49
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Ἐκάλεσεν δὲ Ιακωβ τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ καὶ εἶπεν Συνάχθητε, ἵνα ἀναγγείλω ὑμῖν, τί ἀπαντήσει ὑμῖν ἐπ᾿ ἐσχάτων τῶν ἡμερῶν· | 1Призва́ же і҆а́кѡвъ сы́ны своѧ̑ и҆ речѐ и҆̀мъ: собери́тесѧ, да возвѣщꙋ̀ ва́мъ, что̀ срѧ́щетъ ва́съ въ послѣ̑днїѧ дни̑: |
| 2ἀθροίσθητε καὶ ἀκούσατε, υἱοὶ Ιακωβ, ἀκούσατε Ισραηλ τοῦ πατρὸς ὑμῶν. | 2собери́тесѧ и҆ послꙋ́шайте менє̀, сы́нове і҆а̑кѡвли, послꙋ́шайте і҆и҃лѧ, послꙋ́шайте ѻ҆тца̀ ва́шегѡ. |
| 3Ρουβην, πρωτότοκός μου σύ, ἰσχύς μου καὶ ἀρχὴ τέκνων μου, σκληρὸς φέρεσθαι καὶ σκληρὸς αὐθάδης. | 3Рꙋви́мъ, пе́рвенецъ мо́й, ты̀ крѣ́пость моѧ̀ и҆ нача́ло ча̑дъ мои́хъ: же́стокъ терпѣ́ти и҆ же́стокъ ᲂу҆по́рникъ: |
| 4ἐξύβρισας ὡς ὕδωρ, μὴ ἐκζέσῃς· ἀνέβης γὰρ ἐπὶ τὴν κοίτην τοῦ πατρός σου· τότε ἐμίανας τὴν στρωμνήν, οὗ ἀνέβης. | 4досади́лъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ вода̀, да не воскипи́ши: возше́лъ бо є҆сѝ на ло́же ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, тогда̀ ѡ҆скверни́лъ є҆сѝ посте́лю, и҆дѣ́же возше́лъ є҆сѝ. |
| 5Συμεων καὶ Λευι ἀδελφοί· συνετέλεσαν ἀδικίαν ἐξ αἱρέσεως αὐτῶν. | 5Сѷмеѡ́нъ и҆ леѵі́й бра́тїѧ соверши́ста ѡ҆би́дꙋ ѿ во́ли своеѧ̀: |
| 6εἰς βουλὴν αὐτῶν μὴ ἔλθοι ἡ ψυχή μου, καὶ ἐπὶ τῇ συστάσει αὐτῶν μὴ ἐρείσαι τὰ ἥπατά μου, ὅτι ἐν τῷ θυμῷ αὐτῶν ἀπέκτειναν ἀνθρώπους καὶ ἐν τῇ ἐπιθυμίᾳ αὐτῶν ἐνευροκόπησαν ταῦρον. | 6въ совѣ́тъ и҆́хъ да не прїи́детъ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ къ собра́нїю и҆́хъ да не прилѣпѧ́тсѧ внꙋ́трєннѧѧ моѧ̑: ꙗ҆́кѡ во гнѣ́вѣ свое́мъ и҆зби́ста человѣ́ки, и҆ въ по́хоти свое́й прерѣ́заста жи̑лы ю҆нца̀: |
| 7ἐπικατάρατος ὁ θυμὸς αὐτῶν, ὅτι αὐθάδης, καὶ ἡ μῆνις αὐτῶν, ὅτι ἐσκληρύνθη· διαμεριῶ αὐτοὺς ἐν Ιακωβ καὶ διασπερῶ αὐτοὺς ἐν Ισραηλ. | 7проклѧта̀ ꙗ҆́рость и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆по́рна, и҆ гнѣ́въ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆жесточи́сѧ: раздѣлю̀ и҆̀хъ во і҆а́кѡвѣ и҆ разсѣ́ю и҆̀хъ во і҆и҃ли. |
| 8Ιουδα, σὲ αἰνέσαισαν οἱ ἀδελφοί σου· αἱ χεῖρές σου ἐπὶ νώτου τῶν ἐχθρῶν σου· προσκυνήσουσίν σοι οἱ υἱοὶ τοῦ πατρός σου. | 8І҆ꙋ́до, тебѐ похва́лѧтъ бра́тїѧ твоѧ̑, рꙋ́цѣ твоѝ на плещꙋ̑ вра̑гъ твои́хъ: покло́нѧтсѧ тебѣ̀ сы́нове ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: |
| 9σκύμνος λέοντος Ιουδα· ἐκ βλαστοῦ, υἱέ μου, ἀνέβης· ἀναπεσὼν ἐκοιμήθης ὡς λέων καὶ ὡς σκύμνος· τίς ἐγερεῖ αὐτόν; | 9скѵ́менъ льво́въ і҆ꙋ́да: ѿ лѣ́торасли, сы́не мо́й, возше́лъ є҆сѝ: возле́гъ ᲂу҆снꙋ́лъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ ле́въ и҆ ꙗ҆́кѡ скѵ́менъ: кто̀ возбꙋ́дитъ є҆го̀; |
| 10οὐκ ἐκλείψει ἄρχων ἐξ Ιουδα καὶ ἡγούμενος ἐκ τῶν μηρῶν αὐτοῦ, ἕως ἂν ἔλθῃ τὰ ἀποκείμενα αὐτῷ, καὶ αὐτὸς προσδοκία ἐθνῶν. | 10не ѡ҆скꙋдѣ́етъ кнѧ́зь ѿ і҆ꙋ́ды и҆ во́ждь ѿ чре́слъ є҆гѡ̀, до́ндеже прїи́дꙋтъ ѿложє́наѧ є҆мꙋ̀, и҆ то́й ча́ѧнїе ꙗ҆зы́кѡвъ: |
| 11δεσμεύων πρὸς ἄμπελον τὸν πῶλον αὐτοῦ καὶ τῇ ἕλικι τὸν πῶλον τῆς ὄνου αὐτοῦ· πλυνεῖ ἐν οἴνῳ τὴν στολὴν αὐτοῦ καὶ ἐν αἵματι σταφυλῆς τὴν περιβολὴν αὐτοῦ· | 11привѧзꙋ́ѧй къ лозѣ̀ жребѧ̀ своѐ и҆ къ ві́нничїю жребца̀ ѻ҆слѧ́те своегѡ̀, и҆спере́тъ вїно́мъ ѻ҆де́ждꙋ свою̀ и҆ кро́вїю гро́здїѧ ѡ҆дѣѧ́нїе своѐ: |
| 12χαροποὶ οἱ ὀφθαλμοὶ αὐτοῦ ἀπὸ οἴνου, καὶ λευκοὶ οἱ ὀδόντες αὐτοῦ ἢ γάλα. | 12радостотвѡ́рны ѻ҆́чи є҆гѡ̀ па́че вїна̀, и҆ бѣлы̑ зꙋ́бы є҆гѡ̀ па́че млека̀. |
| 13Ζαβουλων παράλιος κατοικήσει, καὶ αὐτὸς παρ᾿ ὅρμον πλοίων, καὶ παρατενεῖ ἕως Σιδῶνος. | 13Завꙋлѡ́нъ при мо́ри всели́тсѧ, и҆ то́й на приста́нищи корабле́й, и҆ простре́тсѧ да́же до сїдѡ́на. |
| 14Ισσαχαρ τὸ καλὸν ἐπεθύμησεν ἀναπαυόμενος ἀνὰ μέσον τῶν κλήρων· | 14І҆ссаха́ръ до́брое возжела̀, почива́ѧ посредѣ̀ предѣ́лѡвъ, |
| 15καὶ ἰδὼν τὴν ἀνάπαυσιν ὅτι καλή, καὶ τὴν γῆν ὅτι πίων, ὑπέθηκεν τὸν ὦμον αὐτοῦ εἰς τὸ πονεῖν καὶ ἐγενήθη ἀνὴρ γεωργός. | 15и҆ ви́дѣвъ поко́й, ꙗ҆́кѡ до́бръ, и҆ зе́млю, ꙗ҆́кѡ тꙋчна̀, подложѝ ра́мы своѝ на трꙋ́дъ, и҆ бы́сть мꙋ́жъ земледѣ́лецъ. |
| 16Δαν κρινεῖ τὸν ἑαυτοῦ λαὸν ὡσεὶ καὶ μία φυλὴ ἐν Ισραηλ. | 16Да́нъ сꙋди́ти и҆́мать лю́ди своѧ̑, ꙗ҆́кѡ и҆ є҆ди́но пле́мѧ во і҆и҃ли, |
| 17καὶ γενηθήτω Δαν ὄφις ἐφ᾿ ὁδοῦ ἐγκαθήμενος ἐπὶ τρίβου, δάκνων πτέρναν ἵππου, καὶ πεσεῖται ὁ ἱππεὺς εἰς τὰ ὀπίσω. | 17и҆ да бꙋ́детъ да́нъ ѕмі́й на пꙋтѝ, сѣдѧ́й на распꙋ́тїи, ᲂу҆грыза́ѧ пѧ́тꙋ ко́нскꙋ: |
| 18τὴν σωτηρίαν περιμένω κυρίου. | 18и҆ паде́тъ ко́нникъ вспѧ́ть, спⷭ҇нїѧ жды́й гдⷭ҇нѧ. |
| 19Γαδ, πειρατήριον πειρατεύσει αὐτόν, αὐτὸς δὲ πειρατεύσει αὐτῶν κατὰ πόδας. | 19Га́дъ, и҆скꙋше́нїе и҆скꙋ́ситъ є҆го̀: ѻ҆́нъ же и҆скꙋ́ситъ того̀ при нога́хъ. |
| 20Ασηρ, πίων αὐτοῦ ὁ ἄρτος, καὶ αὐτὸς δώσει τρυφὴν ἄρχουσιν. | 20А҆си́ръ, тꙋ́ченъ є҆гѡ̀ хлѣ́бъ, и҆ то́й да́стъ пи́щꙋ кнѧзє́мъ. |
| 21Νεφθαλι στέλεχος ἀνειμένον, ἐπιδιδοὺς ἐν τῷ γενήματι κάλλος. | 21Нефѳалі́мъ сте́бль распꙋща́ющаѧсѧ, и҆здаѧ́й во ѿ́расли добро́тꙋ. |
| 22Υἱὸς ηὐξημένος Ιωσηφ, υἱὸς ηὐξημένος ζηλωτός, υἱός μου νεώτατος· πρός με ἀνάστρεψον. | 22Сы́нъ возраще́нъ і҆ѡ́сифъ, сы́нъ возраще́нъ мо́й ре́вностный, сы́нъ мо́й ю҆нѣ́йшїй, ко мнѣ̀ ѡ҆брати́сѧ: |
| 23εἰς ὃν διαβουλευόμενοι ἐλοιδόρουν, καὶ ἐνεῖχον αὐτῷ κύριοι τοξευμάτων· | 23на него́же совѣ́тꙋюще ᲂу҆корѧ́хꙋ и҆ налѧца́хꙋ на́нь госпо́дїе стрѣлѧ́нїй, |
| 24καὶ συνετρίβη μετὰ κράτους τὰ τόξα αὐτῶν, καὶ ἐξελύθη τὰ νεῦρα βραχιόνων χειρῶν αὐτῶν διὰ χεῖρα δυνάστου Ιακωβ, ἐκεῖθεν ὁ κατισχύσας Ισραηλ· | 24и҆ сотро́шасѧ съ крѣ́постїю лꙋ́ки и҆́хъ, и҆ разслабѣ́ша жи̑лы мы́шцей рꙋ́къ и҆́хъ, рꙋко́ю си́льнагѡ і҆а́кѡва: ѿтꙋ́дꙋ ᲂу҆крѣпи́сѧ і҆и҃ль ѿ бг҃а ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, |
| 25παρὰ θεοῦ τοῦ πατρός σου, καὶ ἐβοήθησέν σοι ὁ θεὸς ὁ ἐμὸς καὶ εὐλόγησέν σε εὐλογίαν οὐρανοῦ ἄνωθεν καὶ εὐλογίαν γῆς ἐχούσης πάντα· ἕνεκεν εὐλογίας μαστῶν καὶ μήτρας, | 25и҆ помо́же тебѣ̀ бг҃ъ мо́й, и҆ блгⷭ҇ви́ тѧ блгⷭ҇ве́нїемъ нбⷭ҇нымъ свы́ше и҆ блгⷭ҇ве́нїемъ землѝ и҆мꙋ́щїѧ всѧ̑: блгⷭ҇ве́нїѧ ра́ди сосцє́въ и҆ ложе́снъ, |
| 26εὐλογίας πατρός σου καὶ μητρός σου· ὑπερίσχυσεν ἐπ᾿ εὐλογίαις ὀρέων μονίμων καὶ ἐπ᾿ εὐλογίαις θινῶν ἀενάων· ἔσονται ἐπὶ κεφαλὴν Ιωσηφ καὶ ἐπὶ κορυφῆς ὧν ἡγήσατο ἀδελφῶν. | 26блгⷭ҇ве́нїѧ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ и҆ ма́тере твоеѧ̀: преѡдолѣ̀ па́че блгⷭ҇ве́нїѧ го́ръ пребыва́ющихъ и҆ блгⷭ҇ве́нїѧ холмѡ́въ вѣ́чныхъ: бꙋ́дꙋтъ на главѣ̀ і҆ѡ́сифовѣ и҆ на версѣ̀( главы̀) бра́тїй, и҆́миже ѡ҆блада́ше. |
| 27Βενιαμιν λύκος ἅρπαξ· τὸ πρωινὸν ἔδεται ἔτι καὶ εἰς τὸ ἑσπέρας διαδώσει τροφήν. | 27Венїамі́нъ во́лкъ хи́щникъ, ра́нѡ ꙗ҆́стъ є҆щѐ и҆ на ве́черъ дае́тъ пи́щꙋ. |
| 28Πάντες οὗτοι υἱοὶ Ιακωβ δώδεκα, καὶ ταῦτα ἐλάλησεν αὐτοῖς ὁ πατὴρ αὐτῶν καὶ εὐλόγησεν αὐτούς, ἕκαστον κατὰ τὴν εὐλογίαν αὐτοῦ εὐλόγησεν αὐτούς. | 28Всѝ сі́и сы́нове і҆а̑кѡвли двана́десѧть: и҆ сїѧ̑ глаго́ла и҆̀мъ ѻ҆те́цъ и҆́хъ, и҆ благословѝ и҆̀хъ: коего́ждо по благослове́нїю є҆гѡ̀ благословѝ и҆̀хъ, |
| 29καὶ εἶπεν αὐτοῖς Ἐγὼ προστίθεμαι πρὸς τὸν ἐμὸν λαόν· θάψατέ με μετὰ τῶν πατέρων μου ἐν τῷ σπηλαίῳ, ὅ ἐστιν ἐν τῷ ἀγρῷ Εφρων τοῦ Χετταίου, | 29и҆ речѐ и҆̀мъ: а҆́зъ прилага́юсѧ къ лю́демъ мои̑мъ: погреби́те мѧ̀ со ѻ҆тцы̑ мои́ми въ пеще́рѣ, ꙗ҆́же є҆́сть въ селѣ̀ є҆фрѡ́на хетте́анина, |
| 30ἐν τῷ σπηλαίῳ τῷ διπλῷ τῷ ἀπέναντι Μαμβρη ἐν τῇ γῇ Χανααν, ὃ ἐκτήσατο Αβρααμ τὸ σπήλαιον παρὰ Εφρων τοῦ Χετταίου ἐν κτήσει μνημείου· | 30въ пеще́рѣ сꙋгꙋ́бѣй, ꙗ҆́же прѧ́мѡ мамврі́и въ землѝ ханаа́ни, ю҆́же стѧжа̀ а҆враа́мъ пеще́рꙋ ᲂу҆ є҆фрѡ́на хетте́анина въ стѧжа́нїе гро́ба. |
| 31ἐκεῖ ἔθαψαν Αβρααμ καὶ Σαρραν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ, ἐκεῖ ἔθαψαν Ισαακ καὶ Ρεβεκκαν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ, καὶ ἐκεῖ ἔθαψα Λειαν | 31Та́мѡ погребо́ша а҆враа́ма и҆ са́ррꙋ женꙋ̀ є҆гѡ̀, та́мѡ погребо́ша і҆саа́ка и҆ реве́ккꙋ женꙋ̀ є҆гѡ̀, та́мѡ погребо́ша лі́ю, |
| 32ἐν κτήσει τοῦ ἀγροῦ καὶ τοῦ σπηλαίου τοῦ ὄντος ἐν αὐτῷ παρὰ τῶν υἱῶν Χετ. | 32въ стѧжа́нїи села̀ и҆ пеще́ры, ꙗ҆́же є҆́сть въ не́мъ ᲂу҆ сынѡ́въ хетте́овыхъ. |
| 33καὶ κατέπαυσεν Ιακωβ ἐπιτάσσων τοῖς υἱοῖς αὐτοῦ καὶ ἐξάρας τοὺς πόδας αὐτοῦ ἐπὶ τὴν κλίνην ἐξέλιπεν καὶ προσετέθη πρὸς τὸν λαὸν αὐτοῦ. | 33И҆ преста̀ і҆а́кѡвъ завѣща́ѧ сынѡ́мъ свои̑мъ, и҆ возложи́въ і҆а́кѡвъ но́зѣ своѝ на ѻ҆́дръ ᲂу҆́мре, и҆ приложи́сѧ къ лю́демъ свои̑мъ. |