ἑπομένως

ἑπομένως
1) производным образом, вторично (πρῶτον μὲν …, ἑ. δέ Arst.);
2) следуя, соответственно (τῷ νόμῳ Plat.; τινὶ λέγεσθαι Arst.; τούτοις Plut.).