Сїрахъ 19
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1ἐργάτης μέθυσος οὐ πλουτισθήσεται· ὁ ἐξουθενῶν τὰ ὀλίγα κατὰ μικρὸν πεσεῖται. | 1Дѣ́латель пїѧ́нивый не бꙋ́детъ бога́тъ, и҆ ᲂу҆ничижа́ѧй ма̑лаѧ по ма́лѣ ᲂу҆паде́тъ. |
| 2οἶνος καὶ γυναῖκες ἀποστήσουσιν συνετούς, καὶ ὁ κολλώμενος πόρναις τολμηρότερος ἔσται· | 2Вїно̀ и҆ жєны̀ превратѧ́тъ разꙋми́выхъ, и҆ прилага́ѧйсѧ любодѣ́йцамъ де́рзшїй бꙋ́детъ: |
| 3σήπη καὶ σκώληκες κληρονομήσουσιν αὐτόν, καὶ ψυχὴ τολμηρὰ ἐξαρθήσεται. | 3мо́лїе и҆ че́рвїе наслѣ́дѧтъ є҆го̀, и҆ дꙋша̀ де́рзостнаѧ и҆́зметсѧ. |
| 4Ὁ ταχὺ ἐμπιστεύων κοῦφος καρδίᾳ, καὶ ὁ ἁμαρτάνων εἰς ψυχὴν αὐτοῦ πλημμελήσει. | 4Є҆́млѧй ско́рѡ вѣ́рꙋ лего́къ се́рдцемъ, и҆ согрѣша́ѧй на дꙋ́шꙋ свою̀ согрѣша́етъ. |
| 5ὁ εὐφραινόμενος καρδίᾳ καταγνωσθήσεται, | 5Веселѧ́йсѧ се́рдцемъ ѡ҆ ѕлонра́вїи ѡ҆бличе́нъ бꙋ́детъ, противлѧ́ѧйсѧ же похоте́мъ вѣнча́етъ живо́тъ сво́й. |
| 6καὶ ὁ μισῶν λαλιὰν ἐλαττονοῦται κακίᾳ. | 6Ѡ҆бꙋздава́ѧй ѧ҆зы́къ тихоми́рнѡ поживе́тъ, и҆ ненави́дѧй велерѣ́чїѧ ᲂу҆ма́литъ поро́къ. |
| 7μηδέποτε δευτερώσῃς λόγον, καὶ οὐθέν σοι οὐ μὴ ἐλαττονωθῇ. | 7Словесѐ никогда́же повторѝ, и҆ ничто́же тебѣ̀ ᲂу҆ма́литсѧ. |
| 8ἐν φίλῳ καὶ ἐχθρῷ μὴ διηγοῦ, καὶ εἰ μή ἐστίν σοι ἁμαρτία, μὴ ἀποκάλυπτε· | 8На дрꙋ́га и҆ на врага̀ не повѣ́дай, и҆ а҆́ще не бꙋ́детъ тебѣ̀ грѣха̀, не ѿкрыва́й: |
| 9ἀκήκοεν γάρ σου καὶ ἐφυλάξατό σε, καὶ ἐν καιρῷ μισήσει σε. | 9слы́ша бо ᲂу҆ тебє̀, и҆ соблюде́тъ тѧ̀, и҆ во вре́мѧ возненави́дитъ тѧ̀. |
| 10ἀκήκοας λόγον; συναποθανέτω σοι· θάρσει, οὐ μή σε ῥήξει. | 10Слы́шалъ ли є҆сѝ сло́во, да ᲂу҆́мретъ съ тобо́ю: не ᲂу҆бо́йсѧ, не расто́ргнетъ тебѐ. |
| 11ἀπὸ προσώπου λόγου ὠδινήσει μωρὸς ὡς ἀπὸ προσώπου βρέφους ἡ τίκτουσα. | 11Ѿ лица̀ словесѐ поболи́тъ бꙋ́й, ꙗ҆́коже ражда́ющаѧ ѿ лица̀ младе́нца. |
| 12βέλος πεπηγὸς ἐν μηρῷ σαρκός, οὕτως λόγος ἐν κοιλίᾳ μωροῦ. | 12Стрѣла̀ вонзе́на въ стегно̀ пло́ти, та́кѡ сло́во во чре́вѣ бꙋ́ѧгѡ. |
| 13Ἔλεγξον φίλον, μήποτε οὐκ ἐποίησεν, καὶ εἴ τι ἐποίησεν, μήποτε προσθῇ. | 13Ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, є҆гда̀ є҆щѐ не сотвори́лъ, и҆ а҆́ще сотвори́лъ, да не приложи́тъ ктомꙋ̀: |
| 14ἔλεγξον τὸν πλησίον, μήποτε οὐκ εἶπεν, καὶ εἰ εἴρηκεν, ἵνα μὴ δευτερώσῃ. | 14ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, не́гли не речѐ, и҆ а҆́ще речѐ є҆ди́ножды, да не повтори́тъ: |
| 15ἔλεγξον φίλον, πολλάκις γὰρ γίνεται διαβολή, καὶ μὴ παντὶ λόγῳ πίστευε. | 15ѡ҆бличѝ дрꙋ́га, мно́гажды бо быва́етъ навѣ́тъ. |
| 16ἔστιν ὀλισθάνων καὶ οὐκ ἀπὸ ψυχῆς, καὶ τίς οὐχ ἥμαρτεν ἐν τῇ γλώσσῃ αὐτοῦ; | 16Не всѧ́комꙋ словесѝ є҆́мли вѣ́ры. |
| 17ἔλεγξον τὸν πλησίον σου πρὶν ἢ ἀπειλῆσαι καὶ δὸς τόπον νόμῳ ὑψίστου. | 17Є҆́сть пополза́ѧйсѧ сло́вомъ, а҆ не дꙋше́ю: и҆ кто̀ не согрѣшѝ ѧ҆зы́комъ свои́мъ; |
| 18 | 18Ѡ҆бличѝ и҆́скреннѧго своего̀ пре́жде преще́нїѧ, и҆ да́ждь мѣ́сто зако́нꙋ вы́шнѧгѡ. Всѧ́ка премꙋ́дрость стра́хъ гдⷭ҇ень, и҆ во всѧ́цѣй премꙋ́дрости творе́нїе зако́на. |
| 19 | 19И҆ нѣ́сть премꙋ́дрость вѣ́дѣнїе лꙋка́вства, и҆ нѣ́сть ра́зꙋма, и҆дѣ́же совѣ́тъ грѣ́шныхъ. |
| 20Πᾶσα σοφία φόβος κυρίου, καὶ ἐν πάσῃ σοφίᾳ ποίησις νόμου· | 20Є҆́сть лꙋка́вство, и҆ то̀ ме́рзость, и҆ є҆́сть безꙋ́менъ ᲂу҆малѧ́ѧйсѧ премꙋ́дростїю. |
| 21 | 21Лꙋ́чше є҆́сть ᲂу҆малѧ́ѧйсѧ въ ра́зꙋмѣ боѧзли́вый, не́жели и҆збы́точествꙋѧй мꙋ́дростїю и҆ престꙋпа́ѧ зако́нъ. |
| 22καὶ οὐκ ἔστιν σοφία πονηρίας ἐπιστήμη, καὶ οὐκ ἔστιν ὅπου βουλὴ ἁμαρτωλῶν φρόνησις. | 22Є҆́сть кова́рство и҆спы́тно, и҆ то̀ непра́ведно, и҆ є҆́сть развраща́ѧй благода́ть и҆звѣща́ти хотѧ̀ сꙋ́дъ. |
| 23ἔστιν πανουργία καὶ αὕτη βδέλυγμα, καὶ ἔστιν ἄφρων ἐλαττούμενος σοφίᾳ· | 23Є҆́сть лꙋка́вствꙋѧй пони́къ черното́ю, и҆ внꙋ́трєннѧѧ є҆гѡ̀ и҆спо́лнь льстѝ: |
| 24κρείττων ἡττώμενος ἐν συνέσει ἔμφοβος ἢ περισσεύων ἐν φρονήσει καὶ παραβαίνων νόμον. | 24пони́ча лице́мъ и҆ притворѧ́ѧйсѧ глꙋ́хъ, и҆дѣ́же не позна́нъ бы́сть, предвари́тъ тѧ̀. |
| 25ἔστιν πανουργία ἀκριβὴς καὶ αὕτη ἄδικος, καὶ ἔστιν διαστρέφων χάριν τοῦ ἐκφᾶναι κρίμα. | 25И҆ а҆́ще не́мощїю крѣ́пости возбране́нъ бꙋ́детъ согрѣши́ти, а҆́ще ѡ҆брѧ́щетъ вре́мѧ, ѕло̀ сотвори́тъ. |
| 26ἔστιν πονηρευόμενος συγκεκυφὼς μελανίᾳ, καὶ τὰ ἐντὸς αὐτοῦ πλήρη δόλου· | 26Ѿ зра́ка позна́нъ бꙋ́детъ мꙋ́жъ, и҆ срѣ́тенїемъ лица̀ позна́нъ бꙋ́детъ ᲂу҆́мный. |
| 27συγκρύφων πρόσωπον καὶ ἐθελοκωφῶν, ὅπου οὐκ ἐπεγνώσθη, προφθάσει σε· | 27Ѡ҆дѣѧ́нїе мꙋ́жа и҆ смѣ́хъ зꙋбѡ́въ и҆ стѡпы̀ человѣ́ка возвѣстѧ́тъ, ꙗ҆̀же ѡ҆ не́мъ. |
| 28καὶ ἐὰν ὑπὸ ἐλαττώματος ἰσχύος κωλυθῇ ἁμαρτεῖν, ἐὰν εὕρῃ καιρόν, κακοποιήσει. | 28Є҆́сть ѡ҆бличе́нїе, є҆́же нѣ́сть красно̀, и҆ є҆́сть молча́й, и҆ то́й мꙋ́дръ. |
| 29ἀπὸ ὁράσεως ἐπιγνωσθήσεται ἀνήρ, καὶ ἀπὸ ἀπαντήσεως προσώπου ἐπιγνωσθήσεται νοήμων· | |
| 30στολισμὸς ἀνδρὸς καὶ γέλως ὀδόντων καὶ βήματα ἀνθρώπου ἀναγγελεῖ τὰ περὶ αὐτοῦ. |