а҃ є҆́здры 3
Select texts:
|
LXX, Rahlfs
|
Бі́блїа. Синодальная типография, 1901
|
| 1Καὶ ἔφθασεν ὁ μὴν ὁ ἕβδομος– καὶ οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἐν πόλεσιν αὐτῶν– καὶ συνήχθη ὁ λαὸς ὡς ἀνὴρ εἷς εἰς Ιερουσαλημ. | 1Прише́дшꙋ же мцⷭ҇ꙋ седмо́мꙋ, и҆ бѧ́хꙋ сы́нове і҆и҃лєвы во градѣ́хъ свои́хъ, и҆ собра́шасѧ лю́дїе а҆́ки человѣ̑къ є҆ди́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ. |
| 2καὶ ἀνέστη Ἰησοῦς ὁ τοῦ Ιωσεδεκ καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ ἱερεῖς καὶ Ζοροβαβελ ὁ τοῦ Σαλαθιηλ καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ καὶ ᾠκοδόμησαν τὸ θυσιαστήριον θεοῦ Ισραηλ τοῦ ἀνενέγκαι ἐπ᾿ αὐτὸ ὁλοκαυτώσεις κατὰ τὰ γεγραμμένα ἐν νόμῳ Μωυσῆ ἀνθρώπου τοῦ θεοῦ. | 2И҆ воста̀ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ свѧще́нницы, и҆ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ созда́ша ѻ҆лта́рь бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ, да принесꙋ́тъ на не́мъ всесожжє́нїѧ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ зако́нѣ мѡѷсе́а человѣ́ка бж҃їѧ. |
| 3καὶ ἡτοίμασαν τὸ θυσιαστήριον ἐπὶ τὴν ἑτοιμασίαν αὐτοῦ, ὅτι ἐν καταπλήξει ἐπ᾿ αὐτοὺς ἀπὸ τῶν λαῶν τῶν γαιῶν, καὶ ἀνέβη ἐπ᾿ αὐτὸ ὁλοκαύτωσις τῷ κυρίῳ τὸ πρωῒ καὶ εἰς ἑσπέραν. | 3И҆ ᲂу҆гото́ваша ѻ҆лта́рь на ѡ҆снова́нїи є҆гѡ̀, поне́же стра́хъ бѣ̀ на ни́хъ ѿ люді́й земны́хъ, и҆ вознесо́ша на то́мъ всесожже́нїе гдⷭ҇еви ᲂу҆́трѡ и҆ въ ве́черъ: |
| 4καὶ ἐποίησαν τὴν ἑορτὴν τῶν σκηνῶν κατὰ τὸ γεγραμμένον καὶ ὁλοκαυτώσεις ἡμέραν ἐν ἡμέρᾳ ἐν ἀριθμῷ ὡς ἡ κρίσις λόγον ἡμέρας ἐν ἡμέρᾳ αὐτοῦ | 4и҆ сотвори́ша пра́здникъ кꙋ́щей, ꙗ҆́коже пи́сано, и҆ всесожжє́нїѧ на всѧ́къ де́нь число́мъ по повелѣ́нїю, дѣ́ло днѐ въ де́нь сво́й: |
| 5καὶ μετὰ τοῦτο ὁλοκαυτώσεις ἐνδελεχισμοῦ καὶ εἰς τὰς νουμηνίας καὶ εἰς πάσας ἑορτὰς τὰς ἡγιασμένας καὶ παντὶ ἑκουσιαζομένῳ ἑκούσιον τῷ κυρίῳ. | 5и҆ посе́мъ всесожжє́нїѧ непреста̑ннаѧ и҆ въ новомⷭ҇чїѧ и҆ во всѧ̑ пра́здники гдⷭ҇еви ѡ҆свѧщє́нныѧ, и҆ ѡ҆ всѧ́цѣмъ доброво́льнѡ приносѧ́щемъ со ᲂу҆се́рдїемъ гдⷭ҇еви. |
| 6ἐν ἡμέρᾳ μιᾷ τοῦ μηνὸς τοῦ ἑβδόμου ἤρξαντο ἀναφέρειν ὁλοκαυτώσεις τῷ κυρίῳ· καὶ ὁ οἶκος κυρίου οὐκ ἐθεμελιώθη. | 6Ѿ пе́рвагѡ днѐ мцⷭ҇а седма́гѡ нача́ша возноси́ти всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви, до́мъ же гдⷭ҇ень не бѣ̀ є҆щѐ ѡ҆снова́нъ. |
| 7καὶ ἔδωκαν ἀργύριον τοῖς λατόμοις καὶ τοῖς τέκτοσιν καὶ βρώματα καὶ ποτὰ καὶ ἔλαιον τοῖς Σηδανιν καὶ τοῖς Σωριν ἐνέγκαι ξύλα κέδρινα ἀπὸ τοῦ Λιβάνου πρὸς θάλασσαν Ιόππης κατ᾿ ἐπιχώρησιν Κύρου βασιλέως Περσῶν ἐπ᾿ αὐτούς.– | 7И҆ вда́ша пѣ̑нѧзи каменосѣ́чцємъ и҆ древодѣ́лємъ, пи́щꙋ же и҆ питїѐ и҆ є҆ле́й сїдѡ́нѧнѡмъ и҆ тѵ́рѧнѡмъ, да принесꙋ́тъ древа̀ ке́дрѡва ѿ лїва́на къ мо́рю і҆ѻппі́йскомꙋ, ꙗ҆́коже соизво́ли кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй ѡ҆ ни́хъ. |
| 8καὶ ἐν τῷ ἔτει τῷ δευτέρῳ τοῦ ἐλθεῖν αὐτοὺς εἰς οἶκον τοῦ θεοῦ εἰς Ιερουσαλημ ἐν μηνὶ τῷ δευτέρῳ ἤρξατο Ζοροβαβελ ὁ τοῦ Σαλαθιηλ καὶ Ἰησοῦς ὁ τοῦ Ιωσεδεκ καὶ οἱ κατάλοιποι τῶν ἀδελφῶν αὐτῶν οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται καὶ πάντες οἱ ἐρχόμενοι ἀπὸ τῆς αἰχμαλωσίας εἰς Ιερουσαλημ καὶ ἔστησαν τοὺς Λευίτας ἀπὸ εἰκοσαετοῦς καὶ ἐπάνω ἐπὶ τοὺς ποιοῦντας τὰ ἔργα ἐν οἴκῳ κυρίου. | 8И҆ въ лѣ́то второ́е, внегда̀ прїитѝ и҆̀мъ къ до́мꙋ бж҃їю во і҆ерⷭ҇ли́мъ, мцⷭ҇а втора́гѡ нача̀ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ, и҆ про́чїи ѿ бра́тїи и҆́хъ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ всѝ, и҆̀же прїидо́ша ѿ плѣне́нїѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ поста́виша леѵі́тѡвъ ѿ два́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше над̾ творѧ́щими дѣла̀ во хра́мѣ гдⷭ҇ни. |
| 9καὶ ἔστη Ἰησοῦς καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ, Καδμιηλ καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ υἱοὶ Ιουδα, ἐπὶ τοὺς ποιοῦντας τὰ ἔργα ἐν οἴκῳ τοῦ θεοῦ, υἱοὶ Ηναδαδ, υἱοὶ αὐτῶν καὶ ἀδελφοὶ αὐτῶν οἱ Λευῖται. | 9И҆ ста̀ і҆исꙋ́съ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, кадои́лъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀, сы́нове і҆ꙋ̑дины, ꙗ҆́коже мꙋ́жъ є҆ди́нъ да є҆динодꙋ́шнѡ настоѧ́тъ над̾ творѧ́щими дѣла̀ въ домꙋ̀ бж҃їи, сы́нове и҆нада́дѡвы, сы́нове и҆́хъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ леѵі́ти. |
| 10καὶ ἐθεμελίωσαν τοῦ οἰκοδομῆσαι τὸν οἶκον κυρίου, καὶ ἔστησαν οἱ ἱερεῖς ἐστολισμένοι ἐν σάλπιγξιν καὶ οἱ Λευῖται υἱοὶ Ασαφ ἐν κυμβάλοις τοῦ αἰνεῖν τὸν κύριον ἐπὶ χεῖρας Δαυιδ βασιλέως Ισραηλ | 10И҆ ѡ҆снова́ша созида́юще до́мъ гдⷭ҇ень: и҆ ста́ша свѧще́нницы во ᲂу҆краше́нїи свое́мъ со трꙋба́ми, и҆ леѵі́ти сы́нове а҆са́фѡвы, въ кѷмва́лѣхъ да хва́лѧтъ гдⷭ҇а, по ᲂу҆ста́вꙋ даві́да царѧ̀ і҆и҃лева: |
| 11καὶ ἀπεκρίθησαν ἐν αἴνῳ καὶ ἀνθομολογήσει τῷ κυρίῳ, ὅτι ἀγαθόν, ὅτι εἰς τὸν αἰῶνα τὸ ἔλεος αὐτοῦ ἐπὶ Ισραηλ. καὶ πᾶς ὁ λαὸς ἐσήμαινον φωνὴν μεγάλην αἰνεῖν τῷ κυρίῳ ἐπὶ θεμελιώσει οἴκου κυρίου. | 11и҆ вопїѧ́хꙋ въ пѣ́снехъ и҆ и҆сповѣ́данїи гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀ над̾ і҆и҃лемъ: и҆ всѝ лю́дїе возглаша́хꙋ гла́сомъ вели́кимъ хвале́нїе гдⷭ҇ꙋ при ѡ҆снова́нїи до́мꙋ гдⷭ҇нѧ. |
| 12καὶ πολλοὶ ἀπὸ τῶν ἱερέων καὶ τῶν Λευιτῶν καὶ ἄρχοντες τῶν πατριῶν οἱ πρεσβύτεροι, οἳ εἴδοσαν τὸν οἶκον τὸν πρῶτον ἐν θεμελιώσει αὐτοῦ καὶ τοῦτον τὸν οἶκον ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτῶν, ἔκλαιον φωνῇ μεγάλῃ, καὶ ὄχλος ἐν σημασίᾳ μετ᾿ εὐφροσύνης τοῦ ὑψῶσαι ᾠδήν· | 12И҆ мно́зи ѿ свѧще́нникѡвъ и҆ леѵі̑тъ, и҆ кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ и҆ старѣ̑йшины, и҆̀же ви́дѣша до́мъ пре́жднїй на ѡ҆снова́нїи свое́мъ, и҆ се́й до́мъ пред̾ ѻ҆чесы̀ свои́ми, пла́кахꙋ гла́сомъ ве́лїимъ: и҆ наро́дъ возглаша́ющь, въ весе́лїи возвыша́хꙋ: |
| 13καὶ οὐκ ἦν ὁ λαὸς ἐπιγινώσκων φωνὴν σημασίας τῆς εὐφροσύνης ἀπὸ τῆς φωνῆς τοῦ κλαυθμοῦ τοῦ λαοῦ, ὅτι ὁ λαὸς ἐκραύγασεν φωνῇ μεγάλῃ, καὶ ἡ φωνὴ ἠκούετο ἕως ἀπὸ μακρόθεν. | 13и҆ не можа́хꙋ лю́дїе позна́ти гла́са восклица́нїѧ веселѧ́щихсѧ ѿ гласѡ́въ пла́ча наро́днагѡ, поне́же лю́дїе восклица́хꙋ гла́сомъ вели́кимъ, и҆ гла́съ вели́къ слы́шашесѧ и҆здале́ча. |