Премꙋ́дрости соломѡ́ни 15
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Σὺ δέ, ὁ θεὸς ἡμῶν, χρηστὸς καὶ ἀληθής, μακρόθυμος καὶ ἐλέει διοικῶν τὰ πάντα. | 1Ты́ же бг҃ъ на́шъ бл҃гъ и҆ и҆́стиненъ, долготерпѣли́въ и҆ въ млⷭ҇ти ᲂу҆правлѧ́ѧй всѧ̑. |
| 2καὶ γὰρ ἐὰν ἁμάρτωμεν, σοί ἐσμεν, εἰδότες σου τὸ κράτος· οὐχ ἁμαρτησόμεθα δέ, εἰδότες ὅτι σοὶ λελογίσμεθα. | 2И҆́бо а҆́ще согрѣши́мъ, твоѝ є҆смы̀, вѣ́дꙋще держа́вꙋ твою̀: и҆ а҆́ще не согрѣши́мъ, вѣ́мы, ꙗ҆́кѡ тебѣ̀ вмѣни́хомсѧ. |
| 3τὸ γὰρ ἐπίστασθαί σε ὁλόκληρος δικαιοσύνη, καὶ εἰδέναι σου τὸ κράτος ῥίζα ἀθανασίας. | 3Є҆́же бо зна́ти тебѐ, всесоверше́на( є҆́сть) пра́вда, и҆ вѣ́дѣти держа́вꙋ твою̀, ко́рень є҆́сть безсме́ртїѧ. |
| 4οὔτε γὰρ ἐπλάνησεν ἡμᾶς ἀνθρώπων κακότεχνος ἐπίνοια οὐδὲ σκιαγράφων πόνος ἄκαρπος, εἶδος σπιλωθὲν χρώμασιν διηλλαγμένοις, | 4Ниже́ бо прельстѝ на́съ человѣ́ческое ѕлохи́трое ᲂу҆мышле́нїе, нижѐ сѣннопи́саныхъ трꙋ́дъ безпло́дный, ви́дъ и҆зва́ѧнъ разли́чными ша̑ры, |
| 5ὧν ὄψις ἄφροσιν εἰς ὄρεξιν ἔρχεται, ποθεῖ τε νεκρᾶς εἰκόνος εἶδος ἄπνουν. | 5и҆́хже зра́къ безꙋ̑мнымъ прихо́дитъ въ похотѣ́нїе, и҆ лю́бѧтъ ме́ртвагѡ ѡ҆́браза ви́дъ бездꙋ́шный. |
| 6κακῶν ἐρασταὶ ἄξιοί τε τοιούτων ἐλπίδων καὶ οἱ δρῶντες καὶ οἱ ποθοῦντες καὶ οἱ σεβόμενοι. | 6Ѕлы́хъ люби́телїе досто́йнїи таковы́хъ наде́ждъ и҆ творѧ́щїи, и҆ лю́бѧщїи, и҆ чествꙋ́ющїи. |
| 7Καὶ γὰρ κεραμεὺς ἁπαλὴν γῆν θλίβων ἐπίμοχθον πλάσσει πρὸς ὑπηρεσίαν ἡμῶν ἓν ἕκαστον· ἀλλ᾿ ἐκ τοῦ αὐτοῦ πηλοῦ ἀνεπλάσατο τά τε τῶν καθαρῶν ἔργων δοῦλα σκεύη τά τε ἐναντία, πάντα ὁμοίως· τούτων δὲ ἑτέρου τίς ἑκάστου ἐστὶν ἡ χρῆσις, κριτὴς ὁ πηλουργός. | 7И҆́бо скꙋде́льникъ, мѧ́гкꙋю зе́млю мнꙋ́щь со трꙋдо́мъ, дѣ́лаетъ ко слꙋже́нїю на́шемꙋ ко́еждо: но ѿ тогѡ́жде бре́нїѧ созда̀ и҆ ꙗ҆̀же чи́стыхъ дѣ́лъ слꙋжє́бныѧ сосꙋ́ды, и҆ сопроти̑вныѧ, всѧ̑ подо́бнѣ: си́хъ же ѻ҆бои́хъ коегѡ́ждо є҆́сть ᲂу҆потребле́нїе, сꙋдїѧ̀ є҆́сть бренодѣ́латель. |
| 8καὶ κακόμοχθος θεὸν μάταιον ἐκ τοῦ αὐτοῦ πλάσσει πηλοῦ ὃς πρὸ μικροῦ ἐκ γῆς γενηθεὶς μετ᾿ ὀλίγον πορεύεται ἐξ ἧς ἐλήμφθη, τὸ τῆς ψυχῆς ἀπαιτηθεὶς χρέος. | 8И҆ ѕлотрꙋ́дникъ бо́га сꙋ́етна ѿ тогѡ́жде твори́тъ бре́нїѧ, и҆́же ма́лѡ пре́жде ѿ землѝ сотворе́нъ бы́въ, по ма́лѣ и҆́детъ, и҆з̾ неѧ́же взѧ́тъ бы́сть, и҆стѧ́занъ ѡ҆ дꙋше́внѣмъ долзѣ̀. |
| 9ἀλλ᾿ ἔστιν αὐτῷ φροντὶς οὐχ ὅτι μέλλει κάμνειν οὐδ᾿ ὅτι βραχυτελῆ βίον ἔχει, ἀλλ᾿ ἀντερείδεται μὲν χρυσουργοῖς καὶ ἀργυροχόοις χαλκοπλάστας τε μιμεῖται καὶ δόξαν ἡγεῖται ὅτι κίβδηλα πλάσσει. | 9Но є҆́сть є҆мꙋ̀ прилѣжа́нїе, не ꙗ҆́кѡ и҆́мать трꙋди́тисѧ, нижѐ ꙗ҆́кѡ краткоконе́чно житїѐ и҆́мать: но ревнꙋ́етъ златодѣ́лателємъ и҆ сребролїѧ́телємъ, и҆ мѣ́ди дѣ́лателємъ подража́етъ, и҆ сла́вꙋ мни́тъ, ꙗ҆́кѡ сквє́рнаѧ дѣ́лаетъ. |
| 10σποδὸς ἡ καρδία αὐτοῦ, καὶ γῆς εὐτελεστέρα ἡ ἐλπὶς αὐτοῦ, πηλοῦ τε ἀτιμότερος ὁ βίος αὐτοῦ, | 10Пе́пелъ бо є҆́сть се́рдце є҆гѡ̀, и҆ землѝ хꙋ́ждше ᲂу҆пова́нїе є҆гѡ̀, и҆ бре́нїѧ безче́стнѣе живо́тъ є҆гѡ̀: |
| 11ὅτι ἠγνόησεν τὸν πλάσαντα αὐτὸν καὶ τὸν ἐμπνεύσαντα αὐτῷ ψυχὴν ἐνεργοῦσαν καὶ ἐμφυσήσαντα πνεῦμα ζωτικόν, | 11ꙗ҆́кѡ не ᲂу҆вѣ́дѣ созда́вшагѡ є҆го̀, и҆ вдохнꙋ́вшагѡ є҆мꙋ̀ дꙋ́шꙋ дѣйстви́тельнꙋю, и҆ вдꙋ́нꙋвшагѡ дꙋ́хъ живо́тный. |
| 12ἀλλ᾿ ἐλογίσαντο παίγνιον εἶναι τὴν ζωὴν ἡμῶν καὶ τὸν βίον πανηγυρισμὸν ἐπικερδῆ, δεῖν γάρ φησιν ὅθεν δή, κἂν ἐκ κακοῦ, πορίζειν. | 12Но вмѣни́ша и҆гра́лище бы́ти живо́тъ на́шъ, и҆ житїѐ всѐ ᲂу҆пражне́но на приѡбрѣ́тенїе: и҆́бо глаго́лютъ, ꙗ҆́кѡ подоба́етъ ѿкꙋ́дꙋ- либо, а҆́ще и҆ ѿ ѕла̀, приѡбрѣта́ти. |
| 13οὗτος γὰρ παρὰ πάντας οἶδεν ὅτι ἁμαρτάνει ὕλης γεώδους εὔθραυστα σκεύη καὶ γλυπτὰ δημιουργῶν. | 13Се́й бо па́че всѣ́хъ вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ согрѣша́етъ, ѿ вещества̀ землена́гѡ ᲂу҆дѡ́бныѧ къ сокрꙋше́нїю сосꙋ́ды и҆ и҆зваѧ̑нїѧ содѣва́ѧй. |
| 14πάντες δὲ ἀφρονέστατοι καὶ τάλανες ὑπὲρ ψυχὴν νηπίου οἱ ἐχθροὶ τοῦ λαοῦ σου καταδυναστεύσαντες αὐτόν, | 14Вси́ же пребезꙋ́мнѣйшїи и҆ ѡ҆каѧ́ннѣйшїи, па́че дꙋшѝ младе́нческїѧ, вразѝ люді́й твои́хъ ѡ҆блада́вшїи и҆́ми: |
| 15ὅτι καὶ πάντα τὰ εἴδωλα τῶν ἐθνῶν ἐλογίσαντο θεούς, οἷς οὔτε ὀμμάτων χρῆσις εἰς ὅρασιν οὔτε ῥῖνες εἰς συνολκὴν ἀέρος οὔτε ὦτα ἀκούειν οὔτε δάκτυλοι χειρῶν εἰς ψηλάφησιν καὶ οἱ πόδες αὐτῶν ἀργοὶ πρὸς ἐπίβασιν. | 15ꙗ҆́кѡ всѧ̑ і҆́дѡлы ꙗ҆зы́чєски вмѣни́ша въ бо́ги, и҆̀мже нижѐ ѻ҆че́съ ᲂу҆потребле́нїе ко зрѣ́нїю, нижѐ но́здри въ привлече́нїе а҆́ера, нижѐ ᲂу҆́ши слы́шати, нижѐ пе́рсты рꙋ́къ во ѡ҆сѧза́нїе, и҆ но́ги и҆́хъ пра̑здны ко хожде́нїю. |
| 16ἄνθρωπος γὰρ ἐποίησεν αὐτούς, καὶ τὸ πνεῦμα δεδανεισμένος ἔπλασεν αὐτούς· οὐδεὶς γὰρ αὐτῷ ὅμοιον ἄνθρωπος ἰσχύει πλάσαι θεόν· | 16Человѣ́къ бо сотворѝ и҆̀хъ, и҆ дꙋ́ха взаи́мъ взѧ́въ созда̀ и҆̀хъ: ни є҆ди́нъ бо человѣ́къ мо́жетъ себѣ̀ подо́бна бо́га созда́ти: |
| 17θνητὸς δὲ ὢν νεκρὸν ἐργάζεται χερσὶν ἀνόμοις· κρείττων γάρ ἐστιν τῶν σεβασμάτων αὐτοῦ, ὧν αὐτὸς μὲν ἔζησεν, ἐκεῖνα δὲ οὐδέποτε.– | 17сме́ртенъ же сы́й ме́ртва дѣ́лаетъ рꙋка́ма беззако́нныма: лꙋ́чшїй бо є҆́сть і҆́дѡлѡвъ свои́хъ: ( ꙗ҆́кѡ) се́й ᲂу҆́бѡ поживѐ, ѻ҆́нїи же никогда̀. |
| 18καὶ τὰ ζῷα δὲ τὰ ἔχθιστα σέβονται· ἀνοίᾳ γὰρ συγκρινόμενα τῶν ἄλλων ἐστὶ χείρονα· | 18И҆ живо́тныхъ ме́рзкихъ чтꙋ́тъ: безꙋ̑мнаѧ бо сравнѧ́ємаѧ и҆ны́хъ сꙋ́ть хꙋ́ждша. |
| 19οὐδ᾿ ὅσον ἐπιποθῆσαι ὡς ἐν ζῴων ὄψει καλὰ τυγχάνει, ἐκπέφευγεν δὲ καὶ τὸν τοῦ θεοῦ ἔπαινον καὶ τὴν εὐλογίαν αὐτοῦ. | 19Нижѐ є҆ли́кѡ вожделѣ́ти ꙗ҆́кѡ въ лицы̀ живо́тныхъ бла̑га сꙋ́ть, ѿбѣго́ша же и҆ бж҃їѧ хвалы̀ и҆ блгⷭ҇ве́нїѧ є҆гѡ̀. |