Ἀκολουθία εἰς Ψυχοῤῥαγοῦντα / Чи́нъ, быва́емый на разлꙋче́нїе дꙋшѝ ѿ тѣ́ла, внегда̀ человѣ́къ до́лгѡ стра́жде

Select texts:

The Greek text
Требник. В 2 частях. — М.: Синодальная типография, 1906
1Ἀκολουθία εἰς Ψυχοῤῥαγοῦντα 1Чи́нъ, быва́емый на разлꙋче́нїе дꙋшѝ ѿ тѣ́ла, внегда̀ человѣ́къ до́лгѡ стра́ждетъ.
2Твори́тъ сщ҃е́нникъ нача́ло:
3Μετὰ τὸν Εὐλογητὸν, Τρισάγιον, Παναγία Τριὰς, Πάτερ ἡμῶν, Ὅτι σοῦ, Κύριε ἐλέησον ιβʹ, 3Бл҃гослове́нъ бг҃ъ на́шъ: Трист҃о́е. Прест҃а́ѧ трⷪ҇це: Ѻ҆́ч҃е на́шъ: Ꙗ҆́кѡ твоѐ є҆́сть црⷭ҇тво: Гдⷭ҇и поми́лꙋй: в҃і.
4Δεῦτε προσκυνήσωμεν γʹ. 4Прїиди́те поклони́мсѧ: три́жды.
5καὶ τοὺς παρόντας Ψαλμούς. 5И҆ настоѧ́щыѧ ѱалмы̀, ѯ҃ѳ и҆ рм҃в:
6 Θεὸς εἰς τὴν βοήθειαν μού. Κύριε εἰσάκουσον τῆς προσευχῆς μου. 6Бж҃е, въ по́мощь мою̀ вонмѝ, гдⷭ҇и, помощи́ ми потщи́сѧ.
7Да постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ и҆́щꙋщїи дꙋ́шꙋ мою̀, да возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть, и҆ постыдѧ́тсѧ хотѧ́щїи мѝ ѕла̑ѧ:
8Да возвратѧ́тсѧ а҆́бїе стыдѧ́щесѧ глаго́лющїи мѝ: бл҃гоже, бл҃гоже.
9Да возра́дꙋютсѧ и҆ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ всѝ и҆́щꙋщїи тебѐ бж҃е: и҆ да глаго́лютъ вы́нꙋ, да возвели́читсѧ гдⷭ҇ь, лю́бѧщїи сп҃се́нїе твоѐ.
10А҆́зъ же ни́щъ є҆́смь и҆ ᲂу҆бо́гъ, бж҃е, помози́ ми: помо́щникъ мо́й, и҆ и҆зба́витель мо́й є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и, не закоснѝ.
11Гдⷭ҇и, ᲂу҆слы́ши мл҃твꙋ мою̀, внꙋшѝ моле́нїе моѐ во и҆́стинѣ твое́й, ᲂу҆слы́ши мѧ̀ въ пра́вдѣ твое́й.
12И҆ не вни́ди въ сꙋ́дъ съ рабо́мъ твои́мъ, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆правди́тсѧ пред̾ тобо́ю всѧ́къ живы́й.
13Ꙗ҆́кѡ погна̀ вра́гъ дꙋ́шꙋ мою̀, смири́лъ є҆́сть въ зе́млю живо́тъ мо́й: посади́лъ мѧ̀ є҆́сть въ те́мныхъ, ꙗ҆́кѡ мє́ртвыѧ вѣ́ка.
14И҆ ᲂу҆ны̀ во мнѣ̀ дꙋ́хъ мо́й, во мнѣ̀ смѧте́сѧ се́рдце моѐ.
15Помѧнꙋ́хъ дни̑ дрє́внїѧ: поꙋчи́хсѧ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ, въ творе́нїихъ рꙋкꙋ̀ твоє́ю поꙋча́хсѧ.
16Воздѣ́хъ къ тебѣ̀ рꙋ́цѣ моѝ, дꙋша̀ моѧ̀ ꙗ҆́кѡ землѧ̀ безво́днаѧ тебѣ̀.
17Ско́рѡ ᲂу҆слы́ши мѧ̀ гдⷭ҇и, и҆счезѐ дꙋ́хъ мо́й: не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ менѐ, и҆ ᲂу҆подо́блюсѧ низходѧ́щымъ въ ро́въ.
18Слы́шанꙋ сотворѝ мнѣ̀ заꙋ́тра млⷭ҇ть твою̀, ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ ᲂу҆пова́хъ: скажѝ мнѣ̀ гдⷭ҇и пꙋ́ть, во́ньже пойдꙋ̀, ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ взѧ́хъ дꙋ́шꙋ мою̀.
19И҆зми́ мѧ ѿ вра̑гъ мои́хъ, гдⷭ҇и, къ тебѣ̀ прибѣго́хъ.
20Наꙋчи́ мѧ твори́ти во́лю твою̀, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ бг҃ъ мо́й: дх҃ъ тво́й бл҃гі́й наста́витъ мѧ̀ на зе́млю пра́вꙋ.
21И҆́мене твоегѡ̀ ра́ди, гдⷭ҇и, живи́ши мѧ̀, пра́вдою твое́ю и҆зведе́ши ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ мою̀:
22И҆ млⷭ҇тїю твое́ю потреби́ши врагѝ моѧ̑, и҆ погꙋби́ши всѧ̑ стꙋжа́ющыѧ дꙋшѝ мое́й: ꙗ҆́кѡ а҆́зъ ра́бъ тво́й є҆́смь.
23Εἶτα τὸν Νʹ, καὶ τὸν παρόντα Κανόνα. 23Ѱало́мъ н҃.
24Поми́лꙋй мѧ̀ бж҃е, по вели́цѣй млⷭ҇ти твое́й, и҆ по мно́жествꙋ щедро́тъ твои́хъ ѡ҆чи́сти беззако́нїе моѐ.
25Наипа́че ѡ҆мы́й мѧ̀ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀, и҆ ѿ грѣха̀ моегѡ̀ ѡ҆чи́сти мѧ̀.
26Ꙗ҆́кѡ беззако́нїе моѐ а҆́зъ зна́ю, и҆ грѣ́хъ мо́й предо мно́ю є҆́сть вы́нꙋ.
27Тебѣ̀ є҆ди́номꙋ согрѣши́хъ, и҆ лꙋка́вое пред̾ тобо́ю сотвори́хъ: ꙗ҆́кѡ да ѡ҆правди́шисѧ во словесѣ́хъ твои́хъ, и҆ побѣди́ши внегда̀ сꙋди́ти тѝ.
28Се́ бо въ беззако́нїихъ зача́тъ є҆́смь, и҆ во грѣсѣ́хъ роди́ мѧ ма́ти моѧ̀.
29Се́ бо и҆́стинꙋ возлюби́лъ є҆сѝ, безвѣ̑стнаѧ и҆ та̑йнаѧ премꙋ́дрости твоеѧ̀ ꙗ҆ви́лъ мѝ є҆сѝ.
30Ѡ҆кропи́ши мѧ̀ ѵ҆ссѡ́помъ, и҆ ѡ҆чи́щꙋсѧ: ѡ҆мы́еши мѧ̀ и҆ па́че снѣ́га ᲂу҆бѣлю́сѧ.
31Слꙋ́хꙋ моемꙋ̀ да́си ра́дость и҆ весе́лїе, возра́дꙋютсѧ кѡ́сти смирє́нныѧ.
32Ѿвратѝ лицѐ твоѐ ѿ грѣ̑хъ мои́хъ, и҆ всѧ̑ беззакѡ́нїѧ моѧ̑ ѡ҆чи́сти.
33Се́рдце чи́сто сози́жди во мнѣ̀ бж҃е, и҆ дꙋ́хъ пра́въ ѡ҆бновѝ во ᲂу҆тро́бѣ мое́й.
34Не ѿве́ржи менѐ ѿ лица̀ твоегѡ̀, и҆ дх҃а твоегѡ̀ ст҃а́гѡ не ѿимѝ ѿ менѐ.
35Возда́ждь мѝ ра́дость сп҃се́нїѧ твоегѡ̀, и҆ дх҃омъ влⷣчнимъ ᲂу҆тверди́ мѧ.
36Наꙋчꙋ̀ беззакѡ́нныѧ пꙋтє́мъ твои̑мъ, и҆ нечести́вїи къ тебѣ̀ ѡ҆братѧ́тсѧ.
37И҆зба́ви мѧ̀ ѿ крове́й бж҃е, бж҃е сп҃се́нїѧ моегѡ̀, возра́дꙋетсѧ ѧ҆зы́къ мо́й пра́вдѣ твое́й.
38Гдⷭ҇и, ᲂу҆стнѣ̀ моѝ ѿве́рзеши, и҆ ᲂу҆ста̀ моѧ̑ возвѣстѧ́тъ хвалꙋ̀ твою̀.
39Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы восхотѣ́лъ є҆сѝ же́ртвы, да́лъ бы́хъ ᲂу҆́бѡ: всесожже́нїѧ не бл҃говоли́ши.
40Же́ртва бг҃ꙋ дꙋ́хъ сокрꙋше́нъ: се́рдце сокрꙋше́нно и҆ смире́нно бг҃ъ не ᲂу҆ничижи́тъ.
41Оу҆блажѝ гдⷭ҇и бл҃говоле́нїемъ твои́мъ сїѡ́на, и҆ да сози́ждꙋтсѧ стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли̑мскїѧ.
42Тогда̀ бл҃говоли́ши же́ртвꙋ пра́вды, возноше́нїе и҆ всесожега́ємаѧ: тогда̀ возложа́тъ на ѻ҆лта́рь тво́й тельцы̀.
43Ποίημα Κυροῦ Ἀνδρέου Κρήτης Ἱεροσολυμίτου. 43И҆ канѡ́нъ, гла́съ ѕ҃.
44ᾠδή α' Ἠχος πλ. Β' 44Пѣ́снь а҃.
45Ὡς ἐν ἠπείρῳ πεζεύσας Ἰσραήλ. 45І҆рмо́съ: Ꙗ҆́кѡ по сꙋ́хꙋ пѣшеше́ствовавъ і҆и҃ль, по бе́зднѣ стопа́ми, гони́телѧ фараѡ́на ви́дѧ потоплѧ́ема, бг҃ꙋ побѣ́днꙋю пѣ́снь пои́мъ, вопїѧ́ше.
46Δεῦτε συνάχθητε πάντες οἱ εὐσεβῶς, ἐν τῷ βίῳ ζήσαντες, καὶ θρηνήσατε ψυχὴν, ξενωθεῖσαν δόξης τοῦ Θεοῦ, καὶ δουλεύσασαν αἰσχροῖς, δαίμοσι πάσῃ σπουδῇ. 46Прїиди́те, собери́тесѧ всѝ, и҆̀же бл҃гоче́стнѡ въ житїѝ пожи́вшїи, и҆ воспла́чите ѡ҆ дꙋшѝ ѿчꙋжде́ннѣй сла́вы бж҃їѧ, и҆ рабо́тавшей стꙋ̑днымъ де́мѡнѡмъ всѧ́кимъ тща́нїемъ.
47Τανῦν χρόνος μοῦ ἅπας τῆς ζωῆς, ὡς καπνὸς παρέδραμε, καὶ παρέστησαν λοιπὸν, Ἄγγελοι πεμφθέντες ἐκ Θεοῦ τὴν ἀθλίαν μοῦ ψυχὴν, ζητοῦντες ἀσυμπαθῶς. 47Ны́нѣ ᲂу҆́бѡ вре́мѧ всѐ моегѡ̀ живота̀, ꙗ҆́кѡ ды́мъ претечѐ, и҆ предста́ша про́чее а҆́гг҃ли по́сланнїи ѿ бг҃а, ѻ҆каѧ́ннꙋю мою̀ дꙋ́шꙋ и҆́щꙋще неми́лостивнѡ.
48Δόξα. Ἰδοὺ ἐφέστηκεν ὄχλος τῶν πονηρῶν πνευμάτων κατέχοντες, τῶν ἐμῶν ἁμαρτιῶν, ἐγγραφὰς, καὶ κράζουσι, σφοδρῶς ἐκζητοῦντες ἀναιδῶς, τὴν ταπεινὴν μου ψυχήν. 48Сла́ва: Сѐ предста́ша мно́жество лꙋка́выхъ дꙋхѡ́въ, держа́ще мои́хъ грѣхѡ́въ написа́нїе, и҆ зовꙋ́тъ ѕѣлѡ̀, и҆́щꙋще безстꙋ́днѡ смире́нныѧ моеѧ̀ дꙋшѝ.
49Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Λοιπὸν πρὸς τίνα βοήσω; τίς μου κλαυθμὸν, ἐξ ὀδύνης δέξεται, καὶ καρδίας στεναγμόν; εἰμὴ σὺ πανάχραντε, Ἁγνὴ, ἐλπὶς Χριστιανῶν, καὶ πάντων ἁμαρτωλῶν. 49И҆ ны́нѣ: Про́чее къ комꙋ̀ возопїю̀; кто̀ мо́й пла́чь ѿ болѣ́зни прїи́метъ, и҆ се́рдца воздыха́нїе; то́кмѡ ты̀ пренепоро́чнаѧ чⷭ҇таѧ, наде́жда хрⷭ҇тїа́нъ и҆ всѣ́хъ грѣ́шныхъ.
50ᾠδή γʹ. 50Пѣ́снь г҃.
51Οὐκ ἔστιν ἅγιος ὡς σύ. 51І҆рмо́съ: Нѣ́сть ст҃ъ, ꙗ҆́коже ты̀ гдⷭ҇и бж҃е мо́й, вознесы́й ро́гъ вѣ́рныхъ твои́хъ бл҃же, и҆ ᲂу҆тверди́вый на́съ на ка́мени и҆сповѣ́данїѧ твоегѡ̀.
52Kαλοί μου φίλοι καὶ γνωστοὶ, ἵνα τί οὐ θρηνεῖτε, ἐκ ψυχῆς καὶ καρδίας, τὸν ποτὲ ἀγαπητὸν, καὶ φίλον καὶ ἀδελφὸν νῦν δὲ ξένον, καὶ Θεοῦ καὶ πάντων ὑμῶν; 52До́брїи моѝ дрꙋ́зи и҆ зна́емїи, почто̀ не пла́чете; почто̀ не рыда́ете, и҆́же и҆ногда̀ люби́маго дрꙋ́га и҆ бра́та, ны́нѣ же стра́нна бг҃а и҆ всѣ́хъ ва́съ;
53Ἀγαπητοὶ μου ἀδελφοὶ, τὰς ἐμὰς καθορῶντες, ἁμαρτίας κειμένας, ἐν τῇ στάθμῃ τοῦ ζυγοῦ, Χριστὸν τὸν πάντων Θεὸν, δυσωπεῖτε ἵλεων γενέσθαι μοι. 53Возлю́блєннаѧ моѧ̑ бра́тїѧ, зрѧ́ще моѧ̑ дѣѧ̑нїѧ ѻ҆блича́єма мѣ́риломъ првⷣнымъ, хрⷭ҇та̀ всѣ́хъ бг҃а моли́те, млⷭ҇тива бы́ти мнѣ̀.
54Δόξα. Μνησθέντες μου ἀγαπητοὶ, τῆς πρὸς ὑμᾶς φιλίας, τὸν Χριστὸν δυσωπεῖτε, ἐπιβλέψαι ἐπ' ἐμὲ, τὸν δυστυχῆ, τῆς ζωῆς, στερηθέντα καὶ βασανιζόμενον. 54Сла́ва: Помѧнꙋ́вше моеѧ̀ возлю́бленнїи, є҆́же къ ва́мъ дрꙋ́жбы, хрⷭ҇та̀ моли́те призрѣ́ти на мѧ̀ ѕлополꙋ́чна, живота̀ лиши́вшагосѧ, и҆ мꙋ́чима.
55Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Κλῖνον τὸ οὖς σου ἐπ' ἐμοὶ, τοῦ Θεοῦ μου Μήτηρ, ἔκ τοῦ ὕψους τῆς δόξης, τῆς πολλῆς σου ἀγαθή· εἰσάκουσον στεναγμῶν, τελευταίων, καὶ χεῖρά μοι ὄρεξον. 55И҆ ны́нѣ: Приклонѝ ᲂу҆́хо твоѐ ко мнѣ̀, бг҃а моегѡ̀ мт҃и, ѿ высоты̀ сла́вы мно́гїѧ твоеѧ̀ бл҃га́ѧ, ᲂу҆слы́ши стена́нїе послѣ́днее, и҆ рꙋ́кꙋ пода́ждь мѝ.
56ᾠδή δʼ 56Пѣ́снь д҃.
57Χριστός μου δύναμις. 57І҆рмо́съ: Хрⷭ҇то́съ моѧ̀ си́ла, бг҃ъ и҆ гдⷭ҇ь, чⷭ҇тна́ѧ цр҃ковь бг҃олѣ́пнѡ пое́тъ взыва́ющи, ѿ смы́сла чи́ста ѡ҆ гдⷭ҇ѣ пра́зднꙋющи.
58Οἴμοι τὸν ἄσωτον! οἴμοι τὸν ἄθλιον! ὅτι χεῖρας ἐκτείνω πρὸς τοὺς ἐμοὺς, φίλους τε, καὶ δάκρυα, ἐξ ὀφθαλμῶν μου προχέω, ἀλλ' οὐδεὶς ἐλεῶν ἐμέ. 58Оу҆вы̀ мнѣ̀ блꙋ́дномꙋ, ᲂу҆вы̀ мнѣ̀ ѻ҆каѧ́номꙋ: ꙗ҆́кѡ рꙋ́цѣ простира́ю къ мои̑мъ дрꙋгѡ́мъ, и҆ сле́зы ѿ ѻ҆́чїю пролива́ю, но никто́же ми́лꙋѧй мѧ̀.
59Ἀγῶν ἐπέστη μοι, ψυχῆς πανώλεθρος, καὶ τὰ ὄμματα ῥέπων πρὸς τοὺς Θεοῦ φωτεινοὺς Ἀγγέλους, ἐκβοῶ· Μικρὸν ἐάσατέ με ζῆν, ἀλλ' οὐδεὶς εἰσακούων μου. 59По́двигъ наста̀ мнѣ̀ дꙋшѝ всегꙋби́теленъ, и҆ ѻ҆чи́ма взира́ѧй къ бж҃їимъ свѣ̑тлымъ а҆́гг҃лѡмъ, вопїю̀: ма́лѡ ѡ҆ста́вите мѧ̀ пожи́ти, но никто́же послꙋ́шаѧй менѐ.
60Δόξα. Ἐμὲ πενθήσατε, ἐμὲ θρηνήσατε, τῶν Ἀγγέλων οἱ δῆμοι καὶ τῶν βροτῶν πάντων οἱ φιλόχριστοι· ἀθλίως γὰρ μου ψυχὴ, ἐκ τοῦ σώματος χωρίζεται. 60Сла́ва: Ѡ҆ мнѣ̀ пла́чите, ѡ҆ мнѣ̀ рыда́йте а҆́гг҃льстїи собо́ри, и҆ человѣ́цы всѝ хрⷭ҇толю́бцы: немлⷭ҇тивнѡ бо дꙋша̀ моѧ̀ ѿ тѣ́ла разлꙋча́етсѧ.
61Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Δέσποινα, Δέσποινα, ἄρτι ἐλέησον, ψυχὴν ἀπορουμένην καὶ πρὸς τὴν σὴν σκέπην μόνην βλέπουσαν, καὶ μὴ παρίδῃ ἀγαθὴ, ἐκδοθῆναί με τοῖς δαίμοσι. 61И҆ ны́нѣ: Влⷣчце, влⷣчце, ны́нѣ поми́лꙋй дꙋ́шꙋ недоꙋмѣва́ющꙋю, и҆ къ твоемꙋ̀ покро́вꙋ є҆ди́номꙋ зрѧ́щꙋю, и҆ не пре́зри бл҃га́ѧ, де́мѡнѡмъ ѿда́нꙋ бы́ти мѝ.
62ᾠδή ε'. 62Пѣ́снь є҃.
63Τῷ θείῳ φέγγει σου ἀγαθέ. 63І҆рмо́съ: Бж҃їимъ свѣ́томъ твои́мъ бл҃же, ᲂу҆́тренюющихъ тѝ дꙋ́ши любо́вїю ѡ҆зарѝ молю́сѧ, тѧ̀ вѣ́дѣти сло́ве бж҃їй, и҆́стиннаго бг҃а, ѿ мра́ка грѣхо́внагѡ взыва́юща.
64Φὡς νοητὸν λάμψον ἐπ' ἐμοὶ, ἴδω σε Χριστὲ κἄν πρὸς βραχύ· οὐκ ἔτι γάρ σε θεάσομαι· νέφος γὰρ δαιμόνων ἄφνω ἐπῆλθέ μοι, καὶ σκότος τῶν αἰσχρῶν μου, ἔργων καλύπτει με. 64Свѣ́тъ ᲂу҆́мный возсїѧ́й на мѧ̀, да ви́жꙋ тѧ̀ хрⷭ҇тѐ понѐ вма́лѣ, ктомꙋ́ бо не ᲂу҆зрю̀ тебѐ: ѻ҆́блакъ бо де́мѡнѡвъ внеза́пꙋ нападѐ на мѧ̀, и҆ тьма̀ стꙋ́дныхъ мои́хъ дѣ́лъ покрыва́етъ мѧ̀.
65Σώζεσθε πάντες ἀγαπητοὶ ἄσπλαγχνοι φανέντες ἐπ' ἐμὲ, τὸν δυστυχῆ καὶ πανάθλιον· πάντες γὰρ εἰ μίαν φωνὴν ἐφθέγξασθε, πρὸς τὸν ἐμὸν Δεσπότην, οὐκ ἂν ἀπέτυχον. 65Сп҃си́тесѧ всѝ возлю́бленнїи, бл҃гоꙋтро́бнїи ѡ҆ мнѣ̀ ꙗ҆́вльшесѧ ѕлоча́стнѣмъ и҆ всеѻкаѧ́ннѣмъ: вси́ бо а҆́ще є҆ди́нѣмъ гла́сомъ провѣща́ли бы́сте къ моемꙋ̀ влⷣцѣ, тьмы̀ и҆зба́вили мѧ̀ бы́сте.
66Δόξα. Σώζου μέγας ἄρχων Θεοῦ Μιχαὴλ Ἀγγέλων ἀρχηγέ· οὐκ ἔτι γάρ σου τὸ ἅγιον ὄνομα καλέσω τοῦ βοηθῆσαί μοι· σιγῶσι γὰρ μου χείλη, καὶ γλῶσσα δέδεται. 66Сла́ва: Сп҃са́йсѧ вели́кїй кн҃же бж҃їй мїхаи́ле, а҆́гг҃лѡвъ нача́льниче: ктомꙋ́ бо твоѐ свѧто́е и҆́мѧ не призовꙋ̀, є҆́же помощѝ мнѣ̀: молчи́та бо моѝ ᲂу҆стнѣ̀, и҆ ѧ҆зы́къ свѧза́сѧ.
67Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Σώζου καὶ σὺ ἄχραντε ἁγνὴ Μήτηρ τοῦ Χριστοῦ μου καὶ Θεοῦ· οὐκ ἔτι γὰρ τὴν εἰκόνα σου ἐξ ἐμῶν πταισμάτων βλέψω ἄθλιος· εσβέσθη γὰρ τὸ φῶς μου, νὺξ δὲ μ' ἐκάλυψε. 67И҆ ны́нѣ: Сп҃са́йсѧ и҆ ты̀, нескве́рнаѧ чⷭ҇таѧ мт҃и хрⷭ҇та̀ моегѡ̀ и҆ бг҃а: ктомꙋ́ бо ѡ҆́браза твоегѡ̀, ѿ мои́хъ согрѣше́нїй не ᲂу҆зрю̀ ѻ҆каѧ́нный, ᲂу҆гасе́ бо свѣ́тъ мо́й, и҆ но́щь покры́ мѧ.
68ᾠδή ϛʹ. 68Пѣ́снь ѕ҃.
69Τοῦ βίου τὴν θάλασσαν. 69І҆рмо́съ: Жите́йское мо́ре воздвиза́емое зрѧ̀ напа́стей бꙋ́рею, къ ти́хомꙋ приста́нищꙋ твоемꙋ̀ прите́къ, вопїю́ ти: возведѝ ѿ тлѝ живо́тъ мо́й, многомлⷭ҇тиве.
70Κλίνατε τὸ οὖς ὑμῶν, ἀδελφοί μου πρὸς ἐμὲ, καὶ συμπαθῶς ἀκούσατε, ἐλεεινῶν ῥημάτων μικρὰν φθογγὴν, καὶ μὴ παρακούσητε, καὶ μισθὸν ἐκ Κυρίου πάντως λήψεσθε. 70Приклони́те ᲂу҆́хо ва́ше бра́тїѧ моѧ̑ ко мнѣ̀, и҆ кро́ткѡ ᲂу҆слы́шите ᲂу҆миле́нныхъ глагѡ́лъ ма́лое вѣща́нїе, и҆ не преслꙋ́шайте, и҆ мздꙋ̀ ѿ гдⷭ҇а всѝ воспрїи́мете.
71Ἰδοὺ νῦν χωρίζεται, μετ' ὀδύνης ψυχὴ, ἐκ τοῦ δεινοῦ μου σώματος· μὴ οὖν τὸ σῶμά μου θάψητε ἐν τῇ γῇ· ἐάσατε ἄταφον, ὅπως φάγωσι κύνες τὴν καρδίαν μου. 71Сѐ ны́нѣ разлꙋча́етсѧ съ болѣ́знїю дꙋша̀ ѿ ѻ҆каѧ́ннагѡ моегѡ̀ тѣлесѐ: не ᲂу҆́бѡ тѣ́ло моѐ погребе́те въ землѝ, нѣ́сть бо досто́йно: но и҆звле́кше во́нъ, псѡ́мъ пове́рзите.
72Δόξα. Τί γάρ μοι τὸ ὄφελος, τὴν ψυχὴν ἐν φοβεροῖς κολαστηρίοις σύρεσθαι, τὸ δὲ σῶμά μου ψάλλεσθαι ὑφ' ὑμῶν; οὐκ ἔστι γὰρ ἄξιον, ἀλλὰ σύραντες ἔξω κυσὶ ῥίψατε. 72Сла́ва: Ка́ѧ бо мнѣ̀ по́льза, дꙋшѝ мое́й въ стра̑шныѧ мꙋ̑ки вве́рженѣ бы́ти, тѣ́лꙋ же пѣ́тꙋ бы́ти ѿ ва́съ; ѡ҆ста́вите непогребе́но, ꙗ҆́кѡ да снѣдѧ́тъ псѝ се́рдце моѐ.
73Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Ἴσως διερχόμενοι, ξένοι βλέποντες ὀστᾶ, ὑπὸ κυνῶν συρόμενα, κατανυγέντες κράξουσιν ἐκ ψυχῆς· Βοήθησον Δέσποινα, τῇ ψυχῇ τοῦ ἀθλίου τούτου σώματος. 73И҆ ны́нѣ: Не́гли мимоходѧ́щїи, стра́ннїи, ви́дѧще кѡ́сти ѿ псѡ́въ влекѡ́мыѧ, ᲂу҆мили́вшесѧ воззовꙋ́тъ ѿ дꙋшѝ: помозѝ влⷣчце, дꙋшѝ ѻ҆каѧ́ннагѡ сегѡ̀ тѣ́ла.
74ᾠδή ζʹ. 74Пѣ́снь з҃.
75Δροσοβόλον μὲν τὴν κάμινον. 75І҆рмо́съ: Росода́тельнꙋ ᲂу҆́бѡ пе́щь содѣ́ла а҆́гг҃лъ, прпⷣбнымъ ѻ҆трокѡ́мъ, халдє́и же ѡ҆палѧ́ющее велѣ́нїе бж҃їе, мꙋчи́телѧ ᲂу҆вѣща̀ вопи́ти: бл҃гослове́нъ є҆сѝ бж҃е ѻ҆тє́цъ на́шихъ.
76Ἰδοὺ σύραντες ἀπέσπασαν τοῦ σώματος, δεινῶς ἄφνω ἀθλία ψυχὴν, καὶ ἀπάγουσι, πρὸς Κριτὴν φρικτὸν καὶ φοβερόν· μνησθέντες μου οὖν ἀγαπητοὶ, τῆς πρὸς ἡμᾶς ὁμιλίας, μνείαν ποιεῖσθέ μου. 76Сѐ привле́кше ѿторго́ша ѿ тѣлесѐ лю́тѣ внеза́пꙋ ѻ҆каѧ́ннꙋю дꙋ́шꙋ, и҆ ѿво́дѧтъ къ сꙋдїѝ гро́зномꙋ и҆ стра́шномꙋ: помѧнꙋ́вше ᲂу҆̀бо возлю́бленнїи, є҆́же къ ва́мъ моеѧ̀ бесѣ́ды, па́мѧть твори́те мнѣ̀.
77Ἐλεήσατέ με Ἄγγελοι πανάγιοι, Θεοῦ τοῦ παντοκράτορος, καὶ λυτρώσασθε, τελωνίων πάντων πονηρῶν· οὐκ ἔχω γὰρ ἔργον ἀγαθὸν, ἀντισταθμίζειν τῷ ζυγῷ, τῶν φαύλων πράξεων. 77Поми́лꙋйте мѧ̀ а҆́гг҃ли всест҃і́и бг҃а вседержи́телѧ: и҆ и҆зба́вите мыта́рствъ всѣ́хъ лꙋка́выхъ: не и҆́мамъ бо дѣ́ла бл҃га, возмѣ́рити мѣ́рилꙋ ѕлы́хъ мои́хъ дѣѧ́нїй.
78Δόξα. 78Сла́ва:
79Ἂν ἐπανέλθητε πανάγιοί μου Ἄγγελοι, παραστῆναι βήματι Χριστοῦ, γόνυ κλίναντες, ἐν κλαυθμοῖς βοήσατε αὐτῷ· Ἐλέησον πάντων Ποιητὰ, ἔργον χειρῶν σου ἀγαθὲ, καὶ μὴ ἀπώσῃ ἐκ σοῦ. 79Є҆гда̀ взы́дете всест҃і́и моѝ а҆́гг҃ли предста́ти сꙋди́щꙋ хрⷭ҇то́вꙋ, кѡлѣ́на прекло́ньше плаче́внѡ возопі́йте є҆мꙋ̀: поми́лꙋй всѣ́хъ тво́рче, дѣ́ло рꙋкꙋ̀ твое́ю бл҃же и҆ не ѿри́ни ѿ тебѐ.
80Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Προσκυνήσαντες τὴν Δέσποιναν, καὶ ἄχραντον Μητέρά τοῦ Θεοῦ ἡμῶν, δυσωπήσατε, ὅπως κλίνῃ γόνυ μεθʼ ὑμῶν, καὶ κάμφῃ πρὸς δέησιν αὐτῷ· Μήτηρ γὰρ οὖσα καὶ τροφὸς, εἰσακουσθήσεται. 80И҆ ны́нѣ: Покло́ньшесѧ влⷣчцѣ и҆ пречⷭ҇тѣй мт҃ри бг҃а моегѡ̀, помоли́тесѧ, ꙗ҆́кѡ да прекло́нитсѧ съ ва́ми, и҆ прекло́нитъ є҆го̀ на млⷭ҇ть: мт҃и сꙋ́щи и҆ пита́тельница, ᲂу҆слы́шана бꙋ́детъ.
81ᾠδή ηʹ. 81Пѣ́снь и҃.
82Ἐκ φλογὸς τοῖς ὁσίοις. 82І҆рмо́съ: И҆з̾ пла́мене прпⷣбнымъ ро́сꙋ и҆сточи́лъ є҆сѝ, и҆ пра́веднагѡ же́ртвꙋ водо́ю попали́лъ є҆сѝ: всѧ̑ бо твори́ши хрⷭ҇тѐ, то́кмѡ є҆́же хотѣ́ти. тѧ̀ превозно́симъ во всѧ̑ вѣ́ки.
83Νῦν στενάξατε πάντα τῆς γῆς τὰ πέρατα, ἐπ' ἐμοὶ τῷ ἀθλίῳ καὶ συνδακρύσατε· ἦλθε γὰρ δεινὴ, ἐκ τῶν ἄνω ἀπόφασις, χεῖράς μου δεθῆναι καὶ πόδας ἐξωσθῆναι. 83Ны́нѣ совоздохни́те всѝ земні́и концы̀ ѡ҆ мнѣ̀ ѻ҆каѧ́ннѣмъ, и҆ спла́чите: прїи́де бо лю́тое свы́ше и҆зрече́нїе, рꙋка́ма мои́ма свѧза́тисѧ, и҆ нога́ма и҆зри́нꙋтисѧ.
84Ἀστοχήσας ἐκ πάντων πρὸς σὲ τὸν Φύλακα τῆς ἀθλίας ζωῆς μου στενάζων κράζω πικρῶς· Ἴδη μου δεσμῶν αἰωνίων τὴν κάκωσιν, καὶ μὴ ἀποκάμῃς, ὑπὲρ ἐμοῦ πρεσβεύων. 84Недоꙋмѣ́вый ѡ҆ всѣ́хъ, къ тебѣ̀ храни́телю ѻ҆каѧ́ннагѡ живота̀ моегѡ̀, стенѧ̀ зовꙋ̀ го́рькѡ: ви́ждь мои́хъ ᲂу҆́зъ вѣ́чныхъ ѡ҆ѕлобле́нїе, и҆ не ѡ҆скꙋдѣ́й ѡ҆ мнѣ̀ молѧ́сѧ.
85Δόξα. Ἐπειδὴ ἐγενόμην δαίμοσιν ἔκδοτος, καὶ εἰς ᾅδου πυθμένα βίᾳ κατάγομαι, οἴδα ὅτι νῦν, πάντες μου ἐπελάθοντο· σὺ δὲ μνήσθητί μου, Ἄγγελε Κυρίου. 85Сла́ва: Поне́же бы́хъ де́монѡмъ и҆зда́нъ, и҆ во а҆́дово дно̀ нꙋ́ждею низво́дѧтъ, вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ ны́нѣ всѝ менѐ забы́ша: ты́ же помѧнѝ менѐ, ѽ а҆́гг҃ле гдⷭ҇ень.
86Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Τοῦ Θεοῦ μου Μήτηρ πῶς ἐπελάθου μου; πῶς οὐκ ἔκαμψας σπλάγχνα τοῦ ἐκκενώσοντας αἷμα ἐκ πλευρᾶς, ἵνα σώση οὓς ἐπλασεν; οἴμοι! πῶς ἐκλείσθη, τὰ σπλάγχνα τοῦ Χριστοῦ μου; 86И҆ ны́нѣ: Хрⷭ҇та̀ моегѡ̀ мт҃и, ка́кѡ забы́ла є҆сѝ менѐ; ка́кѡ не преклони́ла є҆сѝ на млⷭ҇рдїе и҆сточи́вшаго кро́вь ѿ ребра̀, да сп҃се́тъ, ꙗ҆̀же созда̀; ᲂу҆вы̀ мнѣ̀, ка́кѡ заключи́сѧ млⷭ҇рдїе хрⷭ҇та̀ моегѡ̀!
87ᾠδή θʼ. 87Пѣ́снь ѳ҃.
88Θεὸν ἀνθρώποις ἰδεῖν ἀδύνατον. 88І҆рмо́съ: Бг҃а человѣ́кѡмъ не возмо́жно ви́дѣти, на него́же не смѣ́ютъ чи́ни а҆́гг҃льстїи взира́ти: тобо́ю же, всечⷭ҇таѧ, ꙗ҆ви́сѧ человѣ́кѡмъ сло́во воплоще́нно, є҆го́же велича́юще, съ нбⷭ҇ными во́и, тѧ̀ ᲂу҆бл҃жа́емъ.
89Θεοῦ οὐκέτι ἐγὼ μνησθήσομαι· οὐκ ἔτι γὰρ ἐν ᾅδῃ μνημονεύειν τὸν Κύριον· ἀλλὰ σκότει δεινῷ καλυπτόμενος, κάθημαι περιμένων τὴν ἐξανάστασιν· πάντων τῶν βροτῶν ἀνακριθεὶς, εἰς πῦρ βληθήσομαι. 89Бг҃а не ктомꙋ̀ а҆́зъ помѧнꙋ̀, не ктомꙋ́ бо во а҆́дѣ помина́ти гдⷭ҇а: но во тьмѣ̀ лю́тѣ покрыва́емь сѣжꙋ̀, ѡ҆жида́ѧ воскр҃се́нїѧ всѣ́хъ человѣ̑къ, да сꙋди́всѧ во ѻ҆́гнь вве́ргꙋсѧ.
90Θεὸς οὐκ ἔτι ἐμοῦ μνησθήσεται οὐδὲ πληθὺς Ἀγγέλων, Ἀρχαγγέλων ὁμήγυρις, Προφητῶν, Ἀποστόλων σύλλογος, πλήθη τε τῶν Μαρτύρων, πάντων Δικαίων τε· μόνος οὐκ ἀντλήσω τὰ κακὰ, ἅπερ συνέλεξα. 90Бг҃ъ не ктомꙋ̀ менѐ помѧне́тъ, нижѐ мно́жество а҆́гг҃лѡвъ, а҆рха́гг҃лѡвъ собо́ръ. прⷪ҇ро́кѡвъ. а҆пⷭ҇лѡвъ собра́нїе, мно́жества же мч҃нкѡвъ, всѣ́хъ же првⷣныхъ: є҆ди́нъ ᲂу҆́бѡ почерплю̀ ѕла̑ѧ, ꙗ҆̀же собра́хъ.
91Δόξα. Θρηνήσατέ με νῦν καὶ πενθήσατε, ᾅδου πυθμὴν καὶ ἄβυσσος, καὶ σκώληξ καὶ τάρταρος· αἱ κολάσεις οὖν πᾶσαι στενάξατε· μόνος γὰρ ἐγω ἄθλιος, ἤχθην εἰς ὑμᾶς παραδοθεὶς, τοῦ τιμωρεῖσθαι πικρῶς. 91Сла́ва: Пла́чите ѡ҆ мнѣ̀ ны́нѣ и҆ рыда́йте, а҆́дово дно̀ и҆ бе́здна, и҆ че́рвь и҆ та́ртаръ, мꙋ̑ки ᲂу҆́бѡ всѧ̑ ѡ҆ мнѣ̀ возстони́те: є҆ди́нъ бо ѿ хрⷭ҇тїа́нъ ведо́хсѧ, ва́мъ пре́данъ [ бы́хъ є҆́же мꙋ́читисѧ го́рькѡ.
92Καὶ νῦν. Θεοτοκίον. Θεοῦ Μήτηρ βλέψον εἰς ἄβυσσον, ἴδε ψυχὴν βασάνοις ἐκδοθεῖσαν κολάζεσθαι, καὶ τὰ γόνατα κλίνασα, δάκρυσον· ἵνα ἐπικαμφθείς σου ταῖς παρακλήσεσιν, τὸ αἷμα δοὺς ὑπὲρ ἐμοῦ, ἀνακαλέσῃ με. 92И҆ ны́нѣ: Бж҃їѧ мт҃и, ви́ждь въ бе́зднꙋ, ви́ждь дꙋ́шꙋ мꙋ́камъ пре́даннꙋю мꙋ́читисѧ, и҆ колѣ̑на прекло́нши прослезѝ, да прекло́нитсѧ твои́ми мольба́ми, и҆́же кро́вь свою̀ да́вый за менѐ, воззва́ти мѧ̀.
93Мл҃тва ѡ҆ дꙋшѝ сꙋди́мѣй:
94Гдⷭ҇ꙋ помо́лимсѧ. Гдⷭ҇и поми́лꙋй.
95Влⷣко гдⷭ҇и бж҃е на́шъ вседержи́телю, и҆́же всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ хотѧ́й сп҃сти́сѧ, и҆ въ позна́нїе и҆́стины прїитѝ: не хотѧ́й сме́рти грѣ́шника, но ѡ҆брати́тисѧ и҆ жи́вꙋ бы́ти є҆мꙋ̀. мо́лимсѧ тебѣ̀ и҆ ми́ли сѧ дѣ́емъ, дꙋ́шꙋ раба̀ твоегѡ̀[ и҆лѝ: рабы̀ твоеѧ̀] и҆́мⷬ҇къ, ѿ всѧ́кагѡ ᲂу҆́за разрѣшѝ, ѿ всѧ́кїѧ клѧ́твы свободѝ. ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ разрѣша́ѧй свѧ̑занныѧ и҆ и҆справлѧ́ѧй низве́ржєнныѧ, наде́жде ненадѣ́емыхъ. повелѝ ᲂу҆̀бо влⷣко, разрѣши́тисѧ въ ми́рѣ дꙋшѝ раба̀ твоегѡ̀, [ и҆лѝ: рабы̀ твоеѧ̀] и҆ поко́итисѧ въ вѣ́чныхъ твои́хъ селе́нїихъ со всѣ́ми ст҃ы́ми твои́ми, є҆диноро́днымъ твои́мъ сн҃омъ, съ ни́мже бл҃гослове́нъ є҆сѝ, и҆ съ прест҃ы́мъ, и҆ бл҃ги́мъ, и҆ животворѧ́щимъ твои́мъ дх҃омъ, ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ, а҆ми́нь.
96Мл҃тва и҆на́ѧ ѡ҆ долгостра́ждꙋщемъ ᲂу҆мре́ти:
97Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, и҆́же неизрече́нною твое́ю мꙋ́дростїю созда́вый человѣ́ка, и҆ ѿ пе́рсти сего̀ воз̾ѡбрази́вый, въ ви́дъ и҆ добро́тꙋ ᲂу҆краси́вый: ꙗ҆́кѡ чⷭ҇тно́е и҆ нбⷭ҇ное стѧжа́нїе, въ славосло́вїе и҆ бл҃голѣ́пїе твоеѧ̀ сла́вы и҆ црⷭ҇тва, за є҆́же по ѡ҆́бразꙋ и҆ по подо́бїю сегѡ̀ привестѝ: но поне́же за́повѣдь престꙋпѝ твоегѡ̀ повелѣ́нїѧ, прїе́мъ ѡ҆́бразъ и҆ не сохрани́въ, и҆ сегѡ̀ ра́ди да не ѕло̀ безсме́ртное бꙋ́детъ, человѣколю́бнѡ повелѣ́вый разрѣше́нїѧ семꙋ̀, и҆ нерꙋши́мѣй се́й ᲂу҆́зѣ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ ѻ҆тцє́въ, твои́мъ бж҃е́ственнымъ хотѣ́нїемъ ѿсѣщи́сѧ, и҆ разы́тисѧ, и҆ тѣ́лꙋ ᲂу҆́бѡ ѿ ни́хже сложи́сѧ разы́тисѧ, дꙋши́ же та́мѡ пресели́тисѧ, и҆дѣ́же и҆ є҆́же бы́ти прїѧ́ла є҆́сть, да́же до ѻ҆́бщагѡ воскрⷭ҇нїѧ: сегѡ̀ ра́ди мо́лимсѧ тебѣ̀ безнача́льномꙋ и҆ безсме́ртномꙋ ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ є҆диноро́дномꙋ твоемꙋ̀ сн҃ꙋ, и҆ прест҃о́мꙋ твоемꙋ̀ дх҃ꙋ, да ѿ тѣ́ла разрѣше́нїе, и҆́мⷬ҇къ, во ᲂу҆покое́нїе сотвори́ши.
98и҆ а҆́ще что̀ въ вѣ́дѣнїи, и҆лѝ не въ вѣ́дѣнїи прирази́сѧ твое́й бл҃гости: и҆лѝ под̾ клѧ́твою сщ҃е́нническою бы́сть, и҆лѝ своѧ̑ роди́тели преѡгорчѝ, и҆лѝ клѧ́твꙋ престꙋпѝ, и҆лѝ въ мечта̑нїѧ де́мѡнскїѧ и҆ волхвова̑нїѧ стꙋ̑днаѧ впадѐ, за́вистїю лꙋка́вагѡ де́мѡна, проще́нїѧ ѿ твоеѧ̀ неизрече́нныѧ бл҃гости молѧ̀: є҆́й влⷣко гдⷭ҇и бж҃е, ᲂу҆слы́ши менѐ грѣ́шнаго и҆ недосто́йнаго раба̀ твоего̀ въ ча́съ се́й, и҆ разрѣшѝ раба̀ твоего̀[ и҆лѝ: рабꙋ̀ твою̀] , и҆́мⷬ҇къ, нестерпи́мыѧ сеѧ̀ болѣ́зни и҆ содержа́щїѧ є҆го̀[ и҆лѝ: ю҆̀] го́рькїѧ не́мѡщи, и҆ ᲂу҆поко́й є҆го̀[ и҆лѝ: ю҆̀] и҆дѣ́же првⷣныхъ дꙋ́си. Ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ ᲂу҆покое́нїе дꙋ́шъ и҆ тѣле́съ на́шихъ, и҆ тебѣ̀ сла́вꙋ возсыла́емъ, ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ, ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ, а҆ми́нь.
View:
Statistic
Всего токенов:
Токенов без связи:

Frequencies wordforms

Frequencies lexemes

Statistic wordforms

Публикация, выравнивание и разметка текста:Плешак Даниил Геннадьевич