І҆еремі́и 34
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1 | 1Сло́во, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а, є҆гда̀ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй и҆ всѝ вѡ́и є҆гѡ̀, и҆ всѧ̀ землѧ̀ вла́сти є҆гѡ̀ и҆ всѝ лю́дїе воева́хꙋ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на всѧ̑ гра́ды і҆ꙋ̑дины, гл҃ѧ: |
| 2Οὕτως εἶπεν κύριος Ποίησον δεσμοὺς καὶ κλοιοὺς καὶ περίθου περὶ τὸν τράχηλόν σου· | 2та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: и҆дѝ ко седекі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ и҆ рече́ши є҆мꙋ̀: та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: преда́нїемъ преда́стсѧ се́й гра́дъ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ во́зметъ є҆го̀ и҆ пожже́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ: |
| 3καὶ ἀποστελεῖς αὐτοὺς πρὸς βασιλέα Ιδουμαίας καὶ πρὸς βασιλέα Μωαβ καὶ πρὸς βασιλέα υἱῶν Αμμων καὶ πρὸς βασιλέα Τύρου καὶ πρὸς βασιλέα Σιδῶνος ἐν χερσὶν ἀγγέλων αὐτῶν τῶν ἐρχομένων εἰς ἀπάντησιν αὐτῶν εἰς Ιερουσαλημ πρὸς Σεδεκιαν βασιλέα Ιουδα. | 3и҆ ты̀ не ᲂу҆цѣлѣ́еши ѿ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ ꙗ҆́тъ бꙋ́деши, и҆ въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ преда́сисѧ: и҆ ѻ҆́чи твоѝ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ᲂу҆́зрѧтъ, и҆ ᲂу҆ста̀ є҆гѡ̀ со ᲂу҆сты̑ твои́ми соглаго́лютъ, и҆ въ вавѷлѡ́нъ вни́деши. |
| 4καὶ συντάξεις αὐτοῖς πρὸς τοὺς κυρίους αὐτῶν εἰπεῖν Οὕτως εἶπεν κύριος ὁ θεὸς Ισραηλ Οὕτως ἐρεῖτε πρὸς τοὺς κυρίους ὑμῶν | 4Но ѻ҆ба́че слы́ши сло́во гдⷭ҇не, седекі́е, царю̀ і҆ꙋ́динъ! та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь къ тебѣ̀: не ᲂу҆́мреши ѿ меча̀, но въ ми́рѣ ᲂу҆́мреши: |
| 5ὅτι ἐγὼ ἐποίησα τὴν γῆν ἐν τῇ ἰσχύι μου τῇ μεγάλῃ καὶ ἐν τῷ ἐπιχείρῳ μου τῷ ὑψηλῷ καὶ δώσω αὐτὴν ᾧ ἐὰν δόξῃ ἐν ὀφθαλμοῖς μου. | 5и҆ ꙗ҆́коже пла́каша ѻ҆тцє́въ твои́хъ ца́рствовавшихъ пре́жде тебє̀, воспла́чꙋтсѧ и҆ тебє̀: ᲂу҆вы̀, го́споди, и҆: ᲂу҆вы̀, го́споди! воспла́чꙋтсѧ и҆ тебє̀, ꙗ҆́кѡ сло́во а҆́зъ согл҃ахъ, речѐ гдⷭ҇ь. |
| 6ἔδωκα τὴν γῆν τῷ Ναβουχοδονοσορ βασιλεῖ Βαβυλῶνος δουλεύειν αὐτῷ, καὶ τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ ἐργάζεσθαι αὐτῷ. | 6И҆ глаго́ла і҆еремі́а прⷪ҇ро́къ ко седекі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. |
| 7 | 7И҆ си́ла царѧ̀ вавѷлѡ́нска воева̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на гра́ды і҆ꙋ̑дины ѡ҆ста́вшыѧсѧ: на лахі́съ и҆ на а҆зи́кꙋ, ꙗ҆́кѡ ті́и ѡ҆ста́шасѧ во градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ гра́ды твє́рды. |
| 8καὶ τὸ ἔθνος καὶ ἡ βασιλεία, ὅσοι ἐὰν μὴ ἐμβάλωσιν τὸν τράχηλον αὐτῶν ὑπὸ τὸν ζυγὸν βασιλέως Βαβυλῶνος, ἐν μαχαίρᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐπισκέψομαι αὐτούς, εἶπεν κύριος, ἕως ἐκλίπωσιν ἐν χειρὶ αὐτοῦ. | 8Сло́во бы́вшее ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а, повнегда̀ сконча́ти царю̀ седекі́и завѣ́тъ къ лю́демъ, и҆̀же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, є҆́же нарещѝ и҆̀мъ ѿпꙋще́нїе, |
| 9καὶ ὑμεῖς μὴ ἀκούετε τῶν ψευδοπροφητῶν ὑμῶν καὶ τῶν μαντευομένων ὑμῖν καὶ τῶν ἐνυπνιαζομένων ὑμῖν καὶ τῶν οἰωνισμάτων ὑμῶν καὶ τῶν φαρμακῶν ὑμῶν τῶν λεγόντων Οὐ μὴ ἐργάσησθε τῷ βασιλεῖ Βαβυλῶνος· | 9є҆́же ѿпꙋсти́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабы́ню свою̀, є҆вре́анина и҆ є҆вре́аныню, свобѡ́дны, да не рабо́таетъ мꙋ́жъ ѿ і҆и҃лѧ. |
| 10ὅτι ψευδῆ αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν πρὸς τὸ μακρῦναι ὑμᾶς ἀπὸ τῆς γῆς ὑμῶν. | 10И҆ ѡ҆брати́шасѧ всѝ вельмѡ́жи и҆ всѝ лю́дїе встꙋпи́вшїи въ завѣ́тъ, є҆́же ѿпꙋсти́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабꙋ̀ свою̀ свобѡ́дны и҆ ктомꙋ̀ не владѣ́ти и҆́ми. Слы́шаша ᲂу҆̀бо и҆ ѿпꙋсти́ша. |
| 11καὶ τὸ ἔθνος, ὃ ἐὰν εἰσαγάγῃ τὸν τράχηλον αὐτοῦ ὑπὸ τὸν ζυγὸν βασιλέως Βαβυλῶνος καὶ ἐργάσηται αὐτῷ, καὶ καταλείψω αὐτὸν ἐπὶ τῆς γῆς αὐτοῦ, καὶ ἐργᾶται αὐτῷ καὶ ἐνοικήσει ἐν αὐτῇ.– | 11И҆ ѡ҆брати́шасѧ по си́хъ вспѧ́ть и҆ ᲂу҆держа́ша па́ки рабы̑ и҆ рабы̑ни своѧ̑, и҆̀хже ѿпꙋсти́ша свобо́дныхъ, и҆ взѧ́ша въ рабы̑ и҆ рабы̑ни. |
| 12καὶ πρὸς Σεδεκιαν βασιλέα Ιουδα ἐλάλησα κατὰ πάντας τοὺς λόγους τούτους λέγων Εἰσαγάγετε τὸν τράχηλον ὑμῶν | 12И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а гл҃ѧ: |
| 13 | 13та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: а҆́зъ завѣща́хъ завѣ́тъ ко ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ въ де́нь, во́ньже и҆зба́вихъ ѧ҆̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, и҆з̾ до́мꙋ рабо́ты, гл҃ѧ: |
| 14καὶ ἐργάσασθε τῷ βασιλεῖ Βαβυλῶνος, ὅτι ἄδικα αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν· | 14є҆гда̀ сконча́ютсѧ ше́сть лѣ́тъ, да ѿпꙋ́стиши бра́та своего̀ є҆вре́анина, и҆́же про́данъ є҆́сть тебѣ̀: и҆ да дѣ́лаетъ тѝ ше́сть лѣ́тъ, и҆ да ѿпꙋ́стиши є҆го̀ свобо́дна ѿ себє̀. И҆ не послꙋ́шаша менѐ ѻ҆тцы̀ ва́ши, ни приклони́ша ᲂу҆́ха своегѡ̀. |
| 15ὅτι οὐκ ἀπέστειλα αὐτούς, φησὶν κύριος, καὶ προφητεύουσιν τῷ ὀνόματί μου ἐπ᾿ ἀδίκῳ πρὸς τὸ ἀπολέσαι ὑμᾶς, καὶ ἀπολεῖσθε ὑμεῖς καὶ οἱ προφῆται ὑμῶν οἱ προφητεύοντες ὑμῖν ἐπ᾿ ἀδίκῳ ψευδῆ. | 15И҆ ѡ҆брати́стесѧ вы̀ дне́сь сотвори́ти пра̑ваѧ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма, є҆́же нарещѝ комꙋ́ждо ѿпꙋще́нїе бли́жнѧгѡ своегѡ̀: и҆ соверши́сте завѣ́тъ пред̾ лице́мъ мои́мъ въ домꙋ̀, и҆дѣ́же нарече́сѧ и҆́мѧ моѐ въ не́мъ: |
| 16ὑμῖν καὶ παντὶ τῷ λαῷ τούτῳ καὶ τοῖς ἱερεῦσιν ἐλάλησα λέγων Οὕτως εἶπεν κύριος Μὴ ἀκούετε τῶν λόγων τῶν προφητῶν τῶν προφητευόντων ὑμῖν λεγόντων Ἰδοὺ σκεύη οἴκου κυρίου ἐπιστρέψει ἐκ Βαβυλῶνος· ὅτι ἄδικα αὐτοὶ προφητεύουσιν ὑμῖν, οὐκ ἀπέστειλα αὐτούς. | 16и҆ ѿврати́стесѧ, и҆ ѡ҆скверни́сте завѣ́тъ мо́й, є҆́же возврати́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабꙋ̀ свою̀, и҆̀хже ѿпꙋсти́сте свобѡ́дны дꙋше́ю и҆́хъ: и҆ покори́сте и҆̀хъ, ꙗ҆́коже бы́ти ᲂу҆ ва́съ въ рабы̑ и҆ въ рабы̑ни. |
| 17 | 17Тогѡ̀ ра́ди си́це речѐ гдⷭ҇ь: вы̀ не послꙋ́шасте менѐ, нарещѝ ѿпꙋще́нїѧ кі́йждо бра́тꙋ своемꙋ̀ и҆ кі́йждо бли́жнемꙋ своемꙋ̀: сѐ, а҆́зъ нарица́ю ѿпꙋще́нїе ва́мъ на ме́чь и҆ на сме́рть и҆ на гла́дъ, и҆ да́мъ вы̀ на разсы́панїе всѣ̑мъ ца́рствамъ зємны́мъ: |
| 18εἰ προφῆταί εἰσιν καὶ εἰ ἔστιν λόγος κυρίου ἐν αὐτοῖς, ἀπαντησάτωσάν μοι· | 18и҆ да́мъ мꙋ́жы престꙋпи́вшыѧ завѣ́тъ мо́й и҆ не хранѧ́щыѧ слове́съ завѣ́та моегѡ̀, є҆мꙋ́же соизво́лиша пред̾ лице́мъ мои́мъ: тельца̀ є҆го́же разсѣко́ша на двѣ̀ ча̑сти и҆ ходи́ша междꙋ̀ раздѣле́нными частьмѝ є҆гѡ̀: |
| 19ὅτι οὕτως εἶπεν κύριος Καὶ τῶν ἐπιλοίπων σκευῶν, | 19кнѧ̑зи і҆ꙋ̑дины и҆ кнѧ̑зи і҆ерⷭ҇ли̑мли, и҆ вельмо́жы и҆ жерцы̀ и҆ всѧ̑ лю́ди землѝ ходѧ́щыѧ междꙋ̀ раздѣле́нымъ тельце́мъ, |
| 20ὧν οὐκ ἔλαβεν βασιλεὺς Βαβυλῶνος, ὅτε ἀπῴκισεν τὸν Ιεχονιαν ἐξ Ιερουσαλημ, | 20и҆ да́мъ ѧ҆̀ въ рꙋ́ки врагѡ́мъ и҆́хъ и҆ въ рꙋ́ки и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ и҆́хъ, и҆ бꙋ́дꙋтъ трꙋ́пи и҆́хъ въ ꙗ҆́дь пти́цамъ небє́снымъ и҆ ѕвѣрє́мъ зємны́мъ: |
| 21 | 21и҆ седекі́ю царѧ̀ і҆ꙋде́йска и҆ кнѧ̑зи є҆гѡ̀ да́мъ въ рꙋ́цѣ врагѡ́въ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ во́инства царѧ̀ вавѷлѡ́нска, ѿбѣга́ющихъ ѿ ни́хъ. |
| 22εἰς Βαβυλῶνα εἰσελεύσεται, λέγει κύριος. | 22Сѐ, а҆́зъ завѣща́ю, речѐ гдⷭ҇ь, и҆ возвращꙋ̀ ѧ҆̀ въ зе́млю сїю̀, и҆ повою́ютъ на ню̀, и҆ во́змꙋтъ ю҆̀, и҆ пожгꙋ́тъ ю҆̀ ѻ҆гне́мъ и҆ гра́ды і҆ꙋ̑дины: и҆ да́мъ ѧ҆̀ въ непрохѡ́дны ѿ живꙋ́щихъ. |