І҆́ѡвъ 3
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Μετὰ τοῦτο ἤνοιξεν Ιωβ τὸ στόμα αὐτοῦ | 1Посе́мъ ѿве́рзе і҆́ѡвъ ᲂу҆ста̀ своѧ̑ и҆ проклѧ̀ де́нь сво́й, |
| 2καὶ κατηράσατο τὴν ἡμέραν αὐτοῦ λέγων | 2глаго́лѧ: |
| 3Ἀπόλοιτο ἡ ἡμέρα, ἐν ᾗ ἐγεννήθην, καὶ ἡ νύξ, ἐν ᾗ εἶπαν Ἰδοὺ ἄρσεν. | 3да поги́бнетъ де́нь, во́ньже роди́хсѧ, и҆ но́щь ѻ҆́наѧ, въ ню́же рѣ́ша: сѐ, мꙋ́жескъ по́лъ: |
| 4ἡ ἡμέρα ἐκείνη εἴη σκότος, καὶ μὴ ἀναζητήσαι αὐτὴν ὁ κύριος ἄνωθεν, μηδὲ ἔλθοι εἰς αὐτὴν φέγγος· | 4та̀ но́щь бꙋ́ди тьма̀, и҆ да не взы́щетъ є҆ѧ̀ гдⷭ҇ь свы́ше, нижѐ да прїи́детъ на ню̀ свѣ́тъ, |
| 5ἐκλάβοι δὲ αὐτὴν σκότος καὶ σκιὰ θανάτου, ἐπέλθοι ἐπ᾿ αὐτὴν γνόφος. | 5и҆ да прїи́метъ ю҆̀ тьма̀ и҆ сѣ́нь сме́ртнаѧ, да прїи́детъ на ню̀ сꙋмра́къ: про́клѧтъ бꙋ́ди де́нь то́й |
| 6καταραθείη ἡ ἡμέρα καὶ ἡ νὺξ ἐκείνη, ἀπενέγκαιτο αὐτὴν σκότος· μὴ εἴη εἰς ἡμέρας ἐνιαυτοῦ μηδὲ ἀριθμηθείη εἰς ἡμέρας μηνῶν· | 6и҆ но́щь ѻ҆́наѧ: да пости́гнетъ ю҆̀ тьма̀, да не бꙋ́детъ во дне́хъ лѣ́та, нижѐ да вчи́слитсѧ во дне́хъ мцⷭ҇ей: |
| 7ἀλλὰ ἡ νὺξ ἐκείνη εἴη ὀδύνη, καὶ μὴ ἔλθοι ἐπ᾿ αὐτὴν εὐφροσύνη μηδὲ χαρμονή· | 7но но́щь ѻ҆́наѧ да бꙋ́детъ болѣ́знь, и҆ да не прїи́детъ на ню̀ весе́лїе и҆ ра́дость, |
| 8ἀλλὰ καταράσαιτο αὐτὴν ὁ καταρώμενος τὴν ἡμέραν ἐκείνην ὁ μέλλων τὸ μέγα κῆτος χειρώσασθαι. | 8но да проклене́тъ ю҆̀ проклина́ѧй то́й де́нь, и҆́же и҆́мать ѡ҆долѣ́ти вели́каго ки́та: |
| 9σκοτωθείη τὰ ἄστρα τῆς νυκτὸς ἐκείνης, ὑπομείναι καὶ εἰς φωτισμὸν μὴ ἔλθοι καὶ μὴ ἴδοι ἑωσφόρον ἀνατέλλοντα, | 9да поме́ркнꙋтъ ѕвѣ́зды тоѧ̀ но́щи, да ѡ҆жида́етъ и҆ на свѣ́тъ да не прїи́детъ, и҆ да не ви́дитъ денни́цы возсїѧва́ющїѧ, |
| 10ὅτι οὐ συνέκλεισεν πύλας γαστρὸς μητρός μου· ἀπήλλαξεν γὰρ ἂν πόνον ἀπὸ ὀφθαλμῶν μου. | 10ꙗ҆́кѡ не затворѝ вра́тъ чре́ва ма́тере моеѧ̀: ѿѧ́ла бо бы̀ болѣ́знь ѿ ѻ҆́чїю моє́ю: |
| 11διὰ τί γὰρ ἐν κοιλίᾳ οὐκ ἐτελεύτησα, ἐκ γαστρὸς δὲ ἐξῆλθον καὶ οὐκ εὐθὺς ἀπωλόμην; | 11почто́ бо во ᲂу҆тро́бѣ не ᲂу҆мро́хъ; и҆з̾ чре́ва же и҆зше́дъ, и҆ а҆́бїе не погибо́хъ; |
| 12ἵνα τί δὲ συνήντησάν μοι γόνατα; ἵνα τί δὲ μαστοὺς ἐθήλασα; | 12почто́ же мѧ̀ прїѧ́ша на кѡлѣ́на; почто́ же сса́хъ сосца̑; |
| 13νῦν ἂν κοιμηθεὶς ἡσύχασα, ὑπνώσας δὲ ἀνεπαυσάμην | 13нн҃ѣ ᲂу҆́бѡ ᲂу҆снꙋ́въ ᲂу҆молча́лъ бы́хъ, ᲂу҆снꙋ́въ же почи́лъ бы́хъ |
| 14μετὰ βασιλέων βουλευτῶν γῆς, οἳ ἠγαυριῶντο ἐπὶ ξίφεσιν, | 14со царьмѝ и҆ совѣ̑тники землѝ, и҆̀же хвалѧ́хꙋсѧ ѻ҆рꙋ̑жїи, |
| 15ἢ μετὰ ἀρχόντων, ὧν πολὺς ὁ χρυσός, οἳ ἔπλησαν τοὺς οἴκους αὐτῶν ἀργυρίου, | 15и҆лѝ со кнѧ̑зи, и҆̀мже мно́гѡ зла́та, и҆̀же напо́лниша до́мы своѧ̑ сребра̀, |
| 16ἢ ὥσπερ ἔκτρωμα ἐκπορευόμενον ἐκ μήτρας μητρὸς ἢ ὥσπερ νήπιοι, οἳ οὐκ εἶδον φῶς. | 16и҆лѝ ꙗ҆́коже и҆́звергъ и҆зла́зѧй и҆з̾ ложе́снъ ма́тернихъ, и҆лѝ ꙗ҆́коже младе́нцы, и҆̀же не ви́дѣша свѣ́та: |
| 17ἐκεῖ ἀσεβεῖς ἐξέκαυσαν θυμὸν ὀργῆς, ἐκεῖ ἀνεπαύσαντο κατάκοποι τῷ σώματι· | 17та́мѡ нечести́вїи ᲂу҆толи́ша ꙗ҆́рость гнѣ́ва, та́мѡ почи́ша претрꙋжде́ннїи тѣ́ломъ, |
| 18ὁμοθυμαδὸν δὲ οἱ αἰώνιοι οὐκ ἤκουσαν φωνὴν φορολόγου· | 18вкꙋ́пѣ же въ вѣ́цѣ се́мъ бы́вшїи не слы́шатъ гла́са собира́ющагѡ да́нь: |
| 19μικρὸς καὶ μέγας ἐκεῖ ἐστιν καὶ θεράπων οὐ δεδοικὼς τὸν κύριον αὐτοῦ. | 19ма́лъ и҆ вели́къ та́мѡ є҆́сть, и҆ ра́бъ не боѧ́йсѧ господи́на своегѡ̀: |
| 20ἵνα τί γὰρ δέδοται τοῖς ἐν πικρίᾳ φῶς, ζωὴ δὲ ταῖς ἐν ὀδύναις ψυχαῖς; | 20почто́ бо да́нъ є҆́сть сꙋ́щымъ въ го́рести свѣ́тъ и҆ сꙋ́щымъ въ болѣ́знехъ дꙋша́мъ живо́тъ, |
| 21οἳ ὁμείρονται τοῦ θανάτου καὶ οὐ τυγχάνουσιν ἀνορύσσοντες ὥσπερ θησαυρούς, | 21и҆̀же жела́ютъ сме́рти и҆ не полꙋча́ютъ, и҆́щꙋще ꙗ҆́коже сокро́вища, |
| 22περιχαρεῖς δὲ ἐγένοντο, ἐὰν κατατύχωσιν. | 22ѡ҆бра́довани же быва́ютъ, а҆́ще ᲂу҆лꙋча́тъ( ꙳ сме́рть) ; |
| 23θάνατος ἀνδρὶ ἀνάπαυμα, συνέκλεισεν γὰρ ὁ θεὸς κατ᾿ αὐτοῦ· | 23сме́рть бо мꙋ́жꙋ поко́й, є҆гѡ́же пꙋ́ть сокрове́нъ є҆́сть, затвори́ бо бг҃ъ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀: |
| 24πρὸ γὰρ τῶν σίτων μου στεναγμός μοι ἥκει, δακρύω δὲ ἐγὼ συνεχόμενος φόβῳ· | 24пре́жде бо бра́шенъ мои́хъ воздыха́нїе мѝ прихо́дитъ, слезю́ же а҆́зъ ѡ҆держи́мь стра́хомъ, |
| 25φόβος γάρ, ὃν ἐφρόντισα, ἦλθέν μοι, καὶ ὃν ἐδεδοίκειν, συνήντησέν μοι. | 25стра́хъ бо, є҆гѡ́же ᲂу҆жаса́хсѧ, прїи́де мѝ, и҆ є҆гѡ́же боѧ́хсѧ, срѣ́те мѧ̀: |
| 26οὔτε εἰρήνευσα οὔτε ἡσύχασα οὔτε ἀνεπαυσάμην, ἦλθεν δέ μοι ὀργή. | 26ни ᲂу҆мири́хсѧ, нижѐ ᲂу҆молча́хъ, нижѐ почи́хъ, и҆ на́йде мѝ гнѣ́въ. |