Пѣ́снь пѣ́сней 7
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Ἐπίστρεφε ἐπίστρεφε, ἡ Σουλαμῖτις, ἐπίστρεφε ἐπίστρεφε, καὶ ὀψόμεθα ἐν σοί. Τί ὄψεσθε ἐν τῇ Σουλαμίτιδι; ἡ ἐρχομένη ὡς χοροὶ τῶν παρεμβολῶν. | 1Что̀ ᲂу҆ви́дите ᲂу҆ сꙋламі́тїны; приходѧ́щаѧ ꙗ҆́кѡ ли́ки полкѡ́въ, что̀ ᲂу҆краси́шасѧ стѡпы̀ твоѧ̑ во ѡ҆бꙋ́тїихъ твои́хъ, дщѝ нада́влѧ; чи́ны бедрꙋ̑ твоє́ю подо́бни ᲂу҆серѧ́зємъ, дѣ́лꙋ рꙋ́къ хꙋдо́жника: |
| 2Τί ὡραιώθησαν διαβήματά σου ἐν ὑποδήμασιν, θύγατερ Ναδαβ; ῥυθμοὶ μηρῶν σου ὅμοιοι ὁρμίσκοις ἔργῳ χειρῶν τεχνίτου· | 2пꙋ́пъ тво́й ча́ша и҆сточе́на, не лиша́емаѧ мста̀: чре́во твоѐ ꙗ҆́кѡ сто́гъ пшени́цы, ѡ҆гражде́нъ въ крі́нахъ: |
| 3ὀμφαλός σου κρατὴρ τορευτὸς μὴ ὑστερούμενος κρᾶμα· κοιλία σου θιμωνιὰ σίτου πεφραγμένη ἐν κρίνοις· | 3два̀ сосца̑ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ два̀ мла̑да близнецы̀ се́рны: |
| 4δύο μαστοί σου ὡς δύο νεβροὶ δίδυμοι δορκάδος· | 4вы́ѧ твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ сто́лпъ слоно́вый: ѻ҆́чи твоѝ ꙗ҆́кѡ є҆зе́ра во є҆севѡ́нѣ, во врата́хъ дще́рей мно́гихъ: но́съ тво́й ꙗ҆́кѡ сто́лпъ лїва́нскїй, сматрѧ́ѧй лицѐ дама́ска: |
| 5τράχηλός σου ὡς πύργος ἐλεφάντινος· ὀφθαλμοί σου ὡς λίμναι ἐν Εσεβων ἐν πύλαις θυγατρὸς πολλῶν· μυκτήρ σου ὡς πύργος τοῦ Λιβάνου σκοπεύων πρόσωπον Δαμασκοῦ· | 5глава̀ твоѧ̀ на тебѣ̀ ꙗ҆́кѡ карми́лъ( гора̀) , и҆ заплете́нїе главы̀ твоеѧ̀ ꙗ҆́кѡ багрѧни́ца, ца́рь ᲂу҆вѧ́занъ въ прериста́нїихъ. |
| 6κεφαλή σου ἐπὶ σὲ ὡς Κάρμηλος, καὶ πλόκιον κεφαλῆς σου ὡς πορφύρα, βασιλεὺς δεδεμένος ἐν παραδρομαῖς. | 6Что̀ ᲂу҆краси́ласѧ є҆сѝ, и҆ что̀ ᲂу҆слади́ласѧ є҆сѝ, любы̀, во сла́достехъ твои́хъ; |
| 7Τί ὡραιώθης καὶ τί ἡδύνθης, ἀγάπη, ἐν τρυφαῖς σου; | 7Сїѐ вели́чество твоѐ: ᲂу҆подо́биласѧ є҆сѝ фі́нїкꙋ, и҆ сосца̑ твоѧ̑ грезнѡ́мъ. |
| 8τοῦτο μέγεθός σου ὡμοιώθη τῷ φοίνικι καὶ οἱ μαστοί σου τοῖς βότρυσιν. | 8Реко́хъ: взы́дꙋ на фі́нїкъ, ᲂу҆держꙋ̀ высотꙋ̀ є҆гѡ̀: и҆ бꙋ́дꙋтъ сосцы̀ твоѝ ꙗ҆́кѡ гре́знове вїногра́да, и҆ вонѧ̀ ноздре́й твои́хъ ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́блѡка: |
| 9εἶπα Ἀναβήσομαι ἐν τῷ φοίνικι, κρατήσω τῶν ὕψεων αὐτοῦ, καὶ ἔσονται δὴ μαστοί σου ὡς βότρυες τῆς ἀμπέλου καὶ ὀσμὴ ῥινός σου ὡς μῆλα | 9и҆ горта́нь тво́й ꙗ҆́кѡ вїно̀ бла́го, ходѧ́щее бра́тꙋ моемꙋ̀ въ пра́вость, дово́льно ᲂу҆стна́мъ мои̑мъ и҆ зꙋбѡ́мъ. |
| 10καὶ λάρυγξ σου ὡς οἶνος ὁ ἀγαθὸς πορευόμενος τῷ ἀδελφιδῷ μου εἰς εὐθύθητα ἱκανούμενος χείλεσίν μου καὶ ὀδοῦσιν. | 10А҆́зъ бра́тꙋ моемꙋ̀, и҆ ко мнѣ̀ ѡ҆браще́нїе є҆гѡ̀. |
| 11Ἐγὼ τῷ ἀδελφιδῷ μου, καὶ ἐπ᾿ ἐμὲ ἡ ἐπιστροφὴ αὐτοῦ. | 11Прїидѝ, бра́те мо́й, и҆ взы́демъ на село̀, водвори́мсѧ въ се́лѣхъ: |
| 12ἐλθέ, ἀδελφιδέ μου, ἐξέλθωμεν εἰς ἀγρόν, αὐλισθῶμεν ἐν κώμαις· | 12ᲂу҆ра́нимъ въ вїногра́ды, ᲂу҆ви́димъ а҆́ще процвѣтѐ вїногра́дъ, процвѣто́ша ли ѻ҆во́щїе, процвѣто́ша ли ꙗ҆́блѡка; та́мѡ да́мъ тебѣ̀ сосца̑ моѧ̑. |
| 13ὀρθρίσωμεν εἰς ἀμπελῶνας, ἴδωμεν εἰ ἤνθησεν ἡ ἄμπελος, ἤνθησεν ὁ κυπρισμός, ἤνθησαν αἱ ῥόαι· ἐκεῖ δώσω τοὺς μαστούς μου σοί. | 13Мандраго́ры да́ша воню̀, и҆ при две́рехъ на́шихъ всѝ плоды̀ но́вїи: до ве́тхихъ, бра́те мо́й, соблюдо́хъ тѝ. |
| 14οἱ μανδραγόραι ἔδωκαν ὀσμήν, καὶ ἐπὶ θύραις ἡμῶν πάντα ἀκρόδρυα, νέα πρὸς παλαιά, ἀδελφιδέ μου, ἐτήρησά σοι. |