И҆са́їи 43
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Καὶ νῦν οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ ποιήσας σε, Ιακωβ, ὁ πλάσας σε, Ισραηλ Μὴ φοβοῦ, ὅτι ἐλυτρωσάμην σε· ἐκάλεσά σε τὸ ὄνομά σου, ἐμὸς εἶ σύ. | 1И҆ нн҃ѣ си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ сотвори́вый тѧ̀, і҆а́кѡве, и҆ созда́вый тѧ̀, і҆и҃лю: не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зба́вихъ тѧ̀, прозва́хъ тѧ̀ и҆́менемъ твои́мъ: мо́й є҆сѝ ты̀. |
| 2καὶ ἐὰν διαβαίνῃς δι᾿ ὕδατος, μετὰ σοῦ εἰμι, καὶ ποταμοὶ οὐ συγκλύσουσίν σε· καὶ ἐὰν διέλθῃς διὰ πυρός, οὐ μὴ κατακαυθῇς, φλὸξ οὐ κατακαύσει σε. | 2И҆ а҆́ще прехо́диши сквозѣ̀ во́дꙋ, съ тобо́ю є҆́смь, и҆ рѣ́ки не покры́ютъ тебѐ: и҆ а҆́ще сквозѣ̀ ѻ҆́гнь про́йдеши, не сожже́шисѧ, и҆ пла́мень не ѡ҆пали́тъ тебѐ, |
| 3ὅτι ἐγὼ κύριος ὁ θεός σου ὁ ἅγιος Ισραηλ ὁ σῴζων σε· ἐποίησά σου ἄλλαγμα Αἴγυπτον καὶ Αἰθιοπίαν καὶ Σοήνην ὑπὲρ σοῦ. | 3ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, ст҃ы́й і҆и҃левъ, сп҃са́ѧй тѧ̀: сотвори́хъ премѣ́нꙋ твою̀ є҆гѵ́петъ и҆ є҆ѳїо́пїю, и҆ сои́нꙋ за тѧ̀. |
| 4ἀφ᾿ οὗ ἔντιμος ἐγένου ἐναντίον μου, ἐδοξάσθης, κἀγώ σε ἠγάπησα· καὶ δώσω ἀνθρώπους πολλοὺς ὑπὲρ σοῦ καὶ ἄρχοντας ὑπὲρ τῆς κεφαλῆς σου. | 4Ѿне́лиже че́стенъ бы́лъ є҆сѝ предо мно́ю, просла́вилсѧ є҆сѝ, и҆ а҆́зъ тѧ̀ возлюби́хъ, и҆ да́мъ человѣ́ки за тебѐ и҆ кнѧ̑зи за главꙋ̀ твою̀. |
| 5μὴ φοβοῦ, ὅτι μετὰ σοῦ εἰμι· ἀπὸ ἀνατολῶν ἄξω τὸ σπέρμα σου καὶ ἀπὸ δυσμῶν συνάξω σε. | 5Не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь: ѿ востѡ́къ приведꙋ̀ сѣ́мѧ твоѐ и҆ ѿ за̑падъ соберꙋ́ тѧ: |
| 6ἐρῶ τῷ βορρᾷ Ἄγε, καὶ τῷ λιβί Μὴ κώλυε· ἄγε τοὺς υἱούς μου ἀπὸ γῆς πόρρωθεν καὶ τὰς θυγατέρας μου ἀπ᾿ ἄκρων τῆς γῆς, | 6рекꙋ̀ сѣ́верꙋ: приведѝ: и҆ лі́вꙋ: не возбранѧ́й, приведѝ сы́ны моѧ̑ ѿ землѝ да́льнїѧ и҆ дщє́ри моѧ̑ ѿ кра́євъ земны́хъ, |
