г҃ ца́рствъ 14
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1 | 1Во вре́мѧ ѻ҆́но разболѣ́сѧ а҆ві́а сы́нъ і҆еровоа́мль. |
| 2 | 2И҆ речѐ і҆еровоа́мъ къ женѣ̀ свое́й: воста́ни и҆ и҆змѣнѝ ри̑зы своѧ̑, да не позна́ютъ, ꙗ҆́кѡ ты̀ жена̀ і҆еровоа́мова, и҆ и҆дѝ въ силѡ́мъ: се́ бо, та́мѡ а҆хі́а прⷪ҇ро́къ: то́й глаго́ла мнѣ̀ є҆́же ца́рствовати над̾ людьмѝ си́ми: |
| 3 | 3и҆ возмѝ въ рꙋ́цѣ твоѝ человѣ́кꙋ бж҃їю де́сѧть хлѣ́бѡвъ, и҆ ѡ҆прѣсно́ки ча́дѡмъ є҆гѡ̀, и҆ гро́здїе и҆ сосꙋ́дъ ме́да, и҆ и҆дѝ къ немꙋ̀: то́й возвѣсти́тъ тѝ, что̀ бꙋ́детъ ѻ҆троча́ти. |
| 4 | 4И҆ сотворѝ та́кѡ жена̀ і҆еровоа́млѧ: и҆ воста̀ и҆ и҆́де въ силѡ́мъ, и҆ вни́де въ до́мъ а҆хі́инъ: человѣ́къ же ста́ръ бѧ́ше є҆́же ви́дѣти, и҆ притꙋпи́стасѧ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ѿ ста́рости є҆гѡ̀. |
| 5 | 5И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко а҆хі́и: сѐ, жена̀ і҆еровоа́мова вхо́дитъ вопроша́ти тѧ̀ ѡ҆ сы́нѣ свое́мъ, ꙗ҆́кѡ болѣ́знꙋетъ: по семꙋ̀ и҆ по семꙋ̀ да глаго́леши къ не́й. И҆ бы́сть внегда̀ вни́ти є҆́й, и҆ ѻ҆на̀ странноѧвлѧ́шесѧ. |
| 6 | 6И҆ бы́сть є҆гда̀ ᲂу҆слы́ша а҆хі́а шꙋ́мъ но́гъ є҆ѧ̀, входѧ́щей є҆́й во врата̀, и҆ речѐ: вни́ди, же́но і҆еровоа́мова, почто̀ ты̀ та́кѡ странноѧвлѧ́ешисѧ; а҆́зъ бо є҆́смь посла́нникъ къ тебѣ̀ же́стокъ: |
| 7 | 7ше́дши рцы̀ і҆еровоа́мꙋ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: поне́же толи́кѡ вознесо́хъ тѧ̀ ѿ среды̀ люді́й, и҆ да́хъ тѧ̀ вожда̀ над̾ людьмѝ мои́ми і҆и҃лемъ, |
| 8 | 8и҆ раздра́хъ ца́рство ѿ до́мꙋ даві́дова, и҆ да́хъ є҆̀ тебѣ̀, ты́ же не бы́лъ є҆сѝ ꙗ҆́коже ра́бъ мо́й даві́дъ, и҆́же сохранѝ за́пѡвѣди моѧ̑, и҆ и҆́же хожда́ше в̾слѣ́дъ менє̀ всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ, є҆́же твори́ти всѧ́кꙋю правотꙋ̀ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма, |
| 9 | 9и҆ и҆злꙋка́вствовалъ є҆сѝ, є҆́же твори́ти па́че всѣ́хъ є҆ли́цы бы́ша пред̾ лице́мъ твои́мъ, и҆ поше́лъ є҆сѝ и҆ сотвори́лъ є҆сѝ себѣ̀ бо́ги чꙋ̑жды и҆ слїѧ̑ны, є҆́же раздражи́ти мѧ̀, и҆ ѿве́рглъ мѧ̀ є҆сѝ наза́дъ себє̀: |
| 10 | 10сегѡ̀ ра́ди сѐ, а҆́зъ навождꙋ̀ ѕла̑ѧ на до́мъ і҆еровоа́мовъ, и҆ потреблю̀ і҆еровоа́млѧ моча́щаго къ стѣнѣ̀, держа́щагосѧ и҆ ѡ҆ста́вленаго во і҆и҃ли, и҆ и҆стреблю̀ до́мъ і҆еровоа́мовъ, ꙗ҆́коже и҆стреблѧ́етсѧ гно́й, до́ндеже сконча́тисѧ є҆мꙋ̀: |
| 11 | 11ᲂу҆ме́ршихъ і҆еровоа́млихъ во гра́дѣ снѣдѧ́тъ псѝ, и҆ ᲂу҆ме́ршаго на селѣ̀ снѣдѧ́тъ пти̑цы небє́сныѧ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь гл҃а: |
| 12 | 12ты́ же воста́вши и҆дѝ въ до́мъ тво́й: внегда̀ входи́ти нога́ма твои́ма во гра́дъ, ᲂу҆́мретъ дѣ́тищь, |
| 13 | 13и҆ воспла́четсѧ по не́мъ ве́сь і҆и҃ль, и҆ погребꙋ́тъ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ то́й є҆ди́нъ вни́детъ і҆еровоа́мꙋ во гро́бъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣ́тесѧ въ не́мъ глаго́лъ бла́гъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ бз҃ѣ і҆и҃левѣ въ домꙋ̀ і҆еровоа́мли: |
| 14 | 14и҆ возста́витъ гдⷭ҇ь себѣ̀ царѧ̀ над̾ і҆и҃лемъ, и҆́же порази́тъ до́мъ і҆еровоа́мовъ въ се́й де́нь: а҆ что̀, и҆ нн҃ѣ; |
| 15 | 15и҆ порази́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃лѧ, ꙗ҆́коже коле́блетсѧ тро́сть на водѣ̀: и҆ и҆стреби́тъ і҆и҃лѧ свы́ше землѝ благі́ѧ сеѧ̀, ю҆́же дадѐ ѻ҆тцє́мъ и҆́хъ, и҆ завѣ́етъ и҆̀хъ за ѻ҆́нꙋ странꙋ̀ рѣкѝ, поне́же сотвори́ша дꙋбра̑вы своѧ̑, прогнѣвлѧ́юще гдⷭ҇а, |
| 16 | 16и҆ преда́стъ гдⷭ҇ь і҆и҃лѧ за грѣхѝ і҆еровоа̑мли, и҆́же согрѣшѝ и҆ и҆́же во грѣ́хъ введѐ і҆и҃лѧ. |
| 17 | 17И҆ воста̀ жена̀ і҆еровоа́млѧ и҆ прїи́де во сарі́рꙋ. И҆ бы́сть є҆гда̀ вни́де въ преддве́рїе до́мꙋ, и҆ дѣ́тищь ᲂу҆́мре. |
| 18 | 18И҆ погребо́ша є҆го̀, и҆ пла́кашасѧ є҆гѡ̀ ве́сь і҆и҃ль по словесѝ гдⷭню, є҆́же гл҃а рꙋко́ю раба̀ своегѡ̀ а҆хі́и прⷪ҇ро́ка. |
| 19 | 19И҆ ѡ҆ста́нокъ слове́съ і҆еровоа́мовыхъ, є҆ли̑ка ра́товаше и҆ є҆ли̑ка ца́рствоваше, сѐ, сїѧ̑ напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆и҃левыхъ. |
| 20 | 20И҆ дні́е, въ ни́хже ца́рствова і҆еровоа́мъ, два́десѧть два̀ лѣ̑та: и҆ ᲂу҆́спе со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ воцари́сѧ нава́тъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀. |
| 21Καὶ Ροβοαμ υἱὸς Σαλωμων ἐβασίλευσεν ἐπὶ Ιουδα· υἱὸς τεσσαράκοντα καὶ ἑνὸς ἐνιαυτῶν Ροβοαμ ἐν τῷ βασιλεύειν αὐτὸν καὶ δέκα ἑπτὰ ἔτη ἐβασίλευσεν ἐν Ιερουσαλημ τῇ πόλει, ἣν ἐξελέξατο κύριος θέσθαι τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐκεῖ ἐκ πασῶν φυλῶν τοῦ Ισραηλ· καὶ τὸ ὄνομα τῆς μητρὸς αὐτοῦ Νααμα ἡ Αμμανῖτις. | 21Ровоа́мъ же сы́нъ соломѡ́новъ ца́рствова над̾ і҆ꙋ́дою: бѣ̀ четы́редесѧти и҆ є҆ди́нагѡ лѣ́та, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ седмьна́десѧть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ гра́дѣ, є҆го́же и҆збра̀ гдⷭ҇ь положи́ти и҆́мѧ своѐ та́мѡ ѿ всѣ́хъ племе́нъ і҆и҃левыхъ. И҆ и҆́мѧ ма́тере є҆гѡ̀ наама̀ а҆ммані́тѧнынѧ. |
| 22καὶ ἐποίησεν Ροβοαμ τὸ πονηρὸν ἐνώπιον κυρίου καὶ παρεζήλωσεν αὐτὸν ἐν πᾶσιν, οἷς ἐποίησαν οἱ πατέρες αὐτοῦ, καὶ ἐν ταῖς ἁμαρτίαις αὐτῶν, αἷς ἥμαρτον, | 22И҆ сотворѝ ровоа́мъ лꙋка́вое пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ раздражѝ є҆го̀ ѡ҆ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же сотвори́ша ѻ҆тцы̀ и҆́хъ, ѡ҆ грѣсѣ́хъ и҆́хъ, и҆́миже согрѣши́ша: |
| 23καὶ ᾠκοδόμησαν ἑαυτοῖς ὑψηλὰ καὶ στήλας καὶ ἄλση ἐπὶ πάντα βουνὸν ὑψηλὸν καὶ ὑποκάτω παντὸς ξύλου συσκίου· | 23и҆ созда́ша сі́и себѣ̀ высѡ́каѧ, и҆ столпы̀, и҆ ка̑пища на всѧ́цѣмъ холмѣ̀ высо́цѣмъ и҆ под̾ всѧ́цѣмъ дре́вомъ сѣно́внымъ: |
| 24καὶ σύνδεσμος ἐγενήθη ἐν τῇ γῇ, καὶ ἐποίησαν ἀπὸ πάντων τῶν βδελυγμάτων τῶν ἐθνῶν, ὧν ἐξῆρεν κύριος ἀπὸ προσώπου υἱῶν Ισραηλ.– | 24и҆ смѣше́нїе бѣ̀ въ землѝ и҆́хъ, и҆ сотвори́ша ѿ всѣ́хъ ме́рзостей ꙗ҆зы́ческихъ, ꙗ҆̀же ѿѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ. |
| 25καὶ ἐγένετο ἐν τῷ ἐνιαυτῷ τῷ πέμπτῳ βασιλεύοντος Ροβοαμ ἀνέβη Σουσακιμ βασιλεὺς Αἰγύπτου ἐπὶ Ιερουσαλημ | 25И҆ бы́сть въ лѣ́то пѧ́тое ца́рствꙋющагѡ ровоа́ма, взы́де сꙋсакі́мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй на і҆ерⷭ҇ли́мъ |
| 26καὶ ἔλαβεν πάντας τοὺς θησαυροὺς οἴκου κυρίου καὶ τοὺς θησαυροὺς οἴκου τοῦ βασιλέως καὶ τὰ δόρατα τὰ χρυσᾶ, ἃ ἔλαβεν Δαυιδ ἐκ χειρὸς τῶν παίδων Αδρααζαρ βασιλέως Σουβα καὶ εἰσήνεγκεν αὐτὰ εἰς Ιερουσαλημ, τὰ πάντα ἔλαβεν, ὅπλα τὰ χρυσᾶ. | 26и҆ взѧ̀ всѧ̑ сокрѡ́вища до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆ сокрѡ́вища до́мꙋ царе́ва, и҆ кѡ́пїѧ злата̑ѧ, ꙗ҆̀же взѧ̀ даві́дъ и҆з̾ рꙋкѝ ѻ҆трокѡ́въ а҆драаза́ра царѧ̀ сꙋ́вскагѡ и҆ внесѐ ѧ҆̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ: всѧ̑ сїѧ̑ взѧ̀, и҆ щиты̀ златы̑ѧ, ꙗ҆̀же сотворѝ соломѡ́нъ, и҆ внесѐ ѧ҆̀ во є҆гѵ́петъ. |
| 27καὶ ἐποίησεν Ροβοαμ ὁ βασιλεὺς ὅπλα χαλκᾶ ἀντ αὐτῶν. καὶ ἐπέθεντο ἐπ᾿ αὐτὸν οἱ ἡγούμενοι τῶν παρατρεχόντων οἱ φυλάσσοντες τὸν πυλῶνα οἴκου τοῦ βασιλέως. | 27И҆ сотворѝ ца́рь ровоа́мъ щиты̀ мѣ̑дѧныѧ вмѣ́стѡ тѣ́хъ, и҆ поста́ви над̾ ни́ми вла́стєли ѿ предходѧ́щихъ пред̾ ни́мъ, и҆̀же хранѧ́хꙋ врата̀ до́мꙋ царе́ва: |
| 28καὶ ἐγένετο ὅτε εἰσεπορεύετο ὁ βασιλεὺς εἰς οἶκον κυρίου, καὶ ᾖρον αὐτὰ οἱ παρατρέχοντες καὶ ἀπηρείδοντο αὐτὰ εἰς τὸ θεε τῶν παρατρεχόντων.– | 28и҆ бы́сть є҆гда̀ вхожда́ше ца́рь въ до́мъ гдⷭ҇ень, и҆ ноша́хꙋ ѡ҆́ныѧ предходѧ́щїи, и҆ па́ки возвраща́хꙋ ты̑ѧ во ѻ҆рꙋжехрани́лище предходѧ́щихъ. |
| 29καὶ τὰ λοιπὰ τῶν λόγων Ροβοαμ καὶ πάντα, ἃ ἐποίησεν, οὐκ ἰδοὺ ταῦτα γεγραμμένα ἐν βιβλίῳ λόγων τῶν ἡμερῶν τοῖς βασιλεῦσιν Ιουδα; | 29Прѡ́чаѧ же слове́съ ровоа́млихъ, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же сотворѝ, не се́ ли, сїѧ̑ пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ слове́съ дні́й ца́рства і҆ꙋ́дина; |
| 30καὶ πόλεμος ἦν ἀνὰ μέσον Ροβοαμ καὶ ἀνὰ μέσον Ιεροβοαμ πάσας τὰς ἡμέρας. | 30И҆ бра́нь бѣ̀ междꙋ̀ ровоа́момъ и҆ междꙋ̀ і҆еровоа́момъ во всѧ̑ дни̑. |
| 31καὶ ἐκοιμήθη Ροβοαμ μετὰ τῶν πατέρων αὐτοῦ καὶ θάπτεται μετὰ τῶν πατέρων αὐτοῦ ἐν πόλει Δαυιδ, καὶ ἐβασίλευσεν Αβιου υἱὸς αὐτοῦ ἀντ αὐτοῦ. | 31И҆ ᲂу҆́спе ровоа́мъ со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть со ѻ҆тцы̑ свои́ми во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ воцари́сѧ а҆ві́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀. |