Леѵі́тъ 19
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Καὶ ἐλάλησεν κύριος πρὸς Μωυσῆν λέγων | 1И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: |
| 2Λάλησον τῇ συναγωγῇ τῶν υἱῶν Ισραηλ καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτούς Ἅγιοι ἔσεσθε, ὅτι ἐγὼ ἅγιος, κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 2глаго́ли всемꙋ̀ со́нмꙋ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ рече́ши къ ни̑мъ: свѧ́ти бꙋ́дите, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ ст҃ъ( є҆́смь) гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 3ἕκαστος πατέρα αὐτοῦ καὶ μητέρα αὐτοῦ φοβείσθω, καὶ τὰ σάββατά μου φυλάξεσθε· ἐγὼ κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 3Кі́йждо ѻ҆тца̀ своегѡ̀ и҆ ма́тере своеѧ̀ да бои́тсѧ, и҆ сꙋббѡ̑ты моѧ̑ сохрани́те: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 4οὐκ ἐπακολουθήσετε εἰδώλοις καὶ θεοὺς χωνευτοὺς οὐ ποιήσετε ὑμῖν· ἐγὼ κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν.– | 4Не послѣ́дꙋйте і҆́дѡлѡмъ, и҆ богѡ́въ слїѧ́ныхъ не сотвори́те себѣ̀: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 5καὶ ἐὰν θύσητε θυσίαν σωτηρίου τῷ κυρίῳ, δεκτὴν ὑμῶν θύσετε. | 5И҆ а҆́ще пожретѐ же́ртвꙋ спⷭ҇нїѧ гдⷭ҇ꙋ, прїѧ́тнꙋ ва́мъ пожри́те: |
| 6ᾗ ἂν ἡμέρᾳ θύσητε, βρωθήσεται καὶ τῇ αὔριον· καὶ ἐὰν καταλειφθῇ ἕως ἡμέρας τρίτης, ἐν πυρὶ κατακαυθήσεται. | 6во́ньже де́нь а҆́ще пожретѐ, ( въ то́й де́нь) да снѣ́стсѧ, и҆ на ᲂу҆́трїе: и҆ а҆́ще ѡ҆ста́нетсѧ до тре́тїѧгѡ днѐ, на ѻ҆гнѝ да сожже́тсѧ: |
| 7ἐὰν δὲ βρώσει βρωθῇ τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ, ἄθυτόν ἐστιν, οὐ δεχθήσεται· | 7а҆́ще же ли ꙗ҆де́нїемъ с̾ѧ́стсѧ въ де́нь тре́тїй, не же́ртвенно є҆́сть, не прїи́метсѧ: |
| 8ὁ δὲ ἔσθων αὐτὸ ἁμαρτίαν λήμψεται, ὅτι τὰ ἅγια κυρίου ἐβεβήλωσεν· καὶ ἐξολεθρευθήσονται αἱ ψυχαὶ αἱ ἔσθουσαι ἐκ τοῦ λαοῦ αὐτῶν. | 8и҆ и҆́же ꙗ҆́стъ є҆̀, грѣ́хъ прїи́метъ, ꙗ҆́кѡ ст҃а̑ѧ гдⷭ҇нѧ ѡ҆сквернѝ: и҆ потребѧ́тсѧ дꙋ́шы ꙗ҆дꙋ́щыѧ ѿ люді́й свои́хъ. |
| 9Καὶ ἐκθεριζόντων ὑμῶν τὸν θερισμὸν τῆς γῆς ὑμῶν οὐ συντελέσετε τὸν θερισμὸν ὑμῶν τοῦ ἀγροῦ ἐκθερίσαι καὶ τὰ ἀποπίπτοντα τοῦ θερισμοῦ σου οὐ συλλέξεις | 9И҆ пожина́ющымъ ва́мъ жа́твꙋ землѝ ва́шеѧ, да не сконча́ете жа́твы ва́шеѧ, ни́вы твоеѧ̀ пожина́нїѧ: и҆ па́дающихъ кла̑съ ѿ жа́твы твоеѧ̀ да не собере́ши: |
| 10καὶ τὸν ἀμπελῶνά σου οὐκ ἐπανατρυγήσεις οὐδὲ τοὺς ῥῶγας τοῦ ἀμπελῶνός σου συλλέξεις· τῷ πτωχῷ καὶ τῷ προσηλύτῳ καταλείψεις αὐτά· ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 10и҆ вїногра́да твоегѡ̀ втори́цею да не ѡ҆бере́ши, нижѐ грє́знъ вїногра́да твоегѡ̀ да собере́ши: ни́щемꙋ и҆ прише́льцꙋ да ѡ҆ста́виши ѧ҆̀: а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 11Οὐ κλέψετε. οὐ ψεύσεσθε. οὐ συκοφαντήσει ἕκαστος τὸν πλησίον. | 11Не ᲂу҆кра́дите, ни солжи́те, нижѐ да ѡ҆клевета́етъ кі́йждо бли́жнѧго. |
| 12καὶ οὐκ ὀμεῖσθε τῷ ὀνόματί μου ἐπ᾿ ἀδίκῳ καὶ οὐ βεβηλώσετε τὸ ὄνομα τοῦ θεοῦ ὑμῶν· ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 12И҆ не клени́тесѧ и҆́менемъ мои́мъ въ непра́вдѣ, и҆ да не ѡ҆сквернитѐ и҆́мене ст҃а́гѡ бг҃а ва́шегѡ: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 13οὐκ ἀδικήσεις τὸν πλησίον καὶ οὐχ ἁρπάσεις, καὶ οὐ μὴ κοιμηθήσεται ὁ μισθὸς τοῦ μισθωτοῦ παρὰ σοὶ ἕως πρωί. | 13Да не ѡ҆би́диши бли́жнѧгѡ: и҆ да не ѿи́меши, и҆ да не прележи́тъ мзда̀ нае́мника твоегѡ̀ ᲂу҆ тебє̀ до ᲂу҆́трїѧ. |
| 14οὐ κακῶς ἐρεῖς κωφὸν καὶ ἀπέναντι τυφλοῦ οὐ προσθήσεις σκάνδαλον καὶ φοβηθήσῃ κύριον τὸν θεόν σου· ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 14Ѕла̀ да не рече́ши глꙋхо́мꙋ, и҆ пред̾ слѣпы́мъ да не положи́ши претыка́нїѧ: и҆ да ᲂу҆бои́шисѧ гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 15Οὐ ποιήσετε ἄδικον ἐν κρίσει· οὐ λήμψῃ πρόσωπον πτωχοῦ οὐδὲ θαυμάσεις πρόσωπον δυνάστου, ἐν δικαιοσύνῃ κρινεῖς τὸν πλησίον σου. | 15Не сотвори́те непра́вды въ сꙋдѣ̀: да не прїи́меши лица̀ ни́щагѡ, нижѐ почꙋди́шисѧ лицꙋ̀ могꙋ́щагѡ: по пра́вдѣ да сꙋ́диши бли́жнемꙋ твоемꙋ̀. |
| 16οὐ πορεύσῃ δόλῳ ἐν τῷ ἔθνει σου, οὐκ ἐπισυστήσῃ ἐφ᾿ αἷμα τοῦ πλησίον σου· ἐγώ εἰμι κύριος ὁ θεὸς ὑμῶν. | 16Да не хо́диши ле́стїю во свое́мъ ꙗ҆зы́цѣ, и҆ не воста́неши на кро́вь бли́жнѧгѡ твоегѡ̀: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 17οὐ μισήσεις τὸν ἀδελφόν σου τῇ διανοίᾳ σου, ἐλεγμῷ ἐλέγξεις τὸν πλησίον σου καὶ οὐ λήμψῃ δι᾿ αὐτὸν ἁμαρτίαν. | 17Да не возненави́диши бра́та твоегѡ̀ во ᲂу҆мѣ̀ твое́мъ, ѡ҆бличе́нїемъ да ѡ҆бличи́ши бли́жнѧго твоего̀: и҆ не прїи́меши ра́ди є҆гѡ̀ грѣха̀. |
| 18καὶ οὐκ ἐκδικᾶταί σου ἡ χείρ, καὶ οὐ μηνιεῖς τοῖς υἱοῖς τοῦ λαοῦ σου καὶ ἀγαπήσεις τὸν πλησίον σου ὡς σεαυτόν· ἐγώ εἰμι κύριος. | 18И҆ да не ѿмща́етъ рꙋка̀ твоѧ̀, и҆ да не враждꙋ́еши на сы́ны люді́й свои́хъ, и҆ возлю́биши бли́жнѧго своего̀ ꙗ҆́кѡ са́мъ себѐ: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ. |
| 19Τὸν νόμον μου φυλάξεσθε· τὰ κτήνη σου οὐ κατοχεύσεις ἑτεροζύγῳ καὶ τὸν ἀμπελῶνά σου οὐ κατασπερεῖς διάφορον καὶ ἱμάτιον ἐκ δύο ὑφασμένον κίβδηλον οὐκ ἐπιβαλεῖς σεαυτῷ. | 19Зако́нъ мо́й сохрани́те: и҆ скота̀ твоегѡ̀ да не смѣси́ши со ското́мъ и҆на́гѡ ро́да, и҆ вїногра́да твоегѡ̀ да не насади́ши разли́чна: и҆ ри́зы и҆з̾ двꙋ́хъ( веще́й) сотка́ныѧ гнꙋ́сныѧ да не возложи́ши на сѧ̀. |
| 20Καὶ ἐάν τις κοιμηθῇ μετὰ γυναικὸς κοίτην σπέρματος καὶ αὐτὴ οἰκέτις διαπεφυλαγμένη ἀνθρώπῳ καὶ αὐτὴ λύτροις οὐ λελύτρωται ἢ ἐλευθερία οὐκ ἐδόθη αὐτῇ, ἐπισκοπὴ ἔσται αὐτοῖς· οὐκ ἀποθανοῦνται, ὅτι οὐκ ἀπηλευθερώθη. | 20И҆ а҆́ще кто̀ бꙋ́детъ съ жено́ю ло́жемъ сѣ́мене, и҆ сїѧ̀ бѧ́ше раба̀ храни́ма мꙋ́жꙋ, и҆ цѣно́ю не и҆скꙋплена̀ и҆лѝ свобо́да не дана̀ є҆́й, нака̑заны да бꙋ́дꙋтъ: не ᲂу҆́мрꙋтъ, ꙗ҆́кѡ не свободи́сѧ: |
| 21καὶ προσάξει τῆς πλημμελείας αὐτοῦ τῷ κυρίῳ παρὰ τὴν θύραν τῆς σκηνῆς τοῦ μαρτυρίου κριὸν πλημμελείας· | 21и҆ да приведе́тъ за престꙋпле́нїе своѐ гдⷭ҇ꙋ къ две́ремъ ски́нїи свидѣ́нїѧ ѻ҆вна̀ престꙋпле́нїѧ, |
| 22καὶ ἐξιλάσεται |