И҆схо́дъ 8
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1εἶπεν δὲ κύριος πρὸς Μωυσῆν Εἰπὸν Ααρων τῷ ἀδελφῷ σου Ἔκτεινον τῇ χειρὶ τὴν ῥάβδον σου ἐπὶ τοὺς ποταμοὺς καὶ ἐπὶ τὰς διώρυγας καὶ ἐπὶ τὰ ἕλη καὶ ἀνάγαγε τοὺς βατράχους. | 1И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: вни́ди къ фараѡ́нꙋ и҆ рече́ши къ немꙋ̀: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: ѿпꙋстѝ лю́ди моѧ̑, да мѝ послꙋ́жатъ: |
| 2καὶ ἐξέτεινεν Ααρων τὴν χεῖρα ἐπὶ τὰ ὕδατα Αἰγύπτου καὶ ἀνήγαγεν τοὺς βατράχους· καὶ ἀνεβιβάσθη ὁ βάτραχος καὶ ἐκάλυψεν τὴν γῆν Αἰγύπτου. | 2а҆́ще же не хо́щеши ты̀ ѿпꙋсти́ти, сѐ, а҆́зъ побива́ю всѧ̑ предѣ́лы твоѧ̑ жа́бами: |
| 3ἐποίησαν δὲ ὡσαύτως καὶ οἱ ἐπαοιδοὶ τῶν Αἰγυπτίων ταῖς φαρμακείαις αὐτῶν καὶ ἀνήγαγον τοὺς βατράχους ἐπὶ γῆν Αἰγύπτου. | 3и҆ и҆зры́гнетъ рѣка̀ жа̑бы, и҆ и҆злѣ́зшѧ вни́дꙋтъ въ до́мы твоѧ̑ и҆ въ клѣ̑ти ло́жницъ твои́хъ, и҆ на постє́ли твоѧ̑ и҆ въ до́мы рабѡ́въ твои́хъ и҆ люді́й твои́хъ, и҆ въ тѣ̑ста твоѧ̑ и҆ въ пе́щы твоѧ̑, |
| 4καὶ ἐκάλεσεν Φαραω Μωυσῆν καὶ Ααρων καὶ εἶπεν Εὔξασθε περὶ ἐμοῦ πρὸς κύριον, καὶ περιελέτω τοὺς βατράχους ἀπ᾿ ἐμοῦ καὶ ἀπὸ τοῦ ἐμοῦ λαοῦ, καὶ ἐξαποστελῶ τὸν λαόν, καὶ θύσωσιν κυρίῳ. | 4и҆ на тѧ̀ и҆ на рабы̑ твоѧ̑ и҆ на лю́ди твоѧ̑ возлѣ́зꙋтъ жа̑бы. |
| 5εἶπεν δὲ Μωϋσῆς πρὸς Φαραω Τάξαι πρός με, πότε εὔξωμαι περὶ σοῦ καὶ περὶ τῶν θεραπόντων σου καὶ περὶ τοῦ λαοῦ σου ἀφανίσαι τοὺς βατράχους ἀπὸ σοῦ καὶ ἀπὸ τοῦ λαοῦ σου καὶ ἐκ τῶν οἰκιῶν ὑμῶν, πλὴν ἐν τῷ ποταμῷ ὑπολειφθήσονται. | 5Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: рцы̀ а҆арѡ́нꙋ бра́тꙋ твоемꙋ̀: прострѝ рꙋко́ю твое́ю же́злъ тво́й на рѣ́ки и҆ на кла̑дѧзи и҆ на є҆зе́ра, и҆ и҆зведѝ жа̑бы на зе́млю є҆гѵ́петскꙋю. |
| 6ὁ δὲ εἶπεν Εἰς αὔριον. εἶπεν οὖν Ὡς εἴρηκας· ἵνα εἰδῇς ὅτι οὐκ ἔστιν ἄλλος πλὴν κυρίου· | 6И҆ прострѐ а҆арѡ́нъ рꙋ́кꙋ на во́ды є҆гѵ́пєтскїѧ и҆ и҆зведѐ жа̑бы: и҆ и҆злѣзо́ша жа̑бы и҆ покры́ша зе́млю є҆гѵ́петскꙋю. |
| 7καὶ περιαιρεθήσονται οἱ βάτραχοι ἀπὸ σοῦ καὶ ἐκ τῶν οἰκιῶν ὑμῶν καὶ ἐκ τῶν ἐπαύλεων καὶ ἀπὸ τῶν θεραπόντων σου καὶ ἀπὸ τοῦ λαοῦ σου, πλὴν ἐν τῷ ποταμῷ ὑπολειφθήσονται. | 7Сотвори́ша же и҆ волсвѝ є҆гѵ́петстїи волхвова́нїѧми свои́ми та́кожде и҆ и҆зведо́ша жа̑бы на зе́млю є҆гѵ́петскꙋю. |
| 8ἐξῆλθεν δὲ Μωϋσῆς καὶ Ααρων ἀπὸ Φαραω· καὶ ἐβόησεν Μωϋσῆς πρὸς κύριον περὶ τοῦ ὁρισμοῦ τῶν βατράχων, ὡς ἐτάξατο Φαραω. | 8Призва́ же фараѡ́нъ мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на и҆ речѐ: помоли́тесѧ ѡ҆ мнѣ̀ ко гдⷭ҇ꙋ, да ѿжене́тъ ѿ менє̀ жа̑бы и҆ ѿ люді́й мои́хъ: и҆ ѿпꙋщꙋ̀ лю́ди, и҆ пожрꙋ́тъ гдⷭ҇еви. |
| 9ἐποίησεν δὲ κύριος καθάπερ εἶπεν Μωϋσῆς, καὶ ἐτελεύτησαν οἱ βάτραχοι ἐκ τῶν οἰκιῶν καὶ ἐκ τῶν ἐπαύλεων καὶ ἐκ τῶν ἀγρῶν· | 9Рече́ же мѡѷсе́й къ фараѡ́нꙋ: ѡ҆предѣлѝ мнѣ̀, когда̀ помолю́сѧ ѡ҆ тебѣ̀ и҆ ѡ҆ рабѣ́хъ твои́хъ и҆ ѡ҆ лю́дехъ твои́хъ, да поги́бнꙋтъ жа̑бы ѿ тебє̀ и҆ ѿ люді́й твои́хъ и҆ ѿ домѡ́въ ва́шихъ, то́чїю въ рѣцѣ̀ да ѡ҆ста́нꙋтсѧ. |
| 10καὶ συνήγαγον αὐτοὺς θιμωνιὰς θιμωνιάς, καὶ ὤζεσεν ἡ γῆ. | 10Ѻ҆́нъ же речѐ: заꙋ́тра. Речѐ ᲂу҆̀бо: ꙗ҆́коже ре́клъ є҆сѝ, да ᲂу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть и҆но́гѡ ра́звѣ гдⷭ҇а: |
| 11ἰδὼν δὲ Φαραω ὅτι γέγονεν ἀνάψυξις, ἐβαρύνθη ἡ καρδία αὐτοῦ, καὶ οὐκ εἰσήκουσεν αὐτῶν, καθάπερ ἐλάλησεν κύριος. | 11и҆ ѿженꙋ́тсѧ жа̑бы ѿ тебє̀ и҆ ѿ домѡ́въ ва́шихъ и҆ ѿ се́лъ, и҆ ѿ рабѡ́въ твои́хъ и҆ ѿ люді́й твои́хъ, то́чїю въ рѣцѣ̀ ѡ҆ста́нꙋтсѧ. |
| 12Εἶπεν δὲ κύριος πρὸς Μωυσῆν Εἰπὸν Ααρων Ἔκτεινον τῇ χειρὶ τὴν ῥάβδον σου καὶ πάταξον τὸ χῶμα τῆς γῆς, καὶ ἔσονται σκνῖφες ἔν τε τοῖς ἀνθρώποις καὶ ἐν τοῖς τετράποσιν καὶ ἐν πάσῃ γῇ Αἰγύπτου. | 12И҆зы́де же мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ ѿ фараѡ́на, и҆ возопѝ мѡѷсе́й ко гдⷭ҇ꙋ ѡ҆ ѡ҆предѣле́нїи жа́бъ, ꙗ҆́коже совѣща̀ съ фараѡ́номъ. |
| 13ἐξέτεινεν οὖν Ααρων τῇ χειρὶ τὴν ῥάβδον καὶ ἐπάταξεν τὸ χῶμα τῆς γῆς, καὶ ἐγένοντο οἱ σκνῖφες ἔν τε τοῖς ἀνθρώποις καὶ ἐν τοῖς τετράποσιν, καὶ ἐν παντὶ χώματι τῆς γῆς ἐγένοντο οἱ σκνῖφες ἐν πάσῃ γῇ Αἰγύπτου. | 13Сотвори́ же гдⷭ҇ь, ꙗ҆́коже речѐ мѡѷсе́й: и҆ и҆зомро́ша жа̑бы ѿ домѡ́въ и҆ ѿ се́лъ и҆ ѿ ни́въ и҆́хъ: |
| 14ἐποιήσαν δὲ ὡσαύτως καὶ οἱ ἐπαοιδοὶ ταῖς φαρμακείαις αὐτῶν ἐξαγαγεῖν τὸν σκνῖφα καὶ οὐκ ἠδύναντο. καὶ ἐγένοντο οἱ σκνῖφες ἐν τοῖς ἀνθρώποις καὶ ἐν τοῖς τετράποσιν. | 14и҆ собра́ша ѧ҆̀ въ сто́ги сто́ги, и҆ возсмердѣ́сѧ землѧ̀. |
| 15εἶπαν οὖν οἱ ἐπαοιδοὶ τῷ Φαραω Δάκτυλος θεοῦ ἐστιν τοῦτο. καὶ ἐσκληρύνθη ἡ καρδία Φαραω, καὶ οὐκ εἰσήκουσεν αὐτῶν, καθάπερ ἐλάλησεν κύριος. | 15Ви́дѣвъ же фараѡ́нъ, ꙗ҆́кѡ бы́сть ѿра́да, ѡ҆тѧготи́сѧ се́рдце є҆гѡ̀, и҆ не послꙋ́ша и҆́хъ, ꙗ҆́коже речѐ гдⷭ҇ь. |
| 16Εἶπεν δὲ κύριος πρὸς Μωυσῆν Ὄρθρισον τὸ πρωῒ καὶ στῆθι ἐναντίον Φαραω· καὶ ἰδοὺ αὐτὸς ἐξελεύσεται ἐπὶ τὸ ὕδωρ, καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτόν Τάδε λέγει κύριος Ἐξαπόστειλον τὸν λαόν μου, ἵνα μοι λατρεύσωσιν ἐν τῇ ἐρήμῳ· | 16И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: рцы̀ а҆арѡ́нꙋ: прострѝ рꙋко́ю же́злъ тво́й и҆ ᲂу҆да́ри въ пе́рсть земнꙋ́ю, и҆ бꙋ́дꙋтъ скні̑пы въ человѣ́цѣхъ и҆ въ скотѣ́хъ, и҆ на фараѡ́нѣ и҆ на до́мѣ є҆гѡ̀ и҆ рабѣ́хъ є҆гѡ̀, и҆ ве́сь песо́къ земны́й ста́нетъ скні́пами во все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй. |
| 17ἐὰν δὲ μὴ βούλῃ ἐξαποστεῖλαι τὸν λαόν μου, ἰδοὺ ἐγὼ ἐπαποστέλλω ἐπὶ σὲ καὶ ἐπὶ τοὺς θεράποντάς σου καὶ ἐπὶ τὸν λαόν σου καὶ ἐπὶ τοὺς οἴκους ὑμῶν κυνόμυιαν, καὶ πλησθήσονται αἱ οἰκίαι τῶν Αἰγυπτίων τῆς κυνομυίης καὶ εἰς τὴν γῆν, ἐφ᾿ ἧς εἰσιν ἐπ᾿ αὐτῆς. | 17Прострѐ ᲂу҆̀бо а҆арѡ́нъ рꙋко́ю же́злъ и҆ ᲂу҆да́ри въ пе́рсть земнꙋ́ю: и҆ бы́ша скні̑пы въ человѣ́цѣхъ и҆ въ скотѣ́хъ, и҆ во всѧ́кой пе́рсти земно́й бы́ша скні̑пы во все́й землѝ є҆гѵ́петстѣй. |
| 18καὶ παραδοξάσω ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ τὴν γῆν Γεσεμ, ἐφ᾿ ἧς ὁ λαός μου ἔπεστιν ἐπ᾿ αὐτῆς, ἐφ᾿ ἧς οὐκ ἔσται ἐκεῖ ἡ κυνόμυια, ἵνα εἰδῇς ὅτι ἐγώ εἰμι κύριος ὁ κύριος πάσης τῆς γῆς. | 18Твори́ша же и҆ волсвѝ волхвова́ньми свои́ми та́кожде и҆звестѝ скні̑пы, и҆ не возмого́ша: и҆ бы́ша скні̑пы въ человѣ́цѣхъ и҆ скотѣ́хъ. |
| 19καὶ δώσω διαστολὴν ἀνὰ μέσον τοῦ ἐμοῦ λαοῦ καὶ ἀνὰ μέσον τοῦ σοῦ λαοῦ· ἐν δὲ τῇ αὔριον ἔσται τὸ σημεῖον τοῦτο ἐπὶ τῆς γῆς. | 19Рѣ́ша ᲂу҆̀бо волсвѝ фараѡ́нꙋ: пе́рстъ бж҃їй є҆́сть сїѐ. И҆ ѡ҆жесточи́сѧ се́рдце фараѡ́ново, и҆ не послꙋ́ша и҆́хъ, ꙗ҆́коже речѐ гдⷭ҇ь. |
| 20ἐποίησεν δὲ κύριος οὕτως, καὶ παρεγένετο ἡ κυνόμυια πλῆθος εἰς τοὺς οἴκους Φαραω καὶ εἰς τοὺς οἴκους τῶν θεραπόντων αὐτοῦ καὶ εἰς πᾶσαν τὴν γῆν Αἰγύπτου, καὶ ἐξωλεθρεύθη ἡ γῆ ἀπὸ τῆς κυνομυίης. | 20Рече́ же гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю: воста́ни заꙋ́тра и҆ ста́ни пред̾ фараѡ́номъ, и҆ сѐ, ѻ҆́нъ и҆зы́детъ на во́дꙋ, и҆ рече́ши є҆мꙋ̀: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: ѿпꙋстѝ лю́ди моѧ̑, да мѝ послꙋ́жатъ въ пꙋсты́ни: |
| 21ἐκάλεσεν δὲ Φαραω Μωυσῆν καὶ Ααρων λέγων Ἐλθόντες θύσατε τῷ θεῷ ὑμῶν ἐν τῇ γῇ. | 21а҆́ще же не хо́щеши ѿпꙋсти́ти люді́й мои́хъ, сѐ, а҆́зъ посыла́ю на тѧ̀ и҆ на рабы̑ твоѧ̑, и҆ на лю́ди твоѧ̑ и҆ на до́мы ва́шѧ пє́сїѧ мꙋ̑хи: и҆ напо́лнѧтсѧ до́мове є҆гѵ́петстїи пе́сїихъ мꙋ́хъ и҆ въ землѝ, на не́йже сꙋ́ть: |
| 22καὶ εἶπεν Μωϋσῆς Οὐ δυνατὸν γενέσθαι οὕτως· τὰ γὰρ βδελύγματα τῶν Αἰγυπτίων θύσομεν κυρίῳ τῷ θεῷ ἡμῶν· ἐὰν γὰρ θύσωμεν τὰ βδελύγματα τῶν Αἰγυπτίων ἐναντίον αὐτῶν, λιθοβοληθησόμεθα. | 22и҆ просла́влю въ то́й де́нь зе́млю гесе́мскꙋ, на не́йже лю́дїе моѝ ста́ша, на не́йже не бꙋ́детъ та́мѡ пе́сїихъ мꙋ́хъ, да ᲂу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, бг҃ъ всеѧ̀ землѝ: |
| 23ὁδὸν τριῶν ἡμερῶν πορευσόμεθα εἰς τὴν ἔρημον καὶ θύσομεν κυρίῳ τῷ θεῷ ἡμῶν, καθάπερ εἶπεν ἡμῖν. | 23и҆ положꙋ̀ разлꙋче́нїе междꙋ̀ людьмѝ мои́ми и҆ людьмѝ твои́ми: во ᲂу҆́трїи же бꙋ́детъ зна́менїе сїѐ на землѝ. |
| 24καὶ εἶπεν Φαραω Ἐγὼ ἀποστέλλω ὑμᾶς, καὶ θύσατε κυρίῳ τῷ θεῷ ὑμῶν ἐν τῇ ἐρήμῳ, ἀλλ᾿ οὐ μακρὰν ἀποτενεῖτε πορευθῆναι· εὔξασθε οὖν περὶ ἐμοῦ πρὸς κύριον. | 24Сотвори́ же гдⷭ҇ь та́кѡ: и҆ прїи́де пе́сїихъ мꙋ́хъ мно́жество въ до́мы фараѡ́нѡвы и҆ въ до́мы рабѡ́въ є҆гѡ̀ и҆ во всю̀ зе́млю є҆гѵ́петскꙋ, и҆ поги́бе землѧ̀ ѿ пе́сїихъ мꙋ́хъ. |
| 25εἶπεν δὲ Μωϋσῆς Ὅδε ἐγὼ ἐξελεύσομαι ἀπὸ σοῦ καὶ εὔξομαι πρὸς τὸν θεόν, καὶ ἀπελεύσεται ἡ κυνόμυια ἀπὸ σοῦ καὶ ἀπὸ τῶν θεραπόντων σου καὶ τοῦ λαοῦ σου αὔριον· μὴ προσθῇς ἔτι, Φαραω, ἐξαπατῆσαι τοῦ μὴ ἐξαποστεῖλαι τὸν λαὸν θῦσαι κυρίῳ. | 25Воззва́ же фараѡ́нъ мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на, глаго́лѧ: ше́дше пожри́те же́ртвꙋ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ въ землѝ се́й. |
| 26ἐξῆλθεν δὲ Μωϋσῆς ἀπὸ Φαραω καὶ ηὔξατο πρὸς τὸν θεόν· | 26И҆ речѐ мѡѷсе́й: не мо́жетъ сѐ та́кѡ бы́ти, хꙋ́льно бо сѐ є҆гѵ́птѧнѡмъ: не поло́жимъ тре́бꙋ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ: а҆́ще бо поло́жимъ тре́бꙋ по хꙋле́нїю є҆гѵ́петскꙋ пред̾ ни́ми, ка́менїемъ побїю́тъ ны̀: |
| 27ἐποίησεν δὲ κύριος καθάπερ εἶπεν Μωϋσῆς, καὶ περιεῖλεν τὴν κυνόμυιαν ἀπὸ Φαραω καὶ τῶν θεραπόντων αὐτοῦ καὶ τοῦ λαοῦ αὐτοῦ, καὶ οὐ κατελείφθη οὐδεμία. | 27пꙋте́мъ трїе́хъ дні́й по́йдемъ въ пꙋсты́ню и҆ пожре́мъ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ, ꙗ҆́коже речѐ гдⷭ҇ь на́мъ. |
| 28καὶ ἐβάρυνεν Φαραω τὴν καρδίαν αὐτοῦ καὶ ἐπὶ τοῦ καιροῦ τούτου καὶ οὐκ ἠθέλησεν ἐξαποστεῖλαι τὸν λαόν. | 28И҆ речѐ фараѡ́нъ: а҆́зъ ѿпꙋща́ю вы̀, и҆ пожри́те гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ ва́шемꙋ въ пꙋсты́ни: но не дале́че простира́йтесѧ и҆тѝ: помоли́тесѧ ᲂу҆̀бо и҆ ѡ҆ мнѣ̀ ко гдⷭ҇ꙋ. |
| 29Рече́ же мѡѷсе́й: сѐ, а҆́зъ и҆зы́дꙋ ѿ тебє̀ и҆ помолю́сѧ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ, и҆ ѿи́дꙋтъ пє́сїѧ мꙋ̑хи ѿ тебє̀ и҆ ѿ рабѡ́въ твои́хъ и҆ ѿ люді́й твои́хъ заꙋ́тра: да не приложи́ши є҆щѐ, фараѡ́не, прельсти́ти, є҆́же не ѿпꙋсти́ти люді́й пожре́ти гдⷭ҇ꙋ. | |
| 30И҆зы́де же мѡѷсе́й ѿ фараѡ́на и҆ помоли́сѧ бг҃ꙋ. | |
| 31Сотвори́ же гдⷭ҇ь, ꙗ҆́коже речѐ мѡѷсе́й, и҆ ѿѧ̀ пє́сїѧ мꙋ̑хи ѿ фараѡ́на и҆ ѿ рабѡ́въ є҆гѡ̀ и҆ ѿ люді́й є҆гѡ̀, и҆ не ѡ҆ста́сѧ ни є҆ди́на. | |
| 32И҆ ѡ҆тѧготѝ фараѡ́нъ се́рдце своѐ и҆ во вре́мѧ сїѐ, и҆ не восхотѣ̀ ѿпꙋсти́ти люді́й. |