Премꙋ́дрости соломѡ́ни 16

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Διὰ τοῦτο δι᾿ ὁμοίων ἐκολάσθησαν ἀξίως καὶ διὰ πλήθους κνωδάλων ἐβασανίσθησαν. 1Сегѡ̀ ра́ди ѿ подо́бныхъ пострада́ша досто́йнѣ, и҆ мно́жествомъ ѕвѣре́й казне́ни бы́ша.
2ἀνθ᾿ ἧς κολάσεως εὐεργετήσας τὸν λαόν σου εἰς ἐπιθυμίαν ὀρέξεως ξένην γεῦσιν τροφὴν ἡτοίμασας ὀρτυγομήτραν, 2Вмѣ́стѡ мꙋче́нїѧ бла́го сотвори́лъ є҆сѝ лю́демъ твои̑мъ, въ похотѣ́нїе жела́нїѧ стра́нное вкꙋше́нїе, пи́щꙋ ᲂу҆гото́валъ є҆сѝ кра́стєли,
3ἵνα ἐκεῖνοι μὲν ἐπιθυμοῦντες τροφὴν διὰ τὴν εἰδέχθειαν τῶν ἐπαπεσταλμένων καὶ τὴν ἀναγκαίαν ὄρεξιν ἀποστρέφωνται, αὐτοὶ δὲ ἐπ᾿ ὀλίγον ἐνδεεῖς γενόμενοι καὶ ξένης μετάσχωσι γεύσεως. 3да ѻ҆́ни ᲂу҆́бѡ вожделѣ́вшїи пи́щи, показа́нїемъ по́сланыхъ, и҆ ѿ нꙋ́жнагѡ хотѣ́нїѧ ѿвратѧ́тсѧ, сі́и же вма́лѣ скꙋ́дни бы́вше, и҆ стра́нна приѡбща́тсѧ вкꙋше́нїѧ.
4ἔδει γὰρ ἐκείνοις μὲν ἀπαραίτητον ἔνδειαν ἐπελθεῖν τυραννοῦσιν, τούτοις δὲ μόνον δειχθῆναι πῶς οἱ ἐχθροὶ αὐτῶν ἐβασανίζοντο. 4Подоба́ше бо на ѻ҆́ныхъ ᲂу҆́бѡ неизбѣ́жнѣй нищетѣ̀ наитѝ мꙋчи́тельствꙋющихъ, си̑мъ же то́кмѡ показа́ти, ка́кѡ вразѝ и҆́хъ мꙋ́чишасѧ.
5Καὶ γὰρ ὅτε αὐτοῖς δεινὸς ἐπῆλθεν θηρίων θυμὸς δήγμασίν τε σκολιῶν διεφθείροντο ὄφεων, οὐ μέχρι τέλους ἔμεινεν ὀργή σου· 5И҆́бо є҆гда̀ тѣ̑мъ на́йде же́стокъ ѕвѣре́й гнѣ́въ, и҆ ᲂу҆грызе́ньми сверѣ́пыхъ и҆стреблѧ́хꙋсѧ ѕмїє́въ,
6εἰς νουθεσίαν δὲ πρὸς ὀλίγον ἐταράχθησαν σύμβολον ἔχοντες σωτηρίας εἰς ἀνάμνησιν ἐντολῆς νόμου σου· 6но не до конца̀ пребы́сть гнѣ́въ тво́й: въ наказа́нїе же вма́лѣ смꙋще́ни бы́ша, зна́менїе и҆мѣ́юще спасе́нїѧ, на воспомина́нїе за́повѣди зако́на твоегѡ̀:
7 γὰρ ἐπιστραφεὶς οὐ διὰ τὸ θεωρούμενον ἐσῴζετο, ἀλλὰ διὰ σὲ τὸν πάντων σωτῆρα. 7ѡ҆брати́выйсѧ бо не( ве́щїю) зри́мою цѣлѧ́шесѧ, но тобо́ю всѣ́хъ сп҃си́телемъ.
