Сїрахъ 8
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Μὴ διαμάχου μετὰ ἀνθρώπου δυνάστου, μήποτε ἐμπέσῃς εἰς τὰς χεῖρας αὐτοῦ. | 1Не свари́сѧ съ человѣ́комъ си́льнымъ, и҆ да не когда̀ впаде́ши въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀. |
| 2μὴ ἔριζε μετὰ ἀνθρώπου πλουσίου, μήποτε ἀντιστήσῃ σου τὴν ὁλκήν· πολλοὺς γὰρ ἀπώλεσεν τὸ χρυσίον καὶ καρδίας βασιλέων ἐξέκλινεν. | 2Не тѧжи́сѧ съ человѣ́комъ бога́тымъ, да не когда̀ ѡ҆тѧготи́тъ тѝ мѣ́рꙋ: |
| 3μὴ διαμάχου μετὰ ἀνθρώπου γλωσσώδους καὶ μὴ ἐπιστοιβάσῃς ἐπὶ τὸ πῦρ αὐτοῦ ξύλα. | 3мно́гихъ бо погꙋбѝ зла́то, и҆ сердца̀ ца̑рскаѧ преклонѝ. |
| 4μὴ πρόσπαιζε ἀπαιδεύτῳ, ἵνα μὴ ἀτιμάζωνται οἱ πρόγονοί σου. | 4Не свари́сѧ съ человѣ́комъ ѧ҆зы́чнымъ и҆ не наклада́й на ѻ҆́гнь є҆гѡ̀ дро́въ. |
| 5μὴ ὀνείδιζε ἄνθρωπον ἀποστρέφοντα ἀπὸ ἁμαρτίας· μνήσθητι ὅτι πάντες ἐσμὲν ἐν ἐπιτίμοις. | 5Не и҆гра́й съ ненака́заннымъ, да не прїи́мꙋтъ безче́стїѧ прароди́телїе твоѝ. |
| 6μὴ ἀτιμάσῃς ἄνθρωπον ἐν γήρᾳ αὐτοῦ· καὶ γὰρ ἐξ ἡμῶν γηράσκουσιν. | 6Не поносѝ человѣ́кꙋ ѡ҆браща́ющꙋсѧ ѿ грѣха̀: помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ всѝ є҆смы̀ во є҆пїтїмїа́хъ. |
| 7μὴ ἐπίχαιρε ἐπὶ νεκρῷ· μνήσθητι ὅτι πάντες τελευτῶμεν. | 7Не безче́сти человѣ́ка въ ста́рости є҆гѡ̀: и҆́бо и҆ ты̀ са́мъ состарѣ́ешисѧ{ и҆ ѿ на́съ старѣ́ютсѧ}. |
| 8μὴ παρίδῃς διήγημα σοφῶν καὶ ἐν ταῖς παροιμίαις αὐτῶν ἀναστρέφου· ὅτι παρ᾿ αὐτῶν μαθήσῃ παιδείαν καὶ λειτουργῆσαι μεγιστᾶσιν. | 8Не ра́дꙋйсѧ ѡ҆ мертвецѣ̀ бы́вшемъ вражде́бнѣйшемъ тебѣ̀: помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ всѝ ᲂу҆мира́емъ. |
| 9μὴ ἀστόχει διηγήματος γερόντων, καὶ γὰρ αὐτοὶ ἔμαθον παρὰ τῶν πατέρων αὐτῶν· ὅτι παρ᾿ αὐτῶν μαθήσῃ σύνεσιν καὶ ἐν καιρῷ χρείας δοῦναι ἀπόκρισιν. | 9Не пре́зри по́вѣсти премꙋ́дрыхъ и҆ въ при́тчахъ и҆́хъ живѝ: |
| 10μὴ ἔκκαιε ἄνθρακας ἁμαρτωλοῦ, μὴ ἐμπυρισθῇς ἐν πυρὶ φλογὸς αὐτοῦ. | 10ꙗ҆́кѡ ѿ ни́хъ навы́кнеши наказа́нїю и҆ слꙋжи́ти вельмо́жамъ ᲂу҆до́бнѡ. |
| 11μὴ ἐξαναστῇς ἀπὸ προσώπου ὑβριστοῦ, ἵνα μὴ ἐγκαθίσῃ ὡς ἔνεδρον τῷ στόματί σου. | 11Не ѿстꙋпа́й ѿ по́вѣсти ста́рцєвъ: и҆́бо ті́и навыко́ша ѿ ѻ҆тє́цъ свои́хъ: |
| 12μὴ δανείσῃς ἀνθρώπῳ ἰσχυροτέρῳ σου· καὶ ἐὰν δανείσῃς, ὡς ἀπολωλεκὼς γίνου. | 12ꙗ҆́кѡ ѿ ни́хъ навы́кнеши ра́зꙋмꙋ и҆ во вре́мѧ потре́бно да́ти ѿвѣ́тъ. |
| 13μὴ ἐγγυήσῃ ὑπὲρ δύναμίν σου· καὶ ἐὰν ἐγγυήσῃ, ὡς ἀποτείσων φρόντιζε. | 13Не возгнѣща́й ᲂу҆́глїѧ грѣ́шникꙋ, да не сгори́ши ѻ҆гне́мъ пла́мене є҆гѡ̀. |
| 14μὴ δικάζου μετὰ κριτοῦ· κατὰ γὰρ τὴν δόξαν αὐτοῦ κρινοῦσιν αὐτῷ. | 14Не воста́ни на лицѐ досади́телево, да не присѣди́тъ ꙗ҆́кѡ навѣ́тникъ ᲂу҆стѡ́мъ твои̑мъ. |
| 15μετὰ τολμηροῦ μὴ πορεύου ἐν ὁδῷ, ἵνα μὴ βαρύνηται κατὰ σοῦ· αὐτὸς γὰρ κατὰ τὸ θέλημα αὐτοῦ ποιήσει, καὶ τῇ ἀφροσύνῃ αὐτοῦ συναπολῇ. | 15Взаи́мъ не да́й человѣ́кꙋ крѣ́пльшꙋ тебє̀, и҆ а҆́ще да́си, бꙋ́ди ꙗ҆́коже погꙋби́вый. |
| 16μετὰ θυμώδους μὴ ποιήσῃς μάχην καὶ μὴ διαπορεύου μετ᾿ αὐτοῦ τὴν ἔρημον· ὅτι ὡς οὐδὲν ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ αἷμα, καὶ ὅπου οὐκ ἔστιν βοήθεια, καταβαλεῖ σε. | 16Не порꙋча́йсѧ вы́ше си́лы твоеѧ̀: и҆ а҆́ще порꙋчи́шисѧ, ꙗ҆́кѡ воздаѧ́й пецы́сѧ. |
| 17μετὰ μωροῦ μὴ συμβουλεύου· οὐ γὰρ δυνήσεται λόγον στέξαι. | 17Не свари́сѧ со сꙋдїе́ю: по разсꙋжде́нїю бо є҆гѡ̀ бꙋ́дꙋтъ сꙋди́ти є҆мꙋ̀. |
| 18ἐνώπιον ἀλλοτρίου μὴ ποιήσῃς κρυπτόν· οὐ γὰρ γινώσκεις τί τέξεται. | 18Съ де́рзымъ не ходѝ на пꙋ́ть, ꙗ҆́кѡ да не ѡ҆тѧготи́тсѧ на тѧ̀: то́й бо сотвори́тъ по во́ли свое́й, и҆ съ бꙋ́йствомъ є҆гѡ̀ поги́бнеши. |
| 19παντὶ ἀνθρώπῳ μὴ ἔκφαινε σὴν καρδίαν, καὶ μὴ ἀναφερέτω σοι χάριν. | 19Съ ꙗ҆́ростивымъ не свари́сѧ и҆ не и҆дѝ съ ни́мъ сквозѣ̀ пꙋсты́ню: пред̾ ѻ҆чи́ма бо є҆гѡ̀ кро́вь ꙗ҆́кѡ ничто́же є҆́сть, и҆ и҆дѣ́же нѣ́сть по́мощи, та́мѡ низложи́тъ тѧ̀. |
| 20Съ бꙋ́имъ совѣ́та не творѝ: не возмо́жетъ бо сло́ва ᲂу҆держа́ти. | |
| 21Пред̾ чꙋжи́мъ не творѝ та́йнагѡ: не вѣ́си бо, что̀ роди́тъ тѝ. | |
| 22Всѧ́комꙋ человѣ́кꙋ не ꙗ҆влѧ́й се́рдца твоегѡ̀, да не возда́стъ тѝ благода́ти ло́жныѧ. |