При́тчей соломѡ́нихъ 18
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1προφάσεις ζητεῖ ἀνὴρ βουλόμενος χωρίζεσθαι ἀπὸ φίλων, ἐν παντὶ δὲ καιρῷ ἐπονείδιστος ἔσται. | 1Вины̑ и҆́щетъ мꙋ́жъ хотѧ̀ ѿлꙋчи́тисѧ ѿ дрꙋгѡ́въ, на всѧ́ко же вре́мѧ поноси́мь бꙋ́детъ. |
| 2οὐ χρείαν ἔχει σοφίας ἐνδεὴς φρενῶν· μᾶλλον γὰρ ἄγεται ἀφροσύνῃ. | 2Не тре́бꙋетъ премꙋ́дрости мꙋ́жъ скꙋдоꙋ́менъ, занѐ па́че во́дитсѧ безꙋ́мїемъ. |
| 3ὅταν ἔλθῃ ἀσεβὴς εἰς βάθος κακῶν, καταφρονεῖ, ἐπέρχεται δὲ αὐτῷ ἀτιμία καὶ ὄνειδος. | 3Є҆гда̀ прїи́детъ нечести́вый во глꙋбинꙋ̀ ѕѡ́лъ, неради́тъ: нахо́дитъ же є҆мꙋ̀ безче́стїе и҆ поноше́нїе. |
| 4ὕδωρ βαθὺ λόγος ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ποταμὸς δὲ ἀναπηδύει καὶ πηγὴ ζωῆς. | 4Вода̀ глꙋбока̀ сло́во въ се́рдцы мꙋ́жа, рѣка́ же и҆зска́чꙋщи и҆ и҆сто́чникъ жи́зни. |
| 5θαυμάσαι πρόσωπον ἀσεβοῦς οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐκκλίνειν τὸ δίκαιον ἐν κρίσει. | 5Чꙋди́тисѧ лицꙋ̀ нечести́вагѡ не добро̀, нижѐ преподо́бно ᲂу҆кланѧ́ти првⷣное на сꙋдѣ̀. |
| 6χείλη ἄφρονος ἄγουσιν αὐτὸν εἰς κακά, τὸ δὲ στόμα αὐτοῦ τὸ θρασὺ θάνατον ἐπικαλεῖται. | 6Оу҆стнѣ̀ безꙋ́мнагѡ приво́дѧтъ є҆го̀ на ѕло̀, ᲂу҆ста́ же є҆гѡ̀ де́рзѡстнаѧ призыва́ютъ сме́рть. |
| 7στόμα ἄφρονος συντριβὴ αὐτῷ, τὰ δὲ χείλη αὐτοῦ παγὶς τῇ ψυχῇ αὐτοῦ. | 7Оу҆ста̀ безꙋ́мнагѡ сокрꙋше́нїе є҆мꙋ̀, ᲂу҆стнѣ́ же є҆гѡ̀ сѣ́ть дꙋшѝ є҆гѡ̀. |
| 8ὀκνηροὺς καταβάλλει φόβος, ψυχαὶ δὲ ἀνδρογύνων πεινάσουσιν. | 8Лѣни̑выѧ низлага́етъ стра́хъ: дꙋ́ши же мꙋже́й жена́мъ подо́бныхъ вза́лчꙋтъ. |
| 9ὁ μὴ ἰώμενος ἑαυτὸν ἐν τοῖς ἔργοις αὐτοῦ ἀδελφός ἐστιν τοῦ λυμαινομένου ἑαυτόν. | 9Не и҆сцѣлѧ́ѧй себѐ во свои́хъ дѣ́лѣхъ бра́тъ є҆́сть погꙋблѧ́ющемꙋ себѐ сама́го. |
| 10ἐκ μεγαλωσύνης ἰσχύος ὄνομα κυρίου, αὐτῷ δὲ προσδραμόντες δίκαιοι ὑψοῦνται. | 10И҆з̾ вели́чества крѣ́пости и҆́мѧ гдⷭ҇не, къ немꙋ́же притека́юще првⷣницы возно́сѧтсѧ. |
| 11ὕπαρξις πλουσίου ἀνδρὸς πόλις ὀχυρά, ἡ δὲ δόξα αὐτῆς μέγα ἐπισκιάζει. | 11И҆мѣ́нїе бога́тꙋ мꙋ́жꙋ гра́дъ тве́рдъ, сла́ва же є҆гѡ̀ вельмѝ присѣнѧ́етъ. |
| 12πρὸ συντριβῆς ὑψοῦται καρδία ἀνδρός, καὶ πρὸ δόξης ταπεινοῦται. | 12Пре́жде сокрꙋше́нїѧ возно́ситсѧ се́рдце мꙋ́жꙋ и҆ пре́жде сла́вы смирѧ́етсѧ. |
| 13ὃς ἀποκρίνεται λόγον πρὶν ἀκοῦσαι, ἀφροσύνη αὐτῷ ἐστιν καὶ ὄνειδος. | 13И҆́же ѿвѣща́етъ сло́во пре́жде слы́шанїѧ, безꙋ́мїе є҆мꙋ̀ є҆́сть и҆ поноше́нїе. |
| 14θυμὸν ἀνδρὸς πραύνει θεράπων φρόνιμος· ὀλιγόψυχον δὲ ἄνδρα τίς ὑποίσει; | 14Гнѣ́въ мꙋ́жа ᲂу҆кроща́етъ ра́бъ разꙋ́мный: малодꙋ́шна же человѣ́ка кто̀ стерпи́тъ; |
| 15καρδία φρονίμου κτᾶται αἴσθησιν, ὦτα δὲ σοφῶν ζητεῖ ἔννοιαν. | 15Се́рдце разꙋ́мнагѡ стѧ́жетъ чꙋ́вствїе, ᲂу҆шеса́ же мꙋ́дрыхъ и҆́щꙋтъ смы́сла. |
| 16δόμα ἀνθρώπου ἐμπλατύνει αὐτὸν καὶ παρὰ δυνάσταις καθιζάνει αὐτόν. | 16Даѧ́нїе человѣ́ка распространѧ́етъ є҆го̀ и҆ съ си́льными посажда́етъ є҆го̀. |
| 17δίκαιος ἑαυτοῦ κατήγορος ἐν πρωτολογίᾳ· ὡς δ᾿ ἂν ἐπιβάλῃ ὁ ἀντίδικος, ἐλέγχεται. | 17Првⷣный себє̀ сама́гѡ ѡ҆глаго́льникъ во первосло́вїи: є҆гда́ же приложи́тъ сꙋпоста́тъ, ѡ҆блича́етсѧ. |
| 18ἀντιλογίας παύει κλῆρος, ἐν δὲ δυνάσταις ὁρίζει. | 18Прекослѡ́вїѧ ᲂу҆толѧ́етъ молчали́вый и҆ во власте́хъ ѡ҆предѣлѧ́етъ. |
| 19ἀδελφὸς ὑπὸ ἀδελφοῦ βοηθούμενος ὡς πόλις ὀχυρὰ καὶ ὑψηλή, ἰσχύει δὲ ὥσπερ τεθεμελιωμένον βασίλειον. | 19Бра́тъ ѿ бра́та помога́емь, ꙗ҆́кѡ гра́дъ тве́рдъ и҆ высо́къ, ᲂу҆крѣплѧ́етсѧ же ꙗ҆́коже ѡ҆снова́ное ца́рство. |
| 20ἀπὸ καρπῶν στόματος ἀνὴρ πίμπλησιν κοιλίαν αὐτοῦ, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειλέων αὐτοῦ ἐμπλησθήσεται. | 20Ѿ плодѡ́въ ᲂу҆́стъ мꙋ́жъ насыща́етъ чре́во своѐ, и҆ ѿ плодѡ́въ ᲂу҆сте́нъ свои́хъ насы́титсѧ. |
| 21θάνατος καὶ ζωὴ ἐν χειρὶ γλώσσης, οἱ δὲ κρατοῦντες αὐτῆς ἔδονται τοὺς καρποὺς αὐτῆς. | 21Сме́рть и҆ живо́тъ въ рꙋцѣ̀ ѧ҆зы́ка: ᲂу҆держава́ющїи же є҆го̀ снѣдѧ́тъ плоды̀ є҆гѡ̀. |
| 22ὃς εὗρεν γυναῖκα ἀγαθήν, εὗρεν χάριτας, ἔλαβεν δὲ παρὰ θεοῦ ἱλαρότητα. 22a ὃς ἐκβάλλει γυναῖκα ἀγαθήν, ἐκβάλλει τὰ ἀγαθά· ὁ δὲ κατέχων μοιχαλίδα ἄφρων καὶ ἀσεβής. | 22И҆́же ѡ҆брѣ́те женꙋ̀ добрꙋ̀, ѡ҆брѣ́те благода́ть, прїѧ́лъ же є҆́сть ѿ гдⷭ҇а тишинꙋ̀. |
| 23И҆́же и҆згонѧ́етъ женꙋ̀ до́брꙋю, и҆згонѧ́етъ блага̑ѧ: держа́й же прелюбодѣ́йцꙋ безꙋ́менъ и҆ нечести́въ. | |
| 24Съ молє́нїи глаго́летъ ᲂу҆бо́гїй, бога́тый же ѿвѣща́етъ же́стокѡ. | |
| 25Мꙋ́жъ любо́венъ къ дрꙋ́жбѣ, и҆ є҆́сть дрꙋ́гъ прилѣпи́выйсѧ па́че бра́та. |