Сїрахъ 21
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Τέκνον, ἥμαρτες; μὴ προσθῇς μηκέτι καὶ περὶ τῶν προτέρων σου δεήθητι. | 1Ча́до, согрѣши́лъ ли є҆сѝ, не приложѝ ктомꙋ̀, и҆ ѡ҆ пре́жднихъ твои́хъ помоли́сѧ. |
| 2ὡς ἀπὸ προσώπου ὄφεως φεῦγε ἀπὸ ἁμαρτίας· ἐὰν γὰρ προσέλθῃς, δήξεταί σε· ὀδόντες λέοντος οἱ ὀδόντες αὐτῆς ἀναιροῦντες ψυχὰς ἀνθρώπων. | 2Ꙗ҆́коже ѿ лица̀ ѕмїи́на, бѣжѝ ѿ грѣха̀: а҆́ще бо пристꙋ́пиши къ немꙋ̀, ᲂу҆гры́знетъ тѧ̀: |
| 3ὡς ῥομφαία δίστομος πᾶσα ἀνομία, τῇ πληγῇ αὐτῆς οὐκ ἔστιν ἴασις. | 3зꙋ́бы львѡ́вы зꙋ́бы є҆гѡ̀, ᲂу҆бива́ющїи дꙋ́шы человѣ̑чи. |
| 4καταπληγμὸς καὶ ὕβρις ἐρημώσουσιν πλοῦτον· οὕτως οἶκος ὑπερηφάνου ἐρημωθήσεται. | 4Ꙗ҆́кѡ ме́чь ѻ҆бою́дꙋ ѻ҆́стръ всѧ́ко беззако́нїе, ра́нѣ є҆гѡ̀ нѣ́сть и҆сцѣле́нїѧ. |
| 5δέησις πτωχοῦ ἐκ στόματος ἕως ὠτίων αὐτοῦ, καὶ τὸ κρίμα αὐτοῦ κατὰ σπουδὴν ἔρχεται. | 5Преще́нїе и҆ досажде́нїе ѡ҆пꙋстоша́тъ бога́тство: та́кѡ и҆ до́мъ го́рдыхъ запꙋстѣ́етъ. |
| 6μισῶν ἐλεγμὸν ἐν ἴχνει ἁμαρτωλοῦ, καὶ ὁ φοβούμενος κύριον ἐπιστρέψει ἐν καρδίᾳ. | 6Моле́нїе ни́щагѡ и҆з̾ ᲂу҆́стъ до ᲂу҆́шїю є҆гѡ̀, и҆ сꙋ́дъ є҆гѡ̀ со тща́нїемъ грѧде́тъ. |
| 7γνωστὸς μακρόθεν ὁ δυνατὸς ἐν γλώσσῃ, ὁ δὲ νοήμων οἶδεν ἐν τῷ ὀλισθάνειν αὐτόν. | 7Ненави́дѧй ѡ҆бличе́нїѧ послѣ́дꙋетъ грѣ́шникꙋ, и҆ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а ѡ҆брати́тсѧ се́рдцемъ. |
| 8ὁ οἰκοδομῶν τὴν οἰκίαν αὐτοῦ ἐν χρήμασιν ἀλλοτρίοις ὡς συνάγων αὐτοῦ τοὺς λίθους εἰς χειμῶνα. | 8Позна́нъ є҆́сть и҆здале́ча си́льный ѧ҆зы́комъ, и҆ разꙋ́мивый вѣ́сть, є҆гда̀ пополза́етсѧ. |
| 9στιππύον συνηγμένον συναγωγὴ ἀνόμων, καὶ ἡ συντέλεια αὐτῶν φλὸξ πυρός. | 9Созида́ѧй до́мъ сво́й и҆мѣ́нїемъ чꙋжди́мъ, ꙗ҆́коже собира́ѧй ка́менїе на гро́бъ себѣ̀. |
| 10ὁδὸς ἁμαρτωλῶν ὡμαλισμένη ἐκ λίθων, καὶ ἐπ᾿ ἐσχάτων αὐτῆς βόθρος ᾅδου. | 10И҆згрє́бїѧ сѡ́брана собо́рище беззако́нникѡвъ, и҆ кончи́на и҆́хъ пла́мень ѻ҆́гненъ. |
| 11Ὁ φυλάσσων νόμον κατακρατεῖ τοῦ ἐννοήματος αὐτοῦ, καὶ συντέλεια τοῦ φόβου κυρίου σοφία. | 11Пꙋ́ть грѣ́шникѡвъ ᲂу҆глажде́нъ ѿ ка́менїѧ, а҆ на послѣ́докъ є҆гѡ̀ ро́въ а҆́довъ. |
| 12οὐ παιδευθήσεται ὃς οὐκ ἔστιν πανοῦργος, ἔστιν δὲ πανουργία πληθύνουσα πικρίαν. | 12Сохранѧ́ѧй зако́нъ содержи́тъ помышле́нїе своѐ, |
| 13γνῶσις σοφοῦ ὡς κατακλυσμὸς πληθυνθήσεται καὶ ἡ βουλὴ αὐτοῦ ὡς πηγὴ ζωῆς. | 13и҆ соверше́нїе стра́ха гдⷭ҇нѧ премꙋ́дрость. |
| 14ἔγκατα μωροῦ ὡς ἀγγεῖον συντετριμμένον καὶ πᾶσαν γνῶσιν οὐ κρατήσει. | 14Не нака́жетсѧ, и҆́же не є҆́сть кова́ренъ: |
| 15λόγον σοφὸν ἐὰν ἀκούσῃ ἐπιστήμων, αἰνέσει αὐτὸν καὶ ἐπ᾿ αὐτὸν προσθήσει· ἤκουσεν ὁ σπαταλῶν, καὶ ἀπήρεσεν αὐτῷ, καὶ ἀπέστρεψεν αὐτὸν ὀπίσω τοῦ νώτου αὐτοῦ. | 15є҆́сть бо кова́рство ᲂу҆множа́ющее го́ресть. |
| 16ἐξήγησις μωροῦ ὡς ἐν ὁδῷ φορτίον, ἐπὶ δὲ χείλους συνετοῦ εὑρεθήσεται χάρις. | 16Ра́зꙋмъ премꙋ́драгѡ ꙗ҆́кѡ пото́пъ ᲂу҆мно́житсѧ, и҆ совѣ́тъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ и҆сто́чникъ живота̀. |
| 17στόμα φρονίμου ζητηθήσεται ἐν ἐκκλησίᾳ, καὶ τοὺς λόγους αὐτοῦ διανοηθήσονται ἐν καρδίᾳ. | 17Оу҆тро́ба бꙋ́ѧгѡ ꙗ҆́кѡ сосꙋ́дъ сокрꙋше́нъ и҆ всѧ́кагѡ ра́зꙋма не ᲂу҆держи́тъ. |
| 18Ὡς οἶκος ἠφανισμένος οὕτως μωρῷ σοφία, καὶ γνῶσις ἀσυνέτου ἀδιεξέταστοι λόγοι. | 18Сло́во премꙋ́дро а҆́ще ᲂу҆слы́шитъ разꙋ́мный, восхва́литъ є҆̀ и҆ къ немꙋ̀ приложи́тъ: ᲂу҆слы́ша є҆̀ бꙋ́й, и҆ не ᲂу҆го́дно є҆мꙋ̀ бы́сть, и҆ ѡ҆братѝ є҆̀ за плещы̀ своѧ̑. |
| 19πέδαι ἐν ποσὶν ἀνοήτου παιδεία καὶ ὡς χειροπέδαι ἐπὶ χειρὸς δεξιᾶς. | 19По́вѣсть бꙋ́ѧгѡ ꙗ҆́кѡ бре́мѧ на пꙋтѝ: во ᲂу҆стна́хъ же разꙋ́мнагѡ ѡ҆брѧ́щетсѧ благода́ть. |
| 20μωρὸς ἐν γέλωτι ἀνυψοῖ φωνὴν αὐτοῦ, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος μόλις ἡσυχῇ μειδιάσει. | 20Оу҆ста̀ премꙋ́драгѡ взы́щꙋтсѧ въ собра́нїи, и҆ словеса̀ є҆гѡ̀ размышлє́на бꙋ́дꙋтъ въ се́рдцы. |
| 21ὡς κόσμος χρυσοῦς φρονίμῳ παιδεία καὶ ὡς χλιδὼν ἐπὶ βραχίονι δεξιῷ. | 21Ꙗ҆́коже до́мъ разоре́нъ, та́кѡ бꙋ́ѧгѡ премꙋ́дрость, и҆ ра́зꙋмъ неразꙋ́мнагѡ неиспы̑тны глаго́лы. |
| 22ποὺς μωροῦ ταχὺς εἰς οἰκίαν, ἄνθρωπος δὲ πολύπειρος αἰσχυνθήσεται ἀπὸ προσώπου. | 22Пꙋ̑та на нога́хъ неразꙋмѣва́ющымъ наказа́нїѧ, и҆ ꙗ҆́кѡ рꙋчні́и ѡ҆кѡ́вы на рꙋцѣ̀ деснѣ́й. |
| 23ἄφρων ἀπὸ θύρας παρακύπτει εἰς οἰκίαν, ἀνὴρ δὲ πεπαιδευμένος ἔξω στήσεται. | 23Бꙋ́й во смѣ́хѣ возно́ситъ гла́съ сво́й, мꙋ́жъ же разꙋ́мный є҆два̀ ти́хѡ ѡ҆скла́битсѧ. |
| 24ἀπαιδευσία ἀνθρώπου ἀκροᾶσθαι παρὰ θύραν, ὁ δὲ φρόνιμος βαρυνθήσεται ἀτιμίᾳ. | 24Ꙗ҆́коже ᲂу҆́тварь злата́ѧ мꙋ́дромꙋ наказа́нїе, и҆ ꙗ҆́коже ѡ҆́брꙋчь на деснѣ́й мы́шцѣ є҆гѡ̀. |
| 25χείλη ἀλλοτρίων ἐν τούτοις διηγήσονται, λόγοι δὲ φρονίμων ἐν ζυγῷ σταθήσονται. | 25Нога̀ бꙋ́ѧгѡ скора̀ въ до́мъ, человѣ́къ же многоискꙋ́сный ᲂу҆срами́тсѧ ѿ лица̀. |
| 26ἐν στόματι μωρῶν ἡ καρδία αὐτῶν, καρδία δὲ σοφῶν στόμα αὐτῶν. | 26Безꙋ́мный две́рьми прини́четъ во хра́минꙋ, мꙋ́жъ же нака́занъ внѣ̀ ста́нетъ. |
| 27ἐν τῷ καταρᾶσθαι ἀσεβῆ τὸν σατανᾶν αὐτὸς καταρᾶται τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν. | 27Ненаказа́нїе человѣ́кꙋ слꙋ́шати при две́рехъ, мꙋ́дрый же ѡ҆тѧготи́тсѧ безче́стїемъ. |
| 28μολύνει τὴν ἑαυτοῦ ψυχὴν ὁ ψιθυρίζων καὶ ἐν παροικήσει μισηθήσεται. | 28Оу҆стнѣ̀ многорѣ́чивыхъ не своѧ̑ сѝ повѣ́дѧтъ, словеса́ же мꙋ́дрыхъ въ мѣ́рилѣхъ ста́нꙋтъ. |
| 29Во ᲂу҆стѣ́хъ бꙋ́ихъ се́рдце и҆́хъ, въ се́рдцы же премꙋ́дрыхъ ᲂу҆ста̀ и҆́хъ. | |
| 30Кленꙋ́щꙋ нечести́вомꙋ сатанꙋ̀, са́мъ клене́тъ свою̀ дꙋ́шꙋ. | |
| 31Скверни́тъ свою̀ дꙋ́шꙋ шепотли́вый, и҆ гдѣ́- либо жи́ти и҆́мать, возненави́дѣнъ бꙋ́детъ. |