| 7πάντας ὅσοι ἐπικέκληνται τῷ ὀνόματί μου. ἐν γὰρ τῇ δόξῃ μου κατεσκεύασα αὐτὸν καὶ ἔπλασα καὶ ἐποίησα αὐτόν· | 7всѣ́хъ, є҆ли́цы нарица́ютсѧ и҆́менемъ мои́мъ: во сла́вѣ бо мое́й ᲂу҆стро́ихъ є҆го̀ и҆ созда́хъ є҆го̀ и҆ сотвори́хъ и҆̀. |
| 8καὶ ἐξήγαγον λαὸν τυφλόν, καὶ ὀφθαλμοί εἰσιν ὡσαύτως τυφλοί, καὶ κωφοὶ τὰ ὦτα ἔχοντες. | 8И҆ и҆зведо́хъ лю́ди слѣ́пы, и҆ ѻ҆́чи сꙋ́ть та́кожде слѣ́пы, и҆ глꙋ́си ᲂу҆́шы и҆мꙋ́щїи. |
| 9πάντα τὰ ἔθνη συνήχθησαν ἅμα, καὶ συναχθήσονται ἄρχοντες ἐξ αὐτῶν· τίς ἀναγγελεῖ ταῦτα; ἢ τὰ ἐξ ἀρχῆς τίς ἀναγγελεῖ ὑμῖν; ἀγαγέτωσαν τοὺς μάρτυρας αὐτῶν καὶ δικαιωθήτωσαν καὶ εἰπάτωσαν ἀληθῆ. | 9Всѝ ꙗ҆зы́цы собра́шасѧ вкꙋ́пѣ, и҆ соберꙋ́тсѧ кнѧ̑зи ѿ ни́хъ. Кто̀ возвѣсти́тъ сїѧ̑; и҆лѝ ꙗ҆̀же и҆спе́рва кто̀ возвѣсти́тъ ва́мъ; да приведꙋ́тъ свидѣ̑тели своѧ̑ и҆ ѡ҆правдѧ́тсѧ, и҆ да ᲂу҆слы́шатъ и҆ да рекꙋ́тъ и҆́стинꙋ. |
| 10γένεσθέ μοι μάρτυρες, κἀγὼ μάρτυς, λέγει κύριος ὁ θεός, καὶ ὁ παῖς, ὃν ἐξελεξάμην, ἵνα γνῶτε καὶ πιστεύσητε καὶ συνῆτε ὅτι ἐγώ εἰμι, ἔμπροσθέν μου οὐκ ἐγένετο ἄλλος θεὸς καὶ μετ᾿ ἐμὲ οὐκ ἔσται· | 10Бꙋ́дите мѝ свидѣ́телїе, и҆ а҆́зъ свидѣ́тель, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, и҆ ѻ҆́трокъ мо́й, є҆го́же и҆збра́хъ, да ᲂу҆вѣ́сте и҆ вѣ́рꙋете мѝ и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь: пре́жде менє̀ не бы́сть и҆́нъ бг҃ъ, и҆ по мнѣ̀ не бꙋ́детъ. |
| 11ἐγὼ ὁ θεός, καὶ οὐκ ἔστιν πάρεξ ἐμοῦ σῴζων. | 11А҆́зъ бг҃ъ, и҆ нѣ́сть ра́звѣ менє̀ сп҃са́ѧй. |
| 12ἀνήγγειλα καὶ ἔσωσα, ὠνείδισα καὶ οὐκ ἦν ἐν ὑμῖν ἀλλότριος· ὑμεῖς ἐμοὶ μάρτυρες κἀγὼ μάρτυς, λέγει κύριος ὁ θεός. | 12А҆́зъ возвѣсти́хъ и҆ сп҃со́хъ, ᲂу҆кори́хъ, и҆ не бѣ̀ въ ва́съ чꙋжді́й: вы̀ мнѣ̀ свидѣ́телїе, и҆ а҆́зъ свидѣ́тель, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, |
| 13ἔτι ἀπ᾿ ἀρχῆς καὶ οὐκ ἔστιν ὁ ἐκ τῶν χειρῶν μου ἐξαιρούμενος· ποιήσω, καὶ τίς ἀποστρέψει αὐτό; | 13є҆щѐ ѿ нача́ла, и҆ нѣ́сть и҆з̾има́ѧй ѿ рꙋкꙋ̀ моє́ю: сотворю̀, и҆ кто̀ ѿврати́тъ є҆̀; |
| 14Οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ λυτρούμενος ὑμᾶς ὁ ἅγιος Ισραηλ Ἕνεκεν ὑμῶν ἀποστελῶ εἰς Βαβυλῶνα καὶ ἐπεγερῶ πάντας φεύγοντας, καὶ Χαλδαῖοι ἐν πλοίοις δεθήσονται. | 14Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ, и҆збавлѧ́ѧй ва́съ, ст҃ы́й і҆и҃левъ: ва́съ ра́ди послю̀ въ вавѷлѡ́нъ и҆ воздви́гнꙋ всѧ̑ бѣжа́щыѧ, и҆ халде́є въ корабле́хъ свѧ́жꙋтсѧ. |
| 15ἐγὼ κύριος ὁ θεὸς ὁ ἅγιος ὑμῶν ὁ καταδείξας Ισραηλ βασιλέα ὑμῶν. | 15А҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ст҃ы́й ва́шъ, показа́вый і҆и҃лѧ царѧ̀ ва́шего. |
| 16οὕτως λέγει κύριος ὁ διδοὺς ὁδὸν ἐν θαλάσσῃ καὶ ἐν ὕδατι ἰσχυρῷ τρίβον | 16Си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь, даѧ́й пꙋ́ть по мо́рю и҆ по водѣ̀ си́льнѣ стезю̀: |
| 17ὁ ἐξαγαγὼν ἅρματα καὶ ἵππον καὶ ὄχλον ἰσχυρόν, ἀλλὰ ἐκοιμήθησαν καὶ οὐκ ἀναστήσονται, ἐσβέσθησαν ὡς λίνον ἐσβεσμένον | 17и҆зводѧ́й колєсни́цы и҆ ко́ни и҆ наро́дъ си́ленъ: но ᲂу҆спо́ша и҆ не воста́нꙋтъ, ᲂу҆гасо́ша а҆́ки ле́нъ ᲂу҆гаше́нъ. |
| 18Μὴ μνημονεύετε τὰ πρῶτα καὶ τὰ ἀρχαῖα μὴ συλλογίζεσθε. | 18Не помина́йте пе́рвыхъ, и҆ ве́тхихъ не помышлѧ́йте, |
| 19ἰδοὺ ποιῶ καινὰ ἃ νῦν ἀνατελεῖ, καὶ γνώσεσθε αὐτά· καὶ ποιήσω ἐν τῇ ἐρήμῳ ὁδὸν καὶ ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποταμούς. | 19сѐ, а҆́зъ творю̀ нѡ́ваѧ, ꙗ҆̀же нн҃ѣ возсїѧ́ютъ, и҆ ᲂу҆вѣ́сте ѧ҆̀: и҆ сотворю̀ въ пꙋсты́ни пꙋ́ть и҆ въ безво́днѣй рѣ́ки. |
| 20εὐλογήσει με τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ, σειρῆνες καὶ θυγατέρες στρουθῶν, ὅτι ἔδωκα ἐν τῇ ἐρήμῳ ὕδωρ καὶ ποταμοὺς ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποτίσαι τὸ γένος μου τὸ ἐκλεκτόν, | 20Возблагословѧ́тъ мѧ̀ ѕвѣ́рїе се́льнїи, сі́рини и҆ дщє́ри стрꙋ́ѳѡвы: ꙗ҆́кѡ да́хъ въ пꙋсты́ни во́дꙋ и҆ рѣ́ки въ безво́днѣй, напои́ти ро́дъ мо́й и҆збра́нный, |
| 21λαόν μου, ὃν περιεποιησάμην τὰς ἀρετάς μου διηγεῖσθαι. | 21лю́ди моѧ̑, ꙗ҆̀же снабдѣ́хъ, добродѣ́тєли моѧ̑ повѣ́дати. |
| 22οὐ νῦν ἐκάλεσά σε, Ιακωβ, οὐδὲ κοπιᾶσαί σε ἐποίησα, Ισραηλ· | 22Не нн҃ѣ призва́хъ тебѐ, і҆а́кѡве, нижѐ трꙋди́тисѧ сотвори́хъ тѧ̀, і҆и҃лю. |
| 23οὐκ ἐμοὶ πρόβατα τῆς ὁλοκαρπώσεώς σου, οὐδὲ ἐν ταῖς θυσίαις σου ἐδόξασάς με, οὐδὲ ἔγκοπον ἐποίησά σε ἐν λιβάνῳ, | 23Не прине́слъ є҆сѝ мнѣ̀ ѻ҆ве́цъ твои́хъ всесожже́нїѧ твоегѡ̀, ни въ же́ртвахъ твои́хъ просла́вилъ мѧ̀ є҆сѝ, не порабо́тихъ тѧ̀ въ же́ртвахъ, нижѐ ᲂу҆трꙋжде́на сотвори́хъ тѧ̀ въ лїва́нѣ: |
| 24οὐδὲ ἐκτήσω μοι ἀργυρίου θυμίαμα, οὐδὲ τὸ στέαρ τῶν θυσιῶν σου ἐπεθύμησα, ἀλλὰ ἐν ταῖς ἁμαρτίαις σου καὶ ἐν ταῖς ἀδικίαις σου προέστην σου. | 24не кꙋпи́лъ є҆сѝ мнѣ̀ на сребро̀ ѳѷмїа́ма, нижѐ тꙋ́ка тре́бъ твои́хъ возжела́хъ, но во грѣсѣ́хъ твои́хъ ста́лъ є҆сѝ предо мно́ю и҆ въ непра́вдахъ твои́хъ. |
| 25ἐγώ εἰμι ἐγώ εἰμι ὁ ἐξαλείφων τὰς ἀνομίας σου καὶ οὐ μὴ μνησθήσομαι. | 25А҆́зъ є҆́смь, а҆́зъ є҆́смь заглажда́ѧй беззакѡ́нїѧ твоѧ̑ менє̀ ра́ди и҆ грѣхѝ твоѧ̑, и҆ не помѧнꙋ̀. |
| 26σὺ δὲ μνήσθητι καὶ κριθῶμεν· λέγε σὺ τὰς ἀνομίας σου πρῶτος, ἵνα δικαιωθῇς. | 26Ты́ же помѧнѝ, и҆ да сꙋ́димсѧ: глаго́ли ты̀ беззакѡ́нїѧ твоѧ̑ пре́жде, да ѡ҆правди́шисѧ. |
| 27οἱ πατέρες ὑμῶν πρῶτοι καὶ οἱ ἄρχοντες αὐτῶν ἠνόμησαν εἰς ἐμέ, | 27Ѻ҆тцы̀ ва́ши пе́рвїи согрѣши́ша, и҆ кнѧ̑зи ва́ши беззако́нноваша на мѧ̀. |
| 28καὶ ἐμίαναν οἱ ἄρχοντες τὰ ἅγιά μου, καὶ ἔδωκα ἀπολέσαι Ιακωβ καὶ Ισραηλ εἰς ὀνειδισμόν. | 28И҆ ѡ҆скверни́ша кнѧ̑зи ст҃а̑ѧ моѧ̑, и҆ да́хъ погꙋби́ти і҆а́кѡва и҆ і҆и҃лѧ во ᲂу҆кори́знꙋ. |