гэрон

I γέρων, οντος ὁ
1) старик, старец Hom., Pind., Trag., Arst., Plat., Plut.;
2) старейшина Hom., Pind., Her., Plat., Arst.

II
γέρων 2, gen.
οντος
1) старый (σάκος Hom.; ξένος Pind.; λόγος Aesch.; ἵππος Soph.; ἔλαφοι Arst.; πέπλος Theocr.);
2) старший (Ἀντίγονος ὁ γ. Plut.).

γέρον
1) n к γέρων II;
2) voc. к γέρων I.