І҆езекі́илѧ 33

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου πρός με λέγων 1И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
2Υἱὲ ἀνθρώπου, λάλησον τοῖς υἱοῖς τοῦ λαοῦ σου καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτούς Γῆ, ἐφ᾿ ἣν ἂν ἐπάγω ῥομφαίαν, καὶ λάβῃ λαὸς τῆς γῆς ἄνθρωπον ἕνα ἐξ αὐτῶν καὶ δῶσιν αὐτὸν ἑαυτοῖς εἰς σκοπόν, 2сы́не человѣ́чь, глаго́ли ко сынѡ́мъ люді́й твои́хъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: землѧ̀, на ню́же а҆́зъ а҆́ще наведꙋ̀ ме́чь, и҆ по́ймꙋтъ лю́дїе землѝ человѣ́ка є҆ди́наго ѿ себє̀ и҆ поста́вѧтъ є҆го̀ себѣ̀ во стра́жа,
3καὶ ἴδῃ τὴν ῥομφαίαν ἐρχομένην ἐπὶ τὴν γῆν καὶ σαλπίσῃ τῇ σάλπιγγι καὶ σημάνῃ τῷ λαῷ, 3и҆ ᲂу҆́зритъ ме́чь грѧдꙋ́щь на зе́млю, и҆ вострꙋ́битъ трꙋбо́ю, и҆ проповѣ́сть лю́демъ,
4καὶ ἀκούσῃ ἀκούσας τὴν φωνὴν τῆς σάλπιγγος καὶ μὴ φυλάξηται, καὶ ἐπέλθῃ ῥομφαία καὶ καταλάβῃ αὐτόν, τὸ αἷμα αὐτοῦ ἐπὶ τῆς κεφαλῆς αὐτοῦ ἔσται· 4и҆ ᲂу҆слы́шитъ ᲂу҆слы́шавый гла́съ трꙋбы̀, а҆ не сохрани́тсѧ, и҆ на́йдетъ ме́чь и҆ пости́гнетъ є҆го̀, кро́вь є҆гѡ̀ на главѣ̀ є҆гѡ̀ бꙋ́детъ:
5ὅτι τὴν φωνὴν τῆς σάλπιγγος ἀκούσας οὐκ ἐφυλάξατο, τὸ αἷμα αὐτοῦ ἐπ᾿ αὐτοῦ ἔσται, καὶ οὗτος, ὅτι ἐφυλάξατο, τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ἐξείλατο. 5ꙗ҆́кѡ слы́ша гла́съ трꙋбы̀ и҆ не сохрани́сѧ, кро́вь є҆гѡ̀ на не́мъ бꙋ́детъ: а҆ се́й, поне́же сохрани́сѧ, дꙋ́шꙋ свою̀ и҆зба́вилъ.
6καὶ σκοπός, ἐὰν ἴδῃ τὴν ῥομφαίαν ἐρχομένην καὶ μὴ σημάνῃ τῇ σάλπιγγι, καὶ λαὸς μὴ φυλάξηται, καὶ ἐλθοῦσα ῥομφαία λάβῃ ἐξ αὐτῶν ψυχήν, αὕτη διὰ τὴν αὑτῆς ἀνομίαν ἐλήμφθη, καὶ τὸ αἷμα ἐκ τῆς χειρὸς τοῦ σκοποῦ ἐκζητήσω. 6И҆ стра́жъ, а҆́ще ᲂу҆ви́дитъ ме́чь грѧдꙋ́щь, и҆ не вострꙋ́битъ трꙋбо́ю, ( и҆ не проповѣ́сть лю́демъ, ) и҆ лю́дїе не ѡ҆хранѧ́тъ себѐ, и҆ наше́дъ ме́чь во́зметъ ѿ ни́хъ дꙋ́шꙋ, та̀ ᲂу҆́бѡ беззако́нїѧ ра́ди своегѡ̀ взѧ́сѧ, а҆ кро́ве є҆ѧ̀ ѿ рꙋкѝ стра́жа взыщꙋ̀.
7καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, σκοπὸν δέδωκά σε τῷ οἴκῳ Ισραηλ, καὶ ἀκούσῃ ἐκ στόματός μου λόγον. 7И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, во стра́жа да́хъ тѧ̀ до́мꙋ і҆и҃левꙋ, и҆ ᲂу҆слы́шиши ѿ ᲂу҆́стъ мои́хъ сло́во, и҆ проповѣ́си и҆̀мъ ѿ менє̀.
8ἐν τῷ εἶπαί με τῷ ἁμαρτωλῷ Θανάτῳ θανατωθήσῃ, καὶ μὴ λαλήσῃς τοῦ φυλάξασθαι τὸν ἀσεβῆ ἀπὸ τῆς ὁδοῦ αὐτοῦ, αὐτὸς ἄνομος τῇ ἀνομίᾳ αὐτοῦ ἀποθανεῖται, τὸ δὲ αἷμα αὐτοῦ ἐκ τῆς χειρός σου ἐκζητήσω. 8Є҆гда̀ рекꙋ̀ грѣ́шникꙋ: грѣ́шниче, сме́ртїю ᲂу҆́мреши: и҆ не бꙋ́деши глаго́лати( грѣ́шникꙋ) , є҆́же сохрани́тисѧ нечести́вомꙋ, ( є҆́же ѡ҆брати́тисѧ є҆мꙋ̀) ѿ пꙋтѝ своегѡ̀( и҆ жи́вꙋ бы́ти є҆мꙋ̀) , то́й беззако́нникъ во беззако́нїи свое́мъ ᲂу҆́мретъ, а҆ кро́ве є҆гѡ̀ ѿ рꙋкѝ твоеѧ̀ взыщꙋ̀.
9σὺ δὲ ἐὰν προαπαγγείλῃς τῷ ἀσεβεῖ τὴν ὁδὸν αὐτοῦ τοῦ ἀποστρέψαι ἀπ᾿ αὐτῆς, καὶ μὴ ἀποστρέψῃ ἀπὸ τῆς ὁδοῦ αὐτοῦ, οὗτος τῇ ἀσεβείᾳ αὐτοῦ ἀποθανεῖται, καὶ σὺ τὴν ψυχὴν σαυτοῦ ἐξῄρησαι.– 9А҆́ще же ты̀ проповѣ́си нечести́вомꙋ пꙋ́ть є҆гѡ̀, є҆́же ѡ҆брати́тисѧ ѿ негѡ̀, и҆ не ѡ҆брати́тсѧ съ пꙋтѝ своегѡ̀, то́й въ нече́стїи свое́мъ ᲂу҆́мретъ, а҆ ты̀ дꙋ́шꙋ твою̀ и҆зба́вилъ є҆сѝ.
10καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, εἰπὸν τῷ οἴκῳ Ισραηλ Οὕτως ἐλαλήσατε λέγοντες Αἱ πλάναι ἡμῶν καὶ αἱ ἀνομίαι ἡμῶν ἐφ᾿ ἡμῖν εἰσιν, καὶ ἐν αὐταῖς ἡμεῖς τηκόμεθα· καὶ πῶς ζησόμεθα; 10И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀ до́мꙋ і҆и҃левꙋ: си́це рѣ́сте глаго́люще: пре́лєсти на́шѧ и҆ беззакѡ́нїѧ на̑ша въ на́съ сꙋ́ть, и҆ мы̀ въ ни́хъ та́емъ, и҆ ка́кѡ на́мъ живы̑мъ бы́ти;
11εἰπὸν αὐτοῖς Ζῶ ἐγώ, τάδε λέγει κύριος Οὐ βούλομαι τὸν θάνατον τοῦ ἀσεβοῦς ὡς τὸ ἀποστρέψαι τὸν ἀσεβῆ ἀπὸ τῆς ὁδοῦ αὐτοῦ καὶ ζῆν αὐτόν. ἀποστροφῇ ἀποστρέψατε ἀπὸ τῆς ὁδοῦ ὑμῶν· καὶ ἵνα τί ἀποθνῄσκετε, οἶκος Ισραηλ; 11Рцы̀ и҆̀мъ: живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь, не хощꙋ̀ сме́рти грѣ́шника, но є҆́же ѡ҆брати́тисѧ нечести́вомꙋ ѿ пꙋтѝ своегѡ̀ и҆ жи́вꙋ бы́ти є҆мꙋ̀: ѡ҆браще́нїемъ ѡ҆брати́тесѧ ѿ пꙋтѝ ва́шегѡ ѕла́гѡ: и҆ вскꙋ́ю ᲂу҆мира́ете, до́ме і҆и҃левъ;
12εἰπὸν πρὸς τοὺς υἱοὺς τοῦ λαοῦ σου Δικαιοσύνη δικαίου οὐ μὴ ἐξέληται αὐτὸν ἐν ἂν ἡμέρᾳ πλανηθῇ, καὶ ἀνομία ἀσεβοῦς οὐ μὴ κακώσῃ αὐτὸν ἐν ἂν ἡμέρᾳ ἀποστρέψῃ ἀπὸ τῆς ἀνομίας αὐτοῦ· καὶ δίκαιος οὐ μὴ δύνηται σωθῆναι. 12И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, рцы̀ ко сынѡ́мъ люді́й твои́хъ: пра́вда првⷣника не и҆зба́витъ є҆го̀, во́ньже де́нь прельсти́тсѧ: и҆ беззако́нїе беззако́нника не ᲂу҆бїе́тъ, во́ньже де́нь ѡ҆брати́тсѧ ѿ беззако́нїѧ своегѡ̀: и҆ првⷣникъ не мо́жетъ спасти́сѧ въ де́нь грѣха̀ своегѡ̀.
13ἐν τῷ εἶπαί με τῷ δικαίῳ Οὗτος πέποιθεν ἐπὶ τῇ δικαιοσύνῃ αὐτοῦ, καὶ ποιήσῃ ἀνομίαν, πᾶσαι αἱ δικαιοσύναι αὐτοῦ οὐ μὴ ἀναμνησθῶσιν· ἐν τῇ ἀδικίᾳ αὐτοῦ, ἐποίησεν, ἐν αὐτῇ ἀποθανεῖται. 13Є҆гда̀ рекꙋ̀ првⷣникꙋ: жи́знїю жи́въ бꙋ́деши: се́й же ᲂу҆пова́ѧ на пра́вдꙋ свою̀ и҆ сотвори́тъ беззако́нїе, всѧ̑ пра̑вды є҆гѡ̀ не воспомѧнꙋ́тсѧ, въ непра́вдѣ свое́й, ю҆́же сотворѝ, въ то́й ᲂу҆́мретъ.
14καὶ ἐν τῷ εἶπαί με τῷ ἀσεβεῖ Θανάτῳ θανατωθήσῃ, καὶ ἀποστρέψῃ ἀπὸ τῆς ἁμαρτίας αὐτοῦ καὶ ποιήσῃ κρίμα καὶ δικαιοσύνην 14И҆ є҆гда̀ рекꙋ̀ нечести́вомꙋ: сме́ртїю ᲂу҆́мреши: и҆ ѡ҆брати́тсѧ ѿ грѣха̀ своегѡ̀ и҆ сотвори́тъ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ,
15καὶ ἐνεχύρασμα ἀποδῷ καὶ ἅρπαγμα ἀποτείσῃ, ἐν προστάγμασιν ζωῆς διαπορεύηται τοῦ μὴ ποιῆσαι ἄδικον, ζωῇ ζήσεται καὶ οὐ μὴ ἀποθάνῃ· 15и҆ зало́гъ ѿда́стъ и҆ восхище́ное возврати́тъ, беззако́нникъ въ за́повѣдехъ жи́зни ходи́ти бꙋ́детъ, є҆́же не сотвори́ти непра́вды, жи́знїю жи́въ бꙋ́детъ и҆ не ᲂу҆́мретъ:
16πᾶσαι αἱ ἁμαρτίαι αὐτοῦ, ἃς ἥμαρτεν, οὐ μὴ ἀναμνησθῶσιν· ὅτι κρίμα καὶ δικαιοσύνην ἐποίησεν, ἐν αὐτοῖς ζήσεται. 16всѝ грѣсѝ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же согрѣшѝ, не помѧнꙋ́тсѧ: поне́же сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ сотворѝ, жи́въ бꙋ́детъ въ ни́хъ.
17καὶ ἐροῦσιν οἱ υἱοὶ τοῦ λαοῦ σου Οὐκ εὐθεῖα ὁδὸς τοῦ κυρίου· καὶ αὕτη ὁδὸς αὐτῶν οὐκ εὐθεῖα. 17И҆ рекꙋ́тъ сы́нове люді́й твои́хъ: непра́въ пꙋ́ть гдⷭ҇ень. И҆ сѐ, пꙋ́ть и҆́хъ непра́въ.
18ἐν τῷ ἀποστρέψαι δίκαιον ἀπὸ τῆς δικαιοσύνης αὐτοῦ καὶ ποιήσῃ ἀνομίας, καὶ ἀποθανεῖται ἐν αὐταῖς· 18Є҆гда̀ соврати́тсѧ првⷣникъ ѿ пра́вды своеѧ̀ и҆ сотвори́тъ беззако́нїе, и҆ ᲂу҆́мретъ въ не́мъ.
19καὶ ἐν τῷ ἀποστρέψαι τὸν ἁμαρτωλὸν ἀπὸ τῆς ἀνομίας αὐτοῦ καὶ ποιήσῃ κρίμα καὶ δικαιοσύνην, ἐν αὐτοῖς αὐτὸς ζήσεται. 19И҆ є҆гда̀ грѣ́шникъ возврати́тсѧ ѿ беззако́нїѧ своегѡ̀ и҆ сотвори́тъ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ, то́й жи́въ бꙋ́детъ въ ни́хъ.
20καὶ τοῦτό ἐστιν, εἴπατε Οὐκ εὐθεῖα ὁδὸς κυρίου· ἕκαστον ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ κρινῶ ὑμᾶς, οἶκος Ισραηλ. 20И҆ сѐ є҆́сть, є҆́же реко́сте: непра́въ пꙋ́ть гдⷭ҇ень. Комꙋ́ждо по пꙋтє́мъ є҆гѡ̀ сꙋждꙋ̀ ва́мъ, до́ме і҆и҃левъ.
21Καὶ ἐγενήθη ἐν τῷ δωδεκάτῳ ἔτει ἐν τῷ δωδεκάτῳ μηνὶ πέμπτῃ τοῦ μηνὸς τῆς αἰχμαλωσίας ἡμῶν ἦλθεν ἀνασωθεὶς πρός με ἀπὸ Ιερουσαλημ λέγων Ἑάλω πόλις. 21И҆ бы́сть во второена́десѧть лѣ́то, мцⷭ҇а вторагѡна́десѧть, въ пѧ́тый де́нь мцⷭ҇а плѣне́нїѧ на́шегѡ, прїи́де ко мнѣ̀ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма ᲂу҆цѣлѣ́вый глаго́лѧ: плѣне́нъ бы́сть гра́дъ.
22καὶ ἐγενήθη ἐπ᾿ ἐμὲ χεὶρ κυρίου ἑσπέρας πρὶν ἐλθεῖν αὐτὸν καὶ ἤνοιξέν μου τὸ στόμα, ἕως ἦλθεν πρός με τὸ πρωί, καὶ ἀνοιχθέν μου τὸ στόμα οὐ συνεσχέθη ἔτι. 22И҆ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ бы́сть на мнѣ̀ въ ве́черъ, пре́жде прише́ствїѧ є҆гѡ̀, и҆ ѿве́рзе ᲂу҆ста̀ моѧ̑, до́ндеже прїи́де ко мнѣ̀ заꙋ́тра: и҆ ѿвє́рзшаѧсѧ ᲂу҆ста̀ моѧ̑ не затвори́шасѧ ктомꙋ̀.
23καὶ ἐγενήθη λόγος κυρίου πρός με λέγων 23И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
24Υἱὲ ἀνθρώπου, οἱ κατοικοῦντες τὰς ἠρημωμένας ἐπὶ τῆς γῆς τοῦ Ισραηλ λέγουσιν Εἷς ἦν Αβρααμ καὶ κατέσχεν τὴν γῆν, καὶ ἡμεῖς πλείους ἐσμέν, ἡμῖν δέδοται γῆ εἰς κατάσχεσιν. 24сы́не человѣ́чь, живꙋ́щїи на ѡ҆пꙋстѣ́вшихъ мѣ́стѣхъ во землѝ і҆и҃левѣ глаго́лютъ: є҆ди́нъ бѧ́ше а҆враа́мъ и҆ ѡ҆держа́ше зе́млю, а҆ мы̀ мно́жайшїи є҆смы̀, на́мъ дана̀ є҆́сть землѧ̀ во ѡ҆держа́нїе.
25διὰ τοῦτο εἰπὸν αὐτοῖς Τάδε λέγει κύριος κύριος 25Тогѡ̀ ра́ди рцы̀ и҆̀мъ: си́це гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же съ кро́вїю ꙗ҆́сте и҆ ѻ҆́чи ва́ши воздвиго́сте ко кꙋмі́рѡмъ и҆ кро́вь пролива́ете, и҆ зе́млю ли наслѣ́дите;
26 26ста́сте съ мече́мъ ва́шимъ, сотвори́сте ме́рзѡсти, и҆ кі́йждо женꙋ̀ бли́жнѧгѡ своегѡ̀ ѡ҆скверни́сте, и҆ та́кѡ ли зе́млю и҆́мате наслѣ́дити;
27Ζῶ ἐγώ, εἰ μὴν οἱ ἐν ταῖς ἠρημωμέναις μαχαίρᾳ πεσοῦνται, καὶ οἱ ἐπὶ προσώπου τοῦ πεδίου τοῖς θηρίοις τοῦ ἀγροῦ δοθήσονται εἰς κατάβρωμα, καὶ τοὺς ἐν ταῖς τετειχισμέναις καὶ τοὺς ἐν τοῖς σπηλαίοις θανάτῳ ἀποκτενῶ. 27Тогѡ̀ ра́ди рцы̀ и҆̀мъ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: живꙋ̀ а҆́зъ, ꙗ҆́кѡ падꙋ́тъ мече́мъ сꙋ́щїи во ѡ҆пꙋстѣ́вшихъ, и҆ и҆̀же на лицы̀ по́лѧ, ѕвѣрє́мъ пѡ́льнымъ предадꙋ́тсѧ на и҆з̾ѧде́нїе, и҆ сꙋ́щыѧ во градѣ́хъ и҆ и҆̀же въ пеще́рахъ сме́ртїю поражꙋ̀,
28καὶ δώσω τὴν γῆν ἔρημον, καὶ ἀπολεῖται ὕβρις τῆς ἰσχύος αὐτῆς, καὶ ἐρημωθήσεται τὰ ὄρη τοῦ Ισραηλ διὰ τὸ μὴ εἶναι διαπορευόμενον. 28и҆ да́мъ зе́млю на ѡ҆пꙋстѣ́нїе, и҆ поги́бнетъ го́рдость крѣ́пости є҆ѧ̀, и҆ ѡ҆пꙋстѣ́ютъ го́ры і҆и҃лєвы, зане́же не бꙋ́детъ проходѧ́щагѡ:
29καὶ γνώσονται ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος· καὶ ποιήσω τὴν γῆν αὐτῶν ἔρημον, καὶ ἐρημωθήσεται διὰ πάντα τὰ βδελύγματα αὐτῶν, ἐποίησαν. 29и҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь: и҆ сотворю̀ зе́млю и҆́хъ пꙋ́стꙋ, и҆ ѡ҆пꙋстѣ́етъ всѣ́хъ ра́ди ме́рзостей и҆́хъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша.
30καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, οἱ υἱοὶ τοῦ λαοῦ σου οἱ λαλοῦντες περὶ σοῦ παρὰ τὰ τείχη καὶ ἐν τοῖς πυλῶσι τῶν οἰκιῶν καὶ λαλοῦσιν ἄνθρωπος τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ λέγοντες Συνέλθωμεν καὶ ἀκούσωμεν τὰ ἐκπορευόμενα παρὰ κυρίου, 30И҆ ты̀, сы́не человѣ́чь, сы́нове люді́й твои́хъ глаго́лющїи ѡ҆ тебѣ̀ ᲂу҆ забра̑лъ и҆ во вратѣ́хъ дворѡ́въ, и҆ глаго́лютъ кі́йждо ко бли́жнемꙋ своемꙋ̀ и҆ кі́йждо ко бра́тꙋ своемꙋ̀, глаго́люще: собери́мсѧ и҆ ᲂу҆слы́шимъ и҆сходѧ̑щаѧ ѿ ᲂу҆́стъ гдⷭ҇нихъ.
31ἔρχονται πρὸς σέ, ὡς συμπορεύεται λαός, καὶ κάθηνται ἐναντίον σου καὶ ἀκούουσιν τὰ ῥήματά σου, καὶ αὐτὰ οὐ μὴ ποιήσουσιν, ὅτι ψεῦδος ἐν τῷ στόματι αὐτῶν, καὶ ὀπίσω τῶν μιασμάτων καρδία αὐτῶν. 31И҆ прихо́дѧтъ къ тебѣ̀, ꙗ҆́коже схо́дѧтсѧ лю́дїе, и҆ сѣдѧ́тъ лю́дїе моѝ пред̾ тобо́ю, и҆ послꙋ́шаютъ глаго́лѡвъ твои́хъ, и҆ не сотворѧ́тъ и҆́хъ: поне́же лжа̀ во ᲂу҆стѣ́хъ и҆́хъ, и҆ в̾слѣ́дъ скве́рнъ и҆́хъ се́рдце и҆́хъ хо́дитъ.
32καὶ γίνῃ αὐτοῖς ὡς φωνὴ ψαλτηρίου ἡδυφώνου εὐαρμόστου, καὶ ἀκούσονταί σου τὰ ῥήματα καὶ οὐ μὴ ποιήσουσιν αὐτά. 32И҆ бꙋ́деши и҆̀мъ ꙗ҆́кѡ гла́съ пѣ́снивца сладкогла́снагѡ благосли́чнагѡ, и҆ ᲂу҆слы́шатъ глаго́лы твоѧ̑, и҆ не сотворѧ́тъ и҆́хъ.
33καὶ ἡνίκα ἂν ἔλθῃ, ἐροῦσιν Ἰδοὺ ἥκει· καὶ γνώσονται ὅτι προφήτης ἦν ἐν μέσῳ αὐτῶν. 33И҆ є҆гда̀ прїи́деши, рекꙋ́тъ: сѐ, прїи́де. И҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ прⷪ҇ро́къ бѣ̀ средѣ̀ и҆́хъ.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms