При́тчей соломѡ́нихъ 21
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1ὥσπερ ὁρμὴ ὕδατος, οὕτως καρδία βασιλέως ἐν χειρὶ θεοῦ· οὗ ἐὰν θέλων νεύσῃ, ἐκεῖ ἔκλινεν αὐτήν. | 1Ꙗ҆́коже ᲂу҆стремле́нїе воды̀, та́кѡ се́рдце царе́во въ рꙋцѣ̀ бж҃їей: а҆́може а҆́ще восхо́щетъ ѡ҆брати́ти, та́мѡ ᲂу҆клони́тъ є҆̀. |
| 2πᾶς ἀνὴρ φαίνεται ἑαυτῷ δίκαιος, κατευθύνει δὲ καρδίας κύριος. | 2Всѧ́къ мꙋ́жъ ꙗ҆влѧ́етсѧ себѣ̀ пра́веденъ: ᲂу҆правлѧ́етъ же сердца̀ гдⷭ҇ь. |
| 3ποιεῖν δίκαια καὶ ἀληθεύειν ἀρεστὰ παρὰ θεῷ μᾶλλον ἢ θυσιῶν αἷμα. | 3Твори́ти првⷣнаѧ и҆ и҆́стинствовати ᲂу҆гѡ́дна бг҃ꙋ па́че, не́жели же́ртвъ кро́вь. |
| 4μεγαλόφρων ἐφ᾿ ὕβρει θρασυκάρδιος, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτία. | 4Велемꙋ́дрый во ᲂу҆кори́знѣ дерзосе́рдъ, свѣти́ло же нечести́выхъ грѣсѝ. |
| 5 | 5Помышлє́нїѧ тщали́вагѡ во и҆з̾ѻби́лїи, и҆ всѧ́къ неради́вый въ лише́нїи. |
| 6ὁ ἐνεργῶν θησαυρίσματα γλώσσῃ ψευδεῖ μάταια διώκει ἐπὶ παγίδας θανάτου. | 6Дѣ́лаѧй сокрѡ́вища ѧ҆зы́комъ лжи́вымъ сꙋ́етнаѧ го́нитъ въ сѣ̑ти смє́ртныѧ. |
| 7ὄλεθρος ἀσεβέσιν ἐπιξενωθήσεται· οὐ γὰρ βούλονται πράσσειν τὰ δίκαια. | 7Всегꙋби́тельство на нечєсти́выѧ ᲂу҆стремлѧ́етсѧ: не хотѧ́тъ бо твори́ти првⷣнаѧ. |
| 8πρὸς τοὺς σκολιοὺς σκολιὰς ὁδοὺς ἀποστέλλει ὁ θεός· ἁγνὰ γὰρ καὶ ὀρθὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. | 8Къ стро́пѡтнымъ стро́пѡтныѧ пꙋти̑ посыла́етъ бг҃ъ: чи̑ста бо и҆ пра̑ва дѣла̀ є҆гѡ̀. |
| 9κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας ὑπαίθρου ἢ ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ. | 9Лꙋ́чше жи́ти во ᲂу҆́глѣ непокрове́ннѣмъ, не́жели въ пова́пленныхъ съ непра́вдою и҆ въ хра́минѣ ѻ҆́бщей. |
| 10ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ᾿ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων. | 10Дꙋша̀ нечести́вагѡ не поми́лꙋетсѧ ни ѿ є҆ди́нагѡ ѿ человѣ́кѡвъ. |
| 11ζημιουμένου ἀκολάστου πανουργότερος γίνεται ὁ ἄκακος, συνίων δὲ σοφὸς δέξεται γνῶσιν. | 11Тщетꙋ̀ прїе́млющꙋ невозде́ржномꙋ, кова́рнѣйшїй бꙋ́детъ неѕло́бивый, разꙋмѣва́ѧй же мꙋ́дрый прїи́метъ ра́зꙋмъ. |
| 12συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς. | 12Разꙋмѣва́етъ првⷣный сердца̀ нечести́выхъ и҆ ᲂу҆ничтожа́етъ нечести̑выѧ въ ѕлы́хъ. |
| 13ὃς φράσσει τὰ ὦτα τοῦ μὴ ἐπακοῦσαι ἀσθενοῦς, καὶ αὐτὸς ἐπικαλέσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ εἰσακούων. | 13И҆́же затыка́етъ ᲂу҆шеса̀ своѧ̑, є҆́же не послꙋ́шати немощна́гѡ, и҆ то́й призове́тъ, и҆ не бꙋ́детъ послꙋ́шаѧй є҆гѡ̀. |
| 14δόσις λάθριος ἀνατρέπει ὀργάς, δώρων δὲ ὁ φειδόμενος θυμὸν ἐγείρει ἰσχυρόν. | 14Даѧ́нїе та́йно ѿвраща́етъ гнѣ́вы, щадѧ́й же дарѡ́въ воздвиза́етъ ꙗ҆́рость крѣ́пкꙋю. |
| 15εὐφροσύνη δικαίων ποιεῖν κρίμα, ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις. | 15Весе́лїе првⷣныхъ твори́ти сꙋ́дъ: прпⷣбный же нечи́стъ ᲂу҆ ѕлодѣ́євъ. |
| 16ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσεται. | 16Мꙋ́жъ заблꙋжда́ѧй ѿ пꙋтѝ пра́вды въ со́нмищи и҆споли́нѡвъ почі́етъ. |
| 17ἀνὴρ ἐνδεὴς ἀγαπᾷ εὐφροσύνην φιλῶν οἶνον καὶ ἔλαιον εἰς πλοῦτον· | 17Мꙋ́жъ скꙋ́денъ лю́битъ весе́лїе, любѧ́й же вїно̀ и҆ є҆ле́й не ѡ҆богати́тсѧ. |
| 18περικάθαρμα δὲ δικαίου ἄνομος. | 18Ѡ҆тре́бїе же првⷣникꙋ беззако́нникъ. |
| 19κρεῖσσον οἰκεῖν ἐν γῇ ἐρήμῳ ἢ μετὰ γυναικὸς μαχίμου καὶ γλωσσώδους καὶ ὀργίλου. | 19Лꙋ́чше жи́ти въ землѝ пꙋ́стѣ, не́же жи́ти съ жено́ю сварли́вою и҆ ѧ҆зы́чною и҆ гнѣвли́вою. |
| 20θησαυρὸς ἐπιθυμητὸς ἀναπαύσεται ἐπὶ στόματος σοφοῦ, ἄφρονες δὲ ἄνδρες καταπίονται αὐτόν. | 20Сокро́вище вожделѣ́нно почі́етъ во ᲂу҆стѣ́хъ мꙋ́драгѡ: безꙋ́мнїи же мꙋ́жїе пожира́ютъ є҆̀. |
| 21ὁδὸς δικαιοσύνης καὶ ἐλεημοσύνης εὑρήσει ζωὴν καὶ δόξαν. | 21Пꙋ́ть пра́вды и҆ ми́лостыни ѡ҆брѧ́щетъ живо́тъ и҆ сла́вꙋ. |
| 22πόλεις ὀχυρὰς ἐπέβη σοφὸς καὶ καθεῖλεν τὸ ὀχύρωμα, ἐφ᾿ ᾧ ἐπεποίθεισαν οἱ ἀσεβεῖς. | 22Во гра́ды крѣ̑пки вни́де премꙋ́дрый и҆ разрꙋшѝ ᲂу҆твержде́нїе, на не́же надѣ́ѧшасѧ нечести́вїи. |
| 23ὃς φυλάσσει τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ τὴν γλῶσσαν, διατηρεῖ ἐκ θλίψεως τὴν ψυχὴν αὐτοῦ. | 23И҆́же храни́тъ своѧ̑ ᲂу҆ста̀ и҆ ѧ҆зы́къ, соблюда́етъ ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ свою̀. |
| 24θρασὺς καὶ αὐθάδης καὶ ἀλαζὼν λοιμὸς καλεῖται· ὃς δὲ μνησικακεῖ, παράνομος. | 24Проде́рзый и҆ велича́вый и҆ гордели́вый гꙋби́тель нарица́етсѧ: а҆ и҆́же памѧтоѕло́бствꙋетъ, беззако́ненъ. |
| 25ἐπιθυμίαι ὀκνηρὸν ἀποκτείνουσιν· οὐ γὰρ προαιροῦνται αἱ χεῖρες αὐτοῦ ποιεῖν τι. | 25По́хѡти лѣни́ваго ᲂу҆бива́ютъ: не произволѧ́ютъ бо рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ твори́ти что̀. |
| 26ἀσεβὴς ἐπιθυμεῖ ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπιθυμίας κακάς, ὁ δὲ δίκαιος ἐλεᾷ καὶ οἰκτίρει ἀφειδῶς. | 26Нечести́вый жела́етъ ве́сь де́нь по́хѡти ѕлы̑ѧ, првⷣный же ми́лꙋетъ и҆ ще́дритъ неща́днѡ. |
| 27θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα κυρίῳ· καὶ γὰρ παρανόμως προσφέρουσιν αὐτάς. | 27Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви: и҆́бо беззако́ннѡ прино́сѧтъ ѧ҆̀. |
| 28μάρτυς ψευδὴς ἀπολεῖται, ἀνὴρ δὲ ὑπήκοος φυλασσόμενος λαλήσει. | 28Свидѣ́тель ло́жный поги́бнетъ, мꙋ́жъ же послꙋшли́въ сохранѧ́емь возглаго́летъ. |
| 29ἀσεβὴς ἀνὴρ ἀναιδῶς ὑφίσταται προσώπῳ, ὁ δὲ εὐθὴς αὐτὸς συνίει τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ. | 29Нечести́въ мꙋ́жъ безстꙋ́днѡ стои́тъ лице́мъ: пра́вый же са́мъ разꙋмѣва́етъ пꙋти̑ своѧ̑. |
| 30οὐκ ἔστιν σοφία, οὐκ ἔστιν ἀνδρεία, οὐκ ἔστιν βουλὴ πρὸς τὸν ἀσεβῆ. | 30Нѣ́сть премꙋ́дрости, нѣ́сть мꙋ́жества, нѣ́сть совѣ́та ᲂу҆ нечести́вагѡ. |
| 31ἵππος ἑτοιμάζεται εἰς ἡμέραν πολέμου, παρὰ δὲ κυρίου ἡ βοήθεια. | 31Ко́нь ᲂу҆готовлѧ́етсѧ на де́нь бра́ни: ѿ гдⷭ҇а же по́мощь. |