При́тчей соломѡ́нихъ 13
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1υἱὸς πανοῦργος ὑπήκοος πατρί, υἱὸς δὲ ἀνήκοος ἐν ἀπωλείᾳ. | 1Сы́нъ бл҃горазꙋ́мный послꙋшли́въ ѻ҆тцꙋ̀, сы́нъ же непокорли́вый въ поги́бель. |
| 2ἀπὸ καρπῶν δικαιοσύνης φάγεται ἀγαθός, ψυχαὶ δὲ παρανόμων ὀλοῦνται ἄωροι. | 2Ѿ плодѡ́въ пра́вды снѣ́сть бл҃гі́й: дꙋ́шы же беззако́нныхъ погиба́ютъ безвре́меннѡ. |
| 3ὃς φυλάσσει τὸ ἑαυτοῦ στόμα, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν· ὁ δὲ προπετὴς χείλεσιν πτοήσει ἑαυτόν. | 3И҆́же храни́тъ своѧ̑ ᲂу҆ста̀, соблюда́етъ свою̀ дꙋ́шꙋ: проде́рзивый же ᲂу҆стна́ма ᲂу҆страши́тъ себѐ. |
| 4ἐν ἐπιθυμίαις ἐστὶν πᾶς ἀεργός, χεῖρες δὲ ἀνδρείων ἐν ἐπιμελείᾳ. | 4Въ по́хотехъ є҆́сть всѧ́къ пра́здный: рꙋ́ки же мꙋ́жественныхъ въ прилѣжа́нїи. |
| 5λόγον ἄδικον μισεῖ δίκαιος, ἀσεβὴς δὲ αἰσχύνεται καὶ οὐχ ἕξει παρρησίαν. | 5Словесѐ непра́ведна ненави́дитъ првⷣникъ: нечести́вый же стыди́тсѧ и҆ не воз̾имѣ́тъ дерзнове́нїѧ. |
| 6δικαιοσύνη φυλάσσει ἀκάκους, τοὺς δὲ ἀσεβεῖς φαύλους ποιεῖ ἁμαρτία. | 6Пра́вда храни́тъ неѕлѡ́бивыѧ: нечести̑выѧ же ѕлы̑ твори́тъ грѣ́хъ. |
| 7εἰσὶν οἱ πλουτίζοντες ἑαυτοὺς μηδὲν ἔχοντες, καὶ εἰσὶν οἱ ταπεινοῦντες ἑαυτοὺς ἐν πολλῷ πλούτῳ. | 7Сꙋ́ть богатѧ́ще себѐ, ничесѡ́же и҆мꙋ́ще: и҆ сꙋ́ть смирѧ́ющесѧ во мно́зѣ бога́тствѣ. |
| 8λύτρον ἀνδρὸς ψυχῆς ὁ ἴδιος πλοῦτος, πτωχὸς δὲ οὐχ ὑφίσταται ἀπειλήν. | 8И҆збавле́нїе мꙋ́жа дꙋшѝ своѐ є҆мꙋ̀ бога́тство: ни́щїй же не терпи́тъ преще́нїѧ. |
| 9φῶς δικαίοις διὰ παντός, φῶς δὲ ἀσεβῶν σβέννυται. 9a ψυχαὶ δόλιαι πλανῶνται ἐν ἁμαρτίαις, δίκαιοι δὲ οἰκτίρουσιν καὶ ἐλεῶσιν. | 9Свѣ́тъ првⷣнымъ всегда̀, свѣ́тъ же нечести́выхъ ᲂу҆гаса́етъ: дꙋ́ши льсти̑выѧ заблꙋжда́ютъ во грѣсѣ́хъ, првⷣнїи же ще́дрѧтъ и҆ ми́лꙋютъ. |
| 10κακὸς μεθ᾿ ὕβρεως πράσσει κακά, οἱ δὲ ἑαυτῶν ἐπιγνώμονες σοφοί. | 10Ѕлы́й съ досажде́нїемъ твори́тъ ѕла̑ѧ: себе́ же зна́ющїи премꙋ́дри( сꙋ́ть) . |
| 11ὕπαρξις ἐπισπουδαζομένη μετὰ ἀνομίας ἐλάσσων γίνεται, ὁ δὲ συνάγων ἑαυτῷ μετ᾿ εὐσεβείας πληθυνθήσεται· δίκαιος οἰκτίρει καὶ κιχρᾷ. | 11И҆мѣ́нїе поспѣша́емо со беззако́нїемъ ᲂу҆ма́лено быва́етъ, собира́ѧй же себѣ̀ со бл҃гоче́стїемъ и҆з̾ѡби́льствовати бꙋ́детъ: првⷣный ще́дритъ и҆ дае́тъ. |
| 12κρείσσων ἐναρχόμενος βοηθῶν καρδίᾳ τοῦ ἐπαγγελλομένου καὶ εἰς ἐλπίδα ἄγοντος· δένδρον γὰρ ζωῆς ἐπιθυμία ἀγαθή. | 12Лꙋ́чше начина́ѧй помога́ти се́рдцемъ ѡ҆бѣща́ющагѡ и҆ въ наде́ждꙋ ведꙋ́щагѡ: дре́во бо жи́зни жела́нїе до́брое. |
| 13ὃς καταφρονεῖ πράγματος, καταφρονηθήσεται ὑπ᾿ αὐτοῦ· ὁ δὲ φοβούμενος ἐντολήν, οὗτος ὑγιαίνει. 13a υἱῷ δολίῳ οὐδὲν ἔσται ἀγαθόν, οἰκέτῃ δὲ σοφῷ εὔοδοι ἔσονται πράξεις, καὶ κατευθυνθήσεται ἡ ὁδὸς αὐτοῦ. | 13И҆́же презира́етъ ве́щь, презрѣ́нъ бꙋ́детъ ѿ неѧ̀: а҆ боѧ́йсѧ за́повѣди, се́й здра́вствꙋетъ. |
| 14νόμος σοφοῦ πηγὴ ζωῆς, ὁ δὲ ἄνους ὑπὸ παγίδος θανεῖται. | 14Сы́нꙋ лꙋка́вомꙋ ничто́же є҆́сть бла́го: рабꙋ́ же мꙋ́дрꙋ благопоспѣ̑шна бꙋ́дꙋтъ дѣла̀, и҆ и҆спра́витсѧ пꙋ́ть є҆гѡ̀. |
| 15σύνεσις ἀγαθὴ δίδωσιν χάριν, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς, ὁδοὶ δὲ καταφρονούντων ἐν ἀπωλείᾳ. | 15Зако́нъ мꙋ́дромꙋ и҆сто́чникъ жи́зни: безꙋ́мный же ѿ сѣ́ти ᲂу҆́мретъ. |
| 16πᾶς πανοῦργος πράσσει μετὰ γνώσεως, ὁ δὲ ἄφρων ἐξεπέτασεν ἑαυτοῦ κακίαν. | 16Ра́зꙋмъ бл҃гъ дае́тъ блгⷣть: разꙋмѣ́ти же зако́нъ, мы́сли є҆́сть благі́ѧ: пꙋтїе́ же презира́ющихъ въ поги́бели. |
| 17βασιλεὺς θρασὺς ἐμπεσεῖται εἰς κακά, ἄγγελος δὲ πιστὸς ῥύσεται αὐτόν. | 17Всѧ́къ хи́трый твори́тъ съ ра́зꙋмомъ, безꙋ́мный же простре́тъ свою̀ ѕло́бꙋ. |
| 18πενίαν καὶ ἀτιμίαν ἀφαιρεῖται παιδεία, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους δοξασθήσεται. | 18Ца́рь де́рзостенъ впаде́тъ во ѕла̑ѧ, вѣ́стникъ же мꙋ́дръ и҆зба́витъ є҆го̀. |
| 19ἐπιθυμίαι εὐσεβῶν ἡδύνουσιν ψυχήν, ἔργα δὲ ἀσεβῶν μακρὰν ἀπὸ γνώσεως. | 19Нищетꙋ̀ и҆ безче́стїе ѿе́млетъ наказа́нїе: хранѧ́й же ѡ҆бличє́нїѧ просла́витсѧ. |
| 20ὁ συμπορευόμενος σοφοῖς σοφὸς ἔσται, ὁ δὲ συμπορευόμενος ἄφροσι γνωσθήσεται. | 20Жела̑нїѧ бл҃гочести́выхъ наслажда́ютъ дꙋ́шꙋ, дѣла́ же нечести́выхъ дале́че ѿ ра́зꙋма. |
| 21ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακά, τοὺς δὲ δικαίους καταλήμψεται ἀγαθά. | 21Ходѧ́й съ премꙋ́дрыми премꙋ́дръ бꙋ́детъ, ходѧ́й же съ безꙋ́мными позна́нъ бꙋ́детъ. |
| 22ἀγαθὸς ἀνὴρ κληρονομήσει υἱοὺς υἱῶν, θησαυρίζεται δὲ δικαίοις πλοῦτος ἀσεβὼν. | 22Согрѣша́ющихъ пости́гнꙋтъ ѕла̑ѧ, првⷣныхъ же пости́гнꙋтъ бл҃га̑ѧ. |
| 23δίκαιοι ποιήσουσιν ἐν πλούτῳ ἔτη πολλά, ἄδικοι δὲ ἀπολοῦνται συντόμως. | 23Бл҃гъ мꙋ́жъ наслѣ́дитъ сы́ны сынѡ́въ: сокро́вищствꙋетсѧ же првⷣнымъ бога́тство нечести́выхъ. |
| 24ὃς φείδεται τῆς βακτηρίας, μισεῖ τὸν υἱὸν αὐτοῦ· ὁ δὲ ἀγαπῶν ἐπιμελῶς παιδεύει. | 24Првⷣнїи насладѧ́тсѧ въ бога́тствѣ лѣ̑та мнѡ́га: непра́веднїи же поги́бнꙋтъ вско́рѣ. |
| 25δίκαιος ἔσθων ἐμπιπλᾷ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, ψυχαὶ δὲ ἀσεβῶν ἐνδεεῖς. | 25И҆́же щади́тъ же́злъ( сво́й) , ненави́дитъ сы́на своего̀: любѧ́й же наказꙋ́етъ прилѣ́жнѡ. |
| 26Првⷣный ꙗ҆ды́й насыща́етъ дꙋ́шꙋ свою̀: дꙋ́шы же нечести́выхъ скꙋ̑дны. |