І҆́ѡвъ 11
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Ὑπολαβὼν δὲ Σωφαρ ὁ Μιναῖος λέγει | 1Ѿвѣща́въ же сѡфа́ръ мїне́йскїй, речѐ: |
| 2Ὁ τὰ πολλὰ λέγων καὶ ἀντακούσεται· ἢ καὶ ὁ εὔλαλος οἴεται εἶναι δίκαιος; εὐλογημένος γεννητὸς γυναικὸς ὀλιγόβιος. | 2глаго́лѧй мно́гѡ, и҆ противоꙋслы́шитъ: и҆лѝ многорѣ́чивъ мни́тсѧ бы́ти пра́веденъ; благослове́нъ рожде́нный ѿ жены̀ малолѣ́тенъ. |
| 3μὴ πολὺς ἐν ῥήμασιν γίνου, οὐ γάρ ἐστιν ὁ ἀντικρινόμενός σοι. | 3Не мно́гъ во словесѣ́хъ бꙋ́ди: нѣ́сть бо противовѣща́ѧй тѝ. |
| 4μὴ γὰρ λέγε ὅτι Καθαρός εἰμι τοῖς ἔργοις καὶ ἄμεμπτος ἐναντίον αὐτοῦ. | 4Не глаго́ли бо, ꙗ҆́кѡ чи́стъ є҆́смь дѣ́лы и҆ безпоро́ченъ пред̾ ни́мъ: |
| 5ἀλλὰ πῶς ἂν ὁ κύριος λαλήσαι πρὸς σέ; καὶ ἀνοίξει χείλη αὐτοῦ μετὰ σοῦ. | 5но ка́кѡ гдⷭ҇ь возгл҃етъ къ тебѣ̀ и҆ ѿве́рзетъ ᲂу҆стнѣ̀ своѝ съ тобо́ю; |
| 6εἶτα ἀναγγελεῖ σοι δύναμιν σοφίας, ὅτι διπλοῦς ἔσται τῶν κατὰ σέ· καὶ τότε γνώσῃ ὅτι ἄξιά σοι ἀπέβη ἀπὸ κυρίου ὧν ἡμάρτηκας. | 6Пото́мъ возвѣсти́тъ тѝ си́лꙋ премꙋ́дрости, ꙗ҆́кѡ сꙋгꙋ́бъ бꙋ́детъ въ си́хъ, ꙗ҆̀же проти́вꙋ тебє̀: и҆ тогда̀ ᲂу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ достѡ́йнаѧ тебѣ̀ сбы́шасѧ ѿ гдⷭ҇а, и҆́миже согрѣши́лъ є҆сѝ, |
| 7ἦ ἴχνος κυρίου εὑρήσεις ἢ εἰς τὰ ἔσχατα ἀφίκου, ἃ ἐποίησεν ὁ παντοκράτωρ; | 7И҆лѝ слѣ́дъ гдⷭ҇ень ѡ҆брѧ́щеши; и҆лѝ въ послѣ̑днѧѧ дости́глъ є҆сѝ, ꙗ҆̀же сотворѝ вседержи́тель; |
| 8ὑψηλὸς ὁ οὐρανός, καὶ τί ποιήσεις; βαθύτερα δὲ τῶν ἐν ᾅδου τί οἶδας; | 8Высо́ко не́бо, и҆ что̀ сотвори́ши; глꙋбоча́е же сꙋ́щихъ во а҆́дѣ что̀ вѣ́си; |
| 9ἢ μακρότερα μέτρου γῆς ἢ εὔρους θαλάσσης; | 9не должа́е ли мѣ́ры земны́ѧ, и҆лѝ широты̀ морскі́ѧ; |
| 10ἐὰν δὲ καταστρέψῃ τὰ πάντα, τίς ἐρεῖ αὐτῷ Τί ἐποίησας; | 10А҆́ще же преврати́тъ всѧ̑, кто̀ рече́тъ є҆мꙋ̀: что̀ сотвори́лъ є҆сѝ; |
| 11αὐτὸς γὰρ οἶδεν ἔργα ἀνόμων, ἰδὼν δὲ ἄτοπα οὐ παρόψεται. | 11То́й бо вѣ́сть дѣла̀ беззако́нныхъ: ви́дѣвъ же нелѣ̑паѧ, не пре́зритъ. |
| 12ἄνθρωπος δὲ ἄλλως νήχεται λόγοις, βροτὸς δὲ γεννητὸς γυναικὸς ἴσα ὄνῳ ἐρημίτῃ. | 12Человѣ́къ же и҆́накѡ ѡ҆би́лꙋетъ словесы̀: земны́й же рожде́нный ѿ жены̀ ра́венъ ѻ҆слꙋ̀ пꙋсты́нномꙋ. |
| 13εἰ γὰρ σὺ καθαρὰν ἔθου τὴν καρδίαν σου, ὑπτιάζεις δὲ χεῖρας πρὸς αὐτόν, | 13А҆́ще бо ты̀ чи́сто положи́лъ є҆сѝ се́рдце твоѐ, воздѣва́еши же рꙋ́цѣ твоѝ къ немꙋ̀, |
| 14εἰ ἄνομόν τί ἐστιν ἐν χερσίν σου, πόρρω ποίησον αὐτὸ ἀπὸ σοῦ, ἀδικία δὲ ἐν διαίτῃ σου μὴ αὐλισθήτω. | 14а҆́ще беззако́нно что̀ є҆́сть въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю, дале́че сотворѝ є҆̀ ѿ тебє̀, непра́вда же въ жили́щи твое́мъ да не всели́тсѧ: |
| 15οὕτως γὰρ ἀναλάμψει σου τὸ πρόσωπον ὥσπερ ὕδωρ καθαρόν, ἐκδύσῃ δὲ ῥύπον καὶ οὐ μὴ φοβηθῇς· | 15та́кѡ бо тѝ возсїѧ́етъ лицѐ, ꙗ҆́коже вода̀ чиста̀: совлече́шисѧ же скве́рны, и҆ не ᲂу҆бои́шисѧ, |
| 16καὶ τὸν κόπον ἐπιλήσῃ ὥσπερ κῦμα παρελθὸν καὶ οὐ πτοηθήσῃ· | 16и҆ трꙋда̀ забꙋ́деши, ꙗ҆́коже волны̀ мимоше́дшїѧ, и҆ не ᲂу҆страши́шисѧ. |
| 17ἡ δὲ εὐχή σου ὥσπερ ἑωσφόρος, ἐκ δὲ μεσημβρίας ἀνατελεῖ σοι ζωή· | 17Моли́тва же твоѧ̀, а҆́ки денни́ца, и҆ па́че полꙋ́дне возсїѧ́етъ тѝ жи́знь: |
| 18πεποιθώς τε ἔσῃ ὅτι ἔστιν σοι ἐλπίς, ἐκ δὲ μερίμνης καὶ φροντίδος ἀναφανεῖταί σοι εἰρήνη. | 18ᲂу҆пова́ѧ же бꙋ́деши, ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ тѝ наде́жда: ѿ тꙋги́ же и҆ попече́нїѧ ꙗ҆ви́тсѧ тѝ ми́ръ: |
| 19ἡσυχάσεις γάρ, καὶ οὐκ ἔσται ὁ πολεμῶν σε· μεταβαλόμενοι δὲ πολλοί σου δεηθήσονται. | 19ᲂу҆поко́ишисѧ бо, и҆ не бꙋ́детъ борѧ́й тѧ̀: премѣнѧ́ющїисѧ же мно́зи и҆́мꙋтъ проси́ти тѧ̀, |
| 20σωτηρία δὲ αὐτοὺς ἀπολείψει· ἡ γὰρ ἐλπὶς αὐτῶν ἀπώλεια, ὀφθαλμοὶ δὲ ἀσεβῶν τακήσονται. | 20спасе́нїе же ѡ҆ста́витъ и҆̀хъ: наде́жда бо и҆́хъ па́гꙋба, ѻ҆́чи же нечести́выхъ и҆ста́ютъ. |