І҆еремі́и 9

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1τίς δῴη μοι ἐν τῇ ἐρήμῳ σταθμὸν ἔσχατον καὶ καταλείψω τὸν λαόν μου καὶ ἀπελεύσομαι ἀπ᾿ αὐτῶν; ὅτι πάντες μοιχῶνται, σύνοδος ἀθετούντων. 1Кто̀ да́стъ главѣ̀ мое́й во́дꙋ и҆ ѻ҆чесє́мъ мои̑мъ и҆сто́чникъ сле́зъ; и҆ пла́чꙋсѧ де́нь и҆ но́щь ѡ҆ побїе́нныхъ дще́ре люді́й мои́хъ.
2καὶ ἐνέτειναν τὴν γλῶσσαν αὐτῶν ὡς τόξον· ψεῦδος καὶ οὐ πίστις ἐνίσχυσεν ἐπὶ τῆς γῆς, ὅτι ἐκ κακῶν εἰς κακὰ ἐξήλθοσαν καὶ ἐμὲ οὐκ ἔγνωσαν. 2Кто̀ да́стъ мнѣ̀ въ пꙋсты́ни вита́лище послѣ́днее; и҆ ѡ҆ста́влю лю́ди моѧ̑ и҆ ѿидꙋ̀ ѿ ни́хъ: поне́же всѝ любодѣ́йствꙋютъ, собо́рище престꙋ́пникѡвъ.
3ἕκαστος ἀπὸ τοῦ πλησίον αὐτοῦ φυλάξασθε καὶ ἐπ᾿ ἀδελφοῖς αὐτῶν μὴ πεποίθατε, ὅτι πᾶς ἀδελφὸς πτέρνῃ πτερνιεῖ, καὶ πᾶς φίλος δολίως πορεύσεται. 3И҆ налѧко́ша ѧ҆зы́къ сво́й ꙗ҆́кѡ лꙋ́къ: лжа̀ и҆ невѣ́рство ᲂу҆крѣпи́шасѧ на землѝ, и҆́бо ѿ ѕлы́хъ во ѕла̑ѧ произыдо́ша и҆ менѐ не позна́ша, речѐ гдⷭ҇ь.
4ἕκαστος κατὰ τοῦ φίλου αὐτοῦ καταπαίξεται, ἀλήθειαν οὐ μὴ λαλήσωσιν· μεμάθηκεν γλῶσσα αὐτῶν λαλεῖν ψευδῆ, ἠδίκησαν καὶ οὐ διέλιπον τοῦ ἐπιστρέψαι. 4Кі́йждо ѿ и҆́скреннѧгѡ своегѡ̀ да стреже́тсѧ, и҆ на бра́тїю свою̀ не ᲂу҆пова́йте, и҆́бо всѧ́къ бра́тъ запина́нїемъ запне́тъ, и҆ всѧ́къ дрꙋ́гъ льсти́внѡ наско́читъ.
5τόκος ἐπὶ τόκῳ, δόλος ἐπὶ δόλῳ· οὐκ ἤθελον εἰδέναι με. 5Кі́йждо дрꙋ́гꙋ своемꙋ̀ посмѣе́тсѧ, и҆́стины не возглаго́лютъ: наꙋчи́ша ѧ҆зы́къ сво́й глаго́лати лжꙋ̀, непра́вдоваша и҆ не восхотѣ́ша ѡ҆брати́тисѧ.
6διὰ τοῦτο τάδε λέγει κύριος Ἰδοὺ ἐγὼ πυρώσω αὐτοὺς καὶ δοκιμῶ αὐτούς, ὅτι ποιήσω ἀπὸ προσώπου πονηρίας θυγατρὸς λαοῦ μου. 6Ли́хва на ли́хвꙋ и҆ ле́сть на ле́сть: не восхотѣ́ша ᲂу҆вѣ́дѣти менѐ, речѐ гдⷭ҇ь.
7βολὶς τιτρώσκουσα γλῶσσα αὐτῶν, δόλια τὰ ῥήματα τοῦ στόματος αὐτῶν· τῷ πλησίον αὐτοῦ λαλεῖ εἰρηνικὰ καὶ ἐν ἑαυτῷ ἔχει τὴν ἔχθραν. 7Сегѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь си́лъ: сѐ, а҆́зъ разжегꙋ̀ и҆̀хъ и҆ и҆скꙋшꙋ̀ и҆̀хъ: что́ бо и҆́но сотворю̀ ѿ лица̀ лꙋка́вства дще́ри люді́й мои́хъ;
8μὴ ἐπὶ τούτοις οὐκ ἐπισκέψομαι, λέγει κύριος, ἐν λαῷ τῷ τοιούτῳ οὐκ ἐκδικήσει ψυχή μου; 8Стрѣла̀ ᲂу҆ѧзвлѧ́ющаѧ ѧ҆зы́къ и҆́хъ, льсти́вїи глаго́лы ᲂу҆́стъ и҆́хъ: прїѧ́телю своемꙋ̀ глаго́летъ ми̑рнаѧ, внꙋ́трь же себє̀ и҆мѣ́етъ враждꙋ̀.
9Ἐπὶ τὰ ὄρη λάβετε κοπετὸν καὶ ἐπὶ τὰς τρίβους τῆς ἐρήμου θρῆνον, ὅτι ἐξέλιπον παρὰ τὸ μὴ εἶναι ἀνθρώπους· οὐκ ἤκουσαν φωνὴν ὑπάρξεως· ἀπὸ πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ καὶ ἕως κτηνῶν ἐξέστησαν, ᾤχοντο. 9Є҆да̀ на си́хъ не посѣщꙋ̀; речѐ гдⷭ҇ь: и҆лѝ лю́демъ такѡвы́мъ не ѿмсти́тъ дш҃а̀ моѧ̀;
10καὶ δώσω τὴν Ιερουσαλημ εἰς μετοικίαν καὶ εἰς κατοικητήριον δρακόντων καὶ τὰς πόλεις Ιουδα εἰς ἀφανισμὸν θήσομαι παρὰ τὸ μὴ κατοικεῖσθαι. 10На гора́хъ воспрїими́те пла́чь и҆ тꙋже́нїе и҆ на стезѧ́хъ пꙋсты́ни рыда́нїе, ꙗ҆́кѡ ѡ҆скꙋдѣ́ша, за є҆́же не бы́ти человѣ́кѡмъ преходѧ́щымъ: не слы́шаша гла́са ѡ҆бита́нїѧ ѿ пти́цъ небе́сныхъ и҆ да́же до скотѡ́въ, ᲂу҆жасо́шасѧ, ѿидо́ша.
11τίς ἄνθρωπος συνετός, καὶ συνέτω τοῦτο, καὶ λόγος στόματος κυρίου πρὸς αὐτόν, ἀναγγειλάτω ὑμῖν· ἕνεκεν τίνος ἀπώλετο γῆ, ἀνήφθη ὡς ἔρημος παρὰ τὸ μὴ διοδεύεσθαι αὐτήν; 11И҆ да́мъ і҆ерⷭ҇ли́мъ въ преселе́нїе и҆ въ жили́ще ѕмїє́мъ и҆ гра́ды і҆ꙋ̑дины положꙋ̀ въ разоре́нїе, ꙗ҆́кѡ не бꙋ́детъ ѡ҆бита́ющагѡ.
12καὶ εἶπεν κύριος πρός με Διὰ τὸ ἐγκαταλιπεῖν αὐτοὺς τὸν νόμον μου, ὃν ἔδωκα πρὸ προσώπου αὐτῶν, καὶ οὐκ ἤκουσαν τῆς φωνῆς μου, 12Кто̀ мꙋ́жъ премꙋ́дръ, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́етъ сїѐ; и҆ къ немꙋ́же сло́во ᲂу҆́стъ гдⷭ҇нихъ, да возвѣсти́тъ ва́мъ, чесѡ̀ ра́ди поги́бе землѧ̀, сожже́на є҆́сть ꙗ҆́кѡ пꙋсты́нѧ, є҆ѧ́же никто́же прохо́дитъ;
13ἀλλ᾿ ἐπορεύθησαν ὀπίσω τῶν ἀρεστῶν τῆς καρδίας αὐτῶν τῆς κακῆς καὶ ὀπίσω τῶν εἰδώλων, ἐδίδαξαν αὐτοὺς οἱ πατέρες αὐτῶν, 13И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: поне́же ѡ҆ста́виша зако́нъ мо́й, є҆го́же да́хъ пред̾ лице́мъ и҆́хъ, и҆ не послꙋ́шаша гла́са моегѡ̀ и҆ не ходи́ша по немꙋ̀,
14διὰ τοῦτο τάδε λέγει κύριος θεὸς Ισραηλ Ἰδοὺ ἐγὼ ψωμιῶ αὐτοὺς ἀνάγκας καὶ ποτιῶ αὐτοὺς ὕδωρ χολῆς 14но поидо́ша по и҆зволе́нїю се́рдца своегѡ̀ лꙋка́вагѡ и҆ в̾слѣ́дъ і҆́дѡлѡвъ, и҆̀мже наꙋчи́ша и҆̀хъ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ:
15καὶ διασκορπιῶ αὐτοὺς ἐν τοῖς ἔθνεσιν, εἰς οὓς οὐκ ἐγίνωσκον αὐτοὶ καὶ οἱ πατέρες αὐτῶν, καὶ ἐπαποστελῶ ἐπ᾿ αὐτοὺς τὴν μάχαιραν ἕως τοῦ ἐξαναλῶσαι αὐτοὺς ἐν αὐτῇ. 15сегѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь си́лъ, бг҃ъ і҆и҃левъ: сѐ, а҆́зъ напита́ю лю́ди сїѧ̑ тѣснота́ми и҆ въ питїѐ да́мъ и҆̀мъ во́дꙋ же́лчнꙋю,
16τάδε λέγει κύριος Καλέσατε τὰς θρηνούσας καὶ ἐλθέτωσαν, καὶ πρὸς τὰς σοφὰς ἀποστείλατε καὶ φθεγξάσθωσαν 16и҆ расточꙋ̀ и҆̀хъ во ꙗ҆зы́ки, и҆́хже не зна́ша ті́и и҆ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ, и҆ послю̀ на ни́хъ ме́чь, до́ндеже и҆стлѧ́тсѧ.
17καὶ λαβέτωσαν ἐφ᾿ ὑμᾶς θρῆνον, καὶ καταγαγέτωσαν οἱ ὀφθαλμοὶ ὑμῶν δάκρυα, καὶ τὰ βλέφαρα ὑμῶν ῥείτω ὕδωρ. 17Сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь си́лъ: призови́те плаче́вницъ, и҆ да прїи́дꙋтъ, и҆ ко жена́мъ премꙋ̑дрымъ посли́те, и҆ да вѣща́ютъ
18ὅτι φωνὴ οἴκτου ἠκούσθη ἐν Σιων Πῶς ἐταλαιπωρήσαμεν κατῃσχύνθημεν σφόδρα, ὅτι ἐγκατελίπομεν τὴν γῆν καὶ ἀπερρίψαμεν τὰ σκηνώματα ἡμῶν. 18и҆ да прїи́мꙋтъ над̾ ва́ми пла́чь, и҆ да и҆зведꙋ́тъ ѻ҆́чи ва́ши сле́зы, и҆ вѣ́жди ва́ши да и҆злїю́тъ во́дꙋ:
19ἀκούσατε δή, γυναῖκες, λόγον θεοῦ, καὶ δεξάσθω τὰ ὦτα ὑμῶν λόγους στόματος αὐτοῦ, καὶ διδάξατε τὰς θυγατέρας ὑμῶν οἶκτον καὶ γυνὴ τὴν πλησίον αὐτῆς θρῆνον. 19занѐ гла́съ пла́ча слы́шанъ бы́сть во сїѡ́нѣ: ка́кѡ бѣ́дни бы́хомъ, постыжде́ни ѕѣлѡ̀, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́вихомъ зе́млю и҆ ѿри́нꙋхомъ жили̑ща на̑ша;
20ὅτι ἀνέβη θάνατος διὰ τῶν θυρίδων ὑμῶν, εἰσῆλθεν εἰς τὴν γῆν ὑμῶν τοῦ ἐκτρῖψαι νήπια ἔξωθεν καὶ νεανίσκους ἀπὸ τῶν πλατειῶν. 20Тѣ́мже слы́шите, жєны̀, сло́во гдⷭ҇не, и҆ прїими́те ᲂу҆ши́ма ва́шима словеса̀ ᲂу҆́стъ є҆гѡ̀, и҆ наꙋчи́те дщє́ри ва́шѧ рыда́нїю, и҆ ка́ѧждо и҆́скреннюю свою̀ пла́чꙋ:
21καὶ ἔσονται οἱ νεκροὶ τῶν ἀνθρώπων εἰς παράδειγμα ἐπὶ προσώπου τοῦ πεδίου τῆς γῆς ὑμῶν καὶ ὡς χόρτος ὀπίσω θερίζοντος, καὶ οὐκ ἔσται συνάγων. 21поне́же взы́де сме́рть сквозѣ̀ ѻ҆́кна ва̑ша и҆ вни́де въ зе́млю ва́шꙋ погꙋби́ти ѻ҆троча́та ѿвнѣ̀ и҆ ю҆́ношы ѿ сто́гнъ.
22Τάδε λέγει κύριος Μὴ καυχάσθω σοφὸς ἐν τῇ σοφίᾳ αὐτοῦ, καὶ μὴ καυχάσθω ἰσχυρὸς ἐν τῇ ἰσχύι αὐτοῦ, καὶ μὴ καυχάσθω πλούσιος ἐν τῷ πλούτῳ αὐτοῦ, 22(Глаго́ли: ) сїѧ̑ речѐ гдⷭ҇ь: и҆ бꙋ́дꙋтъ ме́ртвїи человѣ́цы въ примѣ́ръ на лицы̀ по́лѧ землѝ ва́шеѧ, ꙗ҆́кѡ сѣ́но созадѝ жнꙋ́щагѡ, и҆ не бꙋ́детъ собира́ющагѡ.
23ἀλλ᾿ ἐν τούτῳ καυχάσθω καυχώμενος, συνίειν καὶ γινώσκειν ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος ποιῶν ἔλεος καὶ κρίμα καὶ δικαιοσύνην ἐπὶ τῆς γῆς, ὅτι ἐν τούτοις τὸ θέλημά μου, λέγει κύριος. 23Та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: да не хва́литсѧ мꙋ́дрый мꙋ́дростїю свое́ю, и҆ да не хва́литсѧ крѣ́пкїй крѣ́постїю свое́ю, и҆ да не хва́литсѧ бога́тый бога́тствомъ свои́мъ:
24ἰδοὺ ἡμέραι ἔρχονται, λέγει κύριος, καὶ ἐπισκέψομαι ἐπὶ πάντας περιτετμημένους ἀκροβυστίας αὐτῶν, 24но ѡ҆ се́мъ да хва́литсѧ хвалѧ́йсѧ, є҆́же разꙋмѣ́ти и҆ зна́ти, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь творѧ́й млⷭ҇ть и҆ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ на землѝ, ꙗ҆́кѡ въ си́хъ во́лѧ моѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
25ἐπ᾿ Αἴγυπτον καὶ ἐπὶ τὴν Ιουδαίαν καὶ ἐπὶ Εδωμ καὶ ἐπὶ υἱοὺς Αμμων καὶ ἐπὶ υἱοὺς Μωαβ καὶ ἐπὶ πάντα περικειρόμενον τὰ κατὰ πρόσωπον αὐτοῦ τοὺς κατοικοῦντας ἐν τῇ ἐρήμῳ· ὅτι πάντα τὰ ἔθνη ἀπερίτμητα σαρκί, καὶ πᾶς οἶκος Ισραηλ ἀπερίτμητοι καρδίας αὐτῶν. 25Сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, и҆ посѣщꙋ̀ на всѣ́хъ, и҆̀же ѡ҆брѣ́занꙋю и҆́мꙋтъ пло́ть свою̀:
26на є҆гѵ́петъ и҆ на і҆дꙋме́ю, и҆ на є҆дѡ́мъ и҆ на сы́ны а҆ммѡ̑ни, и҆ на сы́ны мѡа̑вли и҆ на всѧ́каго ѡ҆стриза́ющаго власы̀ по лицꙋ̀ своемꙋ̀, ѡ҆бита́ющыѧ въ пꙋсты́ни, ꙗ҆́кѡ всѝ ꙗ҆зы́цы неѡбрѣ́зани пло́тїю, ве́сь же до́мъ і҆и҃левъ неѡбрѣ́зани сꙋ́ть сердцы̀ свои́ми.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms