І҆еремі́и 32
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1 | 1Сло́во бы́вшее ѿ гдⷭ҇а ко і҆еремі́и въ десѧ́тое лѣ́то седекі́и, царѧ̀ і҆ꙋ́дина, то̀ лѣ́то ѻ҆смоена́десѧть навꙋходоно́сорꙋ царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ. |
| 2 | 2И҆ тогда̀ си́ла царѧ̀ вавѷлѡ́нска ѻ҆стро́гъ ѡ҆бложѝ ѡ҆́крестъ і҆ерⷭ҇ли́ма, і҆еремі́а же стрего́мь бѧ́ше во дворѣ̀ темни́чнѣмъ, и҆́же є҆́сть во дворѣ̀ царѧ̀ і҆ꙋ́дина, |
| 3 | 3въ не́йже заключѝ є҆го̀ седекі́а ца́рь, глаго́лѧ: почто́ ты прорица́еши, глаго́лѧ: та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ даю̀ се́й гра́дъ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ во́зметъ є҆го̀, |
| 4 | 4и҆ седекі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ не спасе́тсѧ ѿ рꙋкѝ халде́йски, ꙗ҆́кѡ преда́нїемъ преда́стсѧ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ соглаго́летъ ᲂу҆сты̑ свои́ми ко ᲂу҆стѡ́мъ є҆гѡ̀, и҆ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ᲂу҆́зрѧтъ, |
| 5 | 5и҆ въ вавѷлѡ́нъ вни́детъ седекі́а и҆ тꙋ̀ бꙋ́детъ, до́ндеже посѣщꙋ̀ є҆го̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь: а҆́ще же воева́ти бꙋ́дете на халдє́и, ничесѡ́же ᲂу҆спѣ́ете; |
| 6 | 6И҆ речѐ і҆еремі́а: бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: |
| 7 | 7сѐ, а҆намеи́лъ, сы́нъ салѡ́мль, бра́та ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, и҆́детъ къ тебѣ̀, глаго́лѧ: прикꙋпѝ себѣ̀ село̀ моѐ, є҆́же во а҆наѳѡ́ѳѣ, ꙗ҆́кѡ тебѣ̀ сꙋ́дъ ᲂу҆́жичества прїѧ́ти во притѧжа́нїе. |
| 8 | 8И҆ прїи́де ко мнѣ̀ а҆намеи́лъ, сы́нъ салѡ́мль, бра́та ѻ҆тца̀ моегѡ̀, по словесѝ гдⷭ҇ню во дво́ръ темни́чный и҆ рече́ ми: прикꙋпѝ себѣ̀ село̀ моѐ, є҆́же во а҆наѳѡ́ѳѣ въ землѝ венїамі́ни: ꙗ҆́кѡ тебѣ̀ сꙋ́дъ прикꙋпи́ти є҆̀, ты́ бо ста́рѣй. И҆ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ сло́во гдⷭ҇не є҆́сть, |
| 9 | 9и҆ прикꙋпи́хъ село̀ а҆намеи́ле, сы́на бра́та ѻ҆тца̀ моегѡ̀, ѿ а҆наѳѡ́ѳа, и҆ поста́вихъ є҆мꙋ̀ седмьна́десѧть сі̑кль сребра̀, |
| 10 | 10и҆ вписа́хъ въ кни́гꙋ и҆ запеча́тахъ, и҆ засвидѣ́тельствовахъ пѡ́слꙋхи и҆ поста́вихъ сребро̀ на вѣса́хъ. |
| 11 | 11И҆ взѧ́хъ кни́гꙋ кꙋпле́нїѧ прочте́нꙋ и҆ запеча́танꙋ. |
| 12 | 12И҆ да́хъ кни́гꙋ кꙋпле́нїѧ варꙋ́хови сы́нꙋ нирі́инꙋ, сы́на маассе́ова, пред̾ ѻ҆чи́ма а҆намеи́ла сы́на бра́та ѻ҆тца̀ моегѡ̀, и҆ пред̾ ѻ҆чи́ма стоѧ́щихъ пѡ́слꙋхъ и҆ вписа́вшихъ въ кни̑ги кꙋпле́нїѧ, и҆ пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ і҆ꙋде́ѡвъ, сѣдѧ́щихъ во дворѣ̀ темни́чнѣмъ. |
| 13Ὅσα ἐπροφήτευσεν Ιερεμιας ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη. | 13И҆ завѣща́хъ варꙋ́хꙋ пред̾ ѻ҆чи́ма и҆́хъ, глаго́лѧ: |
| 14 | 14та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь вседержи́тель бг҃ъ і҆и҃левъ: возмѝ кни́гꙋ сїю̀ кꙋпле́нїѧ запечатлѣ́ннꙋ и҆ кни́гꙋ прочте́нꙋю и҆ вложѝ ю҆̀ въ сосꙋ́дъ гли́нѧнъ, да пребꙋ́детъ дни̑ мно́жайшыѧ. |
| 15Οὕτως εἶπεν κύριος ὁ θεὸς Ισραηλ Λαβὲ τὸ ποτήριον τοῦ οἴνου τοῦ ἀκράτου τούτου ἐκ χειρός μου καὶ ποτιεῖς πάντα τὰ ἔθνη, πρὸς ἃ ἐγὼ ἀποστέλλω σε πρὸς αὐτούς, | 15Ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь вседержи́тель бг҃ъ і҆и҃левъ: є҆щѐ притѧ́жꙋтсѧ хра̑мины и҆ се́ла и҆ вїногра́ды на се́й землѝ. |
| 16καὶ πίονται καὶ ἐξεμοῦνται καὶ μανήσονται ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας, ἧς ἐγὼ ἀποστέλλω ἀνὰ μέσον αὐτῶν. | 16И҆ моли́хсѧ ко гдⷭ҇еви по ѿда́нїи кни́ги прикꙋпле́нїѧ варꙋ́хꙋ сы́нꙋ нирі́инꙋ, глаго́лѧ: |
| 17καὶ ἔλαβον τὸ ποτήριον ἐκ χειρὸς κυρίου καὶ ἐπότισα τὰ ἔθνη, πρὸς ἃ ἀπέστειλέν με κύριος ἐπ᾿ αὐτά, | 17ѽ, сы́й гдⷭ҇и бж҃е! ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ не́бо и҆ зе́млю крѣ́постїю твое́ю вели́кою и҆ мы́шцею твое́ю высо́кою, не ᲂу҆таи́тсѧ ѿ тебє̀ ничто́же, |
| 18τὴν Ιερουσαλημ καὶ τὰς πόλεις Ιουδα καὶ βασιλεῖς Ιουδα καὶ ἄρχοντας αὐτοῦ τοῦ θεῖναι αὐτὰς εἰς ἐρήμωσιν καὶ εἰς ἄβατον καὶ εἰς συριγμὸν | 18творѧ́й млⷭ҇ть въ ты́сѧщы и҆ ѿдаѧ́й грѣхѝ ѡ҆́тчи въ нѣ̑дра ча̑дъ и҆́хъ по ни́хъ: бг҃ъ вели́кїй и҆ крѣ́пкїй, |
| 19καὶ τὸν Φαραω βασιλέα Αἰγύπτου καὶ τοὺς παῖδας αὐτοῦ καὶ τοὺς μεγιστᾶνας αὐτοῦ καὶ πάντα τὸν λαὸν αὐτοῦ | 19бг҃ъ вели́ка совѣ́та и҆ си́ленъ дѣлесы̀, бг҃ъ вели́кїй вседержи́тель и҆ великоимени́тъ гдⷭ҇ь: ѻ҆́чи твоѝ ѿвє́рсты на всѧ̑ пꙋти̑ сынѡ́въ человѣ́ческихъ, да́ти комꙋ́ждо по пꙋтѝ є҆гѡ̀ и҆ по плодꙋ̀ начина́нїй є҆гѡ̀: |
| 20καὶ πάντας τοὺς συμμίκτους αὐτοῦ καὶ πάντας τοὺς βασιλεῖς ἀλλοφύλων, τὴν Ἀσκαλῶνα καὶ τὴν Γάζαν καὶ τὴν Ακκαρων καὶ τὸ ἐπίλοιπον Ἀζώτου | 20и҆́же сотвори́лъ є҆сѝ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ во землѝ є҆гѵ́петстѣй, да́же до сегѡ̀ днѐ и҆ во і҆и҃ли и҆ въ лю́дехъ, и҆ сотвори́лъ є҆сѝ и҆́мѧ себѣ̀, ꙗ҆́коже де́нь се́й, |
| 21καὶ τὴν Ιδουμαίαν καὶ τὴν Μωαβῖτιν καὶ τοὺς υἱοὺς Αμμων | 21и҆ и҆зве́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑ і҆и҃лѧ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ зна́мєнїи и҆ чꙋдесы̀, рꙋко́ю крѣ́пкою и҆ мы́шцею высо́кою и҆ видѣ̑нїи вели́кими, |
| 22καὶ πάντας βασιλεῖς Τύρου καὶ βασιλεῖς Σιδῶνος καὶ βασιλεῖς τοὺς ἐν τῷ πέραν τῆς θαλάσσης | 22и҆ да́лъ є҆сѝ и҆̀мъ сїю̀ зе́млю, є҆́юже клѧ́лсѧ є҆сѝ ѻ҆тцє́мъ и҆́хъ, зе́млю кипѧ́щꙋю ме́домъ и҆ млеко́мъ. |
| 23καὶ τὴν Δαιδαν καὶ τὴν Θαιμαν καὶ τὴν Ρως καὶ πᾶν περικεκαρμένον κατὰ πρόσωπον αὐτοῦ | 23И҆ внидо́ша и҆ прїѧ́ша ю҆̀, и҆ не послꙋ́шаша гла́са твоегѡ̀ и҆ въ за́повѣдехъ твои́хъ не ходи́ша: всѧ̑, ꙗ҆̀же заповѣ́далъ є҆сѝ и҆̀мъ( твори́ти) , не сотвори́ша, и҆ сотвори́ша, да сбꙋ́дꙋтсѧ и҆̀мъ всѧ̑ ѕла̑ѧ сїѧ̑. |
| 24καὶ πάντας τοὺς συμμίκτους τοὺς καταλύοντας ἐν τῇ ἐρήμῳ | 24Сѐ, наро́дъ и҆́детъ на се́й гра́дъ взѧ́ти є҆го̀, и҆ гра́дъ пре́данъ є҆́сть въ рꙋ́цѣ халде́євъ вою́ющихъ на́нь ѿ лица̀ меча̀ и҆ гла́да и҆ мо́ра. Ꙗ҆́коже гл҃алъ є҆сѝ, та́кѡ и҆ бы́сть: и҆ сѐ, ты̀ зри́ши. |
| 25καὶ πάντας βασιλεῖς Αιλαμ καὶ πάντας βασιλεῖς Περσῶν | 25А҆ ты̀ ко мнѣ̀ гл҃еши: притѧжѝ себѣ̀ село̀ сребро́мъ: и҆ вписа́хъ въ кни́гꙋ, и҆ запеча́тахъ, и҆ засвидѣ́тельствовахъ пѡ́слꙋхи, гра́дъ же преда́стсѧ въ рꙋ́цѣ халдє́йстѣ. |
| 26καὶ πάντας βασιλεῖς ἀπὸ ἀπηλιώτου τοὺς πόρρω καὶ τοὺς ἐγγύς, ἕκαστον πρὸς τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ, καὶ πάσας τὰς βασιλείας τὰς ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς. | 26И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: |
| 27καὶ ἐρεῖς αὐτοῖς Οὕτως εἶπεν κύριος παντοκράτωρ Πίετε καὶ μεθύσθητε καὶ ἐξεμέσατε καὶ πεσεῖσθε καὶ οὐ μὴ ἀναστῆτε ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας, ἧς ἐγὼ ἀποστέλλω ἀνὰ μέσον ὑμῶν. | 27а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ всеѧ̀ пло́ти, є҆да̀ ѿ менє̀ ᲂу҆таи́тсѧ что̀; |
| 28καὶ ἔσται ὅταν μὴ βούλωνται δέξασθαι τὸ ποτήριον ἐκ τῆς χειρός σου ὥστε πιεῖν, καὶ ἐρεῖς Οὕτως εἶπεν κύριος Πιόντες πίεσθε· | 28Сегѡ̀ ра́ди та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: ѿда́нъ преда́стсѧ се́й гра́дъ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ во́зметъ є҆го̀, |
| 29ὅτι ἐν πόλει, ἐν ᾗ ὠνομάσθη τὸ ὄνομά μου ἐπ᾿ αὐτήν, ἐγὼ ἄρχομαι κακῶσαι, καὶ ὑμεῖς καθάρσει οὐ μὴ καθαρισθῆτε, ὅτι μάχαιραν ἐγὼ καλῶ ἐπὶ τοὺς καθημένους ἐπὶ τῆς γῆς. | 29и҆ прїи́дꙋтъ халде́є вою́ющїи на се́й гра́дъ, и҆ пожгꙋ́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ, и҆ хра̑мины сожгꙋ́тъ, въ ни́хже кади́ша на кро́вѣхъ свои́хъ ваа́лꙋ и҆ возлива́ша возлїѧ̑нїѧ богѡ́мъ и҆нѣ̑мъ, ко є҆́же разгнѣ́вати мѧ̀. |
| 30καὶ σὺ προφητεύσεις ἐπ᾿ αὐτοὺς τοὺς λόγους τούτους καὶ ἐρεῖς Κύριος ἀφ᾿ ὑψηλοῦ χρηματιεῖ, ἀπὸ τοῦ ἁγίου αὐτοῦ δώσει φωνὴν αὐτοῦ· λόγον χρηματιεῖ ἐπὶ τοῦ τόπου αὐτοῦ, καὶ αιδαδ ὥσπερ τρυγῶντες ἀποκριθήσονται· καὶ ἐπὶ τοὺς καθημένους ἐπὶ τὴν γῆν | 30Поне́же бѣ́ша сы́нове і҆и҃лєвы и҆ сы́нове і҆ꙋ̑дины є҆ди́ни творѧ́ще ѕло̀ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма ѿ ю҆́ности своеѧ̀, сы́нове і҆и҃лєвы подвиза́ютъ мѧ̀ на гнѣ́въ въ дѣ́лѣхъ рꙋ́къ свои́хъ, речѐ гдⷭ҇ь. |
| 31ἥκει ὄλεθρος ἐπὶ μέρος τῆς γῆς, ὅτι κρίσις τῷ κυρίῳ ἐν τοῖς ἔθνεσιν, κρίνεται αὐτὸς πρὸς πᾶσαν σάρκα, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐδόθησαν εἰς μάχαιραν, λέγει κύριος. | 31Ꙗ҆́кѡ на гнѣ́въ мо́й и҆ на ꙗ҆́рость мою̀ бѣ̀ гра́дъ се́й, ѿ негѡ́же днѐ согради́ша є҆го̀ и҆ да́же до сегѡ̀ днѐ, ꙗ҆́кѡ ѿста́вити є҆го̀ ѿ лица̀ моегѡ̀, |
| 32οὕτως εἶπεν κύριος Ἰδοὺ κακὰ ἔρχεται ἀπὸ ἔθνους ἐπὶ ἔθνος, καὶ λαῖλαψ μεγάλη ἐκπορεύεται ἀπ᾿ ἐσχάτου τῆς γῆς. | 32ѕло́бы ра́ди всѧ́кїѧ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ, ꙗ҆́кѡ сотвори́ша разгнѣ́вати мѧ̀ ті́и и҆ ца́рїе и҆́хъ, и҆ кнѧ̑зи и҆́хъ и҆ вельмѡ́жи и҆́хъ, и҆ жерцы̀ и҆́хъ и҆ проро́цы и҆́хъ, мꙋ́жїе і҆ꙋ̑дины и҆ живꙋ́щїи во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, |
| 33καὶ ἔσονται τραυματίαι ὑπὸ κυρίου ἐν ἡμέρᾳ κυρίου ἐκ μέρους τῆς γῆς καὶ ἕως εἰς μέρος τῆς γῆς· οὐ μὴ κατορυγῶσιν, εἰς κόπρια ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς ἔσονται. | 33и҆ ѡ҆брати́ша хребе́тъ ко мнѣ̀, а҆ не лицѐ: и҆ наказа́хъ ѧ҆̀ и҆з̾ ᲂу҆́тра, и҆ не послꙋ́шаша прїѧ́ти наказа́нїѧ, |
| 34ἀλαλάξατε, ποιμένες, καὶ κεκράξατε· καὶ κόπτεσθε, οἱ κριοὶ τῶν προβάτων· ὅτι ἐπληρώθησαν αἱ ἡμέραι ὑμῶν εἰς σφαγήν, καὶ πεσεῖσθε ὥσπερ οἱ κριοὶ οἱ ἐκλεκτοί· | 34и҆ положи́ша ѡ҆сквернє́нїѧ своѧ̑ въ домꙋ̀, и҆дѣ́же нарече́сѧ и҆́мѧ моѐ, въ нечистота́хъ свои́хъ: |
| 35καὶ ἀπολεῖται φυγὴ ἀπὸ τῶν ποιμένων καὶ σωτηρία ἀπὸ τῶν κριῶν τῶν προβάτων. | 35и҆ согради́ша трє́бища ваа́лꙋ, ꙗ҆̀же въ де́бри сы́на є҆ннѡ́млѧ, є҆́же возноси́ти сы́ны своѧ̑ и҆ дщє́ри своѧ̑ моло́хꙋ, и҆́хже не заповѣ́дахъ и҆̀мъ, и҆ не взы́де на се́рдце моѐ, є҆́же сотвори́ти ме́рзость сїю̀ на согрѣше́нїе і҆ꙋ́дѣ. |
| 36φωνὴ κραυγῆς τῶν ποιμένων καὶ ἀλαλαγμὸς τῶν προβάτων καὶ τῶν κριῶν, ὅτι ὠλέθρευσεν κύριος τὰ βοσκήματα αὐτῶν, | 36И҆ нн҃ѣ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ко гра́дꙋ, ѡ҆ не́мже ты̀ глаго́леши: пре́данъ бꙋ́детъ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска мече́мъ и҆ гла́домъ и҆ мо́ромъ. |
| 37καὶ παύσεται τὰ κατάλοιπα τῆς εἰρήνης ἀπὸ προσώπου ὀργῆς θυμοῦ μου. | 37Сѐ, а҆́зъ соберꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ всеѧ̀ землѝ, и҆дѣ́же разсѣ́ѧхъ ѧ҆̀ во гнѣ́вѣ мое́мъ и҆ ꙗ҆́рости мое́й и҆ въ преѡгорче́нїи ве́лїемъ, и҆ ѡ҆бращꙋ̀ ѧ҆̀ на сїѐ мѣ́сто, и҆ посаждꙋ̀ ѧ҆̀ во ᲂу҆пова́нїи, |
| 38ἐγκατέλιπεν ὥσπερ λέων κατάλυμα αὐτοῦ, ὅτι ἐγενήθη ἡ γῆ αὐτῶν εἰς ἄβατον ἀπὸ προσώπου τῆς μαχαίρας τῆς μεγάλης. | 38и҆ бꙋ́дꙋтъ мѝ въ лю́ди, и҆ а҆́зъ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ въ бг҃а: |
| 39и҆ да́мъ и҆̀мъ пꙋ́ть и҆́нъ и҆ се́рдце и҆́но, боѧ́тисѧ менє̀ всѧ̑ дни̑, на благотꙋ̀ и҆̀мъ и҆ ча́дѡмъ и҆́хъ по ни́хъ: | |
| 40и҆ завѣща́ю и҆̀мъ завѣ́тъ вѣ́чный, є҆гѡ́же не ѿвращꙋ̀ послѣдѝ и҆́хъ, и҆ стра́хъ мо́й да́мъ въ се́рдце и҆́хъ, ко є҆́же не ѿстꙋпи́ти и҆̀мъ ѿ менє̀: | |
| 41и҆ посѣщꙋ̀ є҆́же ᲂу҆бл҃жи́ти ѧ҆̀ и҆ насаждꙋ̀ ѧ҆̀ въ се́й землѝ съ вѣ́рою и҆ со всѣ́мъ срⷣцемъ мои́мъ и҆ со все́ю дш҃е́ю мое́ю. | |
| 42Ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: ꙗ҆́коже наведо́хъ на лю́ди сїѧ̑ всѧ̑ ѕла̑ѧ сїѧ̑ вели̑каѧ, та́кѡ а҆́зъ наведꙋ̀ на ни́хъ всѧ̑ благѡты̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ гл҃ахъ къ ни̑мъ. | |
| 43И҆ воз̾ѡблада́ютъ па́ки се́лы на землѝ, ѡ҆ не́йже ты̀ глаго́леши: непрохо́дна бꙋ́детъ ѿ человѣ̑къ и҆ скота̀, и҆ преда́шасѧ въ рꙋ́цѣ халдє́йстѣ. | |
| 44И҆ притѧ́жꙋтъ се́ла сребро́мъ: и҆ впи́шеши въ кни̑ги, и҆ запеча́таеши, и҆ ѡ҆послꙋши́ши пѡ́слꙋхи въ землѝ венїамі́ни и҆ ѡ҆́крестъ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ во градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ и҆ во градѣ́хъ го́рнихъ, и҆ во градѣ́хъ по́льныхъ и҆ во градѣ́хъ наге́въ{ ю҆́жныхъ}: ꙗ҆́кѡ возвращꙋ̀ преселє́нїѧ и҆́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь. |