Второзако́нїе 16
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Φύλαξαι τὸν μῆνα τῶν νέων καὶ ποιήσεις τὸ πασχα κυρίῳ τῷ θεῷ σου, ὅτι ἐν τῷ μηνὶ τῶν νέων ἐξῆλθες ἐξ Αἰγύπτου νυκτός. | 1Хранѝ мцⷭ҇ъ но́выхъ( плодѡ́въ) , и҆ да сотвори́ши па́схꙋ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ въ мцⷭ҇ѣ но́выхъ и҆зше́лъ є҆сѝ и҆з̾ є҆гѵ́пта но́щїю. |
| 2καὶ θύσεις τὸ πασχα κυρίῳ τῷ θεῷ σου πρόβατα καὶ βόας ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἐὰν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου αὐτὸν ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ. | 2И҆ да пожре́ши па́схꙋ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀, ѻ҆́вцы и҆ гѡвѧ́да на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ. |
| 3οὐ φάγῃ ἐπ᾿ αὐτοῦ ζύμην· ἑπτὰ ἡμέρας φάγῃ ἐπ᾿ αὐτοῦ ἄζυμα, ἄρτον κακώσεως, ὅτι ἐν σπουδῇ ἐξήλθετε ἐξ Αἰγύπτου· ἵνα μνησθῆτε τὴν ἡμέραν τῆς ἐξοδίας ὑμῶν ἐκ γῆς Αἰγύπτου πάσας τὰς ἡμέρας τῆς ζωῆς ὑμῶν. | 3Да не снѣ́си въ ню̀ ква́снагѡ: се́дмь дні́й да ꙗ҆́си въ ню̀ ѡ҆прѣсно́ки, хлѣ́бъ ѡ҆ѕлобле́нїѧ, ꙗ҆́кѡ со тща́нїемъ и҆зыдо́сте и҆з̾ є҆гѵ́пта, да помина́ете де́нь и҆схо́да ва́шегѡ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ всѧ̑ дни̑ житїѧ̀ ва́шегѡ: |
| 4οὐκ ὀφθήσεταί σοι ζύμη ἐν πᾶσι τοῖς ὁρίοις σου ἑπτὰ ἡμέρας, καὶ οὐ κοιμηθήσεται ἀπὸ τῶν κρεῶν, ὧν ἐὰν θύσῃς τὸ ἑσπέρας τῇ ἡμέρᾳ τῇ πρώτῃ, εἰς τὸ πρωί. | 4да не ꙗ҆ви́тсѧ тебѣ̀ ква́сно во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ твои́хъ се́дмь дні́й, и҆ да не преноществꙋ́етъ ѿ мѧ́съ, ꙗ҆̀же пожре́ши въ ве́черъ въ пе́рвый де́нь, до ᲂу҆́трїѧ. |
| 5οὐ δυνήσῃ θῦσαι τὸ πασχα ἐν οὐδεμιᾷ τῶν πόλεών σου, ὧν κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι, | 5Не возмо́жеши жре́ти па́схи ни въ є҆ди́нѣмъ ѿ градѡ́въ твои́хъ, ꙗ҆̀же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀: |
| 6ἀλλ᾿ ἢ εἰς τὸν τόπον, ὃν ἐὰν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ, θύσεις τὸ πασχα ἑσπέρας πρὸς δυσμὰς ἡλίου ἐν τῷ καιρῷ, ᾧ ἐξῆλθες ἐξ Αἰγύπτου, | 6но то́кмѡ на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ тꙋ̀, та́мѡ пожре́ши па́схꙋ въ ве́черъ при захожде́нїи со́лнца, во вре́мѧ въ не́же и҆зше́лъ є҆сѝ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: |
| 7καὶ ἑψήσεις καὶ ὀπτήσεις καὶ φάγῃ ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἐὰν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου αὐτόν, καὶ ἀποστραφήσῃ τὸ πρωῒ καὶ ἀπελεύσῃ εἰς τοὺς οἴκους σου. | 7и҆ свари́ши, и҆ и҆спече́ши, и҆ снѣ́си на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й: и҆ возврати́шисѧ заꙋ́тра, и҆ по́йдеши въ до́мъ тво́й. |
| 8ἓξ ἡμέρας φάγῃ ἄζυμα, καὶ τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἑβδόμῃ ἐξόδιον, ἑορτὴ κυρίῳ τῷ θεῷ σου· οὐ ποιήσεις ἐν αὐτῇ πᾶν ἔργον πλὴν ὅσα ποιηθήσεται ψυχῇ.– | 8Ше́сть дні́й да ꙗ҆́си ѡ҆прѣсно́ки, въ седмы́й же де́нь и҆схо́дный пра́здникъ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀: да не сотвори́ши въ не́мъ всѧ́кагѡ дѣ́ла, кромѣ̀ ꙗ҆̀же сꙋ́ть дꙋшѝ. |
| 9ἑπτὰ ἑβδομάδας ὁλοκλήρους ἐξαριθμήσεις σεαυτῷ· ἀρξαμένου σου δρέπανον ἐπ᾿ ἀμητὸν ἄρξῃ ἐξαριθμῆσαι ἑπτὰ ἑβδομάδας. | 9Се́дмь седми́цъ всецѣ́лыхъ да сочте́ши себѣ̀: въ нача́ло же твоегѡ̀ серпа̀ на жа́твꙋ начнѝ и҆счислѧ́ти се́дмь седми́цъ, |
| 10καὶ ποιήσεις ἑορτὴν ἑβδομάδων κυρίῳ τῷ θεῷ σου καθότι ἡ χείρ σου ἰσχύει, ὅσα ἂν δῷ σοι, καθότι ηὐλόγησέν σε κύριος ὁ θεός σου· | 10и҆ да сотвори́ши пра́здникъ седми́цъ гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀, ꙗ҆́коже рꙋка̀ твоѧ̀ мо́жетъ, є҆ли̑ка да́стъ тебѣ̀, ꙗ҆́коже блгⷭ҇ви́ тѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й. |
| 11καὶ εὐφρανθήσῃ ἐναντίον κυρίου τοῦ θεοῦ σου, σὺ καὶ ὁ υἱός σου καὶ ἡ θυγάτηρ σου, ὁ παῖς σου καὶ ἡ παιδίσκη σου καὶ ὁ Λευίτης ὁ ἐν ταῖς πόλεσίν σου καὶ ὁ προσήλυτος καὶ ὁ ὀρφανὸς καὶ ἡ χήρα ἡ ἐν ὑμῖν, ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἐὰν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου ἐπικληθῆναι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ, | 11И҆ возвесели́шисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ ты̀ и҆ сы́нъ тво́й и҆ дще́рь твоѧ̀, и҆ ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, и҆ леѵі́тъ и҆́же во градѣ́хъ твои́хъ, и҆ пришле́цъ, и҆ сирота̀ и҆ вдова̀, ꙗ҆̀же въ ва́съ, на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ: |
| 12καὶ μνησθήσῃ ὅτι οἰκέτης ἦσθα ἐν γῇ Αἰγύπτῳ, καὶ φυλάξῃ καὶ ποιήσεις τὰς ἐντολὰς ταύτας.– | 12и҆ помѧне́ши, ꙗ҆́кѡ ра́бъ бы́лъ є҆сѝ( ты̀) въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, и҆ сохрани́ши и҆ сотвори́ши за́пѡвѣди сїѧ̑. |
| 13ἑορτὴν σκηνῶν ποιήσεις σεαυτῷ ἑπτὰ ἡμέρας ἐν τῷ συναγαγεῖν σε ἐκ τοῦ ἅλωνός σου καὶ ἀπὸ τῆς ληνοῦ σου· | 13Пра́здникъ кꙋ́щей да сотвори́ши себѣ̀ се́дмь дні́й, є҆гда̀ собере́ши ѿ ни́вы твоеѧ̀ и҆ ѿ точи́ла твоегѡ̀: |
| 14καὶ εὐφρανθήσῃ ἐν τῇ ἑορτῇ σου, σὺ καὶ ὁ υἱός σου καὶ ἡ θυγάτηρ σου, ὁ παῖς σου καὶ ἡ παιδίσκη σου καὶ ὁ Λευίτης καὶ ὁ προσήλυτος καὶ ὁ ὀρφανὸς καὶ ἡ χήρα ἡ οὖσα ἐν ταῖς πόλεσίν σου. | 14и҆ да возвесели́шисѧ въ пра́здницѣ твое́мъ ты̀ и҆ сы́нъ тво́й и҆ дщѝ твоѧ̀, ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, и҆ леѵі́тъ и҆ пришле́цъ, и҆ сирота̀ и҆ вдова̀, ꙗ҆̀же во градѣ́хъ твои́хъ: |
| 15ἑπτὰ ἡμέρας ἑορτάσεις κυρίῳ τῷ θεῷ σου ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἐὰν ἐκλέξηται κύριος ὁ θεός σου αὐτῷ· ἐὰν δὲ εὐλογήσῃ σε κύριος ὁ θεός σου ἐν πᾶσιν τοῖς γενήμασίν σου καὶ ἐν παντὶ ἔργῳ τῶν χειρῶν σου, καὶ ἔσῃ εὐφραινόμενος.– | 15се́дмь дні́й да пра́зднꙋеши гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀ на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й призыва́ти и҆́мѧ є҆гѡ̀ та́мѡ: а҆́ще же блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во всѣ́хъ плодѣ́хъ твои́хъ и҆ во всѧ́комъ дѣ́лѣ рꙋ́къ твои́хъ, и҆ бꙋ́деши веселѧ́сѧ. |
| 16τρεῖς καιροὺς τοῦ ἐνιαυτοῦ ὀφθήσεται πᾶν ἀρσενικόν σου ἐναντίον κυρίου τοῦ θεοῦ σου ἐν τῷ τόπῳ, ᾧ ἐὰν ἐκλέξηται αὐτὸν κύριος, ἐν τῇ ἑορτῇ τῶν ἀζύμων καὶ ἐν τῇ ἑορτῇ τῶν ἑβδομάδων καὶ ἐν τῇ ἑορτῇ τῆς σκηνοπηγίας. οὐκ ὀφθήσῃ ἐνώπιον κυρίου τοῦ θεοῦ σου κενός· | 16Въ трѝ времена̀ лѣ́та да ꙗ҆ви́тсѧ всѧ́къ мꙋ́жескъ по́лъ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ, на мѣ́стѣ, є҆́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й: въ пра́здникъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ, и҆ въ пра́здникъ седми́цъ, и҆ въ пра́здникъ кꙋ́щей: да не ꙗ҆ви́шисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ то́щь: |
| 17ἕκαστος κατὰ δύναμιν τῶν χειρῶν ὑμῶν κατὰ τὴν εὐλογίαν κυρίου τοῦ θεοῦ σου, ἣν ἔδωκέν σοι. | 17кі́йждо по си́лѣ рꙋ́къ свои́хъ, по блгⷭ҇ве́нїю гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀, є҆́же дадѐ тебѣ̀. |
| 18Κριτὰς καὶ γραμματοεισαγωγεῖς καταστήσεις σεαυτῷ ἐν πάσαις ταῖς πόλεσίν σου, αἷς κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι, κατὰ φυλάς, καὶ κρινοῦσιν τὸν λαὸν κρίσιν δικαίαν. | 18Сꙋдїи̑ и҆ книгѡ́чїи поста́виши себѣ̀ во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ, ꙗ҆̀же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀ по племена́мъ, и҆ да сꙋ́дѧтъ лю́демъ сꙋ́дъ пра́ведный: |
| 19οὐκ ἐκκλινοῦσιν κρίσιν, οὐκ ἐπιγνώσονται πρόσωπον οὐδὲ λήμψονται δῶρον· τὰ γὰρ δῶρα ἐκτυφλοῖ ὀφθαλμοὺς σοφῶν καὶ ἐξαίρει λόγους δικαίων. | 19да не ᲂу҆клонѧ́тъ сꙋда̀, нижѐ позна́ютъ лицѐ, нижѐ да во́змꙋтъ дарѡ́въ: да́ры бо ѡ҆слѣплѧ́ютъ ѻ҆́чи мꙋ́дрыхъ и҆ ѿме́щꙋтъ словеса̀ пра́ведныхъ. |
| 20δικαίως τὸ δίκαιον διώξῃ, ἵνα ζῆτε καὶ εἰσελθόντες κληρονομήσητε τὴν γῆν, ἣν κύριος ὁ θεός σου δίδωσίν σοι. | 20Пра́веднѣ пра́ведное гони́те, да поживетѐ, и҆ вше́дше наслѣ́дите зе́млю, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ ва́мъ. |
| 21Οὐ φυτεύσεις σεαυτῷ ἄλσος, πᾶν ξύλον, παρὰ τὸ θυσιαστήριον κυρίου τοῦ θεοῦ σου, ὃ ποιήσεις σεαυτῷ. | 21Да не насади́ши себѣ̀ дꙋбра́вы: всѧ́кагѡ дре́ва бли́з̾ ѻ҆лтарѧ̀ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ да не сотвори́ши себѣ̀, |
| 22οὐ στήσεις σεαυτῷ στήλην, ἃ ἐμίσησεν κύριος ὁ θεός σου. | 22да не поста́виши себѣ̀ ка́пища, є҆́же возненави́дѣ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й. |