При́тчей соломѡ́нихъ 24

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1υἱέ, μὴ ζηλώσῃς κακοὺς ἄνδρας μηδὲ ἐπιθυμήσῃς εἶναι μετ᾿ αὐτῶν· 1Сы́не, не ревнꙋ́й мꙋжє́мъ ѕлы̑мъ, нижѐ возжелѣ́й бы́ти съ ни́ми:
2ψεύδη γὰρ μελετᾷ καρδία αὐτῶν, καὶ πόνους τὰ χείλη αὐτῶν λαλεῖ. 2лжа́мъ бо поꙋча́етсѧ се́рдце и҆́хъ, и҆ болѣ̑зни ᲂу҆стнѣ̀ и҆́хъ глаго́лютъ.
3μετὰ σοφίας οἰκοδομεῖται οἶκος καὶ μετὰ συνέσεως ἀνορθοῦται· 3Съ премꙋ́дростїю зи́ждетсѧ до́мъ и҆ съ ра́зꙋмомъ и҆справлѧ́етсѧ.
4μετὰ αἰσθήσεως ἐμπίμπλαται ταμίεια ἐκ παντὸς πλούτου τιμίου καὶ καλοῦ. 4Съ чꙋ́вствїемъ и҆сполнѧ́ютсѧ сокрѡ́вища ѿ всѧ́кагѡ бога́тства честна́гѡ и҆ до́брагѡ.
5κρείσσων σοφὸς ἰσχυροῦ καὶ ἀνὴρ φρόνησιν ἔχων γεωργίου μεγάλου· 5Лꙋ́чше мꙋ́дрый крѣ́пкагѡ, и҆ мꙋ́жъ ра́зꙋмъ и҆мѣ́ѧй земледѣ́льца вели́ка.
6μετὰ κυβερνήσεως γίνεται πόλεμος, βοήθεια δὲ μετὰ καρδίας βουλευτικῆς. 6Со ᲂу҆правле́нїемъ быва́етъ бра́нь, по́мощь же съ се́рдцемъ совѣ́тнымъ.
7σοφία καὶ ἔννοια ἀγαθὴ ἐν πύλαις σοφῶν· σοφοὶ οὐκ ἐκκλίνουσιν ἐκ στόματος κυρίου, 7Премꙋ́дрость и҆ мы́сль бла́га во вратѣ́хъ премꙋ́дрыхъ: смы́сленнїи не ᲂу҆кланѧ́ютсѧ ѿ зако́на гдⷭ҇нѧ,
8ἀλλὰ λογίζονται ἐν συνεδρίοις. ἀπαιδεύτοις συναντᾷ θάνατος, 8но совѣ́тꙋютъ въ со́нмищихъ. Ненака́занныхъ срѣта́етъ сме́рть,
9ἀποθνῄσκει δὲ ἄφρων ἐν ἁμαρτίαις· ἀκαθαρσία δὲ ἀνδρὶ λοιμῷ ἐμμολυνθήσεται 9ᲂу҆мира́етъ же безꙋ́мный во грѣсѣ́хъ. Нечистота̀ мꙋ́жꙋ гꙋби́телю:
10ἐν ἡμέρᾳ κακῇ καὶ ἐν ἡμέρᾳ θλίψεως, ἕως ἂν ἐκλίπῃ. 10ѡ҆скверни́тсѧ въ де́нь ѕо́лъ и҆ въ де́нь печа́ли, до́ндеже ѡ҆скꙋдѣ́етъ.
11ῥῦσαι ἀγομένους εἰς θάνατον καὶ ἐκπρίου κτεινομένους, μὴ φείσῃ· 11И҆зба́ви ведѡ́мыѧ на сме́рть и҆ и҆скꙋпѝ ᲂу҆бива́емыхъ, не щадѝ.
12ἐὰν δὲ εἴπῃς Οὐκ οἶδα τοῦτον, γίνωσκε ὅτι κύριος καρδίας πάντων γινώσκει, καὶ πλάσας πνοὴν πᾶσιν αὐτὸς οἶδεν πάντα, ὃς ἀποδίδωσιν ἑκάστῳ κατὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. 12А҆́ще же рече́ши: не вѣ́мъ сегѡ̀: разꙋмѣ́й, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь всѣ́хъ сердца̀ вѣ́сть, и҆ созда́вый дыха́нїе всѣ̑мъ, се́й вѣ́сть всѧ́чєскаѧ, и҆́же возда́стъ комꙋ́ждо по дѣлѡ́мъ є҆гѡ̀.
13φάγε μέλι, υἱέ, ἀγαθὸν γὰρ κηρίον, ἵνα γλυκανθῇ σου φάρυγξ· 13Ꙗ҆́ждь ме́дъ, сы́не, бла́гъ бо є҆́сть со́тъ, да наслади́тсѧ горта́нь тво́й:
14οὕτως αἰσθήσῃ σοφίαν τῇ σῇ ψυχῇ· ἐὰν γὰρ εὕρῃς, ἔσται καλὴ τελευτή σου, καὶ ἐλπίς σε οὐκ ἐγκαταλείψει. 14си́це ᲂу҆разꙋмѣ́еши премꙋ́дрость дꙋше́ю твое́ю: а҆́ще бо ѡ҆брѧ́щеши, бꙋ́детъ добра̀ кончи́на твоѧ̀, и҆ ᲂу҆пова́нїе не ѡ҆ста́витъ тебѐ.
15μὴ προσαγάγῃς ἀσεβῆ νομῇ δικαίων μηδὲ ἀπατηθῇς χορτασίᾳ κοιλίας· 15Не приводѝ нечести́ваго на па́жить првⷣныхъ, нижѐ прельща́йсѧ насыще́нїемъ чре́ва:
16ἑπτάκι γὰρ πεσεῖται δίκαιος καὶ ἀναστήσεται, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἀσθενήσουσιν ἐν κακοῖς. 16седмери́цею бо паде́тъ првⷣный и҆ воста́нетъ, нечести́вїи же и҆знемо́гꙋтъ въ ѕлы́хъ.
17ἐὰν πέσῃ ἐχθρός σου, μὴ ἐπιχαρῇς αὐτῷ, ἐν δὲ τῷ ὑποσκελίσματι αὐτοῦ μὴ ἐπαίρου· 17А҆́ще паде́тъ вра́гъ тво́й, не ѡ҆бра́дꙋйсѧ є҆мꙋ̀, въ преткнове́нїи же є҆гѡ̀ не возноси́сѧ:
18ὅτι ὄψεται κύριος, καὶ οὐκ ἀρέσει αὐτῷ, καὶ ἀποστρέψει τὸν θυμὸν αὐτοῦ ἀπ᾿ αὐτοῦ. 18ꙗ҆́кѡ ᲂу҆́зритъ гдⷭ҇ь, и҆ не ᲂу҆го́дно є҆мꙋ̀ бꙋ́детъ, и҆ ѿврати́тъ ꙗ҆́рость свою̀ ѿ негѡ̀.
19μὴ χαῖρε ἐπὶ κακοποιοῖς μηδὲ ζήλου ἁμαρτωλούς· 19Не ра́дꙋйсѧ ѡ҆ ѕлодѣ́ющихъ и҆ не ревнꙋ́й грѣ̑шнымъ,
20οὐ γὰρ μὴ γένηται ἔκγονα πονηρῶν, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν σβεσθήσεται. 20не пребꙋ́дꙋтъ бо внꙋ́цы лꙋка́выхъ, свѣти́ло же нечести́выхъ ᲂу҆га́снетъ.
21φοβοῦ τὸν θεόν, υἱέ, καὶ βασιλέα καὶ μηθετέρῳ αὐτῶν ἀπειθήσῃς· 21Бо́йсѧ бг҃а, сы́не, и҆ царѧ̀, и҆ ни є҆ди́номꙋ же и҆́хъ проти́висѧ:
22ἐξαίφνης γὰρ τείσονται τοὺς ἀσεβεῖς, τὰς δὲ τιμωρίας ἀμφοτέρων τίς γνώσεται; 22a λόγον φυλασσόμενος υἱὸς ἀπωλείας ἐκτὸς ἔσται, δεχόμενος δὲ ἐδέξατο αὐτόν. 22b μηδὲν ψεῦδος ἀπὸ γλώσσης βασιλεῖ λεγέσθω, καὶ οὐδὲν ψεῦδος ἀπὸ γλώσσης αὐτοῦ οὐ μὴ ἐξέλθῃ. 22c μάχαιρα γλῶσσα βασιλέως καὶ οὐ σαρκίνη, ὃς δ᾿ ἂν παραδοθῇ, συντριβήσεται· 22d ἐὰν γὰρ ὀξυνθῇ θυμὸς αὐτοῦ, σὺν νεύροις ἀνθρώπους ἀναλίσκει 22e καὶ ὀστᾶ ἀνθρώπων κατατρώγει καὶ συγκαίει ὥσπερ φλὸξ ὥστε ἄβρωτα εἶναι νεοσσοῖς ἀετῶν. 22внеза́пꙋ бо и҆стѧ́жꙋтъ нечести́выхъ, мꙋчє́нїѧ же ѻ҆бои́хъ кто̀ ᲂу҆вѣ́сть; Сло́во сохранѧ́ѧй сы́нъ кромѣ̀ поги́бели бꙋ́детъ: прїе́млѧй же прїѧ́тъ ѻ҆́ное. Ничто́же ло́жно ѿ ѧ҆зы́ка царе́ви да глаго́летсѧ, и҆ ни є҆ди́на лжа̀ ѿ ѧ҆зы́ка є҆гѡ̀ да и҆зы́детъ: ме́чь( є҆́сть) ѧ҆зы́къ царе́въ, а҆ не пло́тѧнъ: и҆ и҆́же а҆́ще пре́данъ бꙋ́детъ, сокрꙋши́тсѧ: а҆́ще бо раздражи́тсѧ ꙗ҆́рость є҆гѡ̀, со жи́лами человѣ́ки гꙋби́тъ, и҆ кѡ́сти человѣ́чєскїѧ поѧда́етъ и҆ сожига́етъ ꙗ҆́кѡ пла́мень, ꙗ҆́кѡ не ꙗ҆дѡ́мымъ бы́ти птенца́ми ѻ҆́рлими. Мои́хъ слове́съ, сы́не, бо́йсѧ, и҆ прїи́мъ ѧ҆̀ пока́йсѧ.
23Ταῦτα δὲ λέγω ὑμῖν τοῖς σοφοῖς ἐπιγινώσκειν· αἰδεῖσθαι πρόσωπον ἐν κρίσει οὐ καλόν· 23Сїѧ̑ же ва́мъ смы́слєннымъ глаго́лю разꙋмѣ́ти: срамлѧ́тисѧ лица̀ на сꙋдѣ̀ не добро̀.
24 εἰπὼν τὸν ἀσεβῆ Δίκαιός ἐστιν, ἐπικατάρατος λαοῖς ἔσται καὶ μισητὸς εἰς ἔθνη· 24Глаго́лѧй нечести́ваго, ꙗ҆́кѡ пра́веденъ є҆́сть, про́клѧтъ ѿ люді́й бꙋ́детъ и҆ возненави́дѣнъ во ꙗ҆зы́цѣхъ:
25οἱ δὲ ἐλέγχοντες βελτίους φανοῦνται, ἐπ᾿ αὐτοὺς δὲ ἥξει εὐλογία ἀγαθή· 25ѡ҆блича́ющїи же лꙋ́чшїи ꙗ҆вѧ́тсѧ, на нѧ́же прїи́детъ благослове́нїе бла́го:
26χείλη δὲ φιλήσουσιν ἀποκρινόμενα λόγους ἀγαθούς. 26и҆ ᲂу҆стнѣ̀ ѡ҆блобыза́ютъ ѿвѣща́ющыѧ словеса̀ бла̑га.
27ἑτοίμαζε εἰς τὴν ἔξοδον τὰ ἔργα σου καὶ παρασκευάζου εἰς τὸν ἀγρὸν καὶ πορεύου κατόπισθέν μου καὶ ἀνοικοδομήσεις τὸν οἶκόν σου. 27Оу҆готовлѧ́й на и҆схо́дъ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ ᲂу҆гото́висѧ на село̀, и҆ ходѝ в̾слѣ́дъ менє̀, и҆ сози́ждеши до́мъ тво́й.
28μὴ ἴσθι ψευδὴς μάρτυς ἐπὶ σὸν πολίτην μηδὲ πλατύνου σοῖς χείλεσιν· 28Не бꙋ́ди свидѣ́тель лжи́въ на твоего̀ граждани́на, нижѐ пространѧ́йсѧ твои́ма ᲂу҆стна́ма.
29μὴ εἴπῃς Ὃν τρόπον ἐχρήσατό μοι χρήσομαι αὐτῷ, τείσομαι δὲ αὐτὸν με ἠδίκησεν. 29Не рцы̀: и҆́мже ѡ҆́бразомъ сотвори́ ми, сотворю̀ є҆мꙋ̀ и҆ ѿмщꙋ̀ є҆мꙋ̀, и҆́миже мѧ̀ преѡби́дѣ.
30ὥσπερ γεώργιον ἀνὴρ ἄφρων, καὶ ὥσπερ ἀμπελὼν ἄνθρωπος ἐνδεὴς φρενῶν· 30Ꙗ҆́коже ни́ва мꙋ́жъ безꙋ́мный, и҆ ꙗ҆́кѡ вїногра́дъ человѣ́къ скꙋдоꙋ́мный:
31ἐὰν ἀφῇς αὐτόν, χερσωθήσεται καὶ χορτομανήσει ὅλος καὶ γίνεται ἐκλελειμμένος, οἱ δὲ φραγμοὶ τῶν λίθων αὐτοῦ κατασκάπτονται. 31а҆́ще ѡ҆ста́виши є҆го̀, ѡ҆пꙋстѣ́етъ и҆ траво́ю порасте́тъ ве́сь, и҆ бꙋ́детъ ѡ҆ста́вленъ, ѡ҆гра̑ды же ка́мєнныѧ є҆гѡ̀ раскопа́ютсѧ.
32ὕστερον ἐγὼ μετενόησα, ἐπέβλεψα τοῦ ἐκλέξασθαι παιδείαν. 32Послѣдѝ а҆́зъ пока́ѧхсѧ, воззрѣ́хъ и҆збра́ти наказа́нїе:
33ὀλίγον νυστάζω, ὀλίγον δὲ καθυπνῶ, ὀλίγον δὲ ἐναγκαλίζομαι χερσὶν στήθη· 33ма́лѡ дремлю̀, ма́лѡ же сплю̀ и҆ ма́лѡ ѡ҆б̾е́млю рꙋка́ма пє́рси:
34ἐὰν δὲ τοῦτο ποιῇς, ἥξει προπορευομένη πενία σου καὶ ἔνδειά σου ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. 34а҆́ще же сїѐ твори́ши, прїи́детъ пред̾идꙋ́щи нищета̀ твоѧ̀ и҆ скꙋ́дость твоѧ̀, ꙗ҆́кѡ бла́гъ тече́цъ.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms