І҆еремі́и 12

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Δίκαιος εἶ, κύριε, ὅτι ἀπολογήσομαι πρὸς σέ, πλὴν κρίματα λαλήσω πρὸς σέ· τί ὅτι ὁδὸς ἀσεβῶν εὐοδοῦται, εὐθήνησαν πάντες οἱ ἀθετοῦντες ἀθετήματα; 1Првⷣнъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѿвѣща́ю къ тебѣ̀: ѻ҆ба́че сꙋдьбы̑ возглаго́лю къ тебѣ̀: что̀, ꙗ҆́кѡ пꙋ́ть нечести́выхъ спѣ́етсѧ, ᲂу҆гобзи́шасѧ всѝ творѧ́щїи беззакѡ́нїѧ;
2ἐφύτευσας αὐτοὺς καὶ ἐρριζώθησαν, ἐτεκνοποίησαν καὶ ἐποίησαν καρπόν· ἐγγὺς εἶ σὺ τοῦ στόματος αὐτῶν καὶ πόρρω ἀπὸ τῶν νεφρῶν αὐτῶν. 2Насади́лъ є҆сѝ и҆̀хъ, и҆ ᲂу҆корени́шасѧ, ча̑да сотвори́ша и҆ сотвори́ша пло́дъ: бли́з̾ є҆сѝ ты̀ ᲂу҆́стъ и҆́хъ, дале́че же ѿ ᲂу҆тро́бъ и҆́хъ.
3καὶ σύ, κύριε, γινώσκεις με, δεδοκίμακας τὴν καρδίαν μου ἐναντίον σου· ἅγνισον αὐτοὺς εἰς ἡμέραν σφαγῆς αὐτῶν. 3И҆ ты̀, гдⷭ҇и, разꙋмѣ́еши мѧ̀, ви́дѣлъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ и҆скꙋси́лъ є҆сѝ се́рдце моѐ пред̾ тобо́ю: соберѝ и҆̀хъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы на заколе́нїе и҆ ѡ҆чⷭ҇ти и҆̀хъ въ де́нь заколе́нїѧ и҆́хъ.
4ἕως πότε πενθήσει γῆ καὶ πᾶς χόρτος τοῦ ἀγροῦ ξηρανθήσεται ἀπὸ κακίας τῶν κατοικούντων ἐν αὐτῇ; ἠφανίσθησαν κτήνη καὶ πετεινά, ὅτι εἶπαν Οὐκ ὄψεται θεὸς ὁδοὺς ἡμῶν. 4Доко́лѣ пла́кати и҆́мать землѧ̀, и҆ трава̀ всѧ̀ се́льнаѧ и҆́зсхнетъ ѿ ѕло́бы живꙋ́щихъ на не́й; Погибо́ша ско́ти и҆ пти̑цы, ꙗ҆́кѡ реко́ша: не ᲂу҆́зритъ бг҃ъ пꙋті́й на́шихъ.
5σοῦ οἱ πόδες τρέχουσιν καὶ ἐκλύουσίν σε· πῶς παρασκευάσῃ ἐφ᾿ ἵπποις; καὶ ἐν γῇ εἰρήνης σὺ πέποιθας· πῶς ποιήσεις ἐν φρυάγματι τοῦ Ιορδάνου; 5Но́зѣ твоѝ текꙋ́тъ и҆ разслаблѧ́ютъ тѧ̀: ка́кѡ ᲂу҆гото́вишисѧ съ ко́ньми; и҆ въ землѝ ми́ра твоегѡ̀ ᲂу҆пова́лъ є҆сѝ, ка́кѡ сотвори́ши въ шꙋ́мѣ і҆ѻрда́нстѣмъ;
6ὅτι καὶ οἱ ἀδελφοί σου καὶ οἶκος τοῦ πατρός σου, καὶ οὗτοι ἠθέτησάν σε, καὶ αὐτοὶ ἐβόησαν, ἐκ τῶν ὀπίσω σου ἐπισυνήχθησαν· μὴ πιστεύσῃς ἐν αὐτοῖς, ὅτι λαλήσουσιν πρὸς σὲ καλά. 6Поне́же и҆ бра́тїѧ твоѧ̑ и҆ до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, и҆ сі́и ѿверго́шасѧ тебє̀ и҆ ті́и возопи́ша, созадѝ тебє̀ собра́шасѧ: не вѣ́рꙋй и҆̀мъ, є҆гда̀ глаго́лати бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ блага̑ѧ.
7Ἐγκαταλέλοιπα τὸν οἶκόν μου, ἀφῆκα τὴν κληρονομίαν μου, ἔδωκα τὴν ἠγαπημένην ψυχήν μου εἰς χεῖρας ἐχθρῶν αὐτῆς. 7Ѡ҆ста́вихъ до́мъ мо́й, ѡ҆ста́вихъ достоѧ́нїе моѐ, да́хъ возлю́бленнꙋю дꙋ́шꙋ мою̀ въ рꙋ́ки врагѡ́въ є҆ѧ̀:
8ἐγενήθη κληρονομία μου ἐμοὶ ὡς λέων ἐν δρυμῷ· ἔδωκεν ἐπ᾿ ἐμὲ τὴν φωνὴν αὐτῆς, διὰ τοῦτο ἐμίσησα αὐτήν. 8бы́сть мнѣ̀ достоѧ́нїе моѐ ꙗ҆́кѡ ле́въ въ дꙋбра́вѣ, дадѐ проти́вꙋ менє̀ гла́съ сво́й: сегѡ̀ ра́ди возненави́дѣхъ є҆̀.
9μὴ σπήλαιον ὑαίνης κληρονομία μου ἐμοὶ σπήλαιον κύκλῳ αὐτῆς; βαδίσατε συναγάγετε πάντα τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ, καὶ ἐλθέτωσαν τοῦ φαγεῖν αὐτήν. 9Не верте́пъ ли ѵ҆е́нинъ достоѧ́нїе моѐ мнѣ̀, и҆лѝ пеще́ра ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀; И҆ди́те, собери́те всѧ̑ ѕвѣ̑ри сє́льныѧ, и҆ да прїи́дꙋтъ снѣ́сти є҆̀.
10ποιμένες πολλοὶ διέφθειραν τὸν ἀμπελῶνά μου, ἐμόλυναν τὴν μερίδα μου, ἔδωκαν μερίδα ἐπιθυμητήν μου εἰς ἔρημον ἄβατον· 10Па́стырїе мно́зи растли́ша вїногра́дъ мо́й, ѡ҆скверни́ша ча́сть мою̀, да́ша ча́сть жела́емꙋю мою̀ въ пꙋсты́ню непрохо́днꙋю,
11ἐτέθη εἰς ἀφανισμὸν ἀπωλείας, δι᾿ ἐμὲ ἀφανισμῷ ἠφανίσθη πᾶσα γῆ, ὅτι οὐκ ἔστιν ἀνὴρ τιθέμενος ἐν καρδίᾳ. 11положи́ша въ потребле́нїе па́гꙋбы: менє̀ ра́ди разоре́нїемъ разоре́на є҆́сть всѧ̀ землѧ̀, ꙗ҆́кѡ ни є҆ди́нъ є҆́сть, и҆́же размышлѧ́етъ се́рдцемъ.
12ἐπὶ πᾶσαν διεκβολὴν ἐν τῇ ἐρήμῳ ἦλθον ταλαιπωροῦντες, ὅτι μάχαιρα τοῦ κυρίου καταφάγεται ἀπ᾿ ἄκρου τῆς γῆς ἕως ἄκρου τῆς γῆς, οὐκ ἔστιν εἰρήνη πάσῃ σαρκί. 12Во всѧ́кїй пꙋ́ть пꙋсты́ни прїидо́ша ѡ҆пꙋстоша́ющїи, ꙗ҆́кѡ ме́чь гдⷭ҇ень поѧ́стъ ѿ кра́ѧ землѝ да́же до кра́ѧ є҆ѧ̀: нѣ́сть ми́ра всѧ́цѣй пло́ти.
13σπείρατε πυροὺς καὶ ἀκάνθας θερίσατε· οἱ κλῆροι αὐτῶν οὐκ ὠφελήσουσιν αὐτούς· αἰσχύνθητε ἀπὸ καυχήσεως ὑμῶν, ἀπὸ ὀνειδισμοῦ ἔναντι κυρίου. 13Посѣ́ѧсте пшени́цꙋ, а҆ те́рнїе пожа́сте: достоѧ̑нїѧ и҆́хъ не полє́зна бꙋ́дꙋтъ и҆̀мъ: постыди́тесѧ стыдѣ́нїемъ ѿ похвале́нїѧ ва́шегѡ, ѿ поноше́нїѧ пред̾ гдⷭ҇емъ.
14Ὅτι τάδε λέγει κύριος περὶ πάντων τῶν γειτόνων τῶν πονηρῶν τῶν ἁπτομένων τῆς κληρονομίας μου, ἧς ἐμέρισα τῷ λαῷ μου Ισραηλ Ἰδοὺ ἐγὼ ἀποσπῶ αὐτοὺς ἀπὸ τῆς γῆς αὐτῶν καὶ τὸν Ιουδαν ἐκβαλῶ ἐκ μέσου αὐτῶν. 14Ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь ѡ҆ всѣ́хъ сосѣ́дѣхъ лꙋка́выхъ, прикаса́ющихсѧ наслѣ́дїю моемꙋ̀, є҆́же раздѣли́хъ лю́демъ мои̑мъ і҆и҃лю: сѐ, а҆́зъ и҆сто́ргнꙋ и҆̀хъ ѿ землѝ и҆́хъ и҆ до́мъ і҆ꙋ́динъ и҆зве́ргнꙋ ѿ среды̀ и҆́хъ:
15καὶ ἔσται μετὰ τὸ ἐκβαλεῖν με αὐτοὺς ἐπιστρέψω καὶ ἐλεήσω αὐτοὺς καὶ κατοικιῶ αὐτοὺς ἕκαστον εἰς τὴν κληρονομίαν αὐτοῦ καὶ ἕκαστον εἰς τὴν γῆν αὐτοῦ. 15и҆ бꙋ́детъ, є҆гда̀ и҆сто́ргнꙋ и҆̀хъ, ѡ҆бращꙋ́сѧ и҆ поми́лꙋю и҆̀хъ, и҆ вселю̀ и҆̀хъ кого́ждо въ достоѧ́нїе своѐ и҆ кого́ждо въ зе́млю свою̀:
16καὶ ἔσται ἐὰν μαθόντες μάθωσιν τὴν ὁδὸν τοῦ λαοῦ μου τοῦ ὀμνύειν τῷ ὀνόματί μου Ζῇ κύριος, καθὼς ἐδίδαξαν τὸν λαόν μου ὀμνύειν τῇ Βααλ, καὶ οἰκοδομηθήσονται ἐν μέσῳ τοῦ λαοῦ μου· 16и҆ бꙋ́детъ, а҆́ще ᲂу҆ча́щесѧ наꙋча́тсѧ пꙋтє́мъ люді́й мои́хъ, є҆́же клѧ́тисѧ и҆́менемъ мои́мъ, жи́въ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́коже наꙋчи́ша люді́й мои́хъ клѧ́тисѧ ваа́ломъ, и҆ сози́ждꙋтсѧ посредѣ̀ люді́й мои́хъ:
17ἐὰν δὲ μὴ ἐπιστρέψωσιν, καὶ ἐξαρῶ τὸ ἔθνος ἐκεῖνο ἐξάρσει καὶ ἀπωλείᾳ. 17а҆́ще же не послꙋ́шаютъ, и҆сто́ргнꙋ ꙗ҆зы́къ ѻ҆́ный и҆сторга́нїемъ и҆ погꙋбле́нїемъ, речѐ гдⷭ҇ь.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms