І҆езекі́илѧ 7
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου πρός με λέγων | 1И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: |
| 2Καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, εἰπόν Τάδε λέγει κύριος τῇ γῇ τοῦ Ισραηλ Πέρας ἥκει, τὸ πέρας ἥκει ἐπὶ τὰς τέσσαρας πτέρυγας τῆς γῆς· | 2и҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: землѝ і҆и҃левѣ коне́цъ прїи́де, коне́цъ прїи́де на четы́ри краи̑ землѝ. |
| 3ἥκει τὸ πέρας | 3Прише́лъ є҆́сть коне́цъ, нн҃ѣ коне́цъ тебѣ̀, и҆ и҆спꙋщꙋ̀ ꙗ҆́рость мою̀ на тѧ̀, и҆ ѿмщꙋ̀ тебѣ̀ по пꙋтє́мъ твои̑мъ, и҆ да́мъ на тѧ̀ всѧ̑ ме́рзѡсти твоѧ̑. |
| 4ἐπὶ σὲ τὸν κατοικοῦντα τὴν γῆν, ἥκει ὁ καιρός, ἤγγικεν ἡ ἡμέρα, οὐ μετὰ θορύβων οὐδὲ μετὰ ὠδίνων. | 4Не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ на тѧ̀, и҆ не поми́лꙋю, занѐ пꙋ́ть тво́й на тѧ̀ да́мъ, и҆ ме́рзѡсти твоѧ̑ средѣ̀ тебє̀ бꙋ́дꙋтъ, и҆ ᲂу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь. |
| 5νῦν ἐγγύθεν ἐκχεῶ τὴν ὀργήν μου ἐπὶ σὲ καὶ συντελέσω τὸν θυμόν μου ἐν σοὶ καὶ κρινῶ σε ἐν ταῖς ὁδοῖς σου καὶ δώσω ἐπὶ σὲ πάντα τὰ βδελύγματά σου· | 5Тѣ́мже сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ѕло̀ є҆ди́но ѕло̀, сѐ, и҆́детъ. |
| 6οὐ φείσεται ὁ ὀφθαλμός μου, οὐδὲ μὴ ἐλεήσω, διότι τὰς ὁδούς σου ἐπὶ σὲ δώσω, καὶ τὰ βδελύγματά σου ἐν μέσῳ σου ἔσονται, καὶ ἐπιγνώσῃ διότι ἐγώ εἰμι κύριος ὁ τύπτων. | 6Коне́цъ прише́лъ є҆́сть, прїи́де коне́цъ, воста̀ на тѧ̀, сѐ, прїи́де. |
| 7νῦν τὸ πέρας πρὸς σέ, καὶ ἀποστελῶ ἐγὼ ἐπὶ σὲ καὶ ἐκδικήσω σε ἐν ταῖς ὁδοῖς σου καὶ δώσω ἐπὶ σὲ πάντα τὰ βδελύγματά σου· | 7Прїи́де плете́нїе на тѧ̀ живꙋ́щаго на землѝ: прїи́де вре́мѧ, прибли́жисѧ де́нь, не съ молво́ю, нижѐ съ болѣ́зньми. |
| 8οὐ φείσεται ὁ ὀφθαλμός μου ἐπὶ σέ, οὐδὲ μὴ ἐλεήσω, διότι τὴν ὁδόν σου ἐπὶ σὲ δώσω, καὶ τὰ βδελύγματά σου ἐν μέσῳ σου ἔσται· καὶ ἐπιγνώσῃ διότι ἐγὼ κύριος. | 8Нн҃ѣ и҆збли́зꙋ и҆злїю̀ гнѣ́въ мо́й на тѧ̀ и҆ сконча́ю ꙗ҆́рость мою̀ на тебѣ̀, и҆ ѡ҆сꙋждꙋ̀ тѧ̀ по пꙋтє́мъ твои̑мъ и҆ да́мъ на тѧ̀ всѧ̑ ме́рзѡсти твоѧ̑. |
| 9διότι τάδε λέγει κύριος | 9Не пощади́тъ ѻ҆́ко моѐ, и҆ не поми́лꙋю, занѐ пꙋти̑ твоѧ̑ на тѧ̀ да́мъ, и҆ ме́рзѡсти твоѧ̑ посредѣ̀ тебє̀ бꙋ́дꙋтъ, и҆ позна́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь бїѧ́й. |
| 10Ἰδοὺ τὸ πέρας ἥκει, ἰδοὺ ἡμέρα κυρίου· εἰ καὶ ἡ ῥάβδος ἤνθηκεν, ἡ ὕβρις ἐξανέστηκεν. | 10Сѐ, де́нь гдⷭ҇ень прихо́дитъ, сѐ, коне́цъ прише́лъ є҆́сть, и҆зы́де плете́нїе, и҆ процвѣтѐ же́злъ, |
| 11καὶ συντρίψει στήριγμα ἀνόμου καὶ οὐ μετὰ θορύβου οὐδὲ μετὰ σπουδῆς. | 11прозѧбѐ ᲂу҆кори́зна, и҆ сокрꙋши́тъ ᲂу҆твержде́нїе беззако́нника: и҆ не съ пли́щемъ, ни съ потща́нїемъ: и҆ не ѿ ни́хъ сꙋ́ть, и҆ нѣ́сть красы̀ въ ни́хъ. |
| 12ἥκει ὁ καιρός, ἰδοὺ ἡ ἡμέρα· ὁ κτώμενος μὴ χαιρέτω, καὶ ὁ πωλῶν μὴ θρηνείτω· | 12Прїи́де вре́мѧ, прибли́жисѧ де́нь: кꙋпꙋ́ѧй да не ра́дꙋетсѧ, и҆ продаѧ́й да не пла́четсѧ, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ на всѐ мно́жество и҆́хъ. |
| 13διότι ὁ κτώμενος πρὸς τὸν πωλοῦντα οὐκέτι μὴ ἐπιστρέψῃ, καὶ ἄνθρωπος ἐν ὀφθαλμῷ ζωῆς αὐτοῦ οὐ κρατήσει. | 13Зане́же притѧжава́ѧй ко продаю́щемꙋ ктомꙋ̀ не возврати́тсѧ, и҆ є҆щѐ въ жи́зни живꙋ́щемꙋ, ꙗ҆́кѡ видѣ́нїе на всѐ мно́жество и҆́хъ не возврати́тсѧ, и҆ человѣ́къ во ѻ҆чесѣ́хъ жи́зни своеѧ̀ не ᲂу҆крѣпи́тсѧ. |
| 14σαλπίσατε ἐν σάλπιγγι καὶ κρίνατε τὰ σύμπαντα. | 14Вострꙋби́те трꙋбо́ю и҆ разсꙋди́те всѧ̑, и҆ не бꙋ́детъ грѧдꙋ́щагѡ на ра́ть, ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ мо́й на всѐ мно́жество и҆́хъ. |
| 15ὁ πόλεμος ἐν ῥομφαίᾳ ἔξωθεν, καὶ ὁ λιμὸς καὶ ὁ θάνατος ἔσωθεν· ὁ ἐν τῷ πεδίῳ ἐν ῥομφαίᾳ τελευτήσει, τοὺς δὲ ἐν τῇ πόλει λιμὸς καὶ θάνατος συντελέσει. | 15Ра́ть ѿвнѣ̀ съ мече́мъ, гла́дъ же и҆ сме́рть и҆звнꙋ́трь: и҆́же на по́ли мече́мъ сконча́етсѧ, сꙋ́щихъ же во гра́дѣ гла́дъ и҆ сме́рть сконча́етъ. |
| 16καὶ ἀνασωθήσονται οἱ ἀνασῳζόμενοι ἐξ αὐτῶν καὶ ἔσονται ἐπὶ τῶν ὀρέων· πάντας ἀποκτενῶ, ἕκαστον ἐν ταῖς ἀδικίαις αὐτοῦ. | 16И҆ ᲂу҆цѣлѣ́ютъ спасе́ннїи ѿ ни́хъ и҆ бꙋ́дꙋтъ на гора́хъ ꙗ҆́кѡ голꙋби̑цы скорбѧ́ще: и҆ всѣ́хъ и҆збїю̀, коего́ждо въ непра́вдахъ є҆гѡ̀. |
| 17πᾶσαι χεῖρες ἐκλυθήσονται, καὶ πάντες μηροὶ μολυνθήσονται ὑγρασίᾳ, | 17Всѧ̑ рꙋ́ки разслабѣ́ютъ, и҆ всѧ̑ сте́гна ѡ҆калѧ́ютсѧ мо́кростїю. |
| 18καὶ περιζώσονται σάκκους, καὶ καλύψει αὐτοὺς θάμβος, καὶ ἐπὶ πᾶν πρόσωπον αἰσχύνη ἐπ᾿ αὐτούς, καὶ ἐπὶ πᾶσαν κεφαλὴν φαλάκρωμα. | 18И҆ препоѧ́шꙋтсѧ во врє́тища, и҆ покры́етъ ѧ҆̀ ᲂу҆́жасъ: и҆ на всѧ́цѣмъ лицы̀ сра́мъ на ни́хъ, и҆ на всѧ́цѣй главѣ̀ плѣ́шь. |
| 19τὸ ἀργύριον αὐτῶν ῥιφήσεται ἐν ταῖς πλατείαις, καὶ τὸ χρυσίον αὐτῶν ὑπεροφθήσεται· αἱ ψυχαὶ αὐτῶν οὐ μὴ ἐμπλησθῶσιν, καὶ αἱ κοιλίαι αὐτῶν οὐ μὴ πληρωθῶσιν· διότι βάσανος τῶν ἀδικιῶν αὐτῶν ἐγένετο. | 19Сребро̀ и҆́хъ на сто́гнахъ пове́ржетсѧ, и҆ зла́то и҆́хъ презрѣ́но бꙋ́детъ: сребро̀ и҆́хъ и҆ зла́то не возмо́жетъ и҆зба́вити и҆̀хъ въ де́нь гнѣ́ва гдⷭ҇нѧ, дꙋ́ши и҆́хъ не насы́тѧтсѧ, и҆ чрева̀ и҆́хъ не напо́лнѧтсѧ, занѐ ка́знь непра́востей и҆́хъ бы́сть. |
| 20ἐκλεκτὰ κόσμου εἰς ὑπερηφανίαν ἔθεντο αὐτὰ καὶ εἰκόνας τῶν βδελυγμάτων αὐτῶν ἐποίησαν ἐξ αὐτῶν· ἕνεκεν τούτου δέδωκα αὐτὰ αὐτοῖς εἰς ἀκαθαρσίαν. | 20И҆збра̑нныѧ ᲂу҆́твари въ горды́ню положи́ша ѧ҆̀, и҆ ѡ҆́бразы ме́рзостей свои́хъ и҆ гнꙋ́снѡсти сотвори́ша ѿ ни́хъ: сегѡ̀ ра́ди да́хъ ѡ҆́наѧ и҆̀мъ въ нечистотꙋ̀. |
| 21καὶ παραδώσω αὐτὰ εἰς χεῖρας ἀλλοτρίων τοῦ διαρπάσαι αὐτὰ καὶ τοῖς λοιμοῖς τῆς γῆς εἰς σκῦλα, καὶ βεβηλώσουσιν αὐτά. | 21И҆ преда́мъ ѧ҆̀ въ чꙋжді̑ѧ рꙋ́цѣ, є҆́же разгра́бити ѧ҆̀, и҆ гꙋби́телємъ землѝ въ кѡры́сти, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ ѧ҆̀. |
| 22καὶ ἀποστρέψω τὸ πρόσωπόν μου ἀπ᾿ αὐτῶν, καὶ μιανοῦσιν τὴν ἐπισκοπήν μου καὶ εἰσελεύσονται εἰς αὐτὰ ἀφυλάκτως καὶ βεβηλώσουσιν αὐτά· | 22И҆ ѿвращꙋ̀ лицѐ моѐ ѿ ни́хъ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ стражбꙋ̀ мою̀, и҆ вни́дꙋтъ въ нѧ̀ неѡпа́снѡ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тъ ѧ҆̀: |
| 23καὶ ποιήσουσι φυρμόν, διότι ἡ γῆ πλήρης λαῶν, καὶ ἡ πόλις πλήρης ἀνομίας. | 23и҆ сотворѧ́тъ мѧте́жъ, поне́же землѧ̀ полна̀ сꙋда̀ кро́ве, и҆ гра́дъ по́лнъ беззако́нїѧ. |
| 24καὶ ἀποστρέψω τὸ φρύαγμα τῆς ἰσχύος αὐτῶν, καὶ μιανθήσεται τὰ ἅγια αὐτῶν. | 24И҆ приведꙋ̀ ѕлы̑ѧ ꙗ҆зы́ки, и҆ наслѣ́дѧтъ до́мы и҆́хъ: и҆ ѿвращꙋ̀ велича́нїе крѣ́пости и҆́хъ, и҆ ѡ҆сквернѧ́тсѧ свѧта̑ѧ и҆́хъ. |
| 25ἐξιλασμὸς ἥξει καὶ ζητήσει εἰρήνην, καὶ οὐκ ἔσται. | 25И҆ моле́нїе прїи́детъ, и҆ взы́щетъ ми́ра, и҆ не бꙋ́детъ. |
| 26οὐαὶ ἐπὶ οὐαὶ ἔσται, καὶ ἀγγελία ἐπ᾿ ἀγγελίαν ἔσται, καὶ ζητηθήσεται ὅρασις ἐκ προφήτου, καὶ νόμος ἀπολεῖται ἐξ ἱερέως καὶ βουλὴ ἐκ πρεσβυτέρων. | 26Го́ре на го́ре бꙋ́детъ, и҆ вѣ́сть на вѣ́сть бꙋ́детъ, и҆ не бꙋ́детъ видѣ́нїе ѿ прⷪ҇ро́ка, и҆ зако́нъ поги́бнетъ ѿ жерца̀ и҆ совѣ́тъ ѿ ста́рєцъ. |
| 27ἄρχων ἐνδύσεται ἀφανισμόν, καὶ αἱ χεῖρες τοῦ λαοῦ τῆς γῆς παραλυθήσονται· κατὰ τὰς ὁδοὺς αὐτῶν ποιήσω αὐτοῖς καὶ ἐν τοῖς κρίμασιν αὐτῶν ἐκδικήσω αὐτούς· καὶ γνώσονται ὅτι ἐγὼ κύριος. | 27Ца́рь воспла́четсѧ, и҆ кнѧ́зь ѡ҆блече́тсѧ въ па́гꙋбꙋ, и҆ рꙋ́ки люді́й землѝ разслабѣ́ютъ: по пꙋтє́мъ и҆́хъ сотворю̀ и҆̀мъ и҆ по сꙋдѡ́мъ и҆́хъ ѿмщꙋ̀ и҆̀мъ, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь. |