І҆еремі́и 10

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Ἀκούσατε τὸν λόγον κυρίου, ὃν ἐλάλησεν ἐφ᾿ ὑμᾶς, οἶκος Ισραηλ· 1Слы́шите сло́во гдⷭ҇не, є҆́же гл҃а гдⷭ҇ь на ва́съ, до́ме і҆и҃левъ.
2τάδε λέγει κύριος Κατὰ τὰς ὁδοὺς τῶν ἐθνῶν μὴ μανθάνετε καὶ ἀπὸ τῶν σημείων τοῦ οὐρανοῦ μὴ φοβεῖσθε, ὅτι φοβοῦνται αὐτὰ τοῖς προσώποις αὐτῶν. 2Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: по пꙋтє́мъ ꙗ҆зы́кѡвъ не ᲂу҆чи́тесѧ и҆ ѿ зна́менїй небе́сныхъ не страши́тесѧ, ꙗ҆́кѡ и҆́хъ боѧ́тсѧ ꙗ҆зы́цы.
3ὅτι τὰ νόμιμα τῶν ἐθνῶν μάταια· ξύλον ἐστὶν ἐκ τοῦ δρυμοῦ ἐκκεκομμένον, ἔργον τέκτονος καὶ χώνευμα· 3Поне́же зако́ны ꙗ҆зы́кѡвъ сꙋ́етни сꙋ́ть: дре́во є҆́сть ѿ лѣ́са и҆зсѣ́ченое, дѣ́ло текто́нское и҆ слїѧ́нїе:
4ἀργυρίῳ καὶ χρυσίῳ κεκαλλωπισμένα ἐστίν· ἐν σφύραις καὶ ἥλοις ἐστερέωσαν αὐτά, καὶ οὐ κινηθήσονται· 4сребро́мъ и҆ зла́томъ ᲂу҆кра́шєна сꙋ́ть, и҆ млата́ми и҆ гвоздьмѝ ᲂу҆тверди́ша ѧ҆̀, да не дви́жꙋтсѧ:
5αἰρόμενα ἀρθήσονται, ὅτι οὐκ ἐπιβήσονται. μὴ φοβηθῆτε αὐτά, ὅτι οὐ μὴ κακοποιήσωσιν, καὶ ἀγαθὸν οὐκ ἔστιν ἐν αὐτοῖς. 5сребро̀ и҆зва́ѧно є҆́сть, не глаго́лютъ, носи́ми но́сѧтсѧ, поне́же ходи́ти не возмо́гꙋтъ: не ᲂу҆бо́йтесѧ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ не сотворѧ́тъ ѕла̀, и҆ бла́га нѣ́сть въ ни́хъ.
6 6Нѣ́сть подо́бенъ тебѣ̀, гдⷭ҇и: вели́къ є҆сѝ ты̀ и҆ вели́ко и҆́мѧ твоѐ въ крѣ́пости.
7 7Кто̀ не ᲂу҆бои́тсѧ тебє̀, ѽ, цр҃ю̀ ꙗ҆зы́кѡвъ! твоѧ́ бо че́сть междꙋ̀ всѣ́ми премꙋ́дрыми ꙗ҆зы́кѡвъ, и҆ во всѣ́хъ ца́рствахъ и҆́хъ ни є҆ди́нъ є҆́сть подо́бенъ тебѣ̀.
8 8Кꙋ́пнѡ бꙋ́їи и҆ безꙋ́мнїи сꙋ́ть, ᲂу҆че́нїе сꙋ́етныхъ и҆́хъ дре́во є҆́сть:
9ἀργύριον τορευτόν ἐστιν, οὐ πορεύσονται· ἀργύριον προσβλητὸν ἀπὸ Θαρσις ἥξει, χρυσίον Μωφαζ καὶ χεὶρ χρυσοχόων, ἔργα τεχνιτῶν πάντα· ὑάκινθον καὶ πορφύραν ἐνδύσουσιν αὐτά· 9сребро̀ и҆зви́то ѿ ѳарсі́са прихо́дитъ, зла́то ѿ ѡ҆фа́за, и҆ рꙋка̀ златаре́й, дѣла̀ всѧ̑ хꙋдо́жникѡвъ: въ синетꙋ̀ и҆ багрѧни́цꙋ ѡ҆дѣ́ютъ и҆̀хъ, дѣла̀ ᲂу҆модѣ́льникѡвъ всѧ̑ сїѧ̑.
10 10Гдⷭ҇ь же бг҃ъ и҆́стиненъ є҆́сть, то́й бг҃ъ живы́й и҆ цр҃ь вѣ́чный, ѿ гнѣ́ва є҆гѡ̀ подви́гнетсѧ землѧ̀, и҆ не стерпѧ́тъ ꙗ҆зы́цы преще́нїѧ є҆гѡ̀.
11οὕτως ἐρεῖτε αὐτοῖς Θεοί, οἳ τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν οὐκ ἐποίησαν, ἀπολέσθωσαν ἀπὸ τῆς γῆς καὶ ὑποκάτωθεν τοῦ οὐρανοῦ τούτου. 11Та́кѡ рцы́те и҆̀мъ: бо́зи, и҆̀же небесѐ и҆ землѝ не сотвори́ша, да поги́бнꙋтъ ѿ землѝ и҆ ѿ си́хъ, и҆̀же под̾ небесе́мъ сꙋ́ть.
12κύριος ποιήσας τὴν γῆν ἐν τῇ ἰσχύι αὐτοῦ, ἀνορθώσας τὴν οἰκουμένην ἐν τῇ σοφίᾳ αὐτοῦ καὶ τῇ φρονήσει αὐτοῦ ἐξέτεινεν τὸν οὐρανὸν 12Гдⷭ҇ь сотвори́вый зе́млю во крѣ́пости свое́й, ᲂу҆стро́ивый вселе́ннꙋю въ премꙋ́дрости свое́й, и҆ ра́зꙋмомъ свои́мъ прострѐ не́бо.
13καὶ πλῆθος ὕδατος ἐν οὐρανῷ καὶ ἀνήγαγεν νεφέλας ἐξ ἐσχάτου τῆς γῆς, ἀστραπὰς εἰς ὑετὸν ἐποίησεν καὶ ἐξήγαγεν φῶς ἐκ θησαυρῶν αὐτοῦ. 13Ко гла́сꙋ своемꙋ̀ дае́тъ мно́жество во́дъ на небесѝ: и҆ возведѐ ѡ҆́блаки ѿ послѣ́днихъ землѝ, блиста̑нїѧ въ до́ждь сотворѝ и҆ и҆зведѐ вѣ́тръ ѿ сокро́вищъ свои́хъ.
14ἐμωράνθη πᾶς ἄνθρωπος ἀπὸ γνώσεως, κατῃσχύνθη πᾶς χρυσοχόος ἐπὶ τοῖς γλυπτοῖς αὐτοῦ, ὅτι ψευδῆ ἐχώνευσαν, οὐκ ἔστιν πνεῦμα ἐν αὐτοῖς· 14Бꙋ́й сотвори́сѧ всѧ́къ человѣ́къ ѿ ᲂу҆ма̀( своегѡ̀) , постыдѣ́сѧ всѧ́къ златодѣ́льникъ во и҆зваѧ́нїихъ свои́хъ, ꙗ҆́кѡ лѡ́жнаѧ слїѧ̀, нѣ́сть дꙋ́ха въ ни́хъ:
15μάταιά ἐστιν, ἔργα ἐμπεπαιγμένα, ἐν καιρῷ ἐπισκοπῆς αὐτῶν ἀπολοῦνται. 15сꙋ́єтна сꙋ́ть дѣла̀, смѣ́хꙋ достѡ́йна, во вре́мѧ посѣще́нїѧ своегѡ̀ поги́бнꙋтъ.
16οὐκ ἔστιν τοιαύτη μερὶς τῷ Ιακωβ, ὅτι πλάσας τὰ πάντα αὐτὸς κληρονομία αὐτοῦ, κύριος ὄνομα αὐτῷ. 16Нѣ́сть сицева́ѧ ча́сть і҆а́кѡвꙋ, ꙗ҆́кѡ созда́вый всѧ̑ то́й є҆́сть, и҆ і҆и҃ль же́злъ достоѧ́нїѧ є҆гѡ̀, гдⷭ҇ь си́лъ и҆́мѧ є҆мꙋ̀.
17Συνήγαγεν ἔξωθεν τὴν ὑπόστασίν σου, κατοικοῦσα ἐν ἐκλεκτοῖς. 17Собра̀ ѿвнѣ̀ и҆мѣ́нїе, ѡ҆бита́ющее во и҆збра́нныхъ,
18ὅτι τάδε λέγει κύριος Ἰδοὺ ἐγὼ σκελίζω τοὺς κατοικοῦντας τὴν γῆν ταύτην ἐν θλίψει, ὅπως εὑρεθῇ πληγή σου· 18поне́же та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ ѿве́ргꙋ ѡ҆бита́тєли землѝ сеѧ̀ въ ско́рби и҆ смꙋщꙋ̀ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ да ѡ҆брѧ́щетсѧ ꙗ҆́зва твоѧ̀.
19οὐαὶ ἐπὶ συντρίμματί σου, ἀλγηρὰ πληγή σου. κἀγὼ εἶπα Ὄντως τοῦτο τὸ τραῦμά μου καὶ κατέλαβέν με· 19Го́ре во сокрꙋше́нїи твое́мъ, болѣ́зненна ꙗ҆́зва твоѧ̀: а҆́зъ же рѣ́хъ: вои́стиннꙋ сїѧ̀ болѣ́знь моѧ̀( є҆́сть) и҆ ѡ҆б̾ѧ́тъ мѧ̀, жили́ще моѐ ѡ҆пꙋстѣ̀, поги́бе:
20 σκηνή μου ἐταλαιπώρησεν ὤλετο, καὶ πᾶσαι αἱ δέρρεις μου διεσπάσθησαν· οἱ υἱοί μου καὶ τὰ πρόβατά μου οὔκ εἰσιν, οὐκ ἔστιν ἔτι τόπος τῆς σκηνῆς μου, τόπος τῶν δέρρεών μου. 20ски́нїѧ моѧ̀ ѡ҆пꙋстѣ̀, поги́бе, и҆ всѧ̑ кѡ́жи моѧ̑ растерза́шасѧ: сынѡ́въ мои́хъ и҆ ѻ҆ве́цъ мои́хъ нѣ́сть, нѣ́сть ктомꙋ̀ мѣ́ста ски́нїи мое́й, мѣ́ста ко́жамъ мои̑мъ:
21ὅτι οἱ ποιμένες ἠφρονεύσαντο καὶ τὸν κύριον οὐκ ἐξεζήτησαν· διὰ τοῦτο οὐκ ἐνόησεν πᾶσα νομὴ καὶ διεσκορπίσθησαν. 21поне́же ѡ҆бꙋѧ́ша па́стырїе и҆ гдⷭ҇а не взыска́ша, сегѡ̀ ра́ди не ᲂу҆разꙋмѣ̀ всѐ ста́до и҆ расточе́но бы́сть.
22φωνὴ ἀκοῆς ἰδοὺ ἔρχεται καὶ σεισμὸς μέγας ἐκ γῆς βορρᾶ τοῦ τάξαι τὰς πόλεις Ιουδα εἰς ἀφανισμὸν καὶ κοίτην στρουθῶν. 22Гла́съ слы́шанїѧ, сѐ, грѧде́тъ и҆ трꙋ́съ ве́лїй ѿ землѝ сѣ́верныѧ, да положи́тъ гра́ды і҆ꙋ̑дины въ запꙋстѣ́нїе и҆ во ѡ҆бита́нїе ѕмїє́мъ{ стрꙋ́ѳѡмъ}.
23οἶδα, κύριε, ὅτι οὐχὶ τοῦ ἀνθρώπου ὁδὸς αὐτοῦ, οὐδὲ ἀνὴρ πορεύσεται καὶ κατορθώσει πορείαν αὐτοῦ. 23Вѣ́мъ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть человѣ́кꙋ пꙋ́ть є҆гѡ̀, нижѐ мꙋ́жъ по́йдетъ и҆ и҆спра́витъ ше́ствїе своѐ.
24παίδευσον ἡμᾶς, κύριε, πλὴν ἐν κρίσει καὶ μὴ ἐν θυμῷ, ἵνα μὴ ὀλίγους ἡμᾶς ποιήσῃς. 24Накажѝ на́съ, гдⷭ҇и, ѻ҆ба́че въ сꙋдѣ̀, а҆ не въ ꙗ҆́рости, да не ᲂу҆ма́леныхъ на́съ сотвори́ши.
25ἔκχεον τὸν θυμόν σου ἐπὶ ἔθνη τὰ μὴ εἰδότα σε καὶ ἐπὶ γενεὰς αἳ τὸ ὄνομά σου οὐκ ἐπεκαλέσαντο, ὅτι κατέφαγον τὸν Ιακωβ καὶ ἐξανήλωσαν αὐτὸν καὶ τὴν νομὴν αὐτοῦ ἠρήμωσαν. 25И҆злі́й гнѣ́въ тво́й на ꙗ҆зы́ки не зна́ющыѧ тѧ̀ и҆ на племена̀, ꙗ҆̀же и҆́мене твоегѡ̀ не призва́ша, ꙗ҆́кѡ поѧдо́ша і҆а́кѡва и҆ потреби́ша є҆го̀ и҆ па́жить є҆гѡ̀ ѡ҆пꙋстоши́ша.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms