47

Select texts:

LXX, Rahlfs
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
1Ἐλθὼν δὲ Ιωσηφ ἀπήγγειλεν τῷ Φαραω λέγων πατήρ μου καὶ οἱ ἀδελφοί μου καὶ τὰ κτήνη καὶ οἱ βόες αὐτῶν καὶ πάντα τὰ αὐτῶν ἦλθον ἐκ γῆς Χανααν καὶ ἰδού εἰσιν ἐν γῇ Γεσεμ. 1Прише́дъ же і҆ѡ́сифъ, повѣ́да фараѡ́нꙋ, глаго́лѧ: ѻ҆те́цъ мо́й и҆ бра́тїѧ моѧ̑, и҆ ско́ти и҆ воло́ве и҆́хъ, и҆ всѧ̑ сꙋ̑щаѧ и҆́хъ прїидо́ша и҆з̾ землѝ ханаа́ни: и҆ сѐ, сꙋ́ть въ землѝ гесе́мъ.
2ἀπὸ δὲ τῶν ἀδελφῶν αὐτοῦ παρέλαβεν πέντε ἄνδρας καὶ ἔστησεν αὐτοὺς ἐναντίον Φαραω. 2Ѿ бра́тїй же свои́хъ поѧ̀ пѧ́ть мꙋже́й и҆ поста́ви и҆̀хъ пред̾ фараѡ́номъ.
3καὶ εἶπεν Φαραω τοῖς ἀδελφοῖς Ιωσηφ Τί τὸ ἔργον ὑμῶν; οἱ δὲ εἶπαν τῷ Φαραω Ποιμένες προβάτων οἱ παῖδές σου, καὶ ἡμεῖς καὶ οἱ πατέρες ἡμῶν. 3И҆ речѐ фараѡ́нъ къ бра́тїѧмъ і҆ѡ́сифѡвымъ: что̀ дѣ́ло ва́ше; Ѻ҆ни́ же рѣ́ша фараѡ́нꙋ: пастꙋсѝ ѻ҆́вчїи, рабѝ твоѝ, и҆ мы̀ и҆ ѻ҆тцы̀ на́ши ѿдѣ́тска и҆ досе́лѣ.
4εἶπαν δὲ τῷ Φαραω Παροικεῖν ἐν τῇ γῇ ἥκαμεν· οὐ γάρ ἐστιν νομὴ τοῖς κτήνεσιν τῶν παίδων σου, ἐνίσχυσεν γὰρ λιμὸς ἐν γῇ Χανααν· νῦν οὖν κατοικήσομεν οἱ παῖδές σου ἐν γῇ Γεσεμ. 4Реко́ша же фараѡ́нꙋ: ѡ҆бита́ти въ землѝ прїидо́хомъ, нѣ́сть бо па́жити скотѡ́мъ ра̑бъ твои́хъ: ѡ҆долѣ́ бо гла́дъ на землѝ ханаа́ни: нн҃ѣ ᲂу҆̀бо да всели́мсѧ рабѝ твоѝ въ землѝ гесе́мъ.
5εἶπεν δὲ Φαραω τῷ Ιωσφη Κατοικείτωσαν ἐν γῇ Γεσεμ· εἰ δὲ ἐπίστῃ ὅτι εἰσὶν ἐν αὐτοῖς ἄνδρες δυνατοί, κατάστησον αὐτοὺς ἄρχοντας τῶν ἐμῶν κτηνῶν. Ἦλθον δὲ εἰς Αἴγυπτον πρὸς Ιωσηφ Ιακωβ καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ, καὶ ἤκουσεν Φαραω βασιλεὺς Αἰγύπτου. καὶ εἶπεν Φαραω πρὸς Ιωσηφ λέγων πατήρ σου καὶ οἱ ἀδελφοί σου ἥκασι πρὸς σέ· 5И҆ речѐ фараѡ́нъ і҆ѡ́сифꙋ, глаго́лѧ: ѻ҆те́цъ тво́й и҆ бра́тїѧ твоѧ̑ прїидо́ша къ тебѣ̀:
6ἰδοὺ γῆ Αἰγύπτου ἐναντίον σού ἐστιν· ἐν τῇ βελτίστῃ γῇ κατοίκισον τὸν πατέρα σου καὶ τοὺς ἀδελφούς σου. 6сѐ, землѧ̀ є҆гѵ́петскаѧ пред̾ тобо́ю є҆́сть: на лꙋ́чшей землѝ поселѝ ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ бра́тїю твою̀, да вселѧ́тсѧ въ землѝ гесе́мъ: а҆́ще же вѣ́си, ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть въ ни́хъ мꙋ́жїе си́льнїи, поста́ви и҆̀хъ старѣ̑йшины скотѡ́мъ мои̑мъ.( Прїидо́ша же во є҆гѵ́петъ ко і҆ѡ́сифꙋ і҆а́кѡвъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀: и҆ ᲂу҆слы́ша фараѡ́нъ ца́рь є҆гѵ́петскїй).
7εἰσήγαγεν δὲ Ιωσηφ Ιακωβ τὸν πατέρα αὐτοῦ καὶ ἔστησεν αὐτὸν ἐναντίον Φαραω, καὶ εὐλόγησεν Ιακωβ τὸν Φαραω. 7Введе́ же і҆ѡ́сифъ і҆а́кѡва ѻ҆тца̀ своего̀ и҆ поста́ви є҆го̀ пред̾ фараѡ́номъ, и҆ благословѝ і҆а́кѡвъ фараѡ́на.
8εἶπεν δὲ Φαραω τῷ Ιακωβ Πόσα ἔτη ἡμερῶν τῆς ζωῆς σου; 8Рече́ же фараѡ́нъ ко і҆а́кѡвꙋ: коли́кѡ лѣ́тъ дні́й житїѧ̀ твоегѡ̀;
9καὶ εἶπεν Ιακωβ τῷ Φαραω Αἱ ἡμέραι τῶν ἐτῶν τῆς ζωῆς μου, ἃς παροικῶ, ἑκατὸν τριάκοντα ἔτη· μικραὶ καὶ πονηραὶ γεγόνασιν αἱ ἡμέραι τῶν ἐτῶν τῆς ζωῆς μου, οὐκ ἀφίκοντο εἰς τὰς ἡμέρας τῶν ἐτῶν τῆς ζωῆς τῶν πατέρων μου, ἃς ἡμέρας παρῴκησαν. 9И҆ речѐ і҆а́кѡвъ фараѡ́нꙋ: дні́е лѣ́тъ житїѧ̀ моегѡ̀, ꙗ҆̀же ѡ҆бита́ю, сто̀ три́десѧть лѣ́тъ: ма̑лы и҆ ѕлы̑ бы́ша дні́е лѣ́тъ житїѧ̀ моегѡ̀: не достиго́ша во дни̑ лѣ́тъ житїѧ̀ ѻ҆тє́цъ мои́хъ, ꙗ҆̀же дни̑ ѡ҆бита́ша.
10καὶ εὐλογήσας Ιακωβ τὸν Φαραω ἐξῆλθεν ἀπ᾿ αὐτοῦ. 10И҆ благослови́въ і҆а́кѡвъ фараѡ́на, ѿи́де ѿ негѡ̀.
11καὶ κατῴκισεν Ιωσηφ τὸν πατέρα καὶ τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ καὶ ἔδωκεν αὐτοῖς κατάσχεσιν ἐν γῇ Αἰγύπτου ἐν τῇ βελτίστῃ γῇ ἐν γῇ Ραμεσση, καθὰ προσέταξεν Φαραω. 11И҆ вселѝ і҆ѡ́сифъ ѻ҆тца̀ своего̀ и҆ бра́тїю свою̀, и҆ дадѐ и҆̀мъ ѡ҆бдержа́нїе въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, на лꙋ́чшей землѝ, въ землѝ рамессі́йстѣй, ꙗ҆́коже повелѣ̀ фараѡ́нъ.
12καὶ ἐσιτομέτρει Ιωσηφ τῷ πατρὶ καὶ τοῖς ἀδελφοῖς αὐτοῦ καὶ παντὶ τῷ οἴκῳ τοῦ πατρὸς αὐτοῦ σῖτον κατὰ σῶμα. 12И҆ дѣлѧ́ше і҆ѡ́сифъ пшени́цꙋ ѻ҆тцꙋ̀ своемꙋ̀ и҆ бра́тїи свое́й и҆ всемꙋ̀ до́мꙋ ѻ҆тца̀ своегѡ̀ по числꙋ̀ ли́цъ.
13Σῖτος δὲ οὐκ ἦν ἐν πάσῃ τῇ γῇ· ἐνίσχυσεν γὰρ λιμὸς σφόδρα· ἐξέλιπεν δὲ γῆ Αἰγύπτου καὶ γῆ Χανααν ἀπὸ τοῦ λιμοῦ. 13Пшени́цы же не бѧ́ше во все́й землѝ, ѡ҆долѣ́ бо гла́дъ ѕѣлѡ̀: скончава́шесѧ же землѧ̀ є҆гѵ́петскаѧ и҆ землѧ̀ ханаа́нѧ ѿ гла́да.
14συνήγαγεν δὲ Ιωσηφ πᾶν τὸ ἀργύριον τὸ εὑρεθὲν ἐν γῇ Αἰγύπτου καὶ ἐν γῇ Χανααν τοῦ σίτου, οὗ ἠγόραζον καὶ ἐσιτομέτρει αὐτοῖς, καὶ εἰσήνεγκεν Ιωσηφ πᾶν τὸ ἀργύριον εἰς τὸν οἶκον Φαραω. 14Собра́ же і҆ѡ́сифъ всѐ сребро̀ ѡ҆брѣ́тшеесѧ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй и҆ въ землѝ ханаа́ни, за пшени́цꙋ, ю҆́же кꙋпова́хꙋ, и҆ размѣрѧ́ше и҆̀мъ пшени́цꙋ, и҆ внесѐ і҆ѡ́сифъ всѐ сребро̀ въ до́мъ фараѡ́новъ.
15καὶ ἐξέλιπεν πᾶν τὸ ἀργύριον ἐκ γῆς Αἰγύπτου καὶ ἐκ γῆς Χανααν. ἦλθον δὲ πάντες οἱ Αἰγύπτιοι πρὸς Ιωσηφ λέγοντες Δὸς ἡμῖν ἄρτους, καὶ ἵνα τί ἀποθνῄσκομεν ἐναντίον σου; ἐκλέλοιπεν γὰρ τὸ ἀργύριον ἡμῶν. 15И҆ ѡ҆скꙋдѣ̀ всѐ сребро̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ и҆ ѿ землѝ ханаа́нскїѧ: прїидо́ша же всѝ є҆гѵ́птѧне ко і҆ѡ́сифꙋ, глаго́люще: да́ждь на́мъ хлѣ́бы, и҆ вскꙋ́ю ᲂу҆мира́емъ пред̾ тобо́ю; сконча́сѧ бо сребро̀ на́ше.
16εἶπεν δὲ αὐτοῖς Ιωσηφ Φέρετε τὰ κτήνη ὑμῶν, καὶ δώσω ὑμῖν ἄρτους ἀντὶ τῶν κτηνῶν ὑμῶν, εἰ ἐκλέλοιπεν τὸ ἀργύριον. 16Рече́ же и҆̀мъ і҆ѡ́сифъ: пригони́те скоты̀ ва́шѧ, и҆ да́мъ ва́мъ хлѣ́бы за скоты̀ ва́шѧ, а҆́ще сконча́сѧ сребро̀ ва́ше.
17ἤγαγον δὲ τὰ κτήνη πρὸς Ιωσηφ, καὶ ἔδωκεν αὐτοῖς Ιωσηφ ἄρτους ἀντὶ τῶν ἵππων καὶ ἀντὶ τῶν προβάτων καὶ ἀντὶ τῶν βοῶν καὶ ἀντὶ τῶν ὄνων καὶ ἐξέθρεψεν αὐτοὺς ἐν ἄρτοις ἀντὶ πάντων τῶν κτηνῶν αὐτῶν ἐν τῷ ἐνιαυτῷ ἐκείνῳ.– 17Пригна́ша же скоты̀ своѧ̑ ко і҆ѡ́сифꙋ, и҆ дадѐ и҆̀мъ і҆ѡ́сифъ хлѣ́бы за ко́ни и҆ за ѻ҆́вцы, и҆ за волы̀ и҆ за ѻ҆слы̀, и҆ прекормѝ и҆̀хъ хлѣ́бами за всѧ̑ скоты̀ и҆́хъ въ то́мъ лѣ́тѣ.
18ἐξῆλθεν δὲ τὸ ἔτος ἐκεῖνο, καὶ ἦλθον πρὸς αὐτὸν ἐν τῷ ἔτει τῷ δευτέρῳ καὶ εἶπαν αὐτῷ Μήποτε ἐκτριβῶμεν ἀπὸ τοῦ κυρίου ἡμῶν· εἰ γὰρ ἐκλέλοιπεν τὸ ἀργύριον καὶ τὰ ὑπάρχοντα καὶ τὰ κτήνη πρὸς σὲ τὸν κύριον, καὶ οὐχ ὑπολείπεται ἡμῖν ἐναντίον τοῦ κυρίου ἡμῶν ἀλλ᾿ τὸ ἴδιον σῶμα καὶ γῆ ἡμῶν. 18Пре́йде же то̀ лѣ́то, и҆ прїидо́ша къ немꙋ̀ во второ́е лѣ́то и҆ реко́ша є҆мꙋ̀: да не ка́кѡ поги́бнемъ ѿ господи́на на́шегѡ; а҆́ще бо сконча́сѧ сребро̀ на́ше, и҆ и҆мѣ́нїе и҆ скоты̀ пред̾ тобо́ю, господи́не, и҆ не ѡ҆ста́сѧ на́мъ пред̾ господи́номъ на́шимъ, то́чїю є҆ди́но тѣ́ло и҆ землѧ̀ на́ша:
19ἵνα οὖν μὴ ἀποθάνωμεν ἐναντίον σου καὶ γῆ ἐρημωθῇ, κτῆσαι ἡμᾶς καὶ τὴν γῆν ἡμῶν ἀντὶ ἄρτων, καὶ ἐσόμεθα ἡμεῖς καὶ γῆ ἡμῶν παῖδες Φαραω· δὸς σπέρμα, ἵνα σπείρωμεν καὶ ζῶμεν καὶ μὴ ἀποθάνωμεν καὶ γῆ οὐκ ἐρημωθήσεται. 19да не ᲂу҆́мремъ ᲂу҆̀бо пред̾ тобо́ю, и҆ землѧ̀ ѡ҆пꙋстѣ́етъ, кꙋпѝ на́съ и҆ зе́млю на́шꙋ хлѣ́бами: и҆ бꙋ́демъ мы̀ и҆ землѧ̀ на́ша рабѝ фараѡ́нꙋ: да́ждь сѣ́мѧ, да посѣ́емъ и҆ жи́ви бꙋ́демъ, и҆ не ᲂу҆́мремъ, и҆ землѧ̀ не ѡ҆пꙋстѣ́етъ.
20καὶ ἐκτήσατο Ιωσηφ πᾶσαν τὴν γῆν τῶν Αἰγυπτίων τῷ Φαραω· ἀπέδοντο γὰρ οἱ Αἰγύπτιοι τὴν γῆν αὐτῶν τῷ Φαραω, ἐπεκράτησεν γὰρ αὐτῶν λιμός· καὶ ἐγένετο γῆ Φαραω, 20И҆ кꙋпѝ і҆ѡ́сифъ всю̀ зе́млю є҆гѵ́петскꙋю фараѡ́нꙋ: прода́ша бо є҆гѵ́птѧне зе́млю свою̀ фараѡ́нꙋ, и҆́бо ѡ҆долѣ̀ и҆̀мъ гла́дъ: и҆ бы́сть землѧ̀ фараѡ́нꙋ.
21καὶ τὸν λαὸν κατεδουλώσατο αὐτῷ εἰς παῖδας ἀπ᾿ ἄκρων ὁρίων Αἰγύπτου ἕως τῶν ἄκρων, 21И҆ лю́ди порабо́ти є҆мꙋ̀ въ рабы̑, ѿ кра́ѧ предѣ̑лъ є҆гѵ́петскихъ да́же до крае́въ,
22χωρὶς τῆς γῆς τῶν ἱερέων μόνον· οὐκ ἐκτήσατο ταύτην Ιωσηφ, ἐν δόσει γὰρ ἔδωκεν δόμα τοῖς ἱερεῦσιν Φαραω, καὶ ἤσθιον τὴν δόσιν, ἣν ἔδωκεν αὐτοῖς Φαραω· διὰ τοῦτο οὐκ ἀπέδοντο τὴν γῆν αὐτῶν. 22кромѣ̀ землѝ жре́ческїѧ то́кмѡ, тоѧ́ бо не кꙋпѝ і҆ѡ́сифъ: даѧ́нїемъ бо дадѐ въ да́ръ жерцє́мъ фараѡ́нъ, и҆ ꙗ҆дѧ́хꙋ даѧ́нїе, є҆́же дадѐ и҆̀мъ фараѡ́нъ: сегѡ̀ ра́ди не прода́ша землѝ своеѧ̀.
23εἶπεν δὲ Ιωσηφ πᾶσι τοῖς Αἰγυπτίοις Ἰδοὺ κέκτημαι ὑμᾶς καὶ τὴν γῆν ὑμῶν σήμερον τῷ Φαραω· λάβετε ἑαυτοῖς σπέρμα καὶ σπείρατε τὴν γῆν, 23Рече́ же і҆ѡ́сифъ всѣ̑мъ є҆гѵ́птѧнѡмъ: сѐ, кꙋпи́хъ ва́съ и҆ зе́млю ва́шꙋ дне́сь фараѡ́нꙋ: возми́те себѣ̀ сѣ́мена и҆ сѣ́йте на землѝ:
24καὶ ἔσται τὰ γενήματα αὐτῆς δώσετε τὸ πέμπτον μέρος τῷ Φαραω, τὰ δὲ τέσσαρα μέρη ἔσται ὑμῖν αὐτοῖς εἰς σπέρμα τῇ γῇ καὶ εἰς βρῶσιν ὑμῖν καὶ πᾶσιν τοῖς ἐν τοῖς οἴκοις ὑμῶν. 24и҆ бꙋ́дꙋтъ плоды̀ є҆ѧ̀, и҆ да да́сте пѧ́тꙋю ча́сть фараѡ́нꙋ, четы́ри же ча̑сти бꙋ́дꙋтъ ва́мъ самѣ̑мъ въ сѣ́мена землѝ и҆ на препита́нїе ва́мъ и҆ всѣ̑мъ сꙋ́щымъ въ домѣ́хъ ва́шихъ.
25καὶ εἶπαν Σέσωκας ἡμᾶς, εὕρομεν χάριν ἐναντίον τοῦ κυρίου ἡμῶν καὶ ἐσόμεθα παῖδες Φαραω. 25И҆ реко́ша: ѡ҆живи́лъ ны̀ є҆сѝ, ѡ҆брѣто́хомъ благода́ть пред̾ господи́номъ на́шимъ, и҆ бꙋ́демъ рабѝ фараѡ́нꙋ.
26καὶ ἔθετο αὐτοῖς Ιωσηφ εἰς πρόσταγμα ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης ἐπὶ γῆν Αἰγύπτου τῷ Φαραω ἀποπεμπτοῦν, χωρὶς τῆς γῆς τῶν ἱερέων μόνον· οὐκ ἦν τῷ Φαραω. 26И҆ ᲂу҆ста́ви и҆̀мъ і҆ѡ́сифъ за́повѣдь да́же до сегѡ̀ днѐ на землѝ є҆гѵ́петстѣй пѧ́тꙋю ча́сть даѧ́ти фараѡ́нꙋ, кромѣ̀ землѝ жре́ческїѧ: та̀ то́чїю не бѧ́ше фараѡ́нѧ.
27Κατῴκησεν δὲ Ισραηλ ἐν γῇ Αἰγύπτῳ ἐπὶ τῆς γῆς Γεσεμ καὶ ἐκληρονόμησαν ἐπ᾿ αὐτῆς καὶ ηὐξήθησαν καὶ ἐπληθύνθησαν σφόδρα.– 27Всели́сѧ же і҆и҃ль въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, на землѝ гесе́мъ, и҆ наслѣ́дствоваше ю҆̀: и҆ возрасто́ша, и҆ ᲂу҆мно́жишасѧ ѕѣлѡ̀.
28ἐπέζησεν δὲ Ιακωβ ἐν γῇ Αἰγύπτῳ δέκα ἑπτὰ ἔτη· ἐγένοντο δὲ αἱ ἡμέραι Ιακωβ ἐνιαυτῶν τῆς ζωῆς αὐτοῦ ἑκατὸν τεσσαράκοντα ἑπτὰ ἔτη. 28Поживе́ же і҆а́кѡвъ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй седмьна́десѧть лѣ́тъ: и҆ бы́ша дні́е і҆а̑кѡвли лѣ́тъ жи́зни є҆гѡ̀, сто̀ четы́редесѧть се́дмь лѣ́тъ.
29ἤγγισαν δὲ αἱ ἡμέραι Ισραηλ τοῦ ἀποθανεῖν, καὶ ἐκάλεσεν τὸν υἱὸν αὐτοῦ Ιωσηφ καὶ εἶπεν αὐτῷ Εἰ εὕρηκα χάριν ἐναντίον σου, ὑπόθες τὴν χεῖρά σου ὑπὸ τὸν μηρόν μου καὶ ποιήσεις ἐπ᾿ ἐμὲ ἐλεημοσύνην καὶ ἀλήθειαν τοῦ μή με θάψαι ἐν Αἰγύπτῳ, 29Прибли́жишасѧ же дні́е і҆и҃лю є҆́же ᲂу҆мре́ти, и҆ призва̀ сы́на своего̀ і҆ѡ́сифа и҆ речѐ є҆мꙋ̀: а҆́ще ѡ҆брѣто́хъ благода́ть пред̾ тобо́ю, подложѝ рꙋ́кꙋ твою̀ под̾ стегно̀ моѐ и҆ сотвори́ши надо мно́ю ми́лость и҆ и҆́стинꙋ, є҆́же не погребстѝ менѐ во є҆гѵ́птѣ,
30ἀλλὰ κοιμηθήσομαι μετὰ τῶν πατέρων μου, καὶ ἀρεῖς με ἐξ Αἰγύπτου καὶ θάψεις με ἐν τῷ τάφῳ αὐτῶν. δὲ εἶπεν Ἐγὼ ποιήσω κατὰ τὸ ῥῆμά σου. 30но да почі́ю со ѻ҆тцы̑ мои́ми: и҆ и҆знесе́ши мѧ̀ и҆з̾ є҆гѵ́пта, и҆ погребе́ши мѧ̀ во гро́бѣ и҆́хъ. Ѻ҆́нъ же речѐ: а҆́зъ сотворю̀ по словесѝ твоемꙋ̀.
31εἶπεν δέ Ὄμοσόν μοι. καὶ ὤμοσεν αὐτῷ. καὶ προσεκύνησεν Ισραηλ ἐπὶ τὸ ἄκρον τῆς ῥάβδου αὐτοῦ. 31Рече́ же: клени́сѧ мнѣ̀. И҆ клѧ́тсѧ є҆мꙋ̀. И҆ поклони́сѧ і҆и҃ль на коне́цъ{ ве́рхъ} жезла̀ є҆гѡ̀.
Перейти к зачалу
Statistic
Всего токенов:

Frequencies wordforms

Statistic wordforms