И҆схо́дъ 23

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Οὐ παραδέξῃ ἀκοὴν ματαίαν. οὐ συγκαταθήσῃ μετὰ τοῦ ἀδίκου γενέσθαι μάρτυς ἄδικος. 1Да не прїи́меши слꙋ́ха сꙋ́етна, да не приложи́шисѧ съ непра́веднымъ бы́ти свидѣ́тель непра́веденъ:
2οὐκ ἔσῃ μετὰ πλειόνων ἐπὶ κακίᾳ. οὐ προστεθήσῃ μετὰ πλήθους ἐκκλῖναι μετὰ πλειόνων ὥστε ἐκκλῖναι κρίσιν. 2да не бꙋ́деши со мно́гими на ѕло́бꙋ, да не приложи́шисѧ ко мно́жествꙋ ᲂу҆клони́тисѧ со мно́жайшими, ꙗ҆́кѡ преврати́ти сꙋ́дъ,
3καὶ πένητα οὐκ ἐλεήσεις ἐν κρίσει.– 3и҆ ни́щагѡ да не поми́лꙋеши на сꙋдѣ̀.
4ἐὰν δὲ συναντήσῃς τῷ βοὶ τοῦ ἐχθροῦ σου τῷ ὑποζυγίῳ αὐτοῦ πλανωμένοις, ἀποστρέψας ἀποδώσεις αὐτῷ. 4А҆́ще же срѧ́щеши говѧ́до врага̀ твоегѡ̀ и҆лѝ ѻ҆слѧ̀ є҆гѡ̀ заблꙋжда́ющее, ѡ҆брати́въ да ѿда́си є҆мꙋ̀:
5ἐὰν δὲ ἴδῃς τὸ ὑποζύγιον τοῦ ἐχθροῦ σου πεπτωκὸς ὑπὸ τὸν γόμον αὐτοῦ, οὐ παρελεύσῃ αὐτό, ἀλλὰ συνεγερεῖς αὐτὸ μετ᾿ αὐτοῦ.– 5а҆́ще же ᲂу҆́зриши ѻ҆слѧ̀ врага̀ твоегѡ̀ па́дшее под̾ бре́менемъ є҆гѡ̀, да не мимои́деши є҆̀, но да воздви́гнеши є҆̀ съ ни́мъ.
6οὐ διαστρέψεις κρίμα πένητος ἐν κρίσει αὐτοῦ. 6Да не преврати́ши сꙋда̀ ни́щемꙋ въ сꙋдѣ̀ є҆гѡ̀.
7ἀπὸ παντὸς ῥήματος ἀδίκου ἀποστήσῃ· ἀθῷον καὶ δίκαιον οὐκ ἀποκτενεῖς καὶ οὐ δικαιώσεις τὸν ἀσεβῆ ἕνεκεν δώρων. 7Ѿ всѧ́кагѡ сло́ва непра́веднагѡ да ѿстꙋ́пиши: непови́нна и҆ првⷣна да не ᲂу҆бїе́ши, и҆ не ѡ҆правди́ши нечести́ваго дарѡ́въ ра́ди,
8καὶ δῶρα οὐ λήμψῃ· τὰ γὰρ δῶρα ἐκτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς βλεπόντων καὶ λυμαίνεται ῥήματα δίκαια.– 8и҆ да не во́змеши дарѡ́въ: да́ры бо ѡ҆слѣплѧ́ютъ ѻ҆́чи ви́дѧщымъ и҆ погꙋблѧ́ютъ словеса̀ првⷣна.
9καὶ προσήλυτον οὐ θλίψετε· ὑμεῖς γὰρ οἴδατε τὴν ψυχὴν τοῦ προσηλύτου· αὐτοὶ γὰρ προσήλυτοι ἦτε ἐν γῇ Αἰγύπτῳ. 9И҆ прише́льца не ѡ҆скорблѧ́йте, ни стꙋжи́те( є҆мꙋ̀) : вы́ бо вѣ́сте дꙋ́шꙋ прише́лчꙋ, поне́же са́ми бѣ́сте прише́льцы въ землѝ є҆гѵ́петстѣй.
10Ἓξ ἔτη σπερεῖς τὴν γῆν σου καὶ συνάξεις τὰ γενήματα αὐτῆς· 10Ше́сть лѣ́тъ да сѣ́еши зе́млю твою̀ и҆ да собере́ши плоды̀ є҆ѧ̀:
11τῷ δὲ ἑβδόμῳ ἄφεσιν ποιήσεις καὶ ἀνήσεις αὐτήν, καὶ ἔδονται οἱ πτωχοὶ τοῦ ἔθνους σου, τὰ δὲ ὑπολειπόμενα ἔδεται τὰ ἄγρια θηρία. οὕτως ποιήσεις τὸν ἀμπελῶνά σου καὶ τὸν ἐλαιῶνά σου.– 11въ седмо́е же ѡ҆ставле́нїе да сотвори́ши и҆ ѡ҆пꙋ́стиши ю҆̀, и҆ да ꙗ҆́сти бꙋ́дꙋтъ ᲂу҆бо́зїи ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, ѡ҆ста́нки же да снѣдѧ́тъ ѕвѣ́рїе ди́вїи: та́кѡ да сотвори́ши вїногра́дꙋ твоемꙋ̀ и҆ ма́сличїю твоемꙋ̀.
12ἓξ ἡμέρας ποιήσεις τὰ ἔργα σου, τῇ δὲ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ ἀνάπαυσις, ἵνα ἀναπαύσηται βοῦς σου καὶ τὸ ὑποζύγιόν σου, καὶ ἵνα ἀναψύξῃ υἱὸς τῆς παιδίσκης σου καὶ προσήλυτος.– 12Въ ше́сть дні́й да сотвори́ши дѣла̀ твоѧ̑, въ седмы́й же де́нь поко́й: да почі́етъ во́лъ тво́й и҆ ѻ҆се́лъ тво́й, и҆ да почі́етъ сы́нъ рабы̀ твоеѧ̀ и҆ пришле́цъ.
13πάντα, ὅσα εἴρηκα πρὸς ὑμᾶς, φυλάξασθε. Καὶ ὄνομα θεῶν ἑτέρων οὐκ ἀναμνησθήσεσθε, οὐδὲ μὴ ἀκουσθῇ ἐκ τοῦ στόματος ὑμῶν. 13Всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃ахъ ва́мъ, сохрани́те, и҆ме́нъ же богѡ́въ и҆нѣ́хъ не помина́йте, нижѐ да слы́шатсѧ и҆зо ᲂу҆́стъ ва́шихъ.
14τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ἑορτάσατέ μοι. 14Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ сотвори́те мѝ пра́здникъ:
15τὴν ἑορτὴν τῶν ἀζύμων φυλάξασθε ποιεῖν· ἑπτὰ ἡμέρας ἔδεσθε ἄζυμα, καθάπερ ἐνετειλάμην σοι, κατὰ τὸν καιρὸν τοῦ μηνὸς τῶν νέων· ἐν γὰρ αὐτῷ ἐξῆλθες ἐξ Αἰγύπτου. οὐκ ὀφθήσῃ ἐνώπιόν μου κενός. 15пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ сохрани́те твори́ти, се́дмь дні́й ꙗ҆ди́те ѡ҆прѣсно́ки, ꙗ҆́коже заповѣ́дахъ тебѣ̀, во вре́мѧ мцⷭ҇а но́выхъ плодѡ́въ, въ то́й бо и҆зше́лъ є҆сѝ и҆з̾ є҆гѵ́пта, да не ꙗ҆ви́шисѧ предо мно́ю то́щь:
16καὶ ἑορτὴν θερισμοῦ πρωτογενημάτων ποιήσεις τῶν ἔργων σου, ὧν ἐὰν σπείρῃς ἐν τῷ ἀγρῷ σου, καὶ ἑορτὴν συντελείας ἐπ᾿ ἐξόδου τοῦ ἐνιαυτοῦ ἐν τῇ συναγωγῇ τῶν ἔργων σου τῶν ἐκ τοῦ ἀγροῦ σου. 16и҆ пра́здникъ жа́твы перворо́дныхъ жи̑тъ сотвори́ши ѿ дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же посѣ́еши на ни́вѣ твое́й: и҆ пра́здникъ сконча́нїѧ при и҆схо́дѣ лѣ́та въ собра́нїи дѣ́лъ твои́хъ, ꙗ҆̀же ѿ ни́въ твои́хъ.
17τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ὀφθήσεται πᾶν ἀρσενικόν σου ἐνώπιον κυρίου τοῦ θεοῦ σου. 17Трѝ кра́ты въ лѣ́тѣ да ꙗ҆ви́тсѧ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ тво́й пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ.
18ὅταν γὰρ ἐκβάλω ἔθνη ἀπὸ προσώπου σου καὶ ἐμπλατύνω τὰ ὅριά σου, οὐ θύσεις ἐπὶ ζύμῃ αἷμα θυσιάσματός μου, οὐδὲ μὴ κοιμηθῇ στέαρ τῆς ἑορτῆς μου ἕως πρωί. 18Є҆гда́ бо и҆зженꙋ̀ ꙗ҆зы́ки ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ разширю̀ предѣ́лы твоѧ̑, да не пожре́ши на ква́сѣ кро́ве же́ртвы моеѧ̀, нижѐ да долежи́тъ тꙋ́къ пра́здника моегѡ̀ до ᲂу҆́трїѧ.
19τὰς ἀπαρχὰς τῶν πρωτογενημάτων τῆς γῆς σου εἰσοίσεις εἰς τὸν οἶκον κυρίου τοῦ θεοῦ σου. οὐχ ἑψήσεις ἄρνα ἐν γάλακτι μητρὸς αὐτοῦ. 19Нача́тки пе́рвыхъ жи̑тъ землѝ твоеѧ̀ да внесе́ши въ до́мъ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀. Да не свари́ши ꙗ҆гнѧ́те во млецѣ̀ ма́тере є҆гѡ̀.
20Καὶ ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστέλλω τὸν ἄγγελόν μου πρὸ προσώπου σου, ἵνα φυλάξῃ σε ἐν τῇ ὁδῷ, ὅπως εἰσαγάγῃ σε εἰς τὴν γῆν, ἣν ἡτοίμασά σοι. 20И҆ сѐ, а҆́зъ послю̀ а҆́гг҃ла моего̀ пред̾ лице́мъ твои́мъ, да сохрани́тъ тѧ̀ на пꙋтѝ, ꙗ҆́кѡ да введе́тъ тѧ̀ въ зе́млю, ю҆́же ᲂу҆гото́вахъ тебѣ̀:
21πρόσεχε σεαυτῷ καὶ εἰσάκουε αὐτοῦ καὶ μὴ ἀπείθει αὐτῷ· οὐ γὰρ μὴ ὑποστείληταί σε, τὸ γὰρ ὄνομά μού ἐστιν ἐπ᾿ αὐτῷ. 21вонмѝ себѣ̀ и҆ послꙋ́шай є҆го̀, и҆ не ѡ҆слꙋ́шайсѧ є҆гѡ̀: не ѡ҆бине́тсѧ бо тебє̀, и҆́мѧ бо моѐ є҆́сть на не́мъ:
22ἐὰν ἀκοῇ ἀκούσητε τῆς ἐμῆς φωνῆς καὶ ποιήσῃς πάντα, ὅσα ἂν ἐντείλωμαί σοι, καὶ φυλάξητε τὴν διαθήκην μου, ἔσεσθέ μοι λαὸς περιούσιος ἀπὸ πάντων τῶν ἐθνῶν· ἐμὴ γάρ ἐστιν πᾶσα γῆ, ὑμεῖς δὲ ἔσεσθέ μοι βασίλειον ἱεράτευμα καὶ ἔθνος ἅγιον. ταῦτα τὰ ῥήματα ἐρεῖς τοῖς υἱοῖς Ισραηλ Ἐὰν ἀκοῇ ἀκούσητε τῆς φωνῆς μου καὶ ποιήσῃς πάντα, ὅσα ἂν εἴπω σοι, ἐχθρεύσω τοῖς ἐχθροῖς σου καὶ ἀντικείσομαι τοῖς ἀντικειμένοις σοι. 22а҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀, и҆ сохрани́ши завѣ́тъ мо́й, бꙋ́дете мѝ лю́ди и҆збра́нни ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ: моѧ́ бо є҆́сть всѧ̀ землѧ̀, вы́ же бꙋ́дете мѝ цр҃ское сщ҃е́нїе и҆ ꙗ҆зы́къ ст҃ъ. Сїѧ̑ словеса̀ да рече́ши сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ. А҆́ще слꙋ́хомъ послꙋ́шаеши гла́са моегѡ̀ и҆ сотвори́ши всѧ̑, є҆ли̑ка рекꙋ̀ тебѣ̀, вра́гъ бꙋ́дꙋ врагѡ́мъ твои̑мъ и҆ сопроти́влюсѧ сопроти́вникѡмъ твои̑мъ.
23πορεύσεται γὰρ ἄγγελός μου ἡγούμενός σου καὶ εἰσάξει σε πρὸς τὸν Αμορραῖον καὶ Χετταῖον καὶ Φερεζαῖον καὶ Χαναναῖον καὶ Γεργεσαῖον καὶ Ευαῖον καὶ Ιεβουσαῖον, καὶ ἐκτρίψω αὐτούς. 23По́йдетъ бо а҆́гг҃лъ мо́й наставлѧ́ѧй тѧ̀ и҆ введе́тъ тѧ̀ ко а҆морре́ю и҆ хетте́ю, и҆ ферезе́ю и҆ ханане́ю, и҆ гергесе́ю и҆ є҆ѵе́ю и҆ і҆евꙋсе́ю, и҆ потреблю̀ и҆̀хъ( ѿ лица̀ ва́шегѡ) :
24οὐ προσκυνήσεις τοῖς θεοῖς αὐτῶν οὐδὲ μὴ λατρεύσῃς αὐτοῖς· οὐ ποιήσεις κατὰ τὰ ἔργα αὐτῶν, ἀλλὰ καθαιρέσει καθελεῖς καὶ συντρίβων συντρίψεις τὰς στήλας αὐτῶν. 24да не поклони́шисѧ богѡ́мъ и҆́хъ, нижѐ послꙋ́жиши и҆̀мъ: да не сотвори́ши по дѣлѡ́мъ и҆́хъ, но разоре́нїемъ разори́ши и҆ сокрꙋше́нїемъ сокрꙋши́ши ка̑пища и҆́хъ,
25καὶ λατρεύσεις κυρίῳ τῷ θεῷ σου, καὶ εὐλογήσω τὸν ἄρτον σου καὶ τὸν οἶνόν σου καὶ τὸ ὕδωρ σου καὶ ἀποστρέψω μαλακίαν ἀφ᾿ ὑμῶν. 25и҆ да послꙋ́жиши гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀: и҆ блгⷭ҇влю̀ хлѣ́бъ тво́й и҆ вїно̀ твоѐ и҆ во́дꙋ твою̀, и҆ ѿвращꙋ̀ болѣ́знь ѿ ва́съ.
26οὐκ ἔσται ἄγονος οὐδὲ στεῖρα ἐπὶ τῆς γῆς σου· τὸν ἀριθμὸν τῶν ἡμερῶν σου ἀναπληρώσω. 26Не бꙋ́детъ безча́денъ, нижѐ непло́ды на землѝ твое́й: число̀ дні́й твои́хъ и҆сполнѧ́ѧ и҆спо́лню.
27καὶ τὸν φόβον ἀποστελῶ ἡγούμενόν σου καὶ ἐκστήσω πάντα τὰ ἔθνη, εἰς οὓς σὺ εἰσπορεύῃ εἰς αὐτούς, καὶ δώσω πάντας τοὺς ὑπεναντίους σου φυγάδας. 27И҆ стра́хъ послю̀ ведꙋ́щїй тѧ̀, и҆ ᲂу҆страшꙋ̀ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки, въ нѧ́же ты̀ вхо́диши къ ни̑мъ, и҆ да́мъ всѧ̑ сопроти́вники твоѧ̑ въ бѣгꙋны̀:
28καὶ ἀποστελῶ τὰς σφηκίας προτέρας σου, καὶ ἐκβαλεῖ τοὺς Αμορραίους καὶ τοὺς Ευαίους καὶ τοὺς Χαναναίους καὶ τοὺς Χετταίους ἀπὸ σοῦ. 28и҆ послю̀ шє́ршни пред̾ тобо́ю, и҆ и҆зженꙋ̀ а҆моррє́и и҆ є҆ѵє́и, и҆ і҆евꙋсє́и и҆ хананє́и и҆ хеттє́и ѿ тебє̀:
29οὐκ ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἐν ἐνιαυτῷ ἑνί, ἵνα μὴ γένηται γῆ ἔρημος καὶ πολλὰ γένηται ἐπὶ σὲ τὰ θηρία τῆς γῆς· 29не и҆зженꙋ̀ и҆́хъ въ лѣ́тѣ є҆ди́нѣмъ, да не бꙋ́детъ землѧ̀ пꙋста̀, и҆ мно́зи бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ ѕвѣ̑ри земні́и:
30κατὰ μικρὸν μικρὸν ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἀπὸ σοῦ, ἕως ἂν αὐξηθῇς καὶ κληρονομήσῃς τὴν γῆν. 30пома́лꙋ пома́лꙋ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀, до́ндеже возрасте́ши и҆ наслѣ́диши зе́млю.
31καὶ θήσω τὰ ὅριά σου ἀπὸ τῆς ἐρυθρᾶς θαλάσσης ἕως τῆς θαλάσσης τῆς Φυλιστιιμ καὶ ἀπὸ τῆς ἐρήμου ἕως τοῦ μεγάλου ποταμοῦ Εὐφράτου· καὶ παραδώσω εἰς τὰς χεῖρας ὑμῶν τοὺς ἐγκαθημένους ἐν τῇ γῇ καὶ ἐκβαλῶ αὐτοὺς ἀπὸ σοῦ. 31И҆ положꙋ̀ предѣ́лы твоѧ̑ ѿ чермна́гѡ мо́рѧ до мо́рѧ фѷлїсті́млѧ, и҆ ѿ пꙋсты́ни до рѣкѝ вели́кїѧ є҆ѵфра́та, и҆ преда́мъ въ рꙋ́цѣ ва́ши сѣдѧ́щихъ на землѝ и҆ и҆зженꙋ̀ и҆̀хъ ѿ тебє̀:
32οὐ συγκαταθήσῃ αὐτοῖς καὶ τοῖς θεοῖς αὐτῶν διαθήκην, 32да не смѣси́шисѧ съ ни́ми, и҆ съ бѡ́ги и҆́хъ да не завѣща́еши завѣ́та,
33καὶ οὐκ ἐγκαθήσονται ἐν τῇ γῇ σου, ἵνα μὴ ἁμαρτεῖν σε ποιήσωσιν πρός με· ἐὰν γὰρ δουλεύσῃς τοῖς θεοῖς αὐτῶν, οὗτοι ἔσονταί σοι πρόσκομμα. 33и҆ да не ѡ҆ста́нꙋтсѧ на землѝ твое́й, да не сотворѧ́тъ тѧ̀ согрѣши́ти ко мнѣ̀: а҆́ще бо порабо́таеши богѡ́мъ и҆́хъ, сі́и бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ въ собла́знъ.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms