Сїрахъ 24
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Ἡ σοφία αἰνέσει ψυχὴν αὐτῆς καὶ ἐν μέσῳ λαοῦ αὐτῆς καυχήσεται· | 1Премꙋ́дрость похва́литъ дꙋ́шꙋ свою̀ и҆ посредѣ̀ люді́й свои́хъ восхва́литсѧ. |
| 2ἐν ἐκκλησίᾳ ὑψίστου στόμα αὐτῆς ἀνοίξει καὶ ἔναντι δυνάμεως αὐτοῦ καυχήσεται | 2Въ цр҃кви вы́шнѧгѡ ѿве́рзетъ ᲂу҆ста̀ своѧ̑ и҆ прѧ́мѡ си́лѣ є҆гѡ̀ восхва́литсѧ: |
| 3Ἐγὼ ἀπὸ στόματος ὑψίστου ἐξῆλθον καὶ ὡς ὁμίχλη κατεκάλυψα γῆν· | 3а҆́зъ и҆з̾ ᲂу҆́стъ вы́шнѧгѡ и҆зыдо́хъ и҆ ꙗ҆́кѡ мгла̀ покры́хъ зе́млю, |
| 4ἐγὼ ἐν ὑψηλοῖς κατεσκήνωσα, καὶ ὁ θρόνος μου ἐν στύλῳ νεφέλης· | 4а҆́зъ на высо́кихъ всели́хсѧ, и҆ престо́лъ мо́й во столпѣ̀ ѡ҆́блачнѣ, |
| 5γῦρον οὐρανοῦ ἐκύκλωσα μόνη καὶ ἐν βάθει ἀβύσσων περιεπάτησα· | 5крꙋ́гъ нбⷭ҇ный ѡ҆быдо́хъ є҆ди́на и҆ во глꙋбинѣ̀ бе́здны походи́хъ, |
| 6ἐν κύμασιν θαλάσσης καὶ ἐν πάσῃ τῇ γῇ καὶ ἐν παντὶ λαῷ καὶ ἔθνει ἐκτησάμην. | 6во́лнꙋ морскꙋ́ю и҆ всю̀ зе́млю, и҆ всѧ̑ лю́ди и҆ ꙗ҆зы́къ стѧжа́хъ, |
| 7μετὰ τούτων πάντων ἀνάπαυσιν ἐζήτησα καὶ ἐν κληρονομίᾳ τίνος αὐλισθήσομαι. | 7со всѣ́ми си́ми поко́ѧ взыска́хъ, и҆ во наслѣ́дїи чїе́мъ водворю́сѧ; |
| 8τότε ἐνετείλατό μοι ὁ κτίστης ἁπάντων, καὶ ὁ κτίσας με κατέπαυσεν τὴν σκηνήν μου καὶ εἶπεν Ἐν Ιακωβ κατασκήνωσον καὶ ἐν Ισραηλ κατακληρονομήθητι. | 8Тогда̀ заповѣ́да мѝ созда́тель всѣ́хъ, и҆ созда́вый мѧ̀ препоко́и ски́нїю мою̀ и҆ речѐ: |
| 9πρὸ τοῦ αἰῶνος ἀπ᾿ ἀρχῆς ἔκτισέν με, καὶ ἕως αἰῶνος οὐ μὴ ἐκλίπω. | 9во і҆а́кѡвѣ всели́сѧ и҆ во і҆и҃ли наслѣ́дствꙋй. |
| 10ἐν σκηνῇ ἁγίᾳ ἐνώπιον αὐτοῦ ἐλειτούργησα καὶ οὕτως ἐν Σιων ἐστηρίχθην· | 10Пре́жде вѣ́ка и҆з̾ нача́ла созда̀ мѧ̀, и҆ да́же до вѣ́ка не ѡ҆скꙋдѣ́ю. |
| 11ἐν πόλει ἠγαπημένῃ ὁμοίως με κατέπαυσεν, καὶ ἐν Ιερουσαλημ ἡ ἐξουσία μου· | 11Во ски́нїи ст҃ѣ́й пред̾ ни́мъ послꙋжи́хъ и҆ та́кѡ въ сїѡ́нѣ ᲂу҆тверди́хсѧ: |
| 12καὶ ἐρρίζωσα ἐν λαῷ δεδοξασμένῳ, ἐν μερίδι κυρίου, κληρονομίας αὐτοῦ. | 12во гра́дѣ возлю́бленнѣмъ та́кожде мѧ̀ препоко́и, и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ вла́сть моѧ̀: |
| 13ὡς κέδρος ἀνυψώθην ἐν τῷ Λιβάνῳ καὶ ὡς κυπάρισσος ἐν ὄρεσιν Αερμων· | 13и҆ ᲂу҆корени́хсѧ въ лю́дехъ просла́вленныхъ, въ ча́сти гдⷭ҇ни наслѣ́дїѧ є҆гѡ̀. |
| 14ὡς φοῖνιξ ἀνυψώθην ἐν Αιγγαδοις καὶ ὡς φυτὰ ῥόδου ἐν Ιεριχω, ὡς ἐλαία εὐπρεπὴς ἐν πεδίῳ, καὶ ἀνυψώθην ὡς πλάτανος. | 14Ꙗ҆́кѡ ке́дръ вознесо́хсѧ въ лїва́нѣ и҆ ꙗ҆́кѡ кѷпарі́съ на гора́хъ а҆ермѡ́нскихъ, |
| 15ὡς κιννάμωμον καὶ ἀσπάλαθος ἀρωμάτων δέδωκα ὀσμὴν καὶ ὡς σμύρνα ἐκλεκτὴ διέδωκα εὐωδίαν, ὡς χαλβάνη καὶ ὄνυξ καὶ στακτὴ καὶ ὡς λιβάνου ἀτμὶς ἐν σκηνῇ. | 15ꙗ҆́кѡ фі́нїѯъ возвы́сихсѧ на бре́зѣхъ и҆ ꙗ҆́кѡ са́дъ ши́пковый во і҆ерїхѡ́нѣ, |
| 16ἐγὼ ὡς τερέμινθος ἐξέτεινα κλάδους μου, καὶ οἱ κλάδοι μου κλάδοι δόξης καὶ χάριτος. | 16ꙗ҆́кѡ ма́слина благолѣ́пна на по́ли, и҆ вознесо́хсѧ ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́воръ: |
| 17ἐγὼ ὡς ἄμπελος ἐβλάστησα χάριν, καὶ τὰ ἄνθη μου καρπὸς δόξης καὶ πλούτου. | 17ꙗ҆́коже кори́ца и҆ ꙗ҆́кѡ а҆спала́ѳъ а҆рѡма́тѡвъ да́хъ воню̀, и҆ ꙗ҆́кѡ смѵ́рна и҆збра́нна и҆зда́хъ благоꙋха́нїе, |
| 18 | 18ꙗ҆́кѡ халва́ни и҆ ѻ҆́нѷѯъ и҆ ста́кти, и҆ ꙗ҆́кѡ лїва́ново кꙋре́нїе во ски́нїи. |
| 19προσέλθετε πρός με, οἱ ἐπιθυμοῦντές μου, καὶ ἀπὸ τῶν γενημάτων μου ἐμπλήσθητε· | 19А҆́зъ ꙗ҆́кѡ тереві́нѳъ распростро́хъ вѣ̑твїѧ моѧ̑, и҆ вѣ̑тви моѧ̑ вѣ̑тви сла́вы и҆ благода́ти: |
| 20τὸ γὰρ μνημόσυνόν μου ὑπὲρ τὸ μέλι γλυκύ, καὶ ἡ κληρονομία μου ὑπὲρ μέλιτος κηρίον. | 20а҆́зъ ꙗ҆́кѡ вїногра́дъ прорасти́хъ благода́ть, и҆ цвѣ́ти моѝ пло́дъ сла́вы и҆ бога́тства. |
| 21οἱ ἐσθίοντές με ἔτι πεινάσουσιν, καὶ οἱ πίνοντές με ἔτι διψήσουσιν. | 21Пристꙋпи́те ко мнѣ̀, жела́ющїи менѐ, и҆ ѿ плодѡ́въ мои́хъ насы́титесѧ: |
| 22ὁ ὑπακούων μου οὐκ αἰσχυνθήσεται, καὶ οἱ ἐργαζόμενοι ἐν ἐμοὶ οὐχ ἁμαρτήσουσιν. | 22па́мѧть бо моѧ̀ сладка̀ па́че ме́да, и҆ наслѣ́дїе моѐ па́че со́та ме́двена. |
| 23Ταῦτα πάντα βίβλος διαθήκης θεοῦ ὑψίστου, νόμον ὃν ἐνετείλατο ἡμῖν Μωϋσῆς κληρονομίαν συναγωγαῖς Ιακωβ, | 23Ꙗ҆дꙋ́щїи мѧ̀ є҆щѐ вза́лчꙋтъ, и҆ пїю́щїи мѧ̀ є҆щѐ вжа́ждꙋтсѧ: |
| 24 | 24слꙋ́шаѧй менѐ не посрами́тсѧ и҆ дѣ́лающїи ᲂу҆ менє̀ не согрѣша́тъ. |
| 25ὁ πιμπλῶν ὡς Φισων σοφίαν καὶ ὡς Τίγρις ἐν ἡμέραις νέων, | 25Сїѧ̑ всѧ̑ кни́га завѣ́та бг҃а вы́шнѧгѡ, |
| 26ὁ ἀναπληρῶν ὡς Εὐφράτης σύνεσιν καὶ ὡς Ιορδάνης ἐν ἡμέραις θερισμοῦ, | 26зако́нъ, є҆го́же заповѣ́да мѡѷсе́й, наслѣ́дїе со́нмѡмъ і҆а̑кѡвлимъ: |
| 27ὁ ἐκφαίνων ὡς φῶς παιδείαν, ὡς Γηων ἐν ἡμέραις τρυγήτου. | 27насыща́ѧ ꙗ҆́кѡ фїсѡ́нъ премꙋ́дростїю и҆ ꙗ҆́кѡ ті́гръ во дни̑ новопло́дїй, |
| 28οὐ συνετέλεσεν ὁ πρῶτος γνῶναι αὐτήν, καὶ οὕτως ὁ ἔσχατος οὐκ ἐξιχνίασεν αὐτήν· | 28и҆сполнѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ є҆ѵфра́тъ ра́зꙋма и҆ ꙗ҆́коже і҆ѻрда́нъ во дне́хъ жа́твы, |
| 29ἀπὸ γὰρ θαλάσσης ἐπληθύνθη διανόημα αὐτῆς καὶ ἡ βουλὴ αὐτῆς ἀπὸ ἀβύσσου μεγάλης. | 29ꙗ҆влѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ наказа́нїе и҆ ꙗ҆́коже гиѡ́нъ во дни̑ ѡ҆б̾има́нїѧ вїна̀. |
| 30Κἀγὼ ὡς διῶρυξ ἀπὸ ποταμοῦ καὶ ὡς ὑδραγωγὸς ἐξῆλθον εἰς παράδεισον· | 30Не сконча̀ пе́рвый ᲂу҆разꙋмѣ́ти є҆ѧ̀, та́кожде и҆ послѣ́днїй не и҆зслѣ́ди є҆ѧ̀: |
| 31εἶπα Ποτιῶ μου τὸν κῆπον καὶ μεθύσω μου τὴν πρασιάν· καὶ ἰδοὺ ἐγένετό μοι ἡ διῶρυξ εἰς ποταμόν, καὶ ὁ ποταμός μου ἐγένετο εἰς θάλασσαν. | 31и҆́бо па́че мо́рѧ ᲂу҆мно́жисѧ размышле́нїе є҆ѧ̀, и҆ совѣ́тъ є҆ѧ̀ па́че бе́здны ве́лїѧ. |
| 32ἔτι παιδείαν ὡς ὄρθρον φωτιῶ καὶ ἐκφανῶ αὐτὰ ἕως εἰς μακράν· | 32И҆ а҆́зъ ꙗ҆́кѡ раскопа́нїе и҆з̾ рѣкѝ и҆ ꙗ҆́коже водоте́чїе и҆зыдо́хъ въ ра́й. |
| 33ἔτι διδασκαλίαν ὡς προφητείαν ἐκχεῶ καὶ καταλείψω αὐτὴν εἰς γενεὰς αἰώνων. | 33Рѣ́хъ: напою̀ мо́й вертогра́дъ и҆ ᲂу҆пою̀ себѣ̀ лꙋ́гъ: |
| 34ἴδετε ὅτι οὐκ ἐμοὶ μόνῳ ἐκοπίασα, ἀλλ᾿ ἅπασιν τοῖς ἐκζητοῦσιν αὐτήν. | 34и҆ сѐ, раскопа́нїе мѝ бы́сть рѣко́ю, и҆ рѣка̀ моѧ̀ бы́сть мо́ремъ. |
| 35Поне́же наказа́нїе ꙗ҆́кѡ ᲂу҆́тро просвѣщꙋ̀ и҆ проѧвлю̀ є҆̀ да́же до дале́че: | |
| 36є҆щѐ ᲂу҆че́нїе ꙗ҆́коже прⷪ҇ро́чество и҆злїю̀ и҆ ѡ҆ста́влю є҆̀ въ ро́ды вѣ̑чны. | |
| 37Ви́дите, ꙗ҆́кѡ не себѣ̀ є҆ди́номꙋ трꙋди́хсѧ, но всѣ̑мъ и҆́щꙋщымъ є҆ѧ̀. |