶ χαλκεὺς τύπτων σφύρῃ ἅμα ἐλαύνων· ποτὲ μὲν ἐρεῖ Σύμβλημα καλόν ἐστιν· ἰσχύρωσαν αὐτὰ ἐν ἥλοις, θήσουσιν αὐτὰ καὶ οὐ κινηθήσονται. | 7превозмо́же мꙋ́жъ древодѣ́латель, и҆ кова́чь бїѧ́й мла́томъ, вкꙋ́пѣ прокова́ѧй: ѻ҆вогда̀ ᲂу҆́бѡ рече́тъ: спаѧ́нїе добро̀ є҆́сть, ᲂу҆тверди́ша ѧ҆̀ гвоздьмѝ, положа́тъ ѧ҆̀, и҆ не подви́гнꙋтсѧ. |
| 8Σὺ δέ, Ισραηλ, παῖς μου Ιακωβ, ὃν ἐξελεξάμην, σπέρμα Αβρααμ, ὃν ἠγάπησα, | 8Ты́ же, і҆и҃лю, ра́бе мо́й, і҆а́кѡве, є҆го́же и҆збра́хъ, сѣ́мѧ а҆враа́мле, є҆го́же возлюби́хъ, |
| 9οὗ ἀντελαβόμην ἀπ᾿ ἄκρων τῆς γῆς καὶ ἐκ τῶν σκοπιῶν αὐτῆς ἐκάλεσά σε καὶ εἶπά σοι Παῖς μου εἶ, ἐξελεξάμην σε καὶ οὐκ ἐγκατέλιπόν σε, | 9є҆го́же поѧ́хъ ѿ конє́цъ землѝ, и҆ ѿ стра́жбъ є҆ѧ̀ призва́хъ тѧ̀, и҆ реко́хъ тѝ: ра́бъ мо́й є҆сѝ, и҆збра́хъ тѧ̀, и҆ не ѡ҆ста́вихъ тебѐ: |
| 10μὴ φοβοῦ, μετὰ σοῦ γάρ εἰμι· μὴ πλανῶ, ἐγὼ γάρ εἰμι ὁ θεός σου ὁ ἐνισχύσας σε καὶ ἐβοήθησά σοι καὶ ἠσφαλισάμην σε τῇ δεξιᾷ τῇ δικαίᾳ μου. | 10не бо́йсѧ, съ тобо́ю бо є҆́смь, не прельща́ю: а҆́зъ бо є҆́смь бг҃ъ тво́й, ᲂу҆крѣпи́вый тѧ̀, и҆ помого́хъ тѝ, и҆ ᲂу҆тверди́хъ тѧ̀ десни́цею мое́ю првⷣною: |
| 11ἰδοὺ αἰσχυνθήσονται καὶ ἐντραπήσονται πάντες οἱ ἀντικείμενοί σοι· ἔσονται γὰρ ὡς οὐκ ὄντες καὶ ἀπολοῦνται πάντες οἱ ἀντίδικοί σου. | 11сѐ, постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ всѝ сопротивлѧ́ющїисѧ тебѣ̀, бꙋ́дꙋтъ бо ꙗ҆́кѡ не сꙋ́щїи, и҆ поги́бнꙋтъ всѝ сопє́рницы твоѝ: |
| 12ζητήσεις αὐτοὺς καὶ οὐ μὴ εὕρῃς τοὺς ἀνθρώπους, οἳ παροινήσουσιν εἰς σέ· ἔσονται γὰρ ὡς οὐκ ὄντες καὶ οὐκ ἔσονται οἱ ἀντιπολεμοῦντές σε. | 12взы́щеши и҆̀хъ, и҆ не ѡ҆брѧ́щеши человѣ́кѡвъ, и҆̀же порꙋга́ютсѧ тебѣ̀: бꙋ́дꙋтъ бо а҆́ки не бы́вшїи и҆ не бꙋ́дꙋтъ ра́тꙋющїи тебѐ. |
| 13ὅτι ἐγὼ ὁ θεός σου ὁ κρατῶν τῆς δεξιᾶς σου, ὁ λέγων σοι Μὴ φοβοῦ, | 13Ꙗ҆́кѡ а҆́зъ бг҃ъ тво́й держа́й десни́цꙋ твою̀, гл҃ѧй тебѣ̀: |
| 14Ιακωβ, ὀλιγοστὸς Ισραηλ· ἐγὼ ἐβοήθησά σοι, λέγει ὁ θεὸς ὁ λυτρούμενός σε, Ισραηλ. | 14не бо́йсѧ, і҆а́кѡве, ма́лый і҆и҃лю, а҆́зъ помого́хъ тѝ, гл҃етъ бг҃ъ тво́й, и҆збавлѧ́ѧй тѧ̀ ст҃ы́й і҆и҃левъ: |
| 15ἰδοὺ ἐποίησά σε ὡς τροχοὺς ἁμάξης ἀλοῶντας καινοὺς πριστηροειδεῖς, καὶ ἀλοήσεις ὄρη καὶ λεπτυνεῖς βουνοὺς καὶ ὡς χνοῦν θήσεις· | 15сѐ, сотвори́хъ тѧ̀ а҆́ки коле́са колєсни́чнаѧ нѡ́ваѧ, стира̑ющаѧ а҆́ки пила̀, и҆ сотре́ши го́ры, и҆ и҆стончи́ши хо́лмы, и҆ а҆́ки пра́хъ положи́ши, |
| 16καὶ λικμήσεις, καὶ ἄνεμος λήμψεται αὐτούς, καὶ καταιγὶς διασπερεῖ αὐτούς, σὺ δὲ εὐφρανθήσῃ ἐν τοῖς ἁγίοις Ισραηλ. καὶ ἀγαλλιάσονται | 16и҆ и҆звѣ́еши, и҆ вѣ́тръ во́зметъ ѧ҆̀, и҆ бꙋ́рѧ развѣ́етъ ѧ҆̀: ты́ же возвесели́шисѧ во ст҃ы́хъ і҆и҃левыхъ. |
| 17οἱ πτωχοὶ καὶ οἱ ἐνδεεῖς· ζητήσουσιν γὰρ ὕδωρ, καὶ οὐκ ἔσται, ἡ γλῶσσα αὐτῶν ἀπὸ τῆς δίψης ἐξηράνθη· ἐγὼ κύριος ὁ θεός, ἐγὼ ἐπακούσομαι, ὁ θεὸς Ισραηλ, καὶ οὐκ ἐγκαταλείψω αὐτούς, | 17И҆ возра́дꙋютсѧ ᲂу҆бо́зїи и҆ неимꙋ́щїи: пои́щꙋтъ бо воды̀, и҆ не бꙋ́детъ, ѧ҆зы́къ и҆́хъ ѿ жа́жди и҆́зсше. А҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, а҆́зъ ᲂу҆слы́шꙋ и҆̀хъ, бг҃ъ і҆и҃левъ, и҆ не ѡ҆ста́влю и҆́хъ, |
| 18ἀλλὰ ἀνοίξω ἐπὶ τῶν ὀρέων ποταμοὺς καὶ ἐν μέσῳ πεδίων πηγάς, ποιήσω τὴν ἔρημον εἰς ἕλη καὶ τὴν διψῶσαν γῆν ἐν ὑδραγωγοῖς, | 18но ѿве́рзꙋ на гора́хъ рѣ́ки и҆ средѝ по́лѧ и҆сто́чники, сотворю̀ пꙋсты́ню въ лꙋ́ги водны̑ѧ и҆ жа́ждꙋщꙋю зе́млю въ водоте́чы, |
| 19θήσω εἰς τὴν ἄνυδρον γῆν κέδρον καὶ πύξον καὶ μυρσίνην καὶ κυπάρισσον καὶ λεύκην, | 19положꙋ̀ въ безво́днꙋю зе́млю ке́дръ и҆ сме́рчїе, и҆ мѷрсі́нꙋ и҆ кѷпарі́съ и҆ топо́лю: |
| 20ἵνα ἴδωσιν καὶ γνῶσιν καὶ ἐννοηθῶσιν καὶ ἐπιστῶνται ἅμα ὅτι χεὶρ κυρίου ἐποίησεν ταῦτα πάντα καὶ ὁ ἅγιος τοῦ Ισραηλ κατέδειξεν. | 20да ᲂу҆́зрѧтъ и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ, и҆ помы́слѧтъ и҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ вкꙋ́пѣ, ꙗ҆́кѡ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ сотворѝ сїѧ̑ всѧ̑, и҆ ст҃ы́й і҆и҃левъ показа̀. |
| 21Ἐγγίζει ἡ κρίσις ὑμῶν, λέγει κύριος ὁ θεός· ἤγγισαν αἱ βουλαὶ ὑμῶν, λέγει ὁ βασιλεὺς Ιακωβ. | 21Приближа́етсѧ сꙋ́дъ ва́шъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: прибли́жишасѧ совѣ́ти ва́ши, гл҃етъ цр҃ь і҆а́кѡвль. |
| 22ἐγγισάτωσαν καὶ ἀναγγειλάτωσαν ὑμῖν ἃ συμβήσεται, ἢ τὰ πρότερα τίνα ἦν εἴπατε, καὶ ἐπιστήσομεν τὸν νοῦν καὶ γνωσόμεθα τί τὰ ἔσχατα, καὶ τὰ ἐπερχόμενα εἴπατε ἡμῖν. | 22Да прибли́жатсѧ и҆ возвѣстѧ́тъ ва́мъ, ꙗ҆̀же сбꙋ́дꙋтсѧ, и҆лѝ ꙗ҆̀же пре́жде бы́ша, рцы́те: и҆ приста́вимъ ᲂу҆́мъ и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́емъ, что̀ послѣ̑днѧѧ и҆ бꙋ̑дꙋщаѧ: рцы́те на́мъ, |
| 23ἀναγγείλατε ἡμῖν τὰ ἐπερχόμενα ἐπ᾿ ἐσχάτου, καὶ γνωσόμεθα ὅτι θεοί ἐστε· εὖ ποιήσατε καὶ κακώσατε, καὶ θαυμασόμεθα καὶ ὀψόμεθα ἅμα· | 23возвѣсти́те на́мъ грѧдꙋ̑щаѧ на послѣ́докъ, и҆ ᲂу҆вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ бо́зи є҆стѐ: бла́го сотвори́те и҆ ѕло̀ сотвори́те, и҆ почꙋди́мсѧ и҆ ᲂу҆́зримъ вкꙋ́пѣ. |
| 24ὅτι πόθεν ἐστὲ ὑμεῖς καὶ πόθεν ἡ ἐργασία ὑμῶν; ἐκ γῆς· βδέλυγμα ἐξελέξαντο ὑμᾶς. | 24Ꙗ҆́кѡ ѿкꙋ́дꙋ є҆стѐ вы̀, и҆ ѿкꙋ́дꙋ дѣ́ло ва́ше; ѿ землѝ ме́рзость и҆збра́ша ва́съ. |
| 25ἐγὼ δὲ ἤγειρα τὸν ἀπὸ βορρᾶ καὶ τὸν ἀφ᾿ ἡλίου ἀνατολῶν, κληθήσονται τῷ ὀνόματί μου· ἐρχέσθωσαν ἄρχοντες, καὶ ὡς πηλὸς κεραμέως καὶ ὡς κεραμεὺς καταπατῶν τὸν πηλόν, οὕτως καταπατηθήσεσθε. | 25А҆́зъ же возста́вихъ, и҆̀же ѿ сѣ́вера и҆ и҆̀же ѿ востѡ́къ со́лнечныхъ, прозовꙋ́тсѧ и҆́менемъ мои́мъ: да прїи́дꙋтъ кнѧ̑зи, и҆ ꙗ҆́кѡ бре́нїе скꙋде́льника и҆ ꙗ҆́кѡ скꙋде́льникъ то́пчꙋщь бре́нїе, та́кѡ попра́ни бꙋ́дете. |
| 26τίς γὰρ ἀναγγελεῖ τὰ ἐξ ἀρχῆς, ἵνα γνῶμεν, καὶ τὰ ἔμπροσθεν, καὶ ἐροῦμεν ὅτι ἀληθῆ ἐστιν; οὐκ ἔστιν ὁ προλέγων οὐδὲ ὁ ἀκούων ὑμῶν τοὺς λόγους. | 26Кто́ бо возвѣсти́тъ, ꙗ҆̀же и҆спе́рва, да ᲂу҆вѣ́мы, ꙗ҆̀же напредѝ, и҆ рече́мъ, ꙗ҆́кѡ и҆́стинна сꙋ́ть; нѣ́сть предглаго́лющагѡ, ни слы́шащагѡ слове́съ ва́шихъ. |
| 27ἀρχὴν Σιων δώσω καὶ Ιερουσαλημ παρακαλέσω εἰς ὁδόν. | 27Нача́ло сїѡ́нꙋ да́мъ и҆ і҆ерⷭ҇ли́ма ᲂу҆тѣ́шꙋ на пꙋтѝ. |
| 28ἀπὸ γὰρ τῶν ἐθνῶν ἰδοὺ οὐδείς, καὶ ἀπὸ τῶν εἰδώλων αὐτῶν οὐκ ἦν ὁ ἀναγγέλλων· καὶ ἐὰν ἐρωτήσω αὐτούς Πόθεν ἐστέ, οὐ μὴ ἀποκριθῶσίν μοι. | 28Ѿ ꙗ҆зы̑къ бо, сѐ, ни є҆ди́нъ: и҆ ѿ кꙋмі̑ръ и҆́хъ нѣ́сть возвѣща́ѧй. И҆ а҆́ще вопрошꙋ̀ и҆̀хъ, ѿкꙋ́дꙋ є҆стѐ; не ѿвѣща́ютъ мѝ. |
| 29εἰσὶν γὰρ οἱ ποιοῦντες ὑμᾶς, καὶ μάτην οἱ πλανῶντες ὑμᾶς. | 29Сꙋ́ть бо творѧ́щїи ва́съ и҆ всꙋ́е прельща́ющїи ва́съ. |