8καὶ ἐν τούτῳ δὲ ἔπεισας τοὺς ἐχθροὺς ἡμῶν ὅτι σὺ εἶ ῥυόμενος ἐκ παντὸς κακοῦ· 8И҆ въ се́мъ же показа́лъ є҆сѝ врагѡ́мъ на́шымъ, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ и҆збавлѧ́ѧй ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀:
9οὓς μὲν γὰρ ἀκρίδων καὶ μυιῶν ἀπέκτεινεν δήγματα, καὶ οὐχ εὑρέθη ἴαμα τῇ ψυχῇ αὐτῶν, ὅτι ἄξιοι ἦσαν ὑπὸ τοιούτων κολασθῆναι· 9тѣ́хъ бо а҆крі̑ды и҆ мꙋ̑хи поби́ша ᲂу҆грызе́нїемъ, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ цѣльба̀ дꙋша́мъ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ досто́йни бѧ́хꙋ ѿ таковы́хъ мꙋ́читисѧ.
10τοὺς δὲ υἱούς σου οὐδὲ ἰοβόλων δρακόντων ἐνίκησαν ὀδόντες, τὸ ἔλεος γάρ σου ἀντιπαρῆλθεν καὶ ἰάσατο αὐτούς. 10Сынѡ́въ же твои́хъ нижѐ ꙗ҆дови́тыхъ ѕмїє́въ зꙋ́бы ѡ҆долѣ́ша: млⷭ҇ть бо твоѧ̀ прихожда́ше и҆ и҆сцѣлѧ́ше и҆̀хъ.
11εἰς γὰρ ὑπόμνησιν τῶν λογίων σου ἐνεκεντρίζοντο καὶ ὀξέως διεσῴζοντο, ἵνα μὴ εἰς βαθεῖαν ἐμπεσόντες λήθην ἀπερίσπαστοι γένωνται τῆς σῆς εὐεργεσίας. 11Въ па́мѧть бо слове́съ твои́хъ бѧ́хꙋ ᲂу҆сѣ́чени и҆ ско́рѡ и҆сцѣлѧ́хꙋсѧ, да не во глꙋбинꙋ̀ впа́дше забве́нїѧ ѿлꙋча́тсѧ твоегѡ̀ бл҃годѣѧ́нїѧ:
12καὶ γὰρ οὔτε βοτάνη οὔτε μάλαγμα ἐθεράπευσεν αὐτούς, ἀλλὰ σός, κύριε, λόγος πάντας ἰώμενος. 12ниже́ бо ѕе́лїе, нижѐ ѡ҆бѧза́нїе и҆сцѣлѝ и҆̀хъ, но сло́во твоѐ, гдⷭ҇и, и҆сцѣлѧ́ющее всѧ̑.
13σὺ γὰρ ζωῆς καὶ θανάτου ἐξουσίαν ἔχεις καὶ κατάγεις εἰς πύλας ᾅδου καὶ ἀνάγεις· 13Ты́ бо живота̀ и҆ сме́рти вла́сть и҆́маши, и҆ низво́диши да́же до вра́тъ а҆́да, и҆ возво́диши.
14ἄνθρωπος δὲ ἀποκτέννει μὲν τῇ κακίᾳ αὐτοῦ, ἐξελθὸν δὲ πνεῦμα οὐκ ἀναστρέφει οὐδὲ ἀναλύει ψυχὴν παραλημφθεῖσαν. 14Человѣ́къ же ᲂу҆бива́етъ ᲂу҆́бѡ ѕло́бою свое́ю: и҆зше́дшагѡ же дꙋ́ха не возврати́тъ, нижѐ па́ки призыва́етъ дꙋ́шꙋ взѧ́тꙋю.
15Τὴν δὲ σὴν χεῖρα φυγεῖν ἀδύνατόν ἐστιν· 15Твоеѧ́ же рꙋкѝ и҆збѣжа́ти невозмо́жно є҆́сть:
16ἀρνούμενοι γάρ σε εἰδέναι ἀσεβεῖς ἐν ἰσχύι βραχίονός σου ἐμαστιγώθησαν ξένοις ὑετοῖς καὶ χαλάζαις καὶ ὄμβροις διωκόμενοι ἀπαραιτήτοις καὶ πυρὶ καταναλισκόμενοι. 16ѿмета́ющїисѧ бо тебѐ вѣ́дѣти нечести́вїи, въ крѣ́пости мы́шцы твоеѧ̀ бїе́ни бы́ша стра́нными дождьмѝ и҆ гра́дами, и҆ бꙋ́рѧми гони́ми неизбѣ́жнѡ, и҆ ѻ҆гне́мъ растаева́еми.
17τὸ γὰρ παραδοξότατον, ἐν τῷ πάντα σβεννύντι ὕδατι πλεῖον ἐνήργει τὸ πῦρ, ὑπέρμαχος γὰρ κόσμος ἐστὶν δικαίων· 17Пресла́вное бо, въ водѣ̀ всѧ̑ ᲂу҆гаша́ющей мно́жае дѣ́йствоваше ѻ҆́гнь: спобо́рникъ бо є҆́сть мі́ръ ѡ҆ пра́ведныхъ.
18ποτὲ μὲν γὰρ ἡμεροῦτο φλόξ, ἵνα μὴ καταφλέξῃ τὰ ἐπ᾿ ἀσεβεῖς ἀπεσταλμένα ζῷα, ἀλλ᾿ αὐτοὶ βλέποντες εἰδῶσιν ὅτι θεοῦ κρίσει ἐλαύνονται· 18Ѻ҆вогда́ бо ᲂу҆́бѡ ᲂу҆кроща́шесѧ пла́мень, да не сожже́тъ по́сланныхъ живо́тныхъ на нечєсти́выѧ: но сі́и зрѧ́ще да вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ ѿ бж҃їѧ сꙋда̀ стра́ждꙋтъ гоне́нїе.
19ποτὲ δὲ καὶ μεταξὺ ὕδατος ὑπὲρ τὴν πυρὸς δύναμιν φλέγει, ἵνα ἀδίκου γῆς γενήματα διαφθείρῃ. 19Ѻ҆вогда́ же и҆ междꙋ̀ водо́ю вы́ше си́лы ѻ҆́гненныѧ палѧ́ше, да беззакѡ́нныѧ землѝ порождє́нїѧ растли́тъ.
20ἀνθ᾿ ὧν ἀγγέλων τροφὴν ἐψώμισας τὸν λαόν σου καὶ ἕτοιμον ἄρτον ἀπ᾿ οὐρανοῦ παρέσχες αὐτοῖς ἀκοπιάτως πᾶσαν ἡδονὴν ἰσχύοντα καὶ πρὸς πᾶσαν ἁρμόνιον γεῦσιν· 20Вмѣ́стѡ же си́хъ а҆́гг҃льскою пи́щею пита́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑, и҆ ᲂу҆гото́ванъ хлѣ́бъ съ небесѐ посла́лъ є҆сѝ и҆̀мъ без̾ трꙋда̀, всѧ́кое ᲂу҆слажде́нїе въ себѣ̀ и҆мѣ́ющь и҆ ко всѧ́комꙋ сли́чный вкꙋше́нїю.
21 μὲν γὰρ ὑπόστασίς σου τὴν σὴν πρὸς τέκνα ἐνεφάνιζεν γλυκύτητα, τῇ δὲ τοῦ προσφερομένου ἐπιθυμίᾳ ὑπηρετῶν πρὸς τις ἐβούλετο μετεκιρνᾶτο. 21Сꙋщество́ бо твоѐ сла́дость твою̀ ко сынѡ́мъ пока́зоваше, и҆ ᲂу҆гожда́ѧ є҆ди́нагѡ коегѡ́ждо во́ли, ꙗ҆́коже кто̀ хотѧ́ше, превраща́шесѧ.
22χιὼν δὲ καὶ κρύσταλλος ὑπέμεινε πῦρ καὶ οὐκ ἐτήκετο, ἵνα γνῶσιν ὅτι τοὺς τῶν ἐχθρῶν καρποὺς κατέφθειρε πῦρ φλεγόμενον ἐν τῇ χαλάζῃ καὶ ἐν τοῖς ὑετοῖς διαστράπτον· 22Снѣ́гъ же и҆ ле́дъ терпѧ́хꙋ ѻ҆́гнь и҆ не растаѧва́хꙋ: да ᲂу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ плоды̀ врагѡ́въ и҆стреблѧ́ше ѻ҆́гнь горѧ́щь во гра́дѣ и҆ въ дожде́хъ блиста́ющь:
23τοῦτο πάλιν δ, ἵνα τραφῶσιν δίκαιοι, καὶ τῆς ἰδίας ἐπιλέλησται δυνάμεως. 23то́йже па́ки, да пита́ютсѧ пра́веднїи, ( ѻ҆́гнь) и҆ свою̀ забы̀ си́лꙋ.
24 γὰρ κτίσις σοὶ τῷ ποιήσαντι ὑπηρετοῦσα ἐπιτείνεται εἰς κόλασιν κατὰ τῶν ἀδίκων καὶ ἀνίεται εἰς εὐεργεσίαν ὑπὲρ τῶν ἐπὶ σοὶ πεποιθότων. 24Творе́нїе бо, тебѣ̀ творцꙋ̀ всѣ́хъ слꙋжа́щее, распростира́етсѧ на мꙋ́кꙋ проти́вꙋ непра́ведныхъ и҆ легча́е твори́тсѧ во благодѣѧ́нїе ра́ди на тѧ̀ надѣ́ющихсѧ.
25διὰ τοῦτο καὶ τότε εἰς πάντα μεταλλευομένη τῇ παντοτρόφῳ σου δωρεᾷ ὑπηρέτει πρὸς τὴν τῶν δεομένων θέλησιν, 25Сегѡ̀ ра́ди и҆ тогда̀ во всѧ̑ преѡбразꙋ́емое всѣ́хъ корми́тельницѣ блгⷣти твое́й слꙋжа́ше къ во́ли тре́бꙋющихъ:
26ἵνα μάθωσιν οἱ υἱοί σου, οὓς ἠγάπησας, κύριε, ὅτι οὐχ αἱ γενέσεις τῶν καρπῶν τρέφουσιν ἄνθρωπον, ἀλλὰ τὸ ῥῆμά σου τοὺς σοὶ πιστεύοντας διατηρεῖ. 26да наꙋча́тсѧ сы́нове твоѝ, и҆̀хже возлюби́лъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ не рождє́нїѧ плодѡ́въ пита́ютъ человѣ́ка, но сло́во твоѐ тебѣ̀ вѣ́рꙋющихъ соблюда́етъ.
27τὸ γὰρ ὑπὸ πυρὸς μὴ φθειρόμενον ἁπλῶς ὑπὸ βραχείας ἀκτῖνος ἡλίου θερμαινόμενον ἐτήκετο, 27Є҆́же бо ѻ҆гне́мъ нерастлѣ́но ско́рѡ ѿ ма́лыѧ лꙋчѝ со́лнечныѧ грѣ́емое растаѧва́шесѧ:
28ὅπως γνωστὸν ὅτι δεῖ φθάνειν τὸν ἥλιον ἐπ᾿ εὐχαριστίαν σου καὶ πρὸς ἀνατολὴν φωτὸς ἐντυγχάνειν σοι· 28да зна́емо бꙋ́детъ( всѣ̑мъ) , ꙗ҆́кѡ подоба́етъ предвари́ти со́лнце на благодаре́нїе тебѣ̀ и҆ къ восто́кꙋ свѣ́та тебѣ̀ поклони́тисѧ.
29ἀχαρίστου γὰρ ἐλπὶς ὡς χειμέριος πάχνη τακήσεται καὶ ῥυήσεται ὡς ὕδωρ ἄχρηστον. 29Неблагода́рнагѡ бо ᲂу҆пова́нїе ꙗ҆́кѡ зи́мный и҆́ней раста́етъ, и҆ и҆злїе́тсѧ ꙗ҆́кѡ вода̀ неключи́ма.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms