При́тчей соломѡ́нихъ 15

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1ὀργὴ ἀπόλλυσιν καὶ φρονίμους, ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν, λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς. 1Гнѣ́въ гꙋби́тъ и҆ разꙋ̑мныѧ: ѿвѣ́тъ же смире́нъ ѿвраща́етъ ꙗ҆́рость, а҆ сло́во же́стоко возвиза́етъ гнѣ́вы.
2γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται, στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγελεῖ κακά. 2Ѧ҆зы́къ мꙋ́дрыхъ дѡ́браѧ свѣ́сть: ᲂу҆ста́ же безꙋ́мныхъ возвѣща́ютъ ѕла̑ѧ.
3ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ κυρίου, σκοπεύουσιν κακούς τε καὶ ἀγαθούς. 3На всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ ѻ҆́чи гдⷭ҇ни сматрѧ́ютъ ѕлы̑ѧ же и҆ благі̑ѧ.
4ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς, δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος. 4И҆сцѣле́нїе ѧ҆зы́ка дре́во жи́зни: хранѧ́й же є҆го̀ и҆спо́лнитсѧ дꙋ́ха.
5ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός, δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος. 5Безꙋ́мный рꙋга́етсѧ наказа́нїю ѻ҆́тчꙋ: хранѧ́й же за́пѡвѣди хитрѣ́йшїй. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́вїи же ѿ землѝ и҆скоренѧ́тсѧ.
6ἐν πλεοναζούσῃ δικαιοσύνῃ ἰσχὺς πολλή, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ὁλόρριζοι ἐκ γῆς ὀλοῦνται. οἴκοις δικαίων ἰσχὺς πολλή, καρποὶ δὲ ἀσεβῶν ἀπολοῦνται. 6Въ домѣ́хъ првⷣныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
7χείλη σοφῶν δέδεται αἰσθήσει, καρδίαι δὲ ἀφρόνων οὐκ ἀσφαλεῖς. 7Оу҆стнѣ̀ мꙋ́дрыхъ свѧзꙋ́ютсѧ чꙋ́вствомъ, сердца́ же безꙋ́мныхъ не твє́рда.
8θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα κυρίῳ, εὐχαὶ δὲ κατευθυνόντων δεκταὶ παρ᾿ αὐτῷ. 8Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣ́ты же правоходѧ́щихъ прїѧ́тни є҆мꙋ̀.
9βδέλυγμα κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς, διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ. 9Ме́рзость гдⷭ҇еви пꙋтїѐ нечести́выхъ: гонѧ́щыѧ же пра́вдꙋ лю́битъ.
10παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων, οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς. 10Наказа́нїе неѕло́бивагѡ познава́етсѧ ѿ мимоходѧ́щихъ: ненави́дѧщїи же ѡ҆бличє́нїѧ скончава́ютсѧ сра́мнѡ.
11ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ κυρίῳ, πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων; 11А҆́дъ и҆ па́гꙋба ꙗ҆́вна пред̾ гдⷭ҇емъ, ка́кѡ не и҆ сердца̀ человѣ́кѡвъ;
12οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν, μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει. 12Не возлю́битъ ненака́занный ѡ҆блича́ющихъ є҆го̀, съ мꙋ́дрыми же не побесѣ́дꙋетъ.
13καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει, ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει. 13Се́рдцꙋ веселѧ́щꙋсѧ, лицѐ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же сꙋ́щꙋ, сѣ́тꙋетъ.
14καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν, στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά. 14Се́рдце пра́вое и҆́щетъ чꙋ́вства: ᲂу҆ста́ же ненака́занныхъ ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ ѕла̑ѧ.
15πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά, οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσιν διὰ παντός. 15На всѧ́ко вре́мѧ ѻ҆́чи ѕлы́хъ прїе́млютъ ѕла̑ѧ: до́брїи же безмо́лвствꙋютъ прⷭ҇нѡ.
16κρείσσων μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου κυρίου θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας. 16Лꙋ́чше части́ца ма́лаѧ со стра́хомъ гдⷭ҇нимъ, не́жели сокрѡ́вища вє́лїѧ без̾ боѧ́зни.
17κρείσσων ξενισμὸς λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας. 17Лꙋ́чше ᲂу҆чрежде́нїе ѿ ѕе́лїй съ любо́вїю и҆ благода́тїю, не́жели представле́нїе тельцє́въ со враждо́ю.
18ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας, μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραύνει. 18a μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις, δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον. 18Мꙋ́жъ ꙗ҆́рый ᲂу҆строѧ́етъ бра̑ни, долготерпѣли́вый же и҆ бꙋ́дꙋщꙋю ᲂу҆кроща́етъ. Терпѣли́вый мꙋ́жъ ᲂу҆гаси́тъ сꙋды̀, нечести́вый же воздвиза́етъ па́че.
19ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις, αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι. 19Пꙋтїѐ пра́здныхъ по́стлани те́рнїемъ, мꙋ́жественныхъ же ᲂу҆гла́ждени.
20υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ. 20Сы́нъ премꙋ́дръ весели́тъ ѻ҆тца̀, сы́нъ же безꙋ́менъ раздража́етъ ма́терь свою̀.
21ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται. 21Несмы́сленнагѡ стєзѝ скꙋ̑дны ᲂу҆ма̀: мꙋ́жъ же разꙋ́менъ и҆справлѧ́ѧ хо́дитъ.
22ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια, ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή. 22Ѿлага́ютъ помышлє́нїѧ не чтꙋ́щїи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́етъ совѣ́тъ.
23οὐ μὴ ὑπακούσῃ κακὸς αὐτῇ οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ. 23Не послꙋ́шаетъ ѕлы́й є҆гѡ̀, нижѐ рече́тъ поле́зно что̀ и҆ добро̀ ѻ҆́бщемꙋ.
24ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ, ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ. 24Пꙋтїѐ живота̀ помышлє́нїѧ разꙋ́мнагѡ, да ᲂу҆клони́всѧ ѿ а҆́да спасе́тсѧ.
25οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ κύριος, ἐστήρισεν δὲ ὅριον χήρας. 25До́мы досади́телей разорѧ́етъ гдⷭ҇ь, ᲂу҆тверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
26βδέλυγμα κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος, ἁγνῶν δὲ ῥήσεις σεμναί. 26Ме́рзость гдⷭ҇еви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы чє́стны.
27ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν δωρολήμπτης, δὲ μισῶν δώρων λήμψεις σῴζεται. 27a ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι, τῷ δὲ φόβῳ κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ. 27Гꙋби́тъ себѐ мздои́мецъ, ненави́дѧй же дарѡ́въ прїѧ́тїѧ спасе́тсѧ: ми́лостынѧми и҆ вѣ́рами ѡ҆чища́ютсѧ грѣсѝ, стра́хомъ же гдⷭ҇нимъ ᲂу҆клонѧ́етсѧ всѧ́къ ѿ ѕла̀.
28καρδίαι δικαίων μελετῶσιν πίστεις, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά. 28a δεκταὶ παρὰ κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων, διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται. 28Сердца̀ првⷣныхъ поꙋча́ютсѧ вѣ́рѣ, ᲂу҆ста́ же нечести́выхъ ѿвѣща́ютъ ѕла̑ѧ: прїѧ́тни пред̾ гдⷭ҇емъ пꙋтїѐ мꙋже́й првⷣныхъ, и҆́миже и҆ вразѝ дрꙋ́зїе быва́ютъ.
29μακρὰν ἀπέχει θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν, εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει. 29a κρείσσων ὀλίγη λῆμψις μετὰ δικαιοσύνης πολλὰ γενήματα μετὰ ἀδικίας. 29b καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια, ἵνα ὑπὸ τοῦ θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ. 29Дале́че ѿстои́тъ бг҃ъ ѿ нечести́выхъ, моли́твы же првⷣныхъ послꙋ́шаетъ: лꙋ́чше ма́лое прїѧ́тїе со пра́вдою, не́жели мнѡ́га жи̑та съ непра́вдою: се́рдце мꙋ́жа да мы́слитъ првⷣнаѧ, да ѿ бг҃а и҆спра́вѧтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀.
30θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν, φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ. 30Ви́дѧщее ѻ҆́ко дѡ́браѧ весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́ѧ ᲂу҆тꙋчнѧ́етъ кѡ́сти.
31 31Слꙋ́шаѧй ѡ҆бличе́нїй живота̀ посредѣ̀ премꙋ́дрыхъ водвори́тсѧ.
32ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν, μισεῖ ἑαυτόν· δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ. 32И҆́же ѿмета́етъ наказа́нїе, ненави́дитъ себѐ: соблюда́ѧй же ѡ҆бличє́нїѧ лю́битъ свою̀ дꙋ́шꙋ.
33φόβος θεοῦ παιδεία καὶ σοφία, καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ. 33Стра́хъ гдⷭ҇ень наказа́нїе и҆ премꙋ́дрость, и҆ нача́ло сла́вы ѿвѣща́етъ є҆́й( , ꙳ пред̾и́детъ же смирє́ннымъ сла́ва) .
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms