Неемі́и 4
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Καὶ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν Σαναβαλλατ καὶ Τωβια καὶ οἱ Ἄραβες καὶ οἱ Αμμανῖται ὅτι ἀνέβη φυὴ τοῖς τείχεσιν Ιερουσαλημ, ὅτι ἤρξαντο αἱ διασφαγαὶ ἀναφράσσεσθαι, καὶ πονηρὸν αὐτοῖς ἐφάνη σφόδρα· | 1И҆ бы́сть є҆гда̀ ᲂу҆слы́ша санавалла́тъ, ꙗ҆́кѡ мы̀ созида́емъ стѣ́ны, и҆ ѕло̀ є҆мꙋ̀ вмѣни́сѧ, и҆ разгнѣ́васѧ ѕѣлѡ̀, и҆ посмѣѧ́шесѧ і҆ꙋде́ѡмъ, |
| 2καὶ συνήχθησαν πάντες ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἐλθεῖν παρατάξασθαι ἐν Ιερουσαλημ. | 2и҆ речѐ пред̾ бра́тїею свое́ю, и҆̀же бѧ́хꙋ си́ла сомо́рѡвъ, и҆ речѐ: что̀ і҆ꙋде́є сі́и созида́ютъ сво́й гра́дъ; є҆да̀ жре́ти бꙋ́дꙋтъ; и҆лѝ возмо́гꙋтъ; и҆лѝ дне́сь и҆сцѣлѧ́тъ ка́менїе, повнегда̀ бы́ти и҆̀мъ въ пра́хъ землѝ сожжє́ннымъ; |
| 3καὶ προσηυξάμεθα πρὸς τὸν θεὸν ἡμῶν καὶ ἐστήσαμεν προφύλακας ἐπ᾿ αὐτοὺς ἡμέρας καὶ νυκτὸς ἀπὸ προσώπου αὐτῶν. | 3И҆ тѡві́а а҆ммані́тѧнинъ бли́з̾ є҆гѡ̀ прїи́де и҆ речѐ и҆̀мъ: є҆да̀ пожрꙋ́тъ, и҆лѝ ꙗ҆́сти и҆́мꙋтъ на мѣ́стѣ свое́мъ; не взы́детъ ли лиси́ца и҆ разори́тъ стѣ́нꙋ ка́меней и҆́хъ; |
| 4καὶ εἶπεν Ιουδας Συνετρίβη ἡ ἰσχὺς τῶν ἐχθρῶν, καὶ ὁ χοῦς πολύς, καὶ ἡμεῖς οὐ δυνησόμεθα οἰκοδομεῖν ἐν τῷ τείχει. | 4И҆ речѐ неемі́а: ᲂу҆слы́ши, бж҃е на́шъ, ꙗ҆́кѡ сотворе́ни є҆смы̀ въ посмѣѧ́нїе, |
| 5καὶ εἶπαν οἱ θλίβοντες ἡμᾶς Οὐ γνώσονται καὶ οὐκ ὄψονται ἕως ὅτου ἔλθωμεν εἰς μέσον αὐτῶν καὶ φονεύσωμεν αὐτοὺς καὶ καταπαύσωμεν τὸ ἔργον. | 5и҆ ѡ҆братѝ поноше́нїе и҆́хъ на главꙋ̀ и҆́хъ, и҆ да́ждь и҆̀хъ въ посмѣѧ́нїе въ зе́млю плѣне́нїѧ, |
| 6καὶ ἐγένετο ὡς ἤλθοσαν οἱ Ιουδαῖοι οἱ οἰκοῦντες ἐχόμενα αὐτῶν καὶ εἴποσαν ἡμῖν Ἀναβαίνουσιν ἐκ πάντων τῶν τόπων ἐφ᾿ ἡμᾶς, | 6и҆ не покры́й беззако́нїѧ и҆́хъ. |
| 7καὶ ἔστησα εἰς τὰ κατώτατα τοῦ τόπου κατόπισθεν τοῦ τείχους ἐν τοῖς σκεπεινοῖς καὶ ἔστησα τὸν λαὸν κατὰ δήμους μετὰ ῥομφαιῶν αὐτῶν, λόγχας αὐτῶν καὶ τόξα αὐτῶν. | 7Бы́сть же є҆гда̀ ᲂу҆слы́ша санавалла́тъ и҆ тѡві́а, и҆ а҆ра́влѧне и҆ а҆ммані́те, ꙗ҆́кѡ взы́де ѿра́сль стѣ́нъ і҆ерⷭ҇ли́мскихъ, занѐ нача́ша разсѣ̑лины загражда́ти, и҆ ѕло̀ и҆̀мъ ꙗ҆ви́сѧ ѕѣлѡ̀. |
| 8καὶ εἶδον καὶ ἀνέστην καὶ εἶπα πρὸς τοὺς ἐντίμους καὶ πρὸς τοὺς στρατηγοὺς καὶ πρὸς τοὺς καταλοίπους τοῦ λαοῦ Μὴ φοβηθῆτε ἀπὸ προσώπου αὐτῶν· μνήσθητε τοῦ θεοῦ ἡμῶν τοῦ μεγάλου καὶ φοβεροῦ καὶ παρατάξασθε περὶ τῶν ἀδελφῶν ὑμῶν, υἱῶν ὑμῶν καὶ θυγατέρων ὑμῶν, γυναικῶν ὑμῶν καὶ οἴκων ὑμῶν. | 8И҆ собра́шасѧ всѝ вкꙋ́пѣ, да прїи́дꙋтъ и҆ ѡ҆полча́тсѧ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ разорѧ́тъ є҆го̀. |
| 9καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἤκουσαν οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν ὅτι ἐγνώσθη ἡμῖν καὶ διεσκέδασεν ὁ θεὸς τὴν βουλὴν αὐτῶν, καὶ ἐπεστρέψαμεν πάντες ἡμεῖς εἰς τὸ τεῖχος, ἀνὴρ εἰς τὸ ἔργον αὐτοῦ. | 9И҆ моли́хомсѧ ко бг҃ꙋ на́шемꙋ и҆ поста́вихомъ стра́жы на стѣнѣ̀ проти́вꙋ и҆́хъ де́нь и҆ но́щь ѿ лица̀ и҆́хъ. |
| 10καὶ ἐγένετο ἀπὸ τῆς ἡμέρας ἐκείνης ἥμισυ τῶν ἐκτετιναγμένων ἐποίουν τὸ ἔργον, καὶ ἥμισυ αὐτῶν ἀντείχοντο, καὶ λόγχαι καὶ θυρεοὶ καὶ τὰ τόξα καὶ οἱ θώρακες καὶ οἱ ἄρχοντες ὀπίσω παντὸς οἴκου Ιουδα | 10Рече́ же і҆ꙋ́да: и҆стомле́на є҆́сть си́ла( ѿ) вра̑гъ, и҆ землѧ̀ мно́га є҆́сть, и҆ мы̀ не мо́жемъ созида́ти стѣны̀. |
| 11τῶν οἰκοδομούντων ἐν τῷ τείχει. καὶ οἱ αἴροντες ἐν τοῖς ἀρτῆρσιν ἐν ὅπλοις· ἐν μιᾷ χειρὶ ἐποίει αὐτὸ τὸ ἔργον, καὶ μία ἐκράτει τὴν βολίδα. | 11И҆ реко́ша ѡ҆скорблѧ́ющїи на́съ: не позна́ютъ и҆ не ᲂу҆ви́дѧтъ, до́ндеже прїи́демъ посредѣ̀ и҆́хъ и҆ ᲂу҆бїе́мъ и҆̀хъ, и҆ преста́ти сотвори́мъ дѣ́лꙋ. |
| 12καὶ οἱ οἰκοδόμοι ἀνὴρ ῥομφαίαν αὐτοῦ ἐζωσμένος ἐπὶ τὴν ὀσφὺν αὐτοῦ καὶ ᾠκοδομοῦσαν, καὶ ὁ σαλπίζων ἐν τῇ κερατίνῃ ἐχόμενα αὐτοῦ. | 12И҆ бы́сть є҆гда̀ прїидо́ша і҆ꙋде́є, и҆̀же ѡ҆бита́хꙋ бли́з̾ и҆́хъ, и҆ рѣ́ша на́мъ: восхо́дѧтъ ѿ всѣ́хъ ꙗ҆зы̑къ на ны̀. |
| 13καὶ εἶπα πρὸς τοὺς ἐντίμους καὶ πρὸς τοὺς ἄρχοντας καὶ πρὸς τοὺς καταλοίπους τοῦ λαοῦ Τὸ ἔργον πλατὺ καὶ πολύ, καὶ ἡμεῖς σκορπιζόμεθα ἐπὶ τοῦ τείχους μακρὰν ἀνὴρ ἀπὸ τοῦ ἀδελφοῦ αὐτοῦ· | 13И҆ поста́вихъ въ нижа́йшихъ мѣ́стѣхъ созадѝ стѣ́нъ въ закрове́нїи, и҆ поста́вихъ лю́ди по племенѡ́мъ съ мєчѝ и҆́хъ и҆ съ сꙋ́лицами и҆́хъ и҆ съ лꙋ́ками. |
| 14ἐν τόπῳ, οὗ ἐὰν ἀκούσητε τὴν φωνὴν τῆς κερατίνης, ἐκεῖ συναχθήσεσθε πρὸς ἡμᾶς, καὶ ὁ θεὸς ἡμῶν πολεμήσει περὶ ἡμῶν. | 14И҆ ви́дѣхъ, и҆ воста́хъ, и҆ реко́хъ ко чєстны́мъ и҆ къ воево́дамъ и҆ ко про́чымъ лю́демъ: не ᲂу҆бо́йтесѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, помѧни́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего вели́каго и҆ стра́шнаго, и҆ ѡ҆полчи́тесѧ за бра́тїю ва́шꙋ, за сы́ны ва́шѧ и҆ дщє́ри ва́шѧ, жєны̀ ва́шѧ и҆ до́мы ва́шѧ. |
| 15καὶ ἡμεῖς ποιοῦντες τὸ ἔργον, καὶ ἥμισυ αὐτῶν κρατοῦντες τὰς λόγχας ἀπὸ ἀναβάσεως τοῦ ὄρθρου ἕως ἐξόδου τῶν ἄστρων. | 15Бы́сть же є҆гда̀ ᲂу҆слы́шаша вразѝ на́ши, ꙗ҆́кѡ вѣ́домо бы́сть на́мъ, и҆ разорѝ бг҃ъ совѣ́тъ и҆́хъ: и҆ возврати́хомсѧ всѝ мы̀ на стѣ́ны, кі́йждо ко дѣ́лꙋ своемꙋ̀. |
| 16καὶ ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ εἶπα τῷ λαῷ Αὐλίσθητε ἐν μέσῳ Ιερουσαλημ, καὶ ἔστω ὑμῖν ἡ νὺξ προφυλακὴ καὶ ἡ ἡμέρα ἔργον. | 16И҆ бы́сть ѿ днѐ тогѡ̀, по́лъ вчине́ныхъ дѣ́лахꙋ дѣ́ло, и҆ полови́на и҆́хъ ᲂу҆гото́вана бы́сть ко бра́ни съ сꙋ́лицами и҆ щита́ми, и҆ лꙋ̑ки и҆ бронѧ́ми, и҆ нача̑льницы созадѝ всегѡ̀ до́мꙋ і҆ꙋ́дина. |
| 17καὶ ἤμην ἐγὼ καὶ οἱ ἄνδρες τῆς προφυλακῆς ὀπίσω μου, καὶ οὐκ ἦν ἐξ ἡμῶν ἐκδιδυσκόμενος ἀνὴρ τὰ ἱμάτια αὐτοῦ. | 17Созида́ющїи стѣ́нꙋ и҆ носѧ́щїи бремена̀ со ѻ҆рꙋ́жїемъ: є҆ди́ною рꙋко́ю свое́ю творѧ́хꙋ дѣ́ло, а҆ дрꙋго́ю держа́хꙋ ме́чь. |
| 18Созида́ющымъ же є҆ди́номꙋ коемꙋ́ждо ме́чь бы́сть ѡ҆поѧ́санъ при бедрѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ созида́хꙋ, и҆ трꙋбѧ́хꙋ трꙋба́ми бли́з̾ и҆́хъ. | |
| 19И҆ реко́хъ ко чєстны́мъ и҆ ко старѣ́йшинамъ и҆ ко про́чымъ лю́демъ: дѣ́ло вели́ко є҆́сть и҆ простра́нно, и҆ мы̀ разлꙋче́ни є҆смы̀ на стѣнѣ̀ дале́че кі́йждо ѿ бра́та своегѡ̀: | |
| 20на мѣ́стѣ и҆дѣ́же ᲂу҆слы́шите гла́съ трꙋ́бный, та́мѡ тецы́те къ на́мъ, и҆ бг҃ъ на́шъ ѡ҆полчи́тсѧ ѡ҆ на́съ. | |
| 21И҆ мы̀ бы́хомъ творѧ́ще дѣ́ло, и҆ по́лъ на́съ держа́хꙋ сꙋ̑лицы ѿ восхо́да зарѝ ᲂу҆́треннїѧ да́же до восхо́да ѕвѣ́здъ. | |
| 22Во вре́мѧ же то̀ реко́хъ лю́демъ: кі́йждо со ѻ҆́трокомъ свои́мъ да пребыва́етъ въ средѣ̀ і҆ерⷭ҇ли́ма: и҆ бꙋ́детъ ва́мъ но́щь на стра́жꙋ, а҆ де́нь на дѣ́ланїе. | |
| 23А҆́зъ же и҆ бра́тїѧ моѝ и҆ ѻ҆́троцы и҆ мꙋ́жїе стра́жи, и҆̀же бѧ́хꙋ созадѝ менє̀, не снима́хомъ ѡ҆дѣѧ́нїй на́шихъ та́мѡ ни є҆ди́нъ ѿ на́съ